В Україні створять біопаливну біржу

Про це заявив голова «Біоенергетичної асоціації України» Георгій Гелетуха в інтерв’ю ipress.ua. Наразі експерти організації працюють над відповідним документом, і достеменно не відомо — це буде біопаливна біржа чи просто електронна площадка для торгівлі, пише landlord.ua.

За його словами, сьогодні Україна споживає більше 90 млн тонн енергії в нафтовому еквіваленті різних видів палива. Це чверть від всієї енергії, яку споживає Україна. До 2050 року, у нафтовому еквіваленті, Україна може покрити 40 млн тонн біопаливом. На сьогодні цей показник лише 2 млн тонн.

«Зараз ми проходимо перший опалювальний сезон за новим принципом тарифоутворення. Працюємо над новим законопроектом, який буде запускати біопаливну біржу або електронну площадку для торгівлі біопаливом. Кількість котелень і електростанцій зростає, а механізму закупівлі палива, біопалива — немає. Ось власне, функція біржі буде полягати в створенні механізму ринкової закупівлі великої кількості біопалива», — каже експерт.

Він пояснив, що в тих українців, які мають можливість та вже зараз переходять на біомасу та встановлюють твердопаливні котли. Вони перестають користуватися газом та починають використовувати дрова або пеллети.

«Кілька місяців тому в Україні прийняли стратегічний документ – «Енергетична стратегія України до 2035 року». Який вже затверджений урядом. Документ містить чіткі плани розвитку всіх секторів до 2035 року, в тому числі біоенергетики. Зокрема, біоенергетика, згідно енергетичної стратегії, буде зростати з 2 млн тонн нафтового еквіваленту до 11 млн тонн. Це значне зростання, відтак загальне споживання енергії на 2035 рік, оцінюється у 96 млн тонн нафтового еквіваленту, тобто вклад лише біоенергетики у загальне споживання енергії в Україні буде понад 12%. Це офіційні плани, ми їх підтримуємо, вважаємо реальними і власне, бажаємо, щоб так і сталось», — наголосив голова асоціації.

На його думку, інвестиції в цьому секторі мають величезний потенціал, адже споживання біопалива буде тільки зростати.

«В основному в сектор відновлюваної енергетики вкладається український бізнес. Майже 99% коштів — це українські гроші. Крупних іноземних інвестицій поки немає. Тому що інвестор завжди оцінює ризики. Я вважаю, що іноземні інвестори бачать великі ризики в Україні пов’язані з геополітикою, а українські інвестори вже до цього звикли. Коли стабілізуються політичні процеси, західні інвестори матимуть велику долю в українському енергоринку», — додав Георгій Гелетуха.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Туреччина змінила ввізне мито на сільгосппродукцію

Рішення про це оприлюднив уряд країни, пише АПК-Інформ.

При цьому уточнюється, що, починаючи з другого кварталу п. р., всі види ячменю, включаючи пивоварний, будуть закуповуватися з урахуванням імпортного мита у розмірі 35%.

Також повідомляється, що імпортне мито на м'ясо було знижено до 40% проти раніше діючих 100%.

Нагадаємо, що, починаючи з 2017 р., Туреччина ввела практику підвищення імпортних мит на ряд сільгоспкультур в період їх збирання з подальшим їх зниженням у наступні періоди.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Головні події 2017 року для органічного сектору

Зокрема, йдеться про логотип для органічної продукції та Проект Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції».

Так, у жовтні 2017 року Укрпатентом завершено процедуру реєстрації логотипу для органічної продукції (сировини), затвердженого наказом Мінагрополітики. Відповідно до цього міністерство стало власником першого державного логотипу для маркування органічної продукції. Відповідна інформація внесена до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Завдяки використанню логотипу українську органічну продукцію можна буде пізнати на полицях не тільки українських, а й зарубіжних магазинів.

14 листопада 2017 року на пленарному засіданні Верховної Ради України розглянуто проект Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№ 5448 від 24.11.2017), розроблений Мінагрополітики. За результатами прийнято рішення, законопроект доопрацьовується у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Крім того, з метою удосконалення державного регулювання у сфері акредитації органів сертифікації органічного виробництва протягом року за ініціативи Мінагрополітики проводились численні тренінги із залученням міжнародних експертів, фахівців  «Органік Стандарт», викладачів аграрних університетів.

У 2018 році аналогічні тренінги пройдуть для фахівців головних управлінь Держпродспоживслужби та структурних підрозділів ОДА з питань агропромислового розвитку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Оновлений порядок розподілу бюджетних дотацій для АПК

Принцип розподілу бюджетної дотації для АПК змінений і його оновлений варіант (діятиме до 2022 року) відображений у прийнятих правках до Податкового кодексу України (ПКУ), пише agropolit.com.

Наприкінці 2017 року Мінфін подав бюджет, а парламент  його затвердив,  де загальну підтримку агросектору передбачено 6,3 млрд грн. При цьому на прямі дотації  агровиробникам закладено нуль (у минулому році було  4 млрд грн), на підтримку тваринництва — 4 млрд грн.

У опублікованих в газеті «Голос України» поправках до Податкового кодексу України сказано, що в 2018 році розрахунок розміру дотацій відбуватиметься з обсягу податкових зобов'язань із ПДВ по поставках товарів, а не з позитивної різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з ПДВ (так було у минулому році).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Рівненщині може запрацювати ще один молокозавод

Відтак,згідно з повідомленням в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НЦКБФР), в результаті угоди Кузякін сконцентрує у свої руках 76,6992% акцій підприємства. Про це повідомляє  Інтерфакс-Україна

До слова, власниками острозький молокозаводу станом на ІІІ квартал 2017 року були Олег Ніколенко (20%), Сергій Опанасенко (17,88%), Володимир Михайловський (18,82%) та Віктор Степченко (20%). Острозький молокозавод за 2016 рік скоротив чистий збиток майже в два рази - до 11,54 млн грн в порівнянні з 2015 роком.

Нагадаємо, група компаній «Терра Фуд» — один із найбільших в Україні аграрних холдингів, що працює в сегменті молочної та м`ясної продукції, а також займається сільським господарством та має виробничі потужності в Україні. Основним напрямком діяльності Групи є виробництво молочної продукції. Основні бренди: ТМ Premialle, ТМ «Біла лінія», ТМ «Тульчинка», ТМ «Ферма», ТМ «Вапнярка», ТМ «Золотий Резерв».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільші одержувачі відшкодування ПДВ в грудні

За підсумками грудня 2017 р. найбільшим отримувачем відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) другий місяць поспіль залишався експортер соняшникової олії та іншої агропродукції «Кернел Трейд» – 732,545 млн. грн. (у листопаді - 1,04 млрд. грн.), пише АПК-Інформ.

Четвірку ТОП-одержувачів відшкодування в грудні замкнув ще один агротрейдер – «АДМ Трейдінг Україна» з показником 477,041 (343,4) млн. грн. На 6 місці ТОВ «Нібулон» - 388,452 (335,704) млн. грн., на 8-9 місцях – «Миронівський хлібопродукт» – 340 (300) млн. грн. і Катеринопільський елеватор – 248,374 (230,169) млн. грн.

11 і 12 місця за підсумками грудня зайняли «Кофко агрі ресорсіз Україна» – 162,849 (100,259) млн. грн. і Державна продовольчо-зернова корпорація України - 148,678 (527,694) млн. грн.

Ще двом компаніям у грудні було перераховано понад 80 млн. грн. відшкодування податку на додану вартість: «ТД «Дельта Вілмар» – 86,195 млн. грн. і Пологівський ОЕЗ – 83,383 млн. грн.

У цілому в грудні показник відшкодування ПДВ українським компаніям скоротився на 81 млн. грн. у порівнянні з показником листопада – до 11,34 млрд. грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview