178171
182818

В Україні вперше здійснили поставку міндобрив по Дніпру

Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив Тарас Іващенко, керівник підприємства, пише agroday.com.ua.

Компанія поставляє на ринок України добрива КАС-32 з Єгипту, Болгарії, Румунії через власні перевалочні потужності в Херсоні.

«Аналізуючи досвід колег з США, які активно використовують річковий транспорт уздовж Міссісіпі для транспортування мінеральних добрив, було прийнято рішення розвивати власну логістику по Дніпру. Адже основа торгівлі КАСом – це дешева логістика», – написав Іващенко.

Для цього в 2017 році компанія придбала і капітально відреставрувала наливний танкер «Одіссей І» ємністю 600 тонн.

Першу поставку здійснили 31 березня в Запоріжжя. З урахуванням проходження каховського і запорізького шлюзів вона зайняла всього 24 години.

Надалі «Одеса Агрохім» планує розширити географію відвантажень уздовж Дніпра. Найближчим часом очікуються відвантаження в Кременчук та інші річкові порти. У планах також будівництво власних ємностей для прийому КАС.

«Також ми опрацьовуємо можливість завантаження маслом, але для цього ще треба вирішити ряд технічних і організаційних питань», – написав Іващенко.

З огляду на успішний досвід відвантаження наливних добрив, компанія планує найближчим часом організувати поставку імпортної аміачної селітри в біг-бегах з Грузії, Болгарії або Румунії вгору по Дніпру.



Nestle інвестує 700 млн грн у модернізацію харківської фабрики «Мівіна»

Про це повідомили генеральний директор Nestle в Україні та Молдові Ансгар Борнеманн і голова Харківської облдержадміністрації Юлія Світлична в ході прес-брифінгу у вівторок у Харкові, пише Інтерфакс-Україна.

"Компанія розпочала підготовку модернізації фабрики "Мівіна" в 2015 році. Фінальний план проекту був затверджений на початку 2018 року. Основною метою є розвиток фабрики, поліпшення умов праці і підвищення конкурентоспроможності продукції", - сказав генеральний директор Nestlé.

За його словами, проект буде реалізований у два етапи шляхом трансформації існуючого логістичного центру у виробниче приміщення з подальшою розробкою всієї необхідної інфраструктури та перенесення ліній виробництва в нове приміщення.

"Реконструкція допоможе не тільки модернізувати підприємство, але і поліпшити технології виробництва продукції. Оновлення рецептури продуктів ТМ "Мівіна", зокрема зниження вмісту жирів у продукції, дозволить відповідати критеріям оцінки харчових якостей продуктів Nestlé (Nutrition Foundation), які засновані на дієтичних рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров'я", - зазначив А. Борнеманн.

Голова Харківської ОДА у свою чергу повідомила, що майже половина продукції, яка виготовляється на харківській фабриці, йде на експорт в 17 країн Європи і світу.

Компанія планує завершити всі етапи реконструкції і здати оновлені підприємства в експлуатацію до 2021 року.

Nestle розпочала свою діяльність в Україні у 1994 році з відкриття представництва. Просуває такі міжнародні бренди, як Nescafe, Nesquik, Nuts, Friskies, KitKat та ін

Група компаній Nestle в Україні об'єднує львівську кондфабрику "Світоч", ТОВ "Нестле Україна", ПРАТ "Волиньхолдінг" (ТМ "Торчин"), ТОВ "Техноком" (ТМ "Мівіна").

Бізнес Nestle в Україні представлений напрямами: кава, напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи), продукти швидкого приготування, дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.

Nestle - найбільша компанія світу в сфері виробництва продуктів харчування і напоїв, яка представлена у 189 країнах. Крім цього, володіє акціями підприємств парфюмерно-косметичної і фармацевтичної промисловості.

Nestlе належить понад 2 тис. торгових марок, має 418 заводів.



У парламенті блокують законопроект про заборону пальмової олії

Про це УНН повідомив народний депутат від РПЛ Віктор Вовк.

"Ми постійно вимагаємо, аби документ винесли у залу ВР. Позаминулого тижня Олег Валерійович (Ляшко - ред.) вчергове виступав на цю тему з трибуни, вимагаючи від аграрного лобі, аграрних баронів, які повністю контролюють аграрний комітет, припинити саботаж цього закону. Ми неодноразово просили аграрний комітет відкрити дорогу для законопроекту та внести його у порядок денний на розгляд депутатів ВР. Але документ застряг у аграрному комітеті", - розповів він.

Пальмова олія — це те, що не додає українцям здоров’я, переконаний В.Вовк.

"Пальмова олія, з одного боку, шкідлива для здоров'я наших громадян, з іншого - створює додатковий бар'єр для збирання українського молока. Компроміс, на який ми готові піти, - щоб підприємства харчової промисловості використовували пальмову олію виключно для тієї продукції, яка іде на експорт. Якщо в країнах-імпортерах вона дозволяється, звісно. Але в Україні її використання має бути категорично заборонене", - підкреслив він.

Нагадаємо, що за два місяці поточного року наша країна імпортувала 29,3 тис. тонн пальмової олії.

У цілому, протягом сезону 2017/18 Україна імпортувала близько 78 тис. тонн пальмової олії, що є найбільшим показником за останні сім сезонів.

"Факт дворазового збільшення кількості пальмової олії на українському ринку щонайменше свідчить про значне погіршення якості молочної та кондитерської продукції. Також таке стрімке зростання показників імпорту "пальми" я вважаю і наслідком дії мораторію на перевірки (підприємців - ред.) тому сукупність таких чинників, як відсутність контролю, зростання курсу долара і бідність споживача "спонукають" виробника шукати шляхи здешевлення готової продукції", - зазначив нардеп С.Тригубенко.

Крім цього, політик висловився на підтримку ініціативи заборонити використання пальмової олії в молочній продукції на законодавчому рівні.

Ваш вибір 'Подобається'.


В Україні почалися весняно-польові роботи

За повідомленням заступника міністра Міністерства аграрної політики і продовольства Максима Мартинюка, станом на 2.04 у Херсонській області посіяно 4,3 тис. га (4 тис. га – ячмінь, 0,3 тис. га – горох), у Миколаївській – 0,6 тис. га (ячмінь). Загалом прогнозована посівна площа залишається на рівні минулого року – 27,2 млн га.

Щодо забезпеченості аграріїв ресурсами
Станом на 30.03 наявні:
Насіння – 638 тис. тонн (100% від потреби);
СЗР – 27,4 тис. тонн (91% від потреби);
Паливо – 326 тис. тонн (81% від потреби).

Також до уваги всіх, хто прогнозував колапс/дефіцит/карколомне збільшення цін на мінеральні добрива внаслідок підвищення ввізного мита на продукцію з Російської Федерації з 36,03% до 42,96%.

По факту, ціни на більшість видів добрив (включно з аміачною селітрою) за останній тиждень не тільки не зросли, але і дещо знизилися. Не набагато, в діапазоні 100-350 грн, але тенденція показова.

Швидше за все, має місце сезонне зниження вартості, оскільки попит уже сформований. Для проведення комплексу весняно-польових робіт передбачається використати 995 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив. Станом на 30 березня 2018 року в сільськогосподарських підприємствах є в наявності 979,6 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив або 98% від заявки.

Динаміка цін на основні види мінеральних добрив, грн за 1 тонну - на графіку

 

 
Ваш вибір 'Подобається'.


Експерт розповів про отримання сертифікату НАССР українськими підприємствами

Про це у коментарі УНН розповів заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік.

Станом на сьогодні сертифікації НАССР підлягають підприємства із високим ступенем ризику, уточнив він.

"Решта магазинів, де немає високих ризиків, мають впровадити план передумов, але водночас іти до поетапного впровадження всієї системи. Сертифікація - це коли незалежна третя уповноважена сторона перевіряє відповідність впроваджених процедур до вимог нормативних документів. Тобто, підприємства із низьким ступенем ризику мають налагоджувати систему, але проходити її оцінку поки що не обов'язково. Мова про магазинчики, невеликих виробників, які продають продукцію із малим ступенем ризику. Наприклад - запаковане печиво. Йдеться про продаж продукції, де ризики занести ззовні небезпеку для споживача невеликі", - розповів експерт.

О.Цильвік додав, що більшість вітчизняних підприємств м'ясопереробної галузі станом на сьогодні вже сертифіковані.

"В більшості випадків такі підприємства вже мають сертифікати НАССР або ISO 22000", - підкреслив він.

Експерт зазначив, що процес впровадження НАССР, як і процес отримання сертифікату, достатньо коштовний.

"Це досить велике фінансове навантаження. Вартість сертифікату залежить від конкретного підприємства. Для невеличкого ФОПу це може бути 20 - 30 тис. грн, для великого підприємства, де працюють понад 100 чоловік - це може бути досить "кусюча" ціна", - пояснив він і додав, що до 20 вересня 2019 року НАССР має бути впроваджено та сертифіковано на всіх українських харчових підприємствах.

Нагадаємо, що напередодні у Держпродспоживслужбі заявили, що отримання сертифікату НАССР на сьогодні є необов’язковим для українських підприємств.

Натомість, за словами депутат С.Тригубенка, сертифікація будь-якого виробництва у галузі харчової промисловості за принципами НАССР потрібна, і отримання такого сертифікату повинно бути метою кожного бізнесмена.

"Попри вже прийнятий закон і анонсовані перевірки, заяви із уст профільних чиновників про необов’язковість сертифікатів НАССР – сіють певну смуту і нерозуміння.

З одного боку, ми прагнемо гарантувати безпеку і виробничих процесів і кінцевих харчових продуктів, приймаємо для цього закони та будуємо плани про нарощення експертних позицій, а з іншого боку у Держпродспоживслужбі нам повідомляють, що прагнути отримати сертифікат НАССР і не варто, наче.

Дійсно, сам сертифікат без реально проведеної роботи на підприємстві нічого не значить, але його отримання на доказ того, що виробник став кращим і рухається у ногу з часом та цивілізованими вимогами до якості і безпечності виробничих процесів – має бути метою для кожного бізнесмена", - написав політик на сторінці у Facebook.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Виробники індичатини не бачать перспектив в Україні

Виробництво м'яса індиків в Україні, за попередніми даними, в минулому році збільшилося як мінімум на 10%. Крім великих виробників, досить значна кількість індичатини (3-5 тис. тонн) виробляють господарства населення, пише UBR.

Загальні обсяги виробництва м'яса індиків в Україні зараз можна оцінити в 36-38 тис. тонн у живій вазі, або 25,2-26,6 тис. тонн у забійній. Більшість вітчизняних виробників м'яса індиків вважають, що подальше збільшення виробництва не має сенсу, тому що упирається в платоспроможний попит населення. Виробники наголошують, що тільки при умові виходу на зовнішні ринки індичий бізнес в найближчій перспективі зможе розвиватися.

У структурі виробництва м'яса птиці на індичатину в Україні припадає лише 2,5%. За рівнем споживання на одну людину в Україні припадає 800 г індичатини в рік. Для порівняння, в Ізраїлі - 12 кг, а в сусідній Польщі - 6 кг. На сьогодні кількість пропозицій і обсяги виробництва індичатини в Україні знизилися, проте ціни на цей продукт все ще досить низькі, близько 67-70 грн/кг. На початку зими попит на індичатину з боку мереж і переробних підприємств із-за скорочення пропозицій на ринку виріс. Переважно господарства реалізують за кордон (Молдову, Грузію, ОАЕ та інші країни) невеликі партії. Перспективи виходу на європейські ринки також все ще туманні - Україну туди не пускають.