Українським харчовим продуктам та напоям допоможуть вийти на ринок Японії

Кінцевою метою проекту є виведення українських компаній на японський ринок.

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

У рамках трирічного проекту передбачено проведення інформаційних сесій для виробників, здійснення аналізу ринку харчових продуктів Японії, організація ефективної участі на виставці FOODEX JAPAN, а також проведення трейд-турів для зустрічей українських виробників із представниками торговельних мереж Японії.

Цей проект починається в 2017 році, який проголошений Роком Японії в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна ввела санкції щодо російських постачальників міндобрив

Відповідне рішення закріплене наказом МЕРТ №1383 від 19 вересня, пише Інтерфакс-Україна.

Санкції, зокрема, введено проти ТОВ "Агроцентр Еврохим-Липецк", "Агроцентр Еврохим-Краснодар", "Агроцентр Еврохим-Невинномысск", "Агроцентр Еврохим-Волгоград", "Агроцентр Еврохим-Орел", "Еврохим Трейдинг Рус", АТ "Невинномысский Азот", АТ "МХК Еврохим", "Новомосковская акционерная компания "Азот".

Крім того, МЕРТ увів санкції проти ТОВ "Галактика", "Русагрохим", "Боснис", "Агрохимуниверсал", "Агроцентр-Белгород", "Агрохимцентр-Тамбов", "Рязаньагрохим", "Югагрохим", "Зарайская Сельхозхимия", "Аграрник", "Целинскагрохимсервис", "Юг-Бизнеспартнер", "Агрохимуниверсал", "Тандем", АТ "Агрохимия", "Общество поддержки фермерских хозяйств", "Балттрейдхим".

Санкції у вигляді зупинення зовнішньоекономічної діяльності таких суб'єктів введені за поданням Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.

"Встановлено, що зазначені підприємства здійснюють постачання азотних добрив (аміачної селітри) на тимчасово підконтрольні українській владі території Донецької та Луганської областей поза митним контролем через припинені або заборонені урядом пункти пропуску на російсько-українському кордоні", - повідомляє прес-служба Генпрокуратури.

За даними відомства, кошти, сплачені так званим "ДНР" і "ЛНР" за "розмитнення" міндобрив, згодом використовувалися для фінансування незаконних збройних формувань.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мільярд для агро: чи відбудеться деолігархізація агросектору

Закладений в проект держбюджету-2018 мільярд гривень цільових коштів на підтримку фермерства позиціонується урядом як основа для радикальних змін в українському агросекторі. Мета - підвищити його продуктивність і роль в економіці. Про це пише в своєму блозі .на liga.net Ярослав Жалило, д.е.н. Інституту суспільно-економічних досліджень.

Про серйозність намірів уряду свідчать прийняття 13 вересня Концепції розвитку фермерських господарств та сільгоспкооперацію на 2018-2020 роки та введення спеціальної посади заступника міністра АПК з питань підтримки фермерства та розвитку сільських територій.

Дійсно, пройшовши короткий період підйому на зорі незалежності України, сьогодні фермерство займає малопомітну нішу в агровиробництві, забезпечуючи всього 8,7% валового випуску сільгосппродукції (дані 2016 року). Агросектор виявляється розділений між великими агрофірмами, що спеціалізуються переважно на рослинницьких проектах, і особистими підсобними господарствами (ОПГ) населення. Перші прагнуть слідувати трендам глобальних ринків продовольчої продукції, будують відповідну структуру посівних площ і орієнтовані на індустріальні агротехнології. Другі, навпаки, перебувають у полоні власної ресурсної обмеженості, ведуть напівнатуральне господарство і задовольняються продажем своєї продукції оптовим заготівельникам.

У наявності класична пастка олігархічної моделі, що "успішно" працює в інших секторах економіки України. Великі аграрні експортери постачають економіку важливою для макроекономічної стабільності валютною виручкою, отримуючи натомість м'яке ставлення держави до явних порушень правил землекористування, який веде до виснаження сільгоспугідь. Справжні дрібні власники отримують частину цієї виручки у вигляді плати за віддані в оренду паї. Але в силу своєї роздробленості апріорі позбавлені можливості диверсифікувати виробництво, підвищувати рівень переробки і боротися за нові ринки.

Таким чином, відбувається фіксація сировинної зовнішньоекономічної орієнтації агросектора, що блокує і перспективи його розвитку.

Розвиток фермерства міг би вирвати агросектор України з полону олігархічної моделі. На відміну від ОПГ, фермер не має інституціональних обмежень для зростання, масштаби виробництва забезпечують вигідність впровадження індустріальних технологій і дозволяють долати логістичні обмеження. Особливо на основі різних схем кооперації. Мабуть, найбільш важливим у розвитку фермерства є його інклюзивність - здатність залучати до виробничої діяльності велику кількість працівників, тим самим створюючи такі необхідні в сільській місцевості робочі місця. Більш того, на відміну від великих компаній, діяльність фермерів чітко локалізована і пов'язана з конкретною місцевістю і конкретними територіальними громадами.

За версією МінАПК, за три роки частка фермерських господарств у валовій сільгосппродукції може вирости до 12%, рівень енергоозброєння фермерських господарств - на 10%, площа сільгоспугідь під органічним виробництвом - на 10%. Прориву очікують хіба що в зайнятості в фермерських господарствах: її передбачається збільшити в 5 разів - до 500 000 чоловік.

Скромність очікуваних результатів можно пояснити убогістю фінансових ресурсів, які сьогодні доступні для фермерів, в тому числі бюджетних. Обіцяний мільярд на тлі приблизно 46 млрд грн валової продукції фермерських господарств (2016) навряд чи здатний підняти їх на якісно новий рівень. Це робить особливо актуальним коректний вибір цілей застосування бюджетної допомоги, серед яких потрібно свідомо формувати "точки зростання" для агропродовольчого сектору та економіки в цілому, конкретизуючи передбачені Концепцією пріоритети.

По-перше, тваринництво. Сьогодні фермери практично ігнорують цю галузь агровиробництва - на нього припадає лише 6% в їх валової продукції (в цілому по сектору на тваринництво - 37%), 2% - у тваринницькій продукції України. Концепція передбачає збільшення цієї частки в півтора рази, що при таких масштабах вельми малопомітно. Разом з тим перехід до індустріальних технологій в тваринництві представляє критичну важливість для економіки України. З наявними допотопними технологіями виробництва м'ясної і молочної продукції в ОПХ не тільки неможливий вихід на зовнішні ринки, а й стають все більш невизначеними перспективи реалізації цієї продукції українським підприємствам, які орієнтовані на проходження міжнародної сертифікації. Тобто обов'язкова умова дотування тваринницьких проектів фермерських господарств - їх відповідність європейським стандартам.

По-друге, овочівництво і садівництво. Сьогодні в ОПГ проводиться 98% валового збору картоплі, 86% овочів і 80% фруктів і ягід. Наслідок - значні сезонні коливання цін, періодичний дефіцит продукції і висока залежність від імпорту. Пріоритетами для фермерства могли б стати обтяжливі для ОПГ сегменти ранніх овочів, органічного овочівництва, а також сортових фруктів.

По-третє, агрологістика і переробка сільгосппродукції. Створення об'єктів зберігання і переробки сільгосппродуктів самими виробниками (оптимально - на кооперативних засадах) має позбавити їх від залежності від зовнішніх заготівельників. А значить, дозволити реалізувати самостійні гнучкі ринкові стратегії.

Передбачені Концепцією всього лише 15 нових об'єктів первинної переробки сільгосппродукції - показник неадекватно скромний. Локалізація переробки продукції - ще й важлива складова розвитку території, на якій проводиться велика додана вартість. Можна припускати, що об'єднані територіальні громади будуть мотивованими партнерами фермерів у створенні об'єктів логістики та переробки, а значить, можлива реалізація проектів спільного фінансування.

Обмеженість фінансових ресурсів вимагає зміщення заходів підтримки в нефінансову сферу. Зокрема, концепція передбачає спрощення надання та передачу фермерам у власність сільгоспземель. Але розвиток фермерства вимагає також реалізації тренінгових програм (як економічної, так і агротехнологічної спрямованості), методичної підтримки кооперації, допомоги в сертифікації продукції (в тому числі створення власних акредитованих лабораторій), методичної, правової, логістичної підтримки виходу на зовнішні ринки.

Таким чином, рекордний мільярд фінпідтримки українського фермерства в держбюджеті 2018 року, звичайно, не принесе радикальних змін. Але в сукупності з інструментами нефінансової підтримки він міг би запустити позитивний тренд системних змін, які в перспективі забезпечать формування нової моделі агровиробництва, здатної оптимально реалізувати унікальний природно-ресурсний потенціал України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відтепер вівсянка знижуватиме рівень холестерину

Новий сорт під назвою Kowari – це овес карликового типу, який має високу врожайність і кращу стійкість до хвороб. Насіння стане доступним для австралійських фермерів наступного року, пише landlord.ua.

Kowari є продуктом Національної програми вирощування вівса SARDI, яка діє з 2003 року. В рамках програми випущено більшість сортів цієї сільськогосподарської культури на австралійському ринку.

«Наша мета полягає в тому, щоб вивести на ринок нові сорти, які приносять вигоду для виробників, підвищуючи їх продуктивність та рентабельність. У нас високі очікування від Kowari», – зазначив Стів Амері, менеджер компанії Heritage Seeds, яка є одним з інвесторів проекту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китай зацікавився українськими рибними продуктами та медом

Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, пише Укрінформ.

"Україна готова експортувати до КНР широкий асортимент товарів: м’яса та м’ясних продуктів, продуктів бджільництва, рибних продуктів, борошна тощо. У свою чергу представники м. Шеньчжень зазначили, що вони зацікавлені в можливому експорті заморожених рибних продуктів та певних видів меду, які можуть зацікавити китайський бізнес", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що перспективи торгівельних можливостей між Україною та Китаєм були обговорені під час українсько-китайському бізнес-форуму.

Як повідомлялось раніше, у вересні 2017 Україна отримала дозвіл на експорт до Китаю бурякового жому та соняшниквого шроту. Наразі тривають перемовини щодо відкриття ринку КНР для української замороженої яловичини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Технологія розпізнавання облич допомогла фермерам виявити шкідників

Компанії аграрного сектора інвестують в штучний інтелект в надії, що дослідження і прийняття рішень можуть бути автоматизовані за допомогою технологій машинного навчання, пише finance.ua.

В цьому році в США вже росте кукурудза, насіння якої було відібрано за допомогою комп’ютера. А спеціальний алгоритм відстежує дані про погоду в Північній Америці і прогнозує загрози для сільськогосподарських культур у вигляді шкідників і хвороб.

BASF, німецький хімічний конгломерат, працює над автоматизованим розпізнаванням зображень, аналогічним використовуваному Facebook і Apple’s Photos. «Алгоритм повинен проаналізувати фотографії сільськогосподарських культур з підозрілими плямами на листках і виявити ранні ознаки захворювань, таких як парша або борошниста роса», – говорить Річард Третуей, глава департаменту біонауки BASF.

Гюнтер Йочум, фермер, який вирощує рапс, соєві боби і пшеницю в Манітобі, з самого початку спостерігав за процесом навчання комп’ютерної програми BASF, відомої як Maglis. За його словами, програма «досить точно» здогадалася, коли з’являться перші саджанці і коли урожай буде готовий до збору. «Спочатку я не довіряв програмі, – каже Йочум. – Але протягом сезону я не раз був здивований, наскільки точно вона зуміла все передбачити».

Японські компанії SoftBank і Docomo нададуть закордонним фермерським господарствам технології інтернету речей. Розумні датчики і системи моніторингу допоможуть підвищити врожайність рису і латуку, а також віддалено стежити за домашньою худобою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview