В Україні вироблятимуть чіпси зі свинячої шкіри

Голова ради директорів «VolWest Group» Віктор Корсак розповів про амбіції одного з продуктів Демидівського консервного заводу, пише business.rayon.in.ua.

«Мають завжди бути бізнеси – знаки запитання, тобто ми не знаємо, що вийде у результаті. Наприклад, ми запускаємо дуже цікавий продукт «Чічарон». Чіпси «Чічарон» під тороговою маркою «Дон Бекон», які виготовляють зі свинячої шкіри, можуть стати популярними серед поціновувачів хрусткого продукту. Ми не знаємо, що з нього буде, але хочемо забрати 10 % ринку», − зазначив Віктор Корсак.


Довідка:  Чічарон – це кулінарний термін для шкірки свині. Це своєрідна шкварка.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Індійські фермери потерпають від безпритульних корів

Загрозлива ситуація склалася через те, що в країні забій корів – поза законом, а уряд не побудував нові притулки для непродуктивних тварин.

Про це повідомляє Landlord.

Майже 85% фермерів Індії володіють менш ніж 2 га землі. А враховуючи ще й низькі ціни на сільгосппродукцію в країні, навіть незначне пошкодження коровами посівів, має великий вплив на засоби для існування індійського аграрія.

Безпритульні корови, що тиняються містами й селами, завжди були характерною рисою Індії, проте останніми роками їх кількість різко зросла. Фермери звинувачують у цьому політиків, оскільки торгівля ВРХ сьогодні обмежена урядовими репресіями, а держава так і не спромоглася побудувати нові притулки-корівники.

У країні посилено заходи з неліцензійними бійнями та контрабандою худоби, і внаслідок певних перекосів налякані торговці ВРХ зупинили торгівлю навіть волами, що не вважаються священними.

В Індії близько 3 млн голів ВРХ стають непродуктивними щороку. Бездомні корови й низькі ціни на сільгосппродукцію є основними проблемами для індійських аграріїв. Фермери вважають, що уряд повинен відкрити притулки для корів і дозволити торговцям худобою працювати, не побоюючись переслідування.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Корейці підвищуватимуть рентабельність вітчизняних фермерських господарств

Про це в інтерв'ю delo.ua розповів посол Республіки Корея в Україні Лі Янг-Гу.

"Минулого року корейський виробник агротехніки запустив процес складання своєї продукції на базі Запорізького автомобілебудівного заводу Daewoo. Якщо співпраця виявиться успішним, то обороти співпраці в майбутньому будуть значно збільшені", - заявив посол.

За його словами, в минулому році Корея приділила значну увагу співпраці з українським сільськогосподарським сектором.

"Зараз корейська компанія вивчає можливості розвитку платформи Smart Farming в Україні. Вже є три пілотних проекти: в Умані та в Києві (на базі аграрних університетів з власними теплицями), і також у Львові. Поки що ці проекти на стадії тестування, але вони допоможуть визначити їхню технічну здійсненність. І думаю, що в майбутньому ця ініціатива підвищить рентабельність і ефективність фермерських господарств в Україні за рахунок автоматизації процесів та впровадження IT-технологій, зокрема енергозберігаючих. А також дозволить вирощувати органічні овочі та фрукти в теплицях взимку, з метою забезпечення внутрішнього ринку та експорту в європейські країни", - підкреслив Лі Янг-Гу.

Він розповів ще про один важливий проект. Корейська компанія Kreves Development, після пробного тестування в 2018 році, уклала договір з Інститутом землеробства Національної академії аграрних наук України щодо вирощування озимого ріпака в Україні.

"Якщо співпраця буде успішною, то планується збільшення площі посадки ріпаку для Кореї до 30 тис. га і, можливо, його переробка здійснюватиметься в Україні.

Високі технології, які є в розпорядженні Кореї, і колосальні можливості агропромислової галузі України в комплексі можуть стати основою втілення ідеї шовкового шляху.

Взагалі, Корея та Україна планують розширити співпрацю в напрямках зрошення, зеленого виробництва, впровадження високих технологій, вже є початковий етап співробітництва з виробниками сільськогосподарського обладнання", - підкреслив посол.

Що стосується зацікавленості в торгівлі з Україною, то Південна Корея має давній інтерес до імпорту зерна.

"І зростаючі потреби нашої країни в цьому питанні дають непоганий шанс для експортерів українського зерна закріпитися на нашому ринку. Крім того, корейська сторона має інтерес до вирощування в Україні особливих сортів елітної цибулі для експорту в Євросоюз. А взагалі, зараз Україна і Корея використовують лише близько 10% від можливого потенціалу взаємного товарообігу. Тому перспектив і можливостей багато", - заявив Лі Янг-Гу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обшуки в "Аграрному фонді" повязують зі справою «Агроінвестгруп»

Про це повідомляє прес-служба ПАТ «Аграрний фонд».

Обшук розпочався 7 лютого о 14.00. Слідчі НАБУ Іван Смілий, Денис Моторний, Максим Іванченко на чолі з Іваном Кравчуком та з групою озброєних спецпризначенців увійшли до офісу товариства та вручили ухвалу про проведення обшуку за обставинами порушень при виконанні договорів поставки мінеральних добрив. Правоохоронці стверджують, що Аграрний фонд реалізовував добрива лише на документах без їх фактичної наявності. При цьому жодних перевірок складів не проводилося. Наголошуємо, весь заявлений товариством асортимент мінеральних добрив є в наявності і зберігається на 22-ох складах по всій території України.

Варто також зазначити, що раніше слідчі НАБУ зверталися до Аграрного фонду з вимогою надати документи щодо реалізації мінеральних добрив. В Товаристві спротиву не чинили і надавали всі необхідні документи, зазначені в ухвалі. Однак правоохоронці не зважали на той факт, що частину затребуваних ними документів вилучила Генпрокуратура ще в грудні 2018 року в рамках іншого кримінального провадження.

Отже інформація, поширена НАБУ про нібито перешкоджання в отримані документів і проведенні розслідування, не відповідає дійсності.

За дивним збігом обставин свій обшук НАБУ розпочало саме в той час, коли ПАТ «Аграрний фонд» ініціював досудове розслідування в Одеські області з приводу можливого викрадення 27 тис. тонн зерна вартістю 200 млн. грн. хоча ухвалу про обшук було отримано ще 16 січня 2019 року. Отже в ситуації, коли всім необхідно мобілізуватися на збереження державного майна, НАБУ блокує роботу Товариства.

Виконавчий директор Товариства, Микола Зубарєв зазначив, що обшук в офісі ПАТ «Аграрний фонд» не випадково співпав у часі із заявою про зникнення зерна держкомпанії на елеваторах «Агроінвестгруп».

«Це дуже дивний збіг обставин, дивний і по датах, і по сумах. Наприкінці минулого тижня ми виявили недостачу продукції на елеваторах «Агроінвестгруп» в Одеській області і негайно почали діяти, щоб врятувати майно. Ми звернулися до Національної поліції, СБУ, прокуратури. Адже мова йде про 27 тис. тонн зернових, які належать ПАТ «Аграрний фонд», вартістю 200 млн грн. Навряд чи це співпадіння. Не виключаю, що ці дві справи дійсно пов'язані між собою, і наші намагання врятувати державне майно комусь не подобається», - зазначив Микола Зубарєв.

Нагадаємо, представники агробізнесу звернулися до Національної поліції щодо фактів розкрадання їхнього майна, яке зберігалося на елеваторах, що належать компанії «Агроінвестгруп».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка вартість курятини в регіонах України

Про це написав у Facebook директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За 2018 рік філе курятини подорожчало майже на 18% і коштує 105 грн за кілограм у середньому по країні. Таким чином, за останній рік цей продукт найбільше подорожчав серед м'яса та м’ясних виробів.

Філе курятини потрапило в перелік продуктів, ціни на які мониторяться державою, лише з грудня 2017 року, тому статистика по ньому може бути надана за рік на відміну від багатьох інших продуктів. Але курятина єдиний вид м’яса, який статистика рахує двічі: тушку та філе. І це правильно, оскільки зростання різних видів відбувається різними темпами.

Різниця вартості кілограма курятини між найдорожчим регіоном – Херсонщиною та найдешевшим – Дніпропетровщиною складає 14,6 гривень. Найбільше зростання вартості делікатесного м’яса за минулий рік відбулось саме в Херсонській області, де ціна зросла на 23 гривні.

Динаміка росту цін на філе курятини по регіонам наступна, від найбільшого зростання до найменшого:
Херсонська область. У грудні 2017р – 89,2грн, у грудні 2018р – 112,2грн за кілограм. Зростання за рік на 26%, або на 23грн.
Черкащина. У 2017р – 86грн, у 2018р – 105,9грн. Купуємо на 23%, або на 19,9грн, дорожче.
Закарпатська область. Грудень позаминулого року – 90,7грн, наприкінці 2018р – 110,3грн. Ціна зросла на 22%, або на 19,6грн.
Чернігівщина. У грудні 2017р – 86,8грн, у минулому році – 106,3грн. Індекс зростання – 22%, або дорожче на 19,5грн.
Одеська область. Житель Одещини купував у грудні 2017р філе по 91,9грн, а за рік вже по 109,5грн. Тобто на 19%, або на 17,6грн, дорожче.
Житомирщина. 2017р – 90,4грн, 2018р – 107,5грн. Вартість зросла на 19%, або на 17,7грн.
Харківська область. Позаминулий рік – 84,8грн, 2018р – 101,1грн. Продається на 19%, або на 16,3грн, дорожче.
Київ. Грудень 2017р – 87грн, за рік – 103,9грн. +19%, або +16,9грн.
Вінниччина. У 2017р – 91,8грн, наприкінці 2018р – 108,5грн. Зростання на 18%, або на 16,7грн. Подорожчання на Вінниччині та Хмельниччині на 18% і є середнім зростанням вартості цього м’яса в Україні.
Хмельницька область. 2017р – 87,9грн, 2018р – 103,4грн. Зростання ціни становило 18%, або 15,5грн.
Київщина. 2017р – 87,8грн, у грудні минулого року – 102,6грн. Вартість зросла на 17%, або на 14,8грн.
Кіровоградська область. У 2017р – 94,2грн, у 2018р – 110,5грн. Індекс зростання – 17%, або подорожчання відбулось на 16,3грн.
Луганщина. 2017р – 93грн, рік по тому – 109,3грн. Це на 17%, або на 16,3грн, дорожче.
Івано-Франківська область. Рік тому – 89,7грн, у грудні 2018р – 103,9грн. Зростання відбулось на 16%, або на 14,2грн.
Полтавщина. Грудень 2017р – 89,3грн, наприкінці 2018р – 103,3грн. Ціна зросла на 16%, або на 14грн.
Сумська область. Грудень позаминулого року – 91,7грн, той же місяць 2018р – 106грн. Індекс зростання – 16%, або +14,3грн.
Львівщина. 2017р – 87,6грн, 2018р – 101,2грн. Обходиться дорожче на 15%, або на 13,6грн.
Чернівецька область. У грудні 2017р – 92,1грн, у грудні 2018р – 105,8грн. Вартість зросла на 15%, або на 13,7грн.
Волинь. У 2017р – 91,8грн, у 2018р – 104,6грн. Ціна зросла на 14%, або на 12,8грн.
Донецька область. Перед Новим 2017 роком – 92грн, за рік – 104,6грн. Підвищення склало – 14%, або 12,6грн.
Тернопільщина. Грудень 2017р – 90,6грн, грудень 2018р – 103,7грн. Зростання на 14%, або на 13,1грн.
Миколаївська область. 2017р – 94,7грн, наприкінці минулого року – 106,7грн. Подорожчання в регіоні відбулось на 13%, або на 12грн.
Запорізька область. У грудні 2017р – 88,9грн, у грудні 2018р – 100,7грн. Запоріжці купують на 13%, або на 11,8грн, дорожче.
Рівненщина. Грудень 2017р – 87,9грн, за рік – 99,7грн. Індекс зростання – 13%, або +11,8грн.
Дніпропетровська область. У грудні 2017р житель регіону купував кілограм курячого філе за 89,1грн за кілограм, а в грудні 2018р за 97,6грн. Зростання відбулось за рік на 9%, або на 8,5грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Равликова ферма: як отримувати гарний прибуток

Більшість з таких вже існуючих ферм експортують свою продукцію переважно на європейський ринок за ціною, вельми привабливою для наших виробників. Останніми роками експорт виноградних равликів зріс у 100 разів. У самій Україні попит на них лише починає рости, а ринок — зароджуватися. Так, їх дедалі частіше почали додавати до свого меню ресторани, пише pro-consulting.ua.

Важливим фактором розвитку і популяризації равликів у нашій країні є реклама і просування цього бізнесу. Актуальним також залишається розвиток споживання равликів як харчового продукту, і організація великих ферм для виходу на міжнародний ринок. Слід врахувати — європейців як потенційних клієнтів цікавить екологічність товару, що є ключовим фактором в успішному експорті равликів на зовнішні ринки.

Для організації ферми з вирощування равликів потужністю 2 тонни на рік необхідне приміщення площею 300 кв. м і земельна ділянка площею 6-7 соток. Проектом заплановано інтенсивний спосіб розведення равликів — у закритому приміщенні. У такому випадку немає необхідності в закупівлі будь-якого спеціального обладнання для їхнього вирощування, окрім наступного переліку.

Загальний обсяг інвестицій у такий проект складе близько €50 тис. Основна частина припадає на спорудження будівлі — 32-33%. Придбання земельної ділянки займає майже 20% у структурі фінансування. Поповнення оборотного капіталу — 15%. Купівля пластмасових кюветів для утримання молодняку — 11-12%. Облаштування внутрішніх і зовнішніх інженерних мереж — 9-10%. Закупівля огородженого вольєра для вирощування основного стада — 4-5%. Покупка пластмасових боксів для дорослих равликів — 2-3%, а також металевих стелажів — 2-3%. Первісна закупівля маточного стада — 1%.

Щоб ферма потужністю 2 тонни на рік приносила гарний дохід, знадобиться не менше 300 особин. Краще купувати вже дорослих, оскільки цей вид занадто повільно росте і розвивається. Доцільно придбати їх у постачальників з-за кордону (з Чехії, Польщі, Німеччини, Тунісу), які мають усі необхідні сертифікати якості.

Основна перевага розведення равликів — простота у догляді за ними та вирощуванні. Равлик досить невибагливий у харчуванні і стійкий до хвороб. Оптимальна вологість повітря у приміщенні, де вирощуються равлики — 85-90%, температура +20-23 Сº. Якщо температура опуститься нижче 7Сº, тварини можуть впасти у сплячку. Бокси не можна тримати на сонці, особливо під прямими променями. Внутрішню поверхню тераріуму потрібно зволожувати 1-2 рази на день, обприскуючи його водою з пульверизатора зсередини. Раз на кілька днів необхідно проводити прибирання будиночка від слизу звичайною чистою водою без будь-яких хімікатів і засобів для чищення.

Для комплексу передбачається загальний штат персоналу — 4 співробітника. При цьому бухгалтер та менеджер з закупівель/продажів можуть працювати на аутсорсі або за половину ставки, а от спеціаліста з вирощування равликів та охоронця треба взяти на постійну основу.

Перед початком справи слід заздалегідь продумати канали збуту продукції і за можливості укласти договори на поставку равликів.

Основними напрямками реалізації равликів на внутрішньому ринку є:

— ресторани з європейською кухнею;

— елітні супермаркети, які реалізують імпортну і нішеву продукцію;

— компанії, що виробляють заморожені напівфабрикати;

— фармацевтичні компанії, які на основі равликового м’яса виготовляють різні препарати.

Проект може бути цікавий для реалізації завдяки таким сильним сторонам:

Собівартість вирощування равликів складає приблизно €5,2-5,5 за 1 кг, при цьому ціна реалізації стартує від €7,7 (якщо передбачити експорт продукції, ціна може вирости в 2-3 рази). Рентабельність продажів такого бізнесу становить біля 30-35%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview