В Африці доять комах і роблять морозиво з їх молока

«Ми вважаємо, що комахи — майбутнє у сфері суперпродуктів. Вони містять необхідні живильні речовини, є фантастичним джерелом білка, ще й екологічно чистим», — повідомляється на сайті компанії, пише agroday.com.ua.

Entomilk компанія позиціонує як альтернативу звичному молоку. Але більш багату поживними речовинами, включаючи залізо, цинк, кальцій.

Щоб не пропонувати молоко в порошковій формі, Gourmet Grubb зробила з нього морозиво. Продукт має три аромати — арахісове масло, шоколад і чай.

Варто відзначити, що морозиво виглядає вельми привабливо. Його вартість компанія поки не уточнює, але це пов’язано з тим, що Gourmet Grubb тільки готується вийти на ринок.

І все ж, молоко з комах викликає кілька питань. Раніше спроби їх подоїти вже були. Тоді «молоко» пробували отримувати від тарганів виду Diploptera punctata, єдиних, які вигодовують своїх «малят» субстанцією, дійсно схожою на молоко.

У 2016-му провели дослідження, в ході якого з’ясували, що тарганяче молоко містить утричі більше енергії в порівнянні з коров’ячим, наприклад. Але безпека його під питанням. Вчені тоді не знайшли доказів, що цю субстанцію може без шкоди для свого здоров’я споживати людина.

Та й доїння тарганів викликало деякі складності. Вчені змогли придумати, як відібрати «молоко» без шкоди для комахи, але щоб націдити 100 грамів рідини, довелося «доїти» сотні тарганів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні існує дискримінація, пов’язана зі встановленням різних ставок оплати за землю

Про це заявив голова Антимонопольного комітету України (АМКУ) Юрій Терентьєв, пише AgroPolit.com.

АМКУ повідомляє, що на сьогодні законодавчо не визначено статус «ринку землі», у зв’язку з чим відсутні повноваження, щоби проводити дослідження на відповідному ринку. Однак, у рамках розгляду заяв Комітет відслідковує концентрацію земельного банку. Останні тенденції свідчать про те, що злиття між суб'єктами із значним земельним банком відсутні.

«Земельний кодекс містить обмеження щодо обороту сільськогосподарських земель. Ринок критично не легалізований. Нагальною потребою є створення прозорих, дієвих інструментів контролю в земельних відносинах. Інша проблема – дискримінація певних суб’єктів, пов’язана зі встановленням різних ставок оплати за землю», – пояснює Терентьєв.

Антимонопольний комітет виступає за законодавче урегулювання існування ринку землі, а також за формування довгострокової аграрної політики, що посилюватиме конкуренцію на ринках продукції АПК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

НААН використовує державні землі у приватних цілях

Втім, очевидно, цього виявилося недостатньо, а тому частину земель академія застосовує не за призначенням – здає в оренду.

Про це в програмі «Громадська прокуратура» на телеканалі ZIK розповів експерт з економічних питань Борис Кушнірук. 

«Національна академія аграрних наук працює ще з радянських часів. Вона була складовою системи управління економікою. З плином часу установу не реформували. І, на жаль, сьогодні можливості академії використовують у приватних цілях», – зазначає експерт.

Борис Кушнірук звертає увагу на те, що академія може користуватися 465 тисячами гектарів землі, а з них 300 гектарів – це рілля. І приблизно половину її НААН здає в оренду.

«Звісно, частину землі, техніки працівники академії використовують для досліджень. Проте за умов ринкової економіки, держава може фінансувати лише фундаментальні дослідження. Водночас, з прикладними дослідженнями ситуація інша. Їх на 70-80 відсотків має забезпечувати бізнес», – наголошує експерт з економічних питань.

Він підкреслює: в Україні аграрний сектор є найбільш комерціалізованим і ринковим, якщо не брати до уваги торгівлю землею.

«Відповідно, Аграрна академія повинна працювати на запит бізнесу. Якщо у нього є потреба у їхніх дослідженнях. У такому випадку держава може підтримати установу. Проте, на мій погляд, це неправильно, коли держава фінансує значну частину функціонування академії, а вона безкоштовно використовує землю і отримує пасивний дохід за оренду», – розповідає Борис Кушнірук.

До того ж, оренда земель академії є зовсім непрозорою. Все проходить у форматі «договірняків», а будь-яка інформація щодо умов – закрита, звертає увагу експерт.

«Інформація про умови оренди є невідомою для загалу. Крім того, абсурдно, що якась установа має гроші за рахунок держави», – обурюється Борис Кушнірук.

Він звертає увагу на дані уряду, згідно яких  45 відсотків земель, які є у користуванні академії, здані аж на півстоліття вперед.

«Що це означає? Територія здана в оренду комерційним структурам за копійки. Ці землі є розкидані по всій Україні, а тому вартість може відрізнятися. Але, як мені відомо, середня ціна оренди – тисяча, півтори тисячі гривень. Реальна вартість є у декілька разів вищою. Все залежить від родючості, обсягу тощо», – пояснює Борис Кушнірук.

Він вважає: до орендованої землі завжди будуть ставитися, як до чужої. А тому краще було б її продати.

«З неї витягуватимуть по-максимуму, не будуть цінувати. Якщо земля була б у приватній власності, то про її родючість, якість дбали б. В Україні ціна на землю є низькою, бо її нема у системі продажу. Тому існують великі агрохолдинги, які мають навіть по сімсот тисяч гектарів», – додає економічних питань Борис Кушнірук. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Сумщині запрацював потужний елеваторний комплекс

Теґи: 

LNZ Group ввела в експлуатацію першу чергу нового елеваторного комплексу в місті Білопілля на Сумщині виробничою потужністю 44 тис. тонн, пише УКАБ.

Завершення будівництва другої черги заплановано на жовтень 2018 року. Загальна виробнича потужність об'єкта складе 77 тис. тонн.

«Це найбільший інвестиційний проект в АПК на Сумщині за останні роки. Збудовано всі комунікації та інженерні мережі, залізницю довжиною 1678 метрів, газопровід, лінію електропередачі, адмінкорпус, лабораторію, автомобільні та залізничні ваги», — розповів Сергій Бондаренко, генеральний директор  ТОВ Агрофірма «Вікторія» (базове господарство LNZ Group на Сумщині).

За його словами, технологічний процес забезпечив відомий німецький виробник PETKUS. Сергій Бондаренко уточнив, що завдяки новому елеватору LNZ Group вирішить для себе одну з найгостріших проблем у регіоні, яка у пікові періоди завдає чимало незручностей.

«Попит на вагони у піковий період спричиняє дефіцит в Україні транспортних засобів для перевезення зернових культур. Враховуючи такі тенденції логістичного ускладнення, переваги надаються саме тим елеваторам, які можуть відвантажити у себе не 5 вагонів, а весь рухомий склад — 54 вагони за добу. Завдяки елеватору такої потужності компанія зможе перевалювати і відвантажувати великі обсяги зерна — 4000 т на добу», — констатує він.

Інвестиції у будівництво елеваторного комплексу склали понад $15 млн.

Характеризуючи новий елеваторний комплекс, Сергій Бондаренко виділив автоматизовану систему керування технологічним процесом від приймання зерна з автотранспорту, очищення, сушіння, зберігання до його відвантаження на автомобільний чи залізничний транспорт.

Окрім цього, силоси зберігання сухого зерна оснащені сучасною багаторівневою системою контролю температури всередині ємностей, що гарантує чітке дотримання контрактних показників якості зерна, є тут також автоматичний пробовідбірник зерна із автомобільного транспорту, транспортне та очисне обладнання елеваторного комплексу оснащене системою аспірації повітря, лабораторія обладнана передовими засобами контролю якості продукції.

«Зручне логістичне розташування, близькість автомобільних шляхів обласного та державного значення, власна залізнична колія — усе це дозволить оперативно та своєчасно відвантажувати необхідні партії зерна», — додає Сергій Бондаренко.

На елеваторі встановлені дві незалежні технологічні лінії, що дає можливість одночасно приймати як різні культури, так і зерно різної якості. Продуктивність транспортного обладнання кожної технологічної лінії елеваторного комплексу — 250 т зерна на годину.

Довідково: 

LNZ Group — сучасна диверсифікована компанія із 170-річною історією. Один із лідерів насіннєвого ринку України із багаторічним досвідом роботи з провідними міжнародними компаніями-селекціонерами по виробництву насіння кукурудзи, соняшнику, сої, пшениці, гороху, ячменю.

Компанія розвиває три напрямки бізнесу: агровиробництво (Agro), насінництво (Product) та дистрибуцію (Market). Обробляє 70 тис. га землі та має більше 3 тис. працівників у сезон.

До складу LNZ Group входить 33 агрофірми, а також спеціалізований завод по виробництву кукурудзи, багатофункціональний завод по виробництву насіння пшениці, ячменю, гороху, сої, соняшнику, льону, спельти, два елеватори в Черкаській та Сумській областях, 5 логістичних центрів та власний митний склад.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське морозиво полюбили у 50 країнах світу

Зокрема, в Ізраїлі, Грузії, Чехії, Болгарії, Литві, Молдові тощо. Темпи зростання експорту лише за 5 місяців поточного року сягнули  123%, а обсяги виробництва зросли на 101,7%.  У тому, що в Україні надають перевагу винятково вітчизняному виробнику свідчить й  імпорт, який становить лише 0, 3% від обсягу виробництва. Про це повідомляють в Українській аграрній конфедерації, пише landlord.ua.

За словами президента Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» Ігоря Бартковського, рівень споживання морозива в Україні ще далекий від ЄС чи США.

«У нас ця цифра сягає 2,3 кг на особу щороку,  тоді як в ЄС- 12,9 , а в  США понад  24 кг. Все через низьку купівельну спроможність населення, адже морозиво не є предметом першої необхідності», — переконаний президент Асоціації  Ігорь Бартковський.

Керівник Держпродспоживслужби Володимир Лапа заявив, що На державному рівні поки що відбувається формування нормативно-правового поля щодо контролю над сферою харчових продуктів. Але позитивні зрушення є:  тепер високо ризикована продукція контролюватиметься  протягом 1-2 днів, також впроваджуватимуться інструменти позапланового контролю.

Генеральний директор УАК Павло Коваль розповів, що УАК разом з іншими профільними асоціаціями планує розробити власні стандарти й запровадити приватні сертифікати громадських асоціацій, які  не лише підтверджуватимуть державні норми якості й безпечності виробництва, а й гарантуватимуть їх. Такі сертифікати від ГО в Україні стануть гарантією якості, яка прийнята у всьому світі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 нішевих культур для експорту

Про це пише superagronom.com.

Зазначається, що останнім часом українські виробники все більше уваги приділяють вирощуванню нішових культур. При цьому, в даному випадку мова йде як про овочі, так і про фрукти та ягоди. Такий тренд, за їх словами, зумовлений одразу декількома факторами. Преш за все, зацікавленість фермерів у виробництві такої продукції продиктована зростанням попиту на неї всередині країни, адже більшість з цих овочів та фруктів потрапляють у розділ так званих «здорових продуктів», споживання яких активно пропагується активістами здорового способу життя.

Водночас, кліматичні умови та географічне розташування України робить таку продукцію доволі перспективною для вирощування з оглядом на експорт.

Отож, в ТОП-10 нішевих культур для експорту увійшли:

1.батат;
2. спаржа;
3. гарбуз;
4. червона і чорна смородина;
5. вишня;
6. груші;
7. солодкий перець;
8. пекінська капуста;
9. кольорова капуста;
10. броколі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview