178171
182818

Українським виноробам не вистачає держпідтримки

Таку думку в коментарі УНН висловив експерт ринку алкогольної продукції Ігор Товкач.

"Сьогодні ми маємо розглядати Україну як реципієнта вин. Країна поки що не стала виноробною через те, що державної підтримки галузі практично немає. Раніше, наприклад, був 1,5% збір з продажів алкогольних напоїв та пива. Я абсолютно не підтримую такий вид податку через низьку ефективність збирання надходжень, неприродність походження та тіньовий характер розподілу дотацій. Але слід зазначити, що у кращі часи загалом вдавалось збирати близько 1,1 млрд грн в рік до спеціального фонду, звідки можна було брати частину грошей, в тому числі - на підтримку виноградників. Правда, така підтримка не носила планового характеру, тож і результат був близький до нульового. На сьогодні ж, держава не підтримує українських виноробів взагалі, через що говорити про Україну як країну нетто-експортера вин не доводиться", - пояснив експерт.

Разом з тим, в Україні наявні винні бренди, що не поступаються закордонним, зазначив І.Товкач.

"У нас є достойні приватні бренди вин, які вже себе знайшли. Проте, вони не виробляються великими об'ємами, і економічного сенсу експортувати ці вина немає, бо потрібно вкладати немалі кошти у маркетинг. Тому, повторююсь, Україну треба більше розглядати як імпортера іноземних вин, в тому числі і з Молдови. Ринок вина за кордоном високо конкурентний, особливо у країнах, де вино п'ють. Тому пробитися туди неймовірно складно", - додав експерт.

Однак, так чи інакше, за підсумками минулого року українським виноробам вдалося відчутно наростити об'єми експорту своєї продукції на ринок ЄС.

До того ж, українське вино Мадера потрапило в перелік кращих вин світу.

В цілому, на переконання директора з маркетингу компанії Eastern Beverage Trading Олексія Безуглого, ринок українського вина дуже перспективний і сьогодні якість вітчизняної продукції постійно підвищується.

"З огляду на тенденцію зростання цін на міцний алкоголь, прагнення більшості нашого населення в Європу і в цілому розвиток суспільства, ринок українського вина - дуже перспективний. Якщо більш детально подивитися, що зараз відбувається на ринку українського вина, виділяються кілька трендів: через девальвацію і закладки валютних ризиків постачальниками якісне імпортне вино стає все більш недоступним; на ринку стає все більше неякісного імпортного або псевдо-імпортного вина; якість і різноманітність українського вина підвищується", - зазначив він.

Ваш вибір 'Цікаво'.


На Одещині з’явиться підприємство з перероблення гороху і проса

Наразі завершується установлення обладнання, розповів АПК-Информ CEO компанії Дмитро Коваленко, пише AgroTimes.

За його словами, збільшення внутрішнього перероблення бобових культур – досить перспективний напрямок.

Дмитро Коваленко підкреслив, що перспективним є перероблення нуту та сочевиці, однак воно стане можливим лише тоді, коли їх валовий збір перевалить за 100 тис. тонн.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Укрзалізниця планує почати виробництво покращених зерновозів на власних заводах

Про це повідомив директор з економіки і фінансів ПАТ «Укрзалізниця» Андрій Рязанцев, передає прес-служба відомства.

«Наразі розробляється проектна документація щодо започаткування проекту будівництва зерновозів нового модельного ряду. Сподіваюся, що на початку наступного року вже почнемо їх будувати», - розповів Андрій Рязанцев. За його словами, нові зерновози матимуть перший клас антивандального захисту, щоб унеможливити крадіжки зерна, та матимуть більшу місткість, що є зручним для клієнта.

За словами Андрія Рязанцева, інвестування в зерновози стало можливим завдяки запровадженню вагонної дерегуляції. «При встановленні ринкової вартості за користування вагонами Укрзалізниці стало економічно вигідно вкладати кошти в будівництво зерновозів. Раніше ми будували лише універсальні вагони, що використовуються цілий рік та для різних видів вантажів, але вже зараз плануємо інвестувати і в спеціальні вагони», - зазначив Андрій Рязанцев.

Раніше повідомлялося, що під час брифінгу з зернотрейдерами директор з економіки і фінансів ПАТ «Укрзалізниця» запросив компанії до спільних проектів з придбання рухомого складу. «Маємо пропозиції спільно з клієнтами долати дефіцит рухомого складу. Придбані клієнтами нові вагони та локомотиви можуть бути надані Укрзалізниці через механізм фінансового лізингу. І цей рухомий та тяговий склад буде обслуговувати потреби клієнта. Укрзалізниця готова до переговорів щодо умов таких операцій та запрошує до співпраці», - зазначив Андрій Рязанцев.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Через 10-15 років дві третини Криму перетвориться в пустелю

Про це в інтерв'ю "Громадське радіо" розповів колишній директор Нікітського ботанічного саду в Криму, доктор технічних наук, професор, академік Української академії аграрних наук Валерій Єжов.

"У Криму зараз активно пропагують, що вони беруть воду з-під землі – бурять свердловини. Але це скінчиться тим, що весь грунт буде засолений і все перетвориться на солончаки. З тієї простої причини, що вода, яка видобувається з глибин, тягне за собою мінеральні солі. І ми на поверхні побачимо сіль. Це згубно для рослин, вони не будуть там рости. Потім треба проводити меліорацію, тобто промивати водою багато разів цю землю для того, щоб її знову можна було використовувати", - пояснив він.

Фактично, за його словами, через 10-15 років кримські землі повернутися до того стану, в якому вони перебували до 1954 року, коли півострів приєднали до України.

"Адже в 1954-му році, коли сталося це приєднання Криму, там ніякої політичної складової не було, там було головне питання – степ був голий та безлюдний. Приєднання відразу ж і передбачало, що туди прийде дніпровська вода. І була програма зробити Крим півостровом садів і виноградників. І вона непогано реалізовувалася", - сказав він.

Валерій Єжов також додав, що сади Криму поступово вмирають, а виноградарство знаходиться в пригніченому стані.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Конференція "Аграрний експорт": нові ринки і перспективи

Україна досягла нового рекорду в об'ємах експорту зернових, олії та олійних, нарощує обсяги виробництва і покращує якість бобових. За даними Міністерства агрополітики та продовольства України наш експорт за січень - листопад 2017 року зріс на 19% і склав $16,4 млрд. Проте, географічну присутність українських агропродуктів є куди розширювати. За рахунок оптимізації логістичних процесів, підвищення якості продукції можна збільшувати прибутковість і розвивати нові ринки, які потребують якісне продовольство.


Конференція Аграрний експорт дозволить проаналізувати вже наявні обсяги експорту, вивчити нові ринки і перспективи, дослідити фактори і процеси, що підвищують швидкість поставок та якість продуктів, мінімізувати цінові ризики бізнесу при експорті.

Основні питання, що будуть винесені на обговорення:

- аналіз експорту української агропродукції;

- перспективи українського експорту зернових;

- експорт української олії і насіння олійних культур;

- експорт українських бобових;

- особливості виходу на іноземні ринки.

Конференція Аграрний експорт
Дата: 20 березня 2018 р.;
Тривалість: 10:00 - 16:00;
Місце зустрічі: БЦ "Кристал", Conference hall, Харківське шосе, 175, Київ
Контакти організаторів: +380 97 900 63 27, [email protected]

Сайт конференції: https://meetprofessionals.biz/ua/event/agroexport-2018/

Ваш вибір 'Подобається'.


У господарствах Херсонщини пропала худоба

Саме стільки його недорахувалися фахівці Головного управління Держпродспоживслужби України в ході інвентаризації живності в приватних господарствах 584 населених пунктів краю, пише nk-online.tv.

— В єдиному реєстрі Агентстві з ідентифікації і реєстрації тварин у нас числиться 58893 особин великої рогатої худоби. Однак інвентаризація показала, що майже половина його в наявності відсутня. І тваринники всупереч вимогам законодавства не повідомили, куди поділися корови і бички — то їх продали, то забили на м'ясо, то вони загинули від якихось небезпечних захворювань. Так що «зникла» худоба тепер буде внесена до так званого сірого списку, — коментує начальник управління безпеки харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби у Херсонській області Віталій Боярський.

Результати інвентаризації ставлять під сумнів об'єктивність офіційної статистики. За даними Головного управління статистики Херсонщини, за минулий рік в області поголів'я ВРХ скоротилося всього на 3%, а виробництво молока зменшилось на 0,9%. Однак, якщо виходити з реального стану справ, мова може йти не про три, а про 40-відсоткове вирізанні дійного стада по всьому краю. А може, і більше. Адже інвентаризацією за два місяці нинішнього року не встигли охопити ще 52 населених пункти, і там картина може бути схожою — якщо не гіршою.

До того ж, у селянських хлівах учасники інвентаризації виявили ще 2839 голів ВРХ, які взагалі не проходили процедуру ідентифікації — в офіційній звітності їх як би і не існувало. Такий перехід «в підпілля» істотно ускладнює і ветеринарний контроль, і легалізацію виробництва та збуту молока і м'яса. Вихід дрібних ферм з «тіні» можливий лише з появою реальних стимулів для них. Таким стимулом експерти бачать відновлення дотацій для тваринників з державного бюджету. Зокрема, власники корів у нинішньому році зможуть отримати по півтори тисячі гривень на кожну дійну корову. Але лише в тому випадку, якщо «здобувачка» дотації пройшла ідентифікаційну процедуру.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.