В Україні можуть відновити держрегулювання цін на продукти

Про це Данілішин написав у Facebook.

"Вважаю за доцільне відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням, на яке в даний час ринок має дуже односторонній специфічний вплив, і зростанням споживчих цін", – написав він.

Глава ради НБУ підкреслив, що в Україні в структурі споживчого кошика питома вага витрат на продукти харчування є високою, тому скасування регулювання цін на продовольство вплинуло на інфляцію.

Джерело: fakty.ictv.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні подешевшала картопля

За данними "Інфо-Шувар", тільки за останній тиждень, ціни на продукцію знизились майже на 24%. Так, станом на 14 листопада 2017 року на найбілшому в Західному регіоні ринку ОРСП "Шувар" у Львові картопля коштує 2-3,2 грн/кг (0,06-0,1 EUR/кг). На ринку "Столичний" у Києві ціни формуються в діапазоні 3,3-3,5 грн/кг (0,1-0,11 EUR/кг), продавці на ринку "Нежданий" в Херсонській області пропонують картоплю по 3,5-4 грн/кг (0,11-0,13 EUR/кг).

Слід зазначити, що від початку массового збору врожаю пізньої картоплі, ціни на продукцію були стабільно вищі від минулорічних мінімум на 25-30%.

Втім, вже у вересні, на ринку почала прослідковуватись тенденція до зниження ціни, яка на минулому тижні помітно посилилась. Слід зазначити, що в сусідній Польщі, з якої ми досить часто імпортуємо картоплю, ситуація на ринку дуже схожа. Сьогодні на одному з найбільших гуртових ринків "Броніше" у Варшаві картопля коштує 0,05-0,09 EUR/кг, тобто, навіть трохи дешевше, ніж в Україні. За останній тиждень картопля в Польші подешевшала на 10%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За два роки уряд поновить спроби відкрити ринок землі через неспроможність повернути кредити МВФ

Тоді примарною стане доля українських сіл, адже агрохолдингам не потрібна значна кількість працівників.

Про це «ВВ» повідомив політичний експерт Олексій Якубін.

Експерт зазначив, що на запуск повноцінного ринку землі знадобиться не один рік.

«На початках потрібно визначити правила гри і сформувати відповідні інституції, які після інвентаризації землі й створення земельного банку стежитимуть за використанням наділів та їх станом. Тільки після цього можна переходити до оцінки землі залежно від її розташування у тому чи іншому регіоні, родючості тощо», - розповів Якубін.

Олексій Якубін переконаний, що влада врешті-решт продовжить дію мораторію на продаж земель сільгосппризначення. Однак це нітрохи не означає, що уряд та провладна більшість дослухалися думки громадськості.  

«Просто суспільні настрої співпали з інтересами агрохолдингів, які побоюються, що після того, як дадуть старт продажу землі, їх дуже швидко витіснять світові аграрні корпорації, такі як Monsanto, зі значно більшими бюджетами», - пояснив він.

Експерт не виключає, що за два роки уряд поновить спроби відкрити ринок землі через неспроможність повернути кредити МВФ.

«Наступного року, за різними оцінками, нам потрібно буде виплатити 4-6 млрд доларів, а в 2019-му ця сума буде близько 15-20 млрд доларів. Якщо в нас бракуватиме грошей та золотовалютних резервів, міжнародні фінансові інституції вимагатимуть розпочати продаж землі. Раніше за таким сценарієм Грецію змусили продавати острови, які перебували в державній власності», - підсумував Якубін.

Нагадаємо, 1 січня 2018 року спливає термін мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Завойовуючи ніші: Україна має всі необхідні умови для вирощування жимолості

Саме через це конкуренція між виробниками за покупця в Україні щороку стає гострішою і виробники активно шукають «нішеві» напрямки, в яких би вони змогли використовувати досвід, набутий на вирощуванні традиційних ягідних культур, пише Інфо-Шувар.

Одним з таких напрямків є жимолость - культура, яка для фермерів України лишається ще зовсім невідомою, втім інформація про дуже вигідні умови вирощування в країні та дуже привабливі ціни не дає спокою прогресивно налаштованим фермерам.

«Україна дійсно має всі необхідні умови для вирощування жимолості. На відміну від вибагливої до грунтових умов лохини, цю ягоду можна вирощувати практично скрізь, де успішно культивуються смородина, порічки чи агрус. Крім того, це одна з небагатьох ягід, сучасні сорти якої можна збирати комбайном без суттєвої втрати якості. Але в будь якому бізнесі, досвід є найціннішим і цей випадок не є виключенням. Навіть невеликий виробничий проект з вирощування жимолості потребує інвестицій, тому треба врахувати багато нюансів безпосередньо на етапі закладання плантацій. Крім того треба заздалегідь розуміти, хто буде головним покупцем цієї ягоди - розповідає Олександр Ярещенко, кандидат сільськогосподарських наук Інституту садівництва НААН

За його даними, в Україні вже є кілька проектів з вирощування жимолості. За рідким виключенням, господарства експериментують на невеликих площах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Шляхи підвищення ефективності агробізнесу обговорили на конференції «Прибутковість та ефективність агрокомпанії»

Тема заходу зацікавила представників аграрних компаній, фінансистів, трейдерів, логістів та інших фахівців агробізнесу. Спікерами виступили керівники провідних українських агрохолдингів та експерти.

Немає єдиного рецепту підвищення прибутковості компанії, у кожного підприємства свій шлях розвитку. Але є загальні принципи, загальні вектори руху та перевірені способи досягнення цілей. І є агрокомпанії з реальними досягненнями, які можуть служити прикладом для інших підприємств галузі. Керівники саме таких компаній ділилися своїми успіхами на конференції. Змістовні доповіді та практичні кейси представили Жан-Жак Ерве (експерт аграрного ринку), Ігор Денисюк (генеральний директор компанії «Агродом»), Сергій Булавін (перший віце-президент Agrogeneration), Петро Мельник (виконавчий директор Agricom Group), Сергій Зуєв (фінансовий директор «Сварог Вест Груп»), Сергій Нечипорук (фінансовий директор Vitagro), Микола Ковальський (директор з маркетингу та комунікацій «Астарта-Київ»), Андрій Заріпов (провідний експерт IFC), Віра Климик (генеральний директор Ukrinvestland), Людмила Богуш- Данд (засновник студії BogushTime). Всі виступи були пізнавальними, узагальнювали практичний досвід професіоналів та компаній, спікери зуміли залучити аудиторію до обговорення гострих тем. Судячи з відгуків учасників конференції, доповіді та спілкування були дуже корисними.

Напружену робочу атмосферу конференції прикрасили виставка полотен талановитої київської художниці Ірини Потьомкіної та виступ саксофоніста-віртуоза. Компанія-організатор дякує спікерам, модераторам, партнерам та гостям конференції за підтримку, участь і довіру! Чекаємо Вас на завершальній конференції року, яку «ПроАгро Груп» проведе 8 грудня 2017 року в Києві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Сподіватись на розвиток сімейних фермерських господарств в існуючих умовах не варто

Про це заявив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш у ході обговорення законодавчих ініціатив щодо детінізації аграрного ринку в сегменті дрібних товаровиробників, яке відбулось у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджетної та податкової політики.

На його думку, сподіватись на розвиток сімейних фермерських господарств у організаційно-правовій формі фізичних осіб-підприємців (ФОП) без удосконалення діючого податково-бюджетного законодавства не варто.

З огляду на це, постає нагальна потреба в удосконаленні норм податково-бюджетного законодавства в частині регулювання діяльності високотоварних господарств населення – для забезпечення позитивних для суспільства зрушень у сфері аграрного мікробізнесу та поступового виведення його з тіні, зауважив експерт.

Адже, за офіційними даними, господарства населення в Україні оперують значними обсягами площ земель сільськогосподарського призначення – майже 16 млн га. З них понад 80% становлять землі товарного призначення – надані для ведення товарного сільгоспвиробництва або особистого селянського господарства. Такі площі фактично зіставні із площами сільгоспугідь, на яких офіційно ведуть сільгоспвиробництво підприємства, підкреслив науковець.

Для членів окремих господарств населення сільгоспдіяльність є основною, а частка реалізації виробленої ними продукції – досить високою. З огляду на це, виникає необхідність «узаконення» діяльності високотоварних господарств населення, для яких виробництво та продаж сільгосппродукції є основним видом економічної активності, вважає Леонід Тулуш.

Адже, згідно з положеннями Закону України «Про особисте селянське господарство», діяльність відповідних економічних суб'єктів здійснюється переважно для задоволення власних потреб у харчуванні та несистематичного продажу залишків. А відповідно до норм Податкового кодексу України, доходи від продажу сільгосппродукції рослинницького походження звільняються від оподаткування лише у випадку, коли земельна ділянка не перевищує 2 га.

Водночас законодавством України не врегульовано порядок оподаткування доходів у разі, якщо площа земельної ділянки перевищує визначену норму у 2 га та/або продаж агропродукції здійснюється систематично й без офіційної реєстрації суб’єктом підприємницької діяльності, зауважив експерт.

З одного боку, фіскальна служба не в змозі самостійно забезпечити адміністрування відповідних податкових зобов'язань, оскільки до цього часу не прописаний механізм оподаткування суб'єктів аграрного мікробізнесу, які займаються систематичним продажем власновиробленої сільгосппродукції на відведених їм землях товарного сільгосппризначення і при цьому така діяльність для них є основною.

З іншого боку, реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності є вкрай невигідною для високотоварних господарств населення – з урахуванням того, що всі наявні податкові режими є складними у застосуванні, а сплата єдиного соціального внеску є надто обтяжливою для більшості господарів.

Зазначені законодавчі прогалини фактично унеможливлюють діяльність високотоварних господарств населення в рамках правового поля. А це негативно позначається як на рівні їх фінансового та соціального забезпечення, так і на дохідній базі місцевих бюджетів, зауважив Леонід Тулуш.

На його думку, все вищеперераховане обумовлює низьку ефективність дії Закону України «Про внесення змін до Закону «Про фермерське господарство» щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств (СФГ)» №1067 від 31.03.2016, яким свого часу було передбачено прогресивний крок у вигляді надання можливості заснування високотоварними господарствами населення сімейних фермерських господарств у організаційно-правовій формі фізичної особи-підприємця.

Проте відсутність супутніх заходів щодо податково-бюджетного стимулювання такої трансформації обумовило відсутність зацікавленості у відповідних суб’єктів аграрного мікробізнесу здійснювати офіційну реєстрацію своєї діяльності, яка б відкрила їм шлях до ресурсів бюджетної підтримки та соціального забезпечення.

В першу чергу, це стосується можливості потенційних ФОП-СФГ оподатковуватись на умовах, передбачених для сільгосппідприємств, а саме: визначати податкові зобов’язання на базі грошової оцінки наявної земельної ділянки – без використання доходу у якості об’єкта оподаткування. Це фактично усунуло б необхідність здійснення податкового контролю за діяльністю таких господарств та суттєво полегшило «життя» таким суб’єктам.

Реалізація лише одного цього заходу може позитивно вплинути на формування нової групи сільгосптоваровиробників – ФОП-СФГ, які можуть скласти гідну конкуренцію вже наявним суб’єктам аграрного бізнесу на офіційних ринках окремих видів сільгосппродукції, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview