182818
178171

Уряд підвищить мито на імпорт міндобрив з Росії

Про це пише УНН з посиланням на повідомлення Мінекономрозвитку.

“26 березня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила рішення про розширення дії антидемпінгових заходів на імпорт в Україну нітрату амонію (аміачної селітри), походженням з Російської Федерації. Відтепер, антидемпінгове мито для ПАТ “Дорогобуж” становитиме 29,25%, для інших експортерів та загалом для Російської Федерації — 42,96%. Рішення Комісії набуває чинності з дня опублікування повідомлення про нього в “Урядовому кур’єрі”, — сказано у повідомленні.

Під час засідання Комісія встановила, що рівень застосовуваних остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з РФ є недостатнім для усунення демпінгу, який шкодить українським виробникам.

Враховуючи комплексний характер питання та з метою недопущення створення штучного дефіциту мінеральних добрив на внутрішньому ринку України, Міжвідомча комісія вирішила, зокрема:

    звернутись до Кабінету Міністрів України з проханням направити звернення до Верховної Ради України з пропозицією активізувати роботу над прийняттям проекту Закону № 6422 “Про внесення змін до Закону України “Про Митний тариф України” з метою диверсифікації постачання добрив в Україну;
    звернутись до Антимонопольного комітету України з пропозицією щодо вжиття заходів з контролю за цінами на добрива на внутрішньому ринку України;
    опрацювати питання звернення до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо виключення товару, що є об’єктом застосування антидемпінгових заходів з переліку товарів, заборонених до ввезення в Україну з РФ (постанова КМУ від 30 грудня 2015 р. № 1147).

Додамо, зараз щодо імпорту товарів з Російської Федерації діють 12 захисних торговельних заходів (10 антидемпінгових, 1 компенсаційний та 1 спеціальний). Крім того, проводиться три розслідування щодо демпінгового імпорту російських міндобрив (карбамідно-формальдегідна продукція, нітрат амонію, сірчана кислота та олеум).

Нагадаємо, оцінка потенційних втрат врожаю за 2017 рік через надвисокі ціни на мінеральні добрива становить 32 млрд грн щодо усіх категорій господарств, а стосовно сільськогосподарських підприємств — понад 23 млрд грн.



Експерти порівняли ціни на землі сільськогосподарського призначення в ЄС та Україні

Такі дані оприлюднили в Економічному дискусійному клубі, пише agroday.com.ua.

За останні п’ять років ціни на сільськогосподарські угіддя підвищились в усіх країнах ЄС, окрім Греції. Найбільше зросла вартість землі у Чехії – у 3 рази до 5,5 тис. євро на гектар. У 2,9 рази підвищилась ціна на землю в Литві до 3,5 тис. євро, а також у 2,5 рази – в Естонії та у 2 рази – в Угорщині до 2,7 тис. євро та 4,2 тис. євро відповідно.

Зазначається, що найвища вартість землі серед країн ЄС зафіксована у Нідерландах та в середньому складає 63 тис. євро/га, в Румунії цей показник складає 2 тис. євро/га.

Загалом найдорожчі орні землі знаходяться у регіоні італійської Лігурії, де вартість землі сягає 108 тис. євро/га. Найнижчий рівень цін зареєстрований у Південно-західному регіоні Болгарії – тут вартість 1 гектару складає 1,2 тис. євро.

В Україні триває мораторій на продаж сільськогосподарських земель, тому існує лише нормативно грошова оцінка сільськогосподарських земель.

За даними Держгеокадастру, в Україні нормативна грошова оцінка одного гектару в середньому складає 27,5 тис. грн, або 840 євро. Найвище оцінюється земля у Черкаській області – майже 34 тис. грн, або 1050 євро. Найнижчий рівень оцінки спостерігається у Житомирській області – 21,2 тис. грн, або 650 євро.

Варто зазначити, що попри відкритий ринок землі, значні обсяги сільськогосподарських земель у країнах Євросоюзу, знаходяться в оренді. Найвища вартість оренди сільськогосподарських земель спостерігається в Нідерландах – 791 євро/га, найдешевша оренда у Латвії – 46 євро/га.

В Україні за минулий рік вартість оренди зросла на чверть до 1369 грн/га (41 євро). Найдорожча оренда землі була у Черкаській області, за неї пайовики отримали 2961,8 грн/га, найдешевша – у Закарпатській області, її ціна становила 718,9 грн за гектар.

Нагадаємо, згідно дослідження Інституту аграрної економіки, понад 39% селян оцінюють свої ділянки в межах $6 тис. за гектар, ще стільки ж виставляють цінник в $12 тис. При цьому половина нинішніх орендарів готова викласти за гектар українських чорноземів не більше $1 тис. Лише кожен шостий міг би розщедритися на $2,5 тис.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Держпродспоживслужба: Сертифікація НАССР не є обов’язковою, але працювати за її вимогами доведеться

Законодавством прописана лише вимога щодо запровадження НАССР на підприємствах з виробництва харчових продуктів, але немає вимоги щодо отримання сертифікату НАССР. На цьому наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль.
«Для поступового переходу на використання процедур НАССР для виробників визначено перехідний період. Так, для потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження, крім малих потужностей, система повинна бути запроваджена впродовж 3 років з моменту оприлюднення закону, а саме з 20.09.2017. На потужностях, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження, крім малих потужностей, – через чотири роки, а саме з 20.09.2018, а для малих потужностей – через п’ять років, тобто з 20.09.2019», — заявив він

Та додав, що у залежності від виду діяльності, підприємства повинні запровадити цю систему у строки, передбачені законодавством. Держпродспоживслужба має право перевіряти бізнес на предмет впровадження системи НАССР. За порушення передбачені санкції.

«За результатами перевірок порушників можуть оштрафувати: юросіб — у розмірі від 30—75 мінімальних заробітних плат, фізичних осіб-підприємців — від 3—15 мінімальних заробітних плат. Крім того, є загроза зупинення роботи потужності. Такі перевірки будуватимуться у плановому режимі у відповідності з формою акта щодо дотримання операторами ринку вимог законодавства стосовно запровадження НАССР», — наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини.

За його словами, в Україні набуває популярності послуга із сертифікації НАССР.

«Ми зауважуємо, що сьогодні не на всіх підприємствах система НАССР запроваджена і працює. Буває, що біля кабінету директора у позолоченій рамці розміщено сертифікат про запровадження НАССР, однак перевірка свідчить про велику кількість невідповідностей. Сертифікат якимось чином отримали, але система не запрацювала і вимоги закону не виконали. Але разом з цим законодавство не передбачає обов’язковість сертифікації підприємств на запровадження цієї системи – диплома може не бути, але система повинна працювати», —  зауважив Борис Кобаль.

Джерело: landlord.ua



Садівники прогнозують рекордний урожай яблук

Проте підтвердити цей прогноз можна буде лише після завершення цвітіння садів – приблизно в середині травня, інформує Українська плодоовочева асоціація (УПОА), пише agroday.com.ua.

Завдяки відносно стабільним погодним умовам зими, без аномальних морозів та з високою кількістю опадів, садівникам вдалося практично повністю запобігти ушкодженню та знесиленню дерев, говорять в асоціації.

При цьому зазначають, що через приморозки у травні торік різко знизилася врожайність багатьох фруктів. Дерева змогли «відпочити» та накопичити достатню кількість поживних речовин — і це позитивно вплине на врожайність у 2018-му.

Крім того, холодний та сніжний березень з високою вірогідністю відтермінує цвітіння садів, а це, у свою чергу, дозволить знизити ймовірність втрат від весняних приморозків.

«У 2018 році вступає в плодоношення значна кількість молодих садів: як яблука, так і черешні. Крім того, велика питома вага молодих яблуневих садів еволюційно збільшить свою продуктивність у 2018 році. Отже, загальний обсяг врожаю зросте», – вважають в УПОА.

Швидше за все, у новому сезоні Україна суттєво збільшить експорт черешні до ЄС. А значить ціни як на внутрішньому ринку, так і на ринку ЄС будуть достатньо високими.

А от на ринку яблук варто очікувати різкого падіння цін. «Особливо важко буде виробникам, які вирощують яблука не дуже популярних сортів та не високої якості. Цілком імовірно, що таке яблуко буде продаватися по тій же ціні, що й промислове. Якісне яблуко перспективних сортів буде активніше експортуватися, тому виробники таких яблук можуть збільшити дохід порівняно до сезону 2017/18», – стверджують в асоціації.

У той самий час якісне яблуко на внутрішньому ринку буде продаватися на 30-50% дешевше, ніж попереднього сезону.



ООН закликає до глобального переходу на дієту без м'яса і молочних продуктів

Глобальне зрушення в бік вегетаріанської дієти має життєво важливе значення для порятунку світу від голоду, паливної бідності і найгірших наслідків зміни клімату.

У міру того, як до 2050 року глобальне населення досягне прогнозованих 9,1 млрд. людей, раціони західних країн, багатих м'ясом і молочними продуктами не залишаться колишніми, йдеться в доповіді міжнародної групи управління ресурсами Програми Організації Об'єднаних Націй із навколишнього середовища (ЮНЕП).

І далі: «Вплив сільського господарства значно зросте через зростання чисельності населення, що збільшує споживання продуктів тваринного походження. На відміну від викопних видів палива, важко знайти альтернативу: люди повинні їсти. Істотне зниження впливу буде можливе тільки за істотної зміни світової дієти, яка буде віддалятися від продуктів тваринного походження».

Професор Едгар Хертвіч, провідний автор звіту, зазначив: «Продукти для тваринництва завдають більшої шкоди, ніж [виробництво] корисних копалин, таких як пісок або цемент, пластмаса або метал. Біомаса та культури для тварин настільки ж шкідливі, як [спалювання] викопного палива».

Група експертів оцінювала продукти, ресурси, економічну діяльність і транспорт відповідно до їхнього впливу на навколишнє середовище. Висновки такі, що сільське господарство знаходиться на одному рівні зі споживанням викопного палива, оскільки вони обидва швидко ростуть зі збільшенням економічного зростання.

Ернст фон Вайцзакер, вчений-еколог, який був співголовою групи, сказав: "Зростаюче багатство викликає зрушення в дієтах по відношенню до м'ясних і молочних продуктів. В даний час поголів'я домашньої худоби споживає більшу частину світових культур і споживає багато чистої води, добрив і пестицидів".

Як енергетика, так і сільське господарство, повинні бути «відділені» від економічного зростання, оскільки екологічні наслідки збільшуються приблизно на 80% при подвоєнні доходу, говориться в доповіді.

Ахім Штайнер, заступник генерального секретаря ООН і виконавчий директор ЮНЕП, сказав: «Зростання деградації навколишнього середовища є проблемою номер один, що стоїть перед урядами в світі зростаючого числа людей, зростання доходів, зростання потреб у потребах і постійним завданням боротьби з бідністю».

Група, якій проводилися численні дослідження, включаючи екосистемну оцінку тисячоліття, повідомляє про такі проблеми навколишнього середовища у всьому світі: зміна клімату, зміна довкілля, марнотратне використання азоту і фосфору в добривах, надмірна експлуатація рибальства, лісів та інших ресурсів, небезпечна питна вода і санітарія, вплив свинцю, забруднення повітря в містах тощо.

 

У доповіді йдеться про те, що сільське господарство, особливо м'ясо і молочні продукти, становить 70% світового споживання прісної води, 38% від загального обсягу землекористування і 19% викидів парникових газів в світі.

У минулому році Продовольча і сільськогосподарська організація ООН заявила, що до 2050 року виробництво продовольства повинно збільшитися в глобальному масштабі на 70%, щоб нагодувати зростаюче населення світу. Повідомляється також, що підвищення ефективності в сільському господарстві буде перевантажено очікуваним зростанням населення.

Професор Хертвіч, який також є директором програми промислової екології Норвезького університету науки і технологій, повідомив, що країни, що розвиваються, де концентруватиметься зростання населення, не повинні повторювати досвід зростаючого споживання в західному світі: «Країни, що розвиваються не повинні слідувати нашій моделі. Але ми повинні розвивати технології, наприклад, в галузі поновлюваних джерел енергії або зрошення».

За матеріалами The Guardian.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Чотири факти про український ринок м'яса

Про це повідомляє УНН.

ФАКТ №1. За січень-лютий 2018 року в Україні було вироблено 387,8 тис. тонн м’яса всіх видів у забійній вазі, що на 0,7 тис. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зокрема, виробництво м’яса птиці зросло на 4,8%, виробництво яловичини та свинини — впало на 3,2% та 5% відповідно.

ФАКТ №2. За цей період поголів’я птиці зросло на 1,4%, поголів’я свиней та ВРХ — скоротилося на 7,7% та 5,3% відповідно.

ФАКТ №3. Україна продовжує нарощувати експорт м’яса та м’ясопродуктів. Всього за два місяці цього року Україна експортувала 54 тис. тонн відповідного продукту, що на 28,6% більше, ніж роком раніше. Серед усіх видів м’яса, пальму першості по експорту тримає курятина.

“Провідною позицією вітчизняного експорту залишається м’ясо птиці, частка якого у загальних обсягах становить біля 81%, або 44 тис. тонн, що на 12 тис. тонн більше, ніж роком раніше. Найбільшим попитом українське м’ясо птиці у поточному році користується в Іраку, Нідерландах, Словаччині”, — підкреслили в асоціації і додали, що на сьогодні саме птиця лишається найбільш вживаним м’ясом для українців.

ФАКТ №4. У структурі споживання м’яса українцями за перші два місяці року найбільш вагомою залишається частка птиці — 48% та свинини — 42%, на яловичину припадає всього 10%“.

Додамо, що не лише в Україні, а й в усьому світі птиця впевнено тримає статус “найбільш вживаного м’яса”.

Ваш вибір 'Цікаво'.