В Україні дешевшає капуста

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти».

Як відзначають аналітики проекту, у більшості господарств все ще тривають активні збиральні роботи, в результаті чого пропозиція на ринку зростає. У той же час, попит практично всіх категорій споживачів на цю продукцію залишається вкрай низьким. Оптові компанії та роздрібні мережі готові вести закупівлі виключно дрібним оптом, посилаючись на досить обмежений термін реалізації, оскільки більшість фермерів пропонують до продажу капусту невисокої якості.

Як результат, на українському ринку капусти на сьогоднішній день вже спостерігається суттєвий надлишок продукції. У надії розвантажити ринок фермери знижують ціни. Так, тільки з початку поточного тижня ця продукція подешевшала на 17-25%, і на даний момент господарства відвантажують якісну капуста по 1,5-2,5 грн/кг (0,05-0,08 євро/кг), некондиційну продукцію вони пропонують від 1 грн/кг (0,03 євро/кг).

Варто зазначити, що на даний момент капуста на ринку України вже коштує в середньому на 21% дешевше, ніж в аналогічний минулорічний період. Однак галузеві експерти впевнені, що вже з другої половини сезону на ринку може відчуватися дефіцит цієї продукції, що призведе до стрімкого подорожчання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перехід земкадастру на Blockchain не врятує землевласників від рейдерів

На технологію Blockchain переведена лише процедура перевірки виписки з земкадастру. Всі дані про земельні ділянки та проведені транзакції адміністратори кадастру продовжують зберігати в старому електронному реєстрі, пише propozitsiya.com.

Blockchain - технологія, яка дозволяє надійно зберігати та захищати інформацію від фальсифікації. Blockchain - це база даних, унікальність якої полягає в тому, що вона записує інформацію "шарами". Щоб підробити збережену інформацію, потрібно підробити всі верхні "шари". Це неможливо зробити, не залишивши слідів.

Ідея застосування в Україні blockchain набирає популярність, тому що blockchain виключає фальсифікацію інформації в електронних держреєстрах. У такій корумпованій країні як Україна ця властивість технології безцінна. Особливо, якщо мова йде про майнові держреєстри і держземкадастр.

Постанова №688 про переведення Держземкадастру на Blockchain була прийнята на засіданні Кабміну 21 червня 2017-го. Переведенням зайнялися Мінагрополітики, Держагентство електронного управління, міжнародна неурядова антикорупційна організація Transparency International і міжнародний розробник ПЗ і обладнання для роботи з блокчейном "біткойнів" - компанія Bitfury.

Проте, про повноцінний перехід земкадастру на blockchain мова поки не йде. Переведена тільки процедура перевірки виписки з земкадастру. Це перший з трьох етапів міграції земкадастру на нову технологію.

Отримуючи виписку з земкадастру, всі дані про земельну ділянку - кадастровий номер, дані про розташування, цільове призначення, площу, форму власності, власників, орендарів - потраплять в базу даних Blockchain.

Тепер кожна виписка з земкадастру буде доповнена окремим листом. На аркуші буде надрукований хеш блокчейна - унікальний ідентифікатор в базі даних Blockchain і QR-код. Будь-яка людина зможе перевірити достовірність інформації у виписці. Перевірити виписку можна за допомогою QR-коду. Для цього IT-департамент центру держземкадастру розробив мобільний додаток.

У рамках другого етапу представники Мінагрополітики обіцяють перевести на blockchain базу даних земкадастру. Власники земельних ділянок отримають спеціальний Blockchain-ключ. Тоді без участі землевласника поміняти інформацію в земкадастрі буде неможливо. В рамках третього етапу обіцяють за допомогою Blockchain хешірувати всі транзакції земкадастру.

Наразі, коли саме перераховані етапи будуть реалізовані - невідомо.

Тим часом, факт володіння випискою з земкадастру, яка тепер буде зберігатися в блокчейне Bitcoin, не стане перешкодою для рейдерів. Кадастрові реєстратори, як і раніше, одноосібно наділені правом вносити зміни до земкадастру.

Сьогодні всі їхні дії фіксуються в Blockchain. Але це навряд чи зупинить нечесних реєстраторів. Тому їх рейдерські або шахрайські маніпуляції землевласники повинні будуть і далі оскаржувати в суді, незважаючи на стос "Blockchain-довідок".

У результаті заяву Мінагрополітики про те, що держземкадастр перейшов на blockchain не можна назвати такою, яка відповідає дійсності. Тому що на Blockchain не перекладені ключові процеси земкадастру - електронна база даних і історія транзакцій.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На рівненській фермі знищили всіх свиней через африканську чуму

Про це повідомляє управління Держпродслужби в Рівненській області, передає УНН.

Повідомляється, що до ветеринарів звернувся сам фермер. Коли фахівці приїхали на свиноферму, 22 свині вже були мертвими та 33 — ще живими. Експерти підтвердили, що свині різних вікових груп хворі. Тварин довелося знищити.

Нагадаємо, з 2016 року в Україні знищили близько 78 тис. голів свиней через АЧС. При цьому, за підсумками 2016 року фермери не отримали близько 40% компенсацій через вказану хворобу тварин.

За словами нардепа С.Тригубенка, головною причиною катастрофічного поширення африканської чуми свиней користувачі Facebook назвали непрофесійність контролерів (співробітники Держпродспоживслужби - ред.). Фінансову складову серед причин поширення хвороби, як одну з основних, визначила найменша кількість учасників опитування у соцмережах.

"Як на мене, отримані результати досить об'єктивно відображають дійсність. І реально, не гроші, а кадри і їх фаховість є ключовими у питаннях подолання епідемії. Тим паче, що у порівнянні з минулим роком цього річ фінансування Держпродспоживслужби збільшилося у два рази (з 56 до 113 млн грн), а показники захворюваність на АЧС аж ніяк не впали, а тільки навпаки: протягом 2016 було зафіксовано 91 випадок хвороби, тоді як з початку 2017 року зареєстровано вже понад 110 спалахів", - зазначив політик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Roshen звинувачує московський суд у саботажі розгляду скарг Липецької кондфабрики

Теґи: 

Про це сказано в заяві корпорації, передають Українські Новини.

Зазначено, що 27 березня адвокат Липецької кондфабрики Ірина Бірюкова на адресу Басманного районного суду Москви подала скаргу про визнання незаконними рішень Слідчого комітету Росії про чергове продовження терміну попереднього слідства у кримінальній справі № 201/ 404049-05.

"Однак до поточного моменту повідомлення про призначення судового засідання на адресу адвоката не надійшло. Така ж ситуація повторилася й з аналогічною скаргою, поданою в липні 2017 року: судове засідання до сьогодні не призначено. Процесуальний закон установлює граничні терміни прийняття й розгляду скарг. За однією зі скарг такий термін минув у квітні, за іншою - у липні. Очевидно, що обидва терміни пропущені. Причини відхилення від правосуддя неззрозумілі", - цитується в повідомленні Бірюкова.

Корпорація заявляє, що в такий спосіб Басманний суд саботує розгляд поданих в інтересах Липецької фабрики скарг.

Повідомляється, що 2 вересня Бірюкова на адресу голови Мосміськсуду подала скаргу на бездіяльність Басманного райсуду Москви, а 14 вересня ця скарга спрямована тому ж голові суду.

"Подібні дії суду істотно ускладнюють доступ компанії до правосуддя: немає ухвали суду - немає можливості її оскарження", - сказано в заяві.

У січні стало відомо, що корпорація Roshen вирішила зупинити виробництво на Липецькій кондитерській фабриці (Росія) з політико-економічних причин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Великий виробник цукру побудує три біогазових заводи за 17 млн ​​євро

Про це йдеться в повідомленні прес-служби банку, пише delo.ua.

Кредитні кошти будуть спрямовані агрохолдингом на будівництво і введення в експлуатацію 3 біогазових заводів загальною потужністю 6 МВт в Чернігівській і Київській областях.

Біогазові заводи буде експлуатувати одна з компаній холдингу - "Городище-Пустоварівська аграрна компанія".

"Галс Агро" розширює поле своєї діяльності. Тепер в бізнес-ланцюжках компанії буде складова біоенергетики та електрогенерації. Це дозволить ефективніше використовувати потенціал компанії, збільшити дохід від існуючих активів", - прокоментував директор агрохолдингу Сергій Кравчук.

Біогаз буде вироблятися "Галс Агро" з органічних відходів сільського господарства і цукрового виробництва - жому цукрового буряку, силосу енергетичних культур, гною великої рогатої худоби і свиней.

Всього за рік планується виробляти 23,3 млн куб. м біогазу, з яких можна виробити 51,5 МВт електроенергії для реалізації за "зеленим тарифом".

Тепло, отримане в процесі виробництва, буде використано для потреб холдингу: опалення тваринницьких комплексів і розвитку тепличного господарства.

Загальна вартість проекту становить близько 17 млн ​​євро.

За розрахунками фахівців компанії, проект є таким, що окупається і економічно вигідним.

У цьому році планується запустити перший біогазовий завод в Чернігівській області, другий і третій - в 2018 році.

Довідка: Агрохолдинг "Галс Агро" працює на аграрному ринку з 2000 року. Спеціалізується на виробництві зернових, цукру, вирощуванні індички і виробництві м'ясопродуктів. До структури компанії входять: 2 цукрових заводи, 7 агропромислових фірм, 2 елеватори загальною потужністю 50 тис. тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які агрокомпанії увійшли в ТОП-100 найбільших підприємств України

Про це пише latifundist.com

У ТОП-100 увійшли наступні українські компанії:

6 місце — компанія «Кернел-Трейд» («Кернел») — 42,61 млрд грн;

31 місце — «АТ Каргілл» — 17,09 млрд грн;

35 місце — «Сантрейд» (Bunge) — 16,12 млрд грн;

39 місце — «Ерідон» — 15,42 млрд грн;

40 місце — «НІБУЛОН» — 15,32 млрд грн;

49 місце — «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) — 13,10 млрд грн;

50 місце — «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (МХП) — 13,03 млрд грн;

51 місце — «Миронівський хлібопродукт» — 12,72 млрд грн;

61 місце — «АДМ Трейдінг Україна» — 10,65 млрд грн;

65 місце — «Сингента» (Syngenta) — 10,11 млрд грн;

78 місце — «Райз-Максимко» (UkrLandFarming) — 8,05 млрд грн;

79 місце — «Дельта Вілмар СНД» — 7,95 млрд грн;

83 місце — «Вінницька птахофабрика» (МХП) — 7,73 млрд грн;

86 місце — «Миронівська птахофабрика» (МХП) — 7,32 млрд грн.

Відзначається, що рейтинг побудований на неконсолідованій фінансовій звітності юридичних осіб, яку вони подали в Державну фіскальну службу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview