В Україні відновив роботу великий сирзавод

Про це повідомляє прес-служба ХОДА.


Як розповіла в ході відвідування підприємства губернатор Юлія Світлична, п'ять років тому завод припинив свою роботу. Однак владі вдалося знайти інвестора і за два місяці спільними зусиллями заново запустити виробництво. Більш того: завод пройшов сертифікацію за міжнародними стандартами якості ISO 9001: 2000. Поки що на підприємстві працює одна лінія - з виробництва сухого молока.

"У жовтні вже приступлять до виробництва сиру, піде лінійка нових видів. Також будуть відновлювати рецептуру сирів, які тут проводилися раніше", - сказала глава ХОДА.

В даний момент в штаті підприємства працюють 120 чоловік, до наступного року власники підприємства розраховують набрати ще близько 300 співробітників і повністю завантажити потужності заводу. За словами Світличної, вже є попередні домовленості з експортерами, готовими співпрацювати з "сирами Бурлука".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

USAID розробив дорожню карту розвитку агровиробництва на Донбасі

Теґи: 

Про це розповів експерт з питань розвитку бізнесу в сільській місцевості проекту USAID "Підтримка аграрного та сільського розвитку" Владислав Карпенко, повідомляє Укрінформ.

"Головний акцент, на наш погляд, при розвитку дорожніх карт та визначення подальших напрямків діяльності має бути спрямований на поєднання зусиль як органів влади, так і малих і середніх підприємств, в тому числі і особистих селянських господарств та об'єднаних територіальних громад, тому що сьогодні вони мають можливість, а деякі вже почали інвестувати у власну пероробку, завдяки державному фонду регіональному розвитку, та профільних асоціацій задля розробки таких програм спільних дій", - заявив Карпенко.

Він розповів, що основна мета дорожньої карти USAID полягає у вдосконаленні ланцюгів доданої вартості для аграрної продукції, яку виробляють в Донецькій та Луганській областях і прилеглих до них районів Запорізької області. За словами Карпенко, перше за все це стосується виробництва молока, м'яса, овочів та фруктів.

Експерт USAID зазначив, що планується отримувати підтримку від всіх партнерів агентства, а також залучати кошти з фонду стратегічних інвестицій, та співпрацювати з об'єднаними територіальними громадами.

Карпенко підкреслив, що USAID має намір підтримувати та розвивати саме переробку аграрної продукції в регіоні, а також налагодити канали її збуту, як на внутрішні, так і на зовнішні ринки.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Нішеві культури, які можуть стати "страховкою" для сільгоспвиробника

Детальніше розповів завідувач кафедри рослинництва і садово-паркового господарства університету Олег Коваленко, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

Експерт радить у зв'язку зі зміною клімату вводити культури, стійкі до стресових умов: підвищена температура повітря, знижена її відносна вологість. У цих умовах без зрошення на зміну кукурудзі в південному регіоні може прийти цукрове сорго, а також деякі види прутовидного проса. На зміну гороху - чина і нут (культури мають більш низький коефіцієнт використання води), і вони до того ж більш холодостійкі. В умовах зрошення вигідно вирощувати нішеві зернобобові культури - сочевицю, маш, зернову вігну, які мають більш високу ціну реалізації.

У ботанічному саду ім. М. М. Гришка вивели сорт топінамбура, який має округлу форму і більш зручний з технологічної точки зору для вирощування і переробки. Він може служити кормовою і енергетичною культурою, крім того затребуваний в фармакології. Топінамбур відрізняється високим вмістом інсуліну та фруктози, нормалізує обмін речовин і знижує рівень цукру в крові.

Ще одна прибуткова культура, вивченням якої займається університет, - бесканнабіноїдні коноплі. Сучасне обладнання дозволяє з таких конопель виробляти практично на полі напівфабрикат целюлози, якої потребують виробники паперу. Коноплі не вимагають особливого догляду, при поливі дають високі врожаї, і здатні інтенсивно накопичувати біомасу органічної сировини з 1 га (від 5 до 10 м3 деревини, для порівняння: річний приріст у сосни - до 2,5 м3). Вивченням елементів технології вирощування цієї культури займалися також фахівці Інституту зрошуваного землеробства (м. Херсон).

У колишніх колгоспах коноплі були однією з найбільш рентабельних культур. Займаючи близько 10% площ, вони давали до 50% доходів від всієї галузі рослинництва, використовувалися в легкій і харчовій промисловості, будівельній галузі та медицині. На сьогоднішній день ця культура належить до нішевих, але підвищена зацікавленість у виробах з конопель у світі зберігається.

Окремо необхідно виділити лікарські рослини - такі, як лаванда, шавлія, монарда двійчаста, ісоп лікарський, м'ята перцева, меліса, стевія, ехінацея, чабер садовий, розторопша плямиста. Також більш рідкісні - бамия, момордика, фізаліс, елеутерокок, лимонник китайський, пепіно, в'єтнамська диня, кивано, стевія, котовник, кануфер, материнка і багато інших.

"Монарда - це сильний антибіотик, масло рослини здатне знищувати навіть чорну цвіль. Вихід масла з монарди більше, ніж з лаванди, тому монардове масло коштує трохи дешевше лавандового, але також користується великим попитом. Монардове масло можна отримувати не тільки з суцвіть, а зі всіх частин рослини, стебел, листя, суцвіть. Монарда - культура не дуже вибаглива, а при вирощуванні під агроволокном зростає без бур'янів і не вимагає прополки", - додає О. Коваленко.

Дуже цікавий з економічної точки зору той же горіх волоський. Специфіка його вирощування полягає в тому, що необхідно 6-8 років до його плодоношення, і тому правильна схема посадки, з великим кроком між деревами і рядами, вимагає ущільнюючих посадок ранньо плодоносними культурами. В горіхових садах для ущільнення вирощують яблучні та сливові сади, проміжні культури: малину, трюфеля, шипшину, лікарські ефіроолійні рослини. Наприклад, лаванду, з якої отримують мед і ефірне масло. А можна культивувати фацелію для отримання меду і насіння, які мають високу вартість, або трави-сидерати для поліпшення грунтового живлення. Всі ці культури покривають витрати на вирощування і горіхів, і власне нішевих культур.

Енергетичні культури - дуже актуальний напрямок в сільському господарстві. Щевнат, сорго цукрове, сида, свербига, сільфій пронзенолистий, верба, тополя, міскантус різних видів - є поновлюваними джерелами енергії. На сьогоднішній день сільгосппідприємство може самостійно забезпечити себе зеленою електроенергією, біобензином, биодизелем, за рахунок вирощування енергетичних рослин отримати енергонезалежність і нижчу собівартість сільськогосподарської продукції.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Плодово-ягідне розсадництво в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «УКРСАДПРОМ».

Серед проблем, що існують в галузі плодово-ягідного розсадництва та потребують нагального вирішення, були зазначені наступні:

  • забюрократизованість системи внесення сортів до Державного реєстру;
  • легалізація сортів плодових культур, що потрібні виробникам для ефективного ведення бізнесу;
  • діяльність нелегальних розсадників, що створюють додаткову конкуренцію, проте через те, що вони не сплачують податки, вартість їх садивного матеріалу занижена;
  • низька якість садивного матеріалу;
  • відсутність державної підтримки розсадників.

Під час заходу голова Асоціації «УКРСАДПРОМ» Дмитро Крошка окреслив напрямки діяльності Асоціації «УКРСАДПРОМ» в подоланні проблем у плодово-ягідному розсадництві. Так, Асоціація об’єднує підприємства-виробників плодово-ягідної продукції з виробниками садивного матеріалу, що дозволить планувати розсадницьку діяльность, вирощувати садивний матеріал «під замовлення». Крім того, ще одним важливим напрямком діяльності профільного об’єднання є легалізація вирощуваних в Україні сортів.

Крім того, Асоціацією «УКРСАДПРОМ» розроблено механізм контролю за поширенням сортів в Україні, який передбачає добровільну сертифікацію розсадників, добровільну акредитацію проектних організацій, експертизу проектно-кошторисної документації на створення та зрошення багаторічних насаджень. Д.Крошка також зауважив, що цей механізм дозволить відслідковувати сортимент садивного матеріалу та його виробників.

У свою чергу, заступник голови Асоціації «УКРСАДПРОМ» Борис Безолюк зазначив, що розсадникам необхідно впроваджувати зміни в системі організації виробництва садивного матеріалу шляхом більш вузької спеціалізації. «Позитивний досвід європейських розсадників вказує на те, що розсадникові для успішної діяльності не обов’язково мати маточники вегетативних підщеп кісточкових і зерняткових та маточно-черенкові насадження. Це потребує значних капіталовкладень (високі ціни на вихідний матеріал, вузькоспеціалізовану техніку), проблеми в організації виробництва, тощо. Більшість розсадників закуповують вихідний посадковий матеріал (підщепу і прищепу) і займаються безпосередньо виробництвом саджанців. Тому в Україні необхідно створити на базі 2-3 розсадників маточні та маточно-черенкові насадження категорії «Базовий садивний матеріал» для його розмноження та реалізації розсадникам», – зауважив Б. Безолюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Землі закладів ув’язнення можуть здавати в оренду агрокомпаніям

Теґи: 

Натомість отримані кошти направляти в модернізацію системи.

Про це розповів заступник міністра юстиції України Денис Чернишов, повідомляє ZIK.

«Господарство пенітенціарної системи України доволі велике. Проте здобутки 25-річного існування системи є досить негативними. Далеко від Радянського Союзу ми не поїхали окрім того, що деякі керівники підприємств, які існують на установах виконання покарання, стали такими собі горе-бізнесменами, які працюють на себе і проводять різні оборудки», – констатував Чернишов.

Він розповів, що сьогодні в підпорядкуванні пенітенціарної служби є близько 39 тисяч гектарів землі різної якості в різних регіонах України.

«Є певна ідея, яку ми неодноразово обговорювали з міністром юстиції Павлом Петренком. Якщо уряд схвалить нашу концепцію, то ми плануємо віддати землі в довготермінову оренду, приблизно на 5-10 років, стратегічним аграрним підприємствам, які знають як якісно обробляти землю та отримати з неї результат. Натомість отримані кошти направляти в систему і використовувати для модернізації», – розповів заступник міністра.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка цьогорічна врожайність гороху

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

 

Причинами збільшення посівів є зростання попиту як на горох, так і загалом на бобові на зовнішніх ринках, насамперед у країнах Південої Азії.

Станом на 25 липня в Україні зібрано 84% гороху, урожайність культури складає 25,1 ц/га, що нижче від показників минулого року на 20%. Першочерговою причиною зниження урожайності гороху цьогоріч є погодній фактор, а саме посуха, яка спостерігалася у червні та першій половині липня в центральній та південній частині України.

Виходячи із цьогорічної урожайності, валовий збір гороху прогнозується на рівні 1,02 млн. т і на 36% перевищуватиме минулорічні показники.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview