178171

Уряд впорядкував нормативно-правові акти з питань ліцензування у сфері ветеринарної медицини

Це передбачено постановою «Про внесення зміни до пункту 16 переліку органів ліцензування», яка була прийнята 14 березня 2018 року на засіданні Кабінету Міністрів України.

Зазначена постанова доповнює графу «Вид господарської діяльності» пункту 16 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 р. № 609, другим абзацом – «виробництво ветеринарних препаратів». Тобто відтепер Держпродспоживслужба здійснює ліцензування таких видів діяльності: ветеринарна практика та виробництво ветеринарних препаратів.

Таке рішення Уряду покращить ефективність роботи Держпродспоживслужби та забезпечить проведення ліцензування господарської діяльності з виробництва ветеринарних препаратів, що в свою чергу дасть змогу виробникам наблизити якість вітчизняних ветпрепаратів  до вимог світового ринку.

Ваш вибір 'Цікаво'.

«Кернелу» та «Рошену» перекрили лазівку для ухиляння від сплати податків

Про це в ході брифінгу повідомив сам міністр фінансів Олександр Данилюк. За словами міністра, Голландія входить в ТОП-3 країн, які виводяться гроші з України без сплати податків, пише УНІАН.

«Простими словами, ми закрили можливості для оптимізації податків для таких компаній як «Кернел», ДТЕК, «Рошен» і «Метінвест»... Податки треба платити там, де заробляються гроші», - сказав міністр. За словами міністра, здійснення цієї ініціативи принесе держбюджету, за попередніми розрахунками, понад 300 млн грн в рік.

12 березня Міністерства фінансів України та Королівства Нідерландів підписали протокол про зміни в Конвенції між країнами про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно. Протокол передбачає оподаткування дивідендів за ставкою 5%, якщо фактичним власником дивідендів є компанія – власник не менше 20% капіталу компанії, а також збільшення ставки оподаткування відсотків з 2% до 5% ставку оподаткування роялті на рівні 5% і 10%

 

Ваш вибір 'Подобається'.

ФАО дорікнуло Україні за халатне поводження з непридатними пестицидами

Про це йдеться у прес-релізі продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), передає УНН.

Повідомляється, що в Україні частка контрафактної продукції на ринку пестицидів становить 25%, тоді як на світовому ринку - 10%.

"Боротьба з контрафактними пестицидами без впливу на попит зі сторони споживача є безглуздою. Тому одним з необхідних заходів у протидії є просвітницька робота серед агровиробників", — вважає координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

Експерт додав, що ситуація із виробництвом контрафактних пестицидів на локальному ринку є кризовою.

"За даними правоохоронних органів, найчастіше зустрічаються випадки виробництва фальшивого продукту з легально ввезених активних інгредієнтів, підробка контейнерів всередині країни, повторне використання порожніх контейнерів, повернення вилучених заборонених пестицидів на ринок та перепакування застарілих пестицидів", - розповіли у ФАО і наголосили, що із контрафактними та непридатними пестициди потрібно поводитися, як із небезпечними відходами.

Нагадаємо, минулого року екологи заявили про катастрофічну ситуацію на ринку утилізації небезпечних відходів – більше половини підприємств займаються шахрайством і замість знешкодження отрутохімікатів звозять їх на стихійні полігони, отруюючи людей.

За офіційними даними, в Україні вже накопичено понад 5 млрд тонн небезпечних відходів. До 2017 року в країні діяв мораторій на перевірки бізнесу, який нівелював державний контроль за екологічною ситуацією. Втім, у 2018 році уряд надав дозвіл Мінприроди проводити перевірки. І тепер екологи очікують від ековідомства упорядкування ситуації на ринку поводження з небезпечними відходами.

Ваш вибір 'Подобається'.

Українців можуть залишити без шампанського і коньяку

Згідно із законопроектом, географічне зазначення – це географічна назва місця, де виробляють продукт. Як правило, такий товар має особливу якість, репутацію або будь-які інші характеристики, зумовлені своїм походженням. Йдеться хоча б про один з етапів виробництва або переробки продукції, що здійснюються на зазначеній географічній території, пише etcetera.media.

Назви товарів з географічним зазначенням захищаються національним і міжнародним правом.

Якщо депутати Верховної Ради підтримають законопроект у другому читанні і його підпише Президент, то напої з назвою «Шампанське» (ігристе вино, зроблене з винограду, який росте у французькому регіоні Шампань) і «Коньяк» (різновид бренді, який виробляється за особливою технологією у французькому місті Коньяк) перестануть виготовляти в Україні.

Крім того, мінеральна вода «Миргородська», «Ніжинські огірочки» та інші продукти повинні будуть вироблятися виключно в тих географічних точках, які вказані в назві товару.

Кабмін ввів тимчасові обмеження на імпорт міндобрив з РФ

Відповідне рішення уряд прийняв на засіданні в середу, передають Українські Новини.
"Що стосується тимчасових обмежень - доручення прийняти зараз рішення про введення тимчасових обмежень і, відповідно, доручити Мінекономіки спільно з Мін'юстом і іншими міністерствами відповідно до регламенту оформити це рішення", - сказав на засіданні уряду прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

З такою ж ініціативою на засіданні уряду виступив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

"По-моєму, треба призупинити поставки до того кваліфікованого рішення, що буде прийнято. А зараз давайте ухвалимо рішення щодо припинення", - сказав Аваков.

При цьому перший віце-прем'єр міністр, міністр економічного розвитку й торгівлі Степан Кубів повідомив, що в 2017 році після обговорення зазначеного питання з виробниками міндобрив і зернових асоціацій було ухвалено рішення внести на розгляд Верховної Ради два законопроекти №6422 (знизити мита на ввезення міндобрив з 6,5% до 0 відразу) і № 6422-1 (провести це ж зниження поступово протягом кількох років), які не було прийнято парламентом.

Кубів додав, що 13 березня було ухвалено рішення, що комітет Верховної ради з питань податкової й митної політики в середу розгляне зазначені законопроекти й об'єднає їх в одну редакцію, яку буде прийнято парламентом за основу й у цілому 15 березня.

При цьому Кубів додав, що 13 березня за підсумками засідання урядового комітету було ухвалено рішення направити в Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі проект рішення, яким раніше уведені мита на російські міндобрива буде підвищено.

"Ми можемо до рішення комісії на 2 тижні ввести тимчасове ембарго, а потім прийняти відповідне рішення комісії", - сказав він.

При цьому він додав, що у разі прийняття парламентом зазначеного законопроекту уряд також зможе врегулювати зазначене питання, не побоюючись наслідків у вигляді розглядів у Світовій організації торгівлі.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ініціює підвищення антидемпінгових мит на мінеральні добрива аміачної групи, а також розширення переліку позицій, на які поширюється їх дія.

У травні 2017 року Кабінет Міністрів схвалив законопроект, що передбачає введення нульової ставки мит на імпорт азотних добрив з метою диверсифікованості джерел поставок азотних добрив.

Ввізні мита на азотні міндобрива відповідно до митного тарифу становлять 2-6,5%.

27 грудня 2016 року МКМТ увела антидемпінгові мита в розмірі 4,19%-31,84% на імпорт карбаміду й КАС із Росії на 5 років до березня 2022 року.

У червні 2014 року Україна збільшила антидемпінгові мита на імпорт нітрату амонію (аміачної селітри) з Росії з 9,76-11,91% до 20,51-36,03%, а в травні 2015 року Росія подала позов у Світову організацію торгівлі стосовно ввізних мит України на цю позицію.

У свою чергу Союз хіміків навесні 2017 року виступив за встановлення мита на імпорт карбаміду, КАС і селітри з Росії в розмірі мінімум 43-45%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В українських магазинах подорожчають крупи

Про це ГолосUA повідомив гендиректор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

«Якщо ми говоримо про крупи, вони завжди зростали меншими темпами, ніж овочі, ніж м'ясо, ніж молоко. За винятком звичайно гречки, ціна якої спочатку надулася, а потім здулася. Тому я припускаю, що подорожчання круп буде, але це відсотків на 15% за рік», - сказав експерт.

За словами О. Дорошенко, на ціну крупи значно впливає вартість зберігання на елеваторах.

«Крупи легше зберігати, ніж овочі, тому що потрібно підтримувати для овочів температурний і вологісний режим, а для круп тільки вологість. Тепла, електроенергії у разі зберігання витрачається менше, тому це менше впливає, ніж на вартість овочів. В частку собівартості включають зберігання зимове, але там не потрібно спеціальних сховищ. Тому що якщо в нашій країні є велика проблема з овочесховищами для яблук, які в значній мірі до нового врожаю вже не доживають, то крупи можна зберігати навіть в умовах невеликого господарства», - додав генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж України.

Раніше виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу» О. Пендзин повідомляв, що крупи до нового врожаю навесні 2018 року будуть дорожчати в середньому на 3-3,5% в місяць.

Ваш вибір 'Цікаво'.