В Україні подорожчає гречка

За оцінками експертів ринку зерна, площа до збирання гречки в Україні 2017-го становитиме 151 тис. га. Цілком реально отримати понад 166 тис. т зерна. Це менше порівняно з попереднім роком на 6%, пише agro-business.com.ua.

Проте цілком достатньо для забезпечення потреб внутрішнього ринку, враховуючи тенденцію до поступового зменшення попиту на цей вид продукції. Це відбувається через зростання цін на продукт, а також скорочення населення.

"Гречка - це не експортний товар. Для внутрішніх потреб вистачить. Подорожчання через малий врожай буде не критичне, може, до 10 процентів. 2014 року було дуже багато гречки. Аграрії тоді менше посадили. Відповідно 2015-го - мало зібрали. Тому 2016-го ціни на гречку дуже зросли. Аграрії тоді подивилися і посадили більше. У результаті, урожай 2016 року був хороший. І 2017 року ціни суттєво впали. Якщо взяти рік на рік, то ціна зменшилася майже на 30 процентів. Менше буде не лише гречки. Загалом урожай цього року на 15-20 процентів бідніший. Тому збільшуватимуться ціни на все. Найбільше подорожчає хліб та хлібобулочні вироби - до 20 процентів, м'ясо та молоко - на 10-15 процентів", - говорить Gazeta.ua економіст Олександр Охріменко.

Вартість хліба впродовж наступних півроку збільшиться на 30%. Ціни підвищаться попри достатній врожай. Адже вартість хліба залежить не тільки від сировини, кажуть аналітики. У неї враховують податки, виплату заробітної плати, оплату електрики та газопостачання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В яких областях України найвища врожайність ранніх зернових культур

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Зокрема, у розрізі культур зібрано:
пшениці - 13,5 млн тонн з 3,6 млн га (57% від 6,4 млн га) при середній урожайності 37,4 ц/га;
ячмінь - 5,5 млн тонн з 1,7 млн га (67% від 2,5 млн га) при середній урожайності 32,1 ц/га;
жито - 33 тис. тонн з 13,0 тис. га (8% від 169 тис. га) при урожайності 24,7 ц/га;
овес - 14,0 тис. тонн з 6,0 тис. га (3% від 194 тис. га) при урожайності 22,9 ц/га;
горох - 858 тис. тонн з 342 тис. га (84% від 405 тис. га) при середній урожайності 25,1 ц/га.

Крім того, намолочено 1,5 млн тонн ріпаку з 579 тис. га (74% від 785 тис. га) при врожайності 26,1 ц/га.

Найвища урожайність ранніх зернових та зернобобових культур - у господарствах Львівської (54,1 ц/га), Хмельницької (53,9 ц/га), Івано-Франківської (53,0 ц/га), Чернівецької (48,3 ц/га) та Тернопільської (47,7 ц/га) областей.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують українську агропродукцію

Це майже на 2 млрд дол. США – тобто на 28% – перевищило відповідний показник I півріччя 2016 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, визначальними позиціями у товарній структурі вітчизняного агропродовольчого експорту залишаються зернові культури, насіння олійних, олія (в основному, соняшникова) та продукти переробної промисловості. Їх сукупна частка становить 90% в аграрному експорті.

Основними ринками збуту залишаються три регіони – країни Азії, Африки та ЄС. Загалом на них припадає близько 90% вартості українського експорту сільгосппродукції, зауважив науковець.

Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції утримують азійські країни, які за січень-червень 2017 року закупили українського продовольства на 3,5 млрд дол. США, зазначив експерт. Частка Азії за цей період склала 39,8% від загального експорту аграрної продукції.

Близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції – 31,8% – припадає на країни Європейського Союзу. За І півріччя 2017 року вони закупили українського продовольства на 2,8 млрд дол. США.

Обсяги експорту до країн Африки склали 1,6 млрд дол. США – 18,2% від загального експорту аграрної продукції.

Характерною ознакою I півріччя 2017 року стало збільшення обсягів поставок української агропродовольчої продукції до всіх основних регіонів, зауважив Микола Пугачов. Найбільші темпи росту експорту спостерігаються до країн Африки та ЄС.

Намітилося пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, у торгівлі з якими в останні роки спостерігалося стабільне падіння. Країни цього регіону за січень-червень 2017 року імпортували українського продовольства на 0,6 млрд дол. США, що склало 6,8% від загального експорту аграрної продукції.

За результатами І півріччя 2017 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції традиційно очолила Індія, яка закупила українського продовольства на 1035 млн дол. США.

Друге місце утримує Єгипет, який імпортував з України сільгосппродукції на 862 млн дол. США.

Значну виручку українські експортери отримали також з Нідерландів (589 млн дол. США), Іспанії (584 млн дол. США), Туреччини (485 млн дол. США), Італії (439 млн дол. США) та Китаю (435 млн дол. США).

Ці сім країн забезпечили понад 50% доходів від експорту продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2017 року, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гонконг цікавиться українською курятиною

Як повідомила прес-служба Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів, у період з 24 по 28 липня в Україні перебуває делегація Центру з питань безпеки харчових продуктів - компетентного органу Спеціального адміністративного району Гонконг, яка проведе оцінку системи державного контролю за виробництвом продукції птахівництва.

Згідно з повідомленням, під час візиту Гонконгська сторона ознайомиться з роботою центрального та територіальних органів Держпродспоживслужби, процедури державного контролю на бойнях, фермах і пакувальних центрах, а також з роботою лабораторної мережі.

Зокрема, представники Гонконгу планують відвідати Черкаську, Вінницьку та Київську області.

Прес-служба зазначила, що візит посадових осіб з Гонконгу в Україну є хорошим поштовхом до подальшого розвитку двосторонніх відносин між країнами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Суми відшкодування збитків за браконьєрство збільшені в 4 рази

Сьогодні, 25 липня, в Офіційному віснику України опубліковано спільний наказ Мінагрополітики та Мінприроди «Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)».

Такси за незаконне добування розраховані з урахуванням індексу інфляції та в середньому збільшилися в 4 рази за всіма видами тварин. Такий розрахунок пояснюється тим, що браконьєр має сплатити не лише штраф, а й компенсувати кошти, які необхідно вкласти користувачу мисливських угідь на відтворення знищених браконьєром тварин.

Наприклад, браконьєру необхідно буде компенсувати за незаконне добування або знищення лося 80 тис. грн (було 20 тис. грн), оленя європейського – 60 тис. грн (було 15 тис. грн), оленя плямистого – 50 тис. грн, лані – 40 тис. грн (було 10 тис. грн), козулі та муфлона – 32 тис. грн (було 8 тис. грн).

Також збільшено суми відшкодування за незаконне добування або знищення хутрових і птахів. Зокрема, за бобра – 10 тис. грн (було 2600 грн); зайця-русака – 8 тис. грн (було 500 грн); бабака, куницю – 6 тис. грн (було 1500 грн); лебедя – 4 тис. грн (було 1 тис. грн); галагазів, гусей, кекликів, куріпок сірих, фазанів – 2 тис. грн (було 500 грн).

Окрім того, збільшено у 5-10 разів такси за знищення чи пошкодження гнізд, нір, бобрових загат, інших жител тварин.

З повним переліком звірів та птахів, за незаконне добування або знищення яких збільшено суми відшкодування, можна ознайомитися за посиланням.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Яким буде цьогорічний врожай картоплі

Як це вплине на ринок розповів Виконавчий директор Української асоціації виробників картоплі (УАВК) Віктор Різник.

«Говорити про об’єми цьогорічного врожаю, порівняно з 2016-м поки рано. Так, дійсно, сезон видався складним для картоплі, зберігається тенденція до зменшення кількості бульб, з розрахунку на одну рослину. Проте, в цілому, посіви картоплі відповідають рівню минулого року», — зазначив експерт.

За словами експерта, залишається під питанням якість нового урожаю — деякий його відсоток може бути дефектним. Картопля в господарствах Сумської, Полтавської, Житомирської, Чернігівської та Київської областей  страждає від посухи. Протягом літа в цих регіонах випало дуже мало дощів.

За попередніми оцінками, це може стати причиною дефіциту картоплі на ринку, що, відповідно, відобразиться на цінах на продукцію. Хоча сприятливі для картоплі погодні умови в Західних областях (Тернопільська, Рівненська, Волинська)  зможуть нівелювати  зниження показників в Центральному регіоні.

Пошкодження посадок ранньої картоплі на Півдні, холодна весна і зниження врожайності в Центральних областях вплинули на ціни у першій половині сезону. За даними «Інфо-Шувар», протягом першої половини сезону ціни на українську картоплю були майже в 1,5 рази вищими.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview