Уряд розширив держпідтримку на племінне свинарство

Метою внесення змін є заохочення товаровиробників до застосування племінних тварин через механізм часткового відшкодування придбаних усіх племінних свиней. Також, згідно цього акту, уточнюється період у продовж якого мають бути придбані тварини.

Нагадаємо, у Мінагрополітики стартувала робота над Стратегією розвитку галузі тваринництва на період до 2030 року, яка буде направлена на такі напрями: племінна і селекційна робота, протиепізоотичні заходи та ветеринарія, заходи із нарощування поголів’я тварин та просування на зовнішні ринки.

Довідка:
У 2017 році АПК отримав 5,45 млрд грн на підтримку аграріїв із державного бюджету. Зокрема, на підтримку тваринництва передбачено 170 млн грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд підвищив мінімальні роздрібні ціни на алкоголь

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з постановою, яка прийнята в ході засідання уряду в середу, мінімальні роздрібні ціни на горілку і лікеро-горілчані вироби підвищаться з 348,9 грн до 397,76 грн / літр 100% -го спирту. Оптово-відпускні ціни на цей вид продукції підвищуються на 19,4% - до 268,67 грн / літр 100% -го спирту.

Мінімальні ціни на вина натуральні будуть підвищені на 12% - до 37 грн за пляшку 0,7 л у роздрібній торгівлі, на кріплені вина і вермути - на 7%, до 45 грн, на шампанське за пляшку 0,7 л - на 13,3 %, до 79,19 грн.

Крім того, передбачено збільшення мінімальної оптово-відпускної ціни коньяку "три зірки" з нинішніх 336,22 грн за 1 літр 100% -го спирту до 386,98 грн, роздрібної - з 524,5 грн до 597,3 грн, "чотири зірки ", відповідно, з 352,24 грн до 412,85 грн і з 599,5 грн до 645,17 грн," п'ять зірок ", відповідно, з 384,29 грн до 495,95 грн і з 599,5 грн до 692,6 грн.

Постанова набуде чинності з дати її публікації.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК та Київстар співпрацюватимуть задля розвитку цифрових рішень в агросекторі

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Особливим акцентом цієї угоди є створення якісних умов для розвитку малих та середніх  фермерів завдяки впровадженню сучасної цифрової платформи для агровиробників.  

«Розвиток та підтримка малого та середнього фермера є ключовим пріоритетом  для Мінагрополітики сьогодні. Розроблена цифрова платформа для агровиробників стане ефективним інструментом комунікації представників міністерства з ключовими гравцями агросектору, а також для надання консультацій та необхідної інформації про державні програми підтримки чи іншої важливої для виробників інформації. Окрім того, використання сучасних інформаційних інструментів буде значною допомогою для українських аграрних виробників для більш точного та якісного аналізу та прогнозування своєї діяльності»,- наголосила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Також вона зазначила, що впровадження інноваційних технологій на агроринку сприятиме підвищенню якості української харчової продукції – наприклад, завдяки можливостям мобільного простежування повного циклу виробничого ланцюга, реального впровадження принципу «від лану до столу» .

«Сьогодні ми приділяємо значну увагу підтримці малого та середнього бізнесу. Впровадження digital-платформи для аграріїв і мобільний додаток зокрема, дозволять зробити їх бізнес більш ефективним, адже дадуть можливість раціональніше використовувати ресурси, стежити за новинами, цінами, погодними змінами, проводити торгові операції тощо. Це велика підтримка для малого підприємництва, адже традиційно такі технології доступні лише великим компаніям», - підкреслив Євген Кражан, директор з розвитку бізнесу на корпоративному ринку Київстар.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У 3-4 рази дорожче: як відрізняються ціни на продукти в регіонах України

При цьому це може пояснюватися не тільки реальним станом речей, але і прогалинами в моніторингу і статистикою, пише Страна.ua

"На жаль, картина сумна, і говорить про те, що справжнього ринку у нас немає, або немає державних органів, які це вважають", - написав експерт.

За даними Державної служби статистики, станом на кінець липня зі списку соціальних продуктів в шести найменуваннях різниця в ціні становить понад 15 гривень за кілограм між різними областями країни.

Беззаперечним лідером цього рейтингу є сало, яке в Києві коштує в три рази більше, ніж на Тернополі. Різниця в ціні - 61 гривня. У Києві середня ціна складає 91,4 грн., а на Тернопільщині - 29,8 грн. за кіло.

Різниця в ціні на вершкове масло складає майже 39 гривень. Найвища вартість масла в Київській області - 163,2 грн., а в Тернопільській області - 124,4 грн. за кіло.

Максимальна і мінімальна ціна за м'який сир в Україні відрізняються на 31 гривню. У Волинській області ціна 101,6 грн., в Житомирській області - 124,4 грн. за кіло.

Різниця в цінах на яловичину - 30 грн. У Чернівецькій області кілограм коштує 123,2 грн., а на Полтавщині - 93,2 грн. за кг.

Замикає п'ятірку "соціальна" ковбаса з різницею в майже 19 гривень. Найвища ціна в Одеській області - 76,7 грн., а найнижча у Чернівецькій - 58,1 грн. за кг.

"Викликана така велика різниця в цінах не тільки, а може і не стільки, реальним станом речей, як повною катастрофою органів статистики та моніторингу. Уряд повинен взятися за галузь статистики, тому що всі економічні кроки засновані на цифрах, які надає Держстат. Якщо на таких елементарних речах можна показати некомпетентність людей, які працюють у відомстві, то що можна говорити про складні розрахунки Кабінету Міністрів і економічних реформах, заснованих на недостовірній інформації ", - заявив експерт.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні виробники не скористаються «яєчною» кризою в Європі

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

«Теоретично українські підприємства мають право експорту столових яєць в ЄС ще з 2015 року, ‒ зазначив глава Держпродспоживслужби Володимир Лапа. ‒  Однак на практиці жодне з них ще такою можливістю не скористалося».
 
За його словами, для початку поставок до ЄС українське підприємство повинно подати в Держпродспоживслужбу відповідну заявку на інспектування, після чого Єврокомісія вносить його до переліку експортерів.

«Зараз ми здійснюємо експорт тільки яєчних продуктів», ‒ уточнив Володимир Лапа.

Керівник відомства зазначив, що, згідно з інформацією системи оповіщення RASFF, до України забруднені фіпронілом яйця не поставлялися.

«Український ринок насичений яйцями власного виробництва. До того ж імпортувати таку продукцію з країн ЄС економічно невигідно, ‒ підкреслив Володимир Лапа. ‒ Тому завезення зараженої продукції на ринок України за визначенням малоймовірний».

Як повідомлялося, Бельгія повідомила про зараження яєць фіпронілом 20 липня. Згодом про це заявили Нідерланди, Німеччина. Також повідомляється про експорт потенційно заражених яєць до Великої Британії, Франції, Швейцарії та Швеції.

У центрі цього скандалу ‒ нідерландська компанія Chickfriend, що спеціалізується на ліквідації паразитів ‒ курячих вошей. Вона використовує препарат Dega 16, до складу якого входить небезпечний для здоров'я фіпроніл.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з'явився новий тіньовий ринок пива

Теґи: 

Про це  повідомив глава Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко, пише golos.ua

«Наша держава постійно створює нові тіньові ринки, одним з яких є ринок пива», - зазначив експерт.

На думку Олексія Дорошенко, коли 90% населення порушує закони держави, в якій живе, то в цьому винне насамперед держава, що створює такі умови.

«Найяскравішим показником того, як можна змушувати бізнес і людей працювати в тіні, є податки і відрахування з зарплати. Якщо ми рухаємося до європейських стандартів, то повинні керуватися ними у всіх галузях. Галузь пивоваріння, як і всі інші, є показником того, як важко малому і середньому бізнесу співіснувати поруч з великим бізнесом. Весь світ звик до крафтового пивоваріння, а в Україні воно фактично поза законом. І причина лежить на поверхні - виробництво пива падає вже кілька років, доля найбільших виробників скорочувалася через зміни смаків покупців, які віддають перевагу місцевим напоям», - пояснив аналітик.

За його словами, пивне лобі у нас виявилося більш потужним, ніж повинно. Ліцензію на оптовий продаж вина Верховна Рада для невеликих виробників взагалі скасувала, вивівши з тіні кілька десятків гравців.

Олексій Дорошенко наводить приклад, що в середньому пивоварня при пабі або ресторані може виготовляти від 60 до 180 півлітрових келихів пива в день, але для цього необхідно отримати ліцензію на виробництво.

«Для роздрібної торгівлі алкоголем ліцензія коштує 8000 грн, а ліцензія на оптовий продаж алкоголю для пивоварів раніше коштувала 500 тис. грн. Таким чином, виробник, якому належить 20% пивного ринку України, і той, хто має маленьку пивоварню, були в «рівних» умовах. Вартість ліцензії в 2017 році для крафтового виробників пива знизили з 500 тис. грн до 30 тис. грн. Але це не вирішило проблему, так як вартість такої ліцензії робить рентабельним виробництво, розраховане на 500 або 1000 л пива. Ліцензію отримали всього кілька десятків компаній. Інші виробники залишилися поза законом, і будь-який поліцейський може приходити до них за даниною, яку тепер платять власники маленьких пивоварень», - підсумував експерт.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview