В Україні боротимуться з "тіньовим" ринком зерна

На зустрічі були присутні перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк та заступник Міністра Олена Ковальова.

Зокрема, йшлося про врегулювання питання зернової логістики для забезпечення своєчасних та ритмічних поставок  зерна на зовнішні ринки. «Ми увійшли в фазу активного експорту з низкою питань, частина яких є складними: розподіл зерновозів, маршрутизація, а також обмеження для автомобільного транспорту на фоні уже традиційно високого обсягу поставок зерна на зовнішні ринки", - зазначив Максим Мартинюк.

Він додав, що ці питання є міжвідомчим завданням на оптимізацію, рішенням якої є автоматичний, прозорий розподіл вагонів, забезпечення рівного доступу до транспортної інфраструктури, а в перспективі – розвиток річкової логістики та нарощування внутрішньої переробки.

Крім того, під час зустрічі  обговорювались питання системи державної підтримки на наступний рік, регулювання  в частині водокористування та утилізації упаковки і сірого ринку зерна. За словами першого заступника Міністра, оцінки його обсягу різняться в залежності від культури, і зараз є певні тенденції до «обілення» сектору, однак в ринковій державі з розвиненим АПК прийнятний рівень тіні може бути лише нульовим.

"Неприпустимо, коли компанії, що працюють прозоро і відкрито виявляються дискримінованими з боку чорних посередників, які діють в штучно сформованому кругообігу кеша", - зауважив Максим Мартинюк.

З огляду на велику кількість гравців в сільському господарстві, забезпечення контролю вимагатиме громіздкого і затратного адміністрування, тому розв’язання проблеми треба шукати в найбільш вразливій ланці діяльності чорних виробників зерна – поставках на експорт або загалом в змінах правил гри в АПК. Зараз в Мінагрополітики прораховуються  різні сценарії та їх можливий економічний ефект, щоб знайти модель, яка унеможливить існування альтернативних правил гри для деяких учасників ринку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Алгоритм дій для захисту від рейдерства

У 2016 році було близько 7 тис. рейдерських атак. Про це розповів Дмитро Александров, засновник і керуючий партнер Alexandrov & Partners, пише propozitsiya.com.

В основному захопленням піддаються невеликі підприємства від 3 до 10 тис. га.

«Вони розраховують на те, що держава повинна створити їм якесь благо у вигляді нормативного акта, який їх убезпечить від рейдерського захоплення. Але по суті рейдество - це як відкриття сейфу злодієм. Чим досконаліша система захисту, тим досконаліші виверти шахраїв. Це свого роду безперервна гонка озброєнь», - розповів юрист.

Незаконну схему Д. Александров описав на прикладі, який сколихнув всю Україну - захоплення в Бережинці. Підприємство обробляло 3 тис. га. Рейдери готувалися до нього близько півроку, і ситуацію можна було би відстежити заздалегідь. Якби підприємство мало юристів, і зробили найпростіші дії по захисту, вони могли б уникнути захоплення, впевнений фахівець. Рейдери створили два фіктивних борги в Кропивницькому і Києві. Підробивши довіреність, переписали частку власників і переоформили власність на інших осіб.

Атаки найчастіше відбуваються під час свят (Новий рік, травневі), коли на підприємстві мінімум людей.

«На початку травня на підприємство зайшли 50 осіб, в цей час на рахунках було 20 млн грн, але певна частка везіння аграріїв допомогла зберегти гроші», - розповів спікер.

Не чекаючи захисту від держави, підприємство може саме вжити ефективних заходів, щоб захиститися від незаконних захоплень, радить Александров. Для цього в Alexandrov & Partners розроблений антирейдерський аудит, який передбачає вивчення підприємства та його діяльності і розробки рекомендацій, щоб уникнути нападів.

«Це як ТО автомобіля», - додав юрист.

Під час аудиту, юристи цікавляться у керівника підприємства, чи були останнім переговори про продажі, конфлікти з акціонером, скандальні звільнення фіндиректорів, юристів - все це може безпосередньо впливати на можливість рейдерського захоплення.

Алгоритм дій для захисту від рейдерства від Alexandrov & Partners

1. Ефективний PR - активна взаємодія з громадськими та політичними організаціями, ЗМІ.

2. Надійна фізична охорона об'єкта.

3. Розвідка - потрібно знати, з ким боротися

4. Соціальна робота і робота з пайовиками.

«Під час захоплення в Бережинці, у силової групи був пайок на тиждень, а далі вони почали добувати їжу самі - колоти свиней, здавати речі на металобрухт. У селян спрацювала генетична пам'ять - бабусі й дідусі почали асоціювати їх з поліцаями. І викинули загарбників з вилами з підприємства. Потім власники включилися, що вони мало платять людям, які стали на їх захист», - зазначив він

5. Робота з органами влади.

Готівкові кошти для організації захисту.

«Своїх клієнтів я питаю: «У Вас в сейфі лежить від $50 до $100 тис на війну? Адже в будь-який момент можуть знадобитися ресурси».

6. Збереження договорів і юридичної інформації.

7. Інформаційна безпека.

Якщо у рейдера немає доступу до електронної бази договорів, він не знатиме, з ким потрібно домовлятися. Коли весь доступ до бази даних знаходиться під контролем однієї людини, виникає великий ризик.

«На одному з підприємств вмирає діджитал-директор, молодий хлопець 30 років. З ким і як побудовані комунікації, де знаходяться документи, хто взаємодіє з віддаленим сервером - щоб знайти відповіді на ці питання потрібно місяць. Але деякі коди неможливо отримати до тих пір, поки спадкоємці не вступлять у свої права», - розповів Д. Александров.

Серед порад про дії, коли рейдерське захоплення вже здійснений Д. Александров озвучив складання експертизи про підробку документів.

«Так, думка фахівця це не аргумент для суду і прокуратури, але для розмови з губернатором, журналістом - це аргумент. Коли ми вивісили на площі в Кропивницькому висновок фахівця про підробку підписів, відразу фокус почав зміщуватися в іншу сторону», - додав юрист.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Передавати землі громадам планується «не повністю»

Наявні законопроекти проаналізував економіст, голова ГО «Українське товариство економічних свобод», голова ГО «Центр ефективного законодавства», заступник Голови «Української аграрної асоціації» Мар’ян Заблоцький, пише Аgropolit.com.

За його словами, сьогодні зареєстровано цілу низку законопроектів, кожен із яких викликав бурхливу дискусію.

У травні 2016 року знайшли варіант вирішення проблеми, який, начебто, влаштовував усіх. Це був законопроект №4355, розроблений аграрним комітетом ВР спільно з Держгеокадастром та підписаний 46 народними депутатами з усіх політичних сил. Проте його розгляд на пленарному засіданні ВР із невідомих причин досі так і не відбувся.

І от 18 вересня уряд вносить до парламенту інший законопроект на таку ж тематику — №7118 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об’єднаних територіальних громад».

"В принципі, обидві точки зору мають право на життя, і вирішувати, яку з них втілювати в життя, має парламент. Який би з двох законопроектів не було прийнято, для держави це буде лише користь", — пише Заблоцький.

Але додає, що законопроект №4355 готувався як комплексний документ, котрий переносить важелі впливу у сфері земельних відносин із центрального на місцевий рівень. У разі його прийняття право розпоряджатися державними землями за межами населених пунктів одержать усі громади, без винятку!

"У разі ж прийняття нового урядового законопроекту, такі повноваження одержать лише об’єднані громади (і то, не всі, а лише ті, які включені до затверджених Кабміном перспективних планів об’єднання громад). Більш того, повноваження щодо розпорядження левовою частиною державних земель збереже Держгеокадастр, районні та обласні державні адміністрації", — підсумовує Мар’ян Заблоцький.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Втрати аграріїв через цінову кризу на ринку міндобрив оцінили у 5,2 млрд грн

Ця сума співставна із загальними видатками на державну підтримку агросектору, передбаченими в бюджеті на 2017 рік і є наслідком монопольного завищених цін на внутрішньому ринку, повідомляє прес-служба ВАР.

Безпідставне збереження цінової кризи викликає глибоке занепокоєння ключових аграрних асоціацій країни. Додатковим приводом для стурбованості стало введення обмежень на імпорт азотних добрив з Європейського Союзу з 19 вересня.

Саме тому професійні аграрні об’єднання звернулися до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та Президента Петра Порошенка з проханням доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі надати детальні обґрунтування рішення про запровадження антидемпінгових мит на імпорт азотних добрив, сприяти перегляду рішень про обмеження на імпорт мінеральних добрив з РФ та ЄС і вимагати від Антимонопольного комітету оприлюднити термін ухвалення остаточного рішення в розслідуванні зловживання OstChem монопольним становищем на ринку добрив.

Відповідні звернення підписали Всеукраїнська Аграрна Рада, Асоціація виробників молока, Асоціація «Свинарі України», Національна асоціація цукровиків України «Укрцукор», Аграрний союз України, Українська аграрна конфедерація, Український клуб аграрного бізнесу та Союз птахівників України.

У своїх зверненнях аграрії детально виклали причини стурбованості ціновою політикою монополіста на ринку азотних добрив.

«Незважаючи на запуск заводів підприємств Групи компаній OstChem, що належить Дмитру Фірташу і є українським монополістом з виробництва аміачної селітри, ціни на неї не тільки не впали, але, навпаки, продовжили зростати, хоча до того представники вітчизняного хімпрому стверджували, що весняний стрибок цін на азотні добрива нібито є прямим наслідком вимушеної зупинки заводів Групи», - йдеться у зверненні.

У той же час ціни на карбамід, який виробляють і інші вітчизняні підприємства, дещо знизилися, а різниця між внутрішніми цінами і цінами експорту цього виду добрив відчутно скоротилася.

Крім того, аграрії звернули увагу, що ціни на селітру продовжували зростати навіть в період зниження в Україні цін на природний газ.

Асоціації вкотре звернули увагу влади на оприлюднені влітку попередні висновки розслідування, яке проводить АМКУ щодо зловживання монопольним становищем Групою OstChem. Згідно з матеріалами Комітету, монополіст у 2014-2015 рр. встановлював такі цини реалізації на ринку добрив, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції, а крім того, штучно підвищував собівартість продукції шляхом закупівлі газу за завищеними цінами, що означає ухилення від сплати податку на прибуток.

«Подальше безпідставне збереження негативних тенденцій на ринку добрив загрожує за підсумками 2017 року безпрецедентними збитками для вітчизняних селян. Так, за нашими розрахунками, внаслідок цінової ситуації, яка є прямим наслідком штучного дефіциту азотних добрив в Україні напередодні весняної посівної кампанії 2017 року та введення «антидемпінгових» мит на азотні добрива із РФ, українські агротоваровиробники вже втратили більше 200 млн дол., або понад 5,2 млрд грн, що співставне із сумою державної дотації АПК, передбаченої на 2017 рік у розмірі 5,5 млрд грн», - зазначено у зверненні.

У структурі витрат рослинництва добрива вже складають близько 30%, і їхня частка зростає. Тому надвисокі ціни на добрива призводить до того, що вітчизняні аграрії ризикують втратити конкурентоспроможність в порівнянні з іншими крупними гравцями на світовому зерновому ринку, і загрожує зменшенням експорту аграрної галузі, який нині є  чи не єдиним драйвером економіки України.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експорт агропромислової продукції за 9 місяців перевищив $ 13 млрд

«Географія основних регіонів-імпортерів української аграрної та харчової продукції не змінилась за вказаний період. Найбільше ми експортували до країн Азії на суму $ 5,525 млрд. На другому місці – країни ЄС – $ 4,177млрд, і третю сходинку займають країни Африки – $ 1,997 млрд», - розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

За її словами, найбільш вагомими в структурі експорту стали соняшникова олія – 24,8%, кукурудза – 18%, пшениця та суміш пшениці і жита – 14,45%, соя – 4,84%, ячмінь – 4,6% та насіння ріпаку – 4,6%.
«Цікаво відмітити значне зростання експорту окремих товарних позицій порівняно з попереднім роком. Наприклад, бобових овочів, свіжих або охолоджених на суму $ 20,9 млн, масла вершкового та інших жирів, вироблених з молока – на $ 64,2 млн, яловичини мороженої – на $ 34,1 млн. Також експорт абрикос, вишень, персиків, слив збільшився майже в 8,4 рази та становив $ 6,4 млн», - зазначила Ольга Трофімцева.

Вона  додала, що за підсумком січня-вересня 2017 року імпорт сільськогосподарської продукції збільшився на 6,7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, або на $ 201 млн. Він склав $ 3, 202 млрд. А найбільшу питому вагу в структурі імпорту основних видів продукції аграрного сектору мають наступні товари: риба, ракоподібні та молюски – 9,4%, тютюн та вироби з нього – 9,1%, плоди, горіхи та цедра – 9%, олія – 5,2%, какао боби, продукти з нього, шоколад – 4,8%, кава, чай, прянощі – 4,2%, зернові злаки – 4,1%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні катастрофічно не вистачає бджолярів

В Україні на сьогодні відчувається гострий кадровий голод аграрних спеціальностей. Не обійшла ця проблема і бджільництво, пише ubr.ua.

Перелік навчальних закладів, де готують бджолярів різко скорочується.

Так, лише 4 аграрних ВНЗ готують бджолярів і 4 технікуми (коледжі).

А магістерський диплом бджоляра можна отримати тільки на кафедрі конярства і бджільництва НУБіП України.

Навчальні заклади скорочують набір на бджільницькі спеціальності і в цій галузі важко знайти справжнього фахівця.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview