Вчені створюють безпечні для бджіл пестициди

У той же самий час вирощування культур без використання пестицидів не вигідно, так як шкідники завдають надто великої шкоди вирощуваним культурам. З огляду на це вчені з Мічиганського Державного Університету почали шукати пестициди, які б не шкодили бджолам, пише fainaidea.com.

Учені працювали з піретроїдним пестицидом, який працює шляхом впливу на натрієві канали в нервових і м'язових клітинах комах, які використовуються для передачі сигналів усередині організму. Піретроїди перевантажують нервову систему комахи і тим самим їх вбивають. Бджоли дуже чутливі до більшості подібних пестицидів, але стійкі до інсектицидів тау-флювалинату, який використовується для боротьби з кліщами.

Здавалося б, все просто, потрібно використовувати саме тау-флювалинат, однак до нього мають стійкість і деякі інші комахи, дикі комарі, фруктові мухи і жуки. Вивчивши стійких до пестициду комах, включаючи бджіл, вчені з'ясували, які саме мутації дозволяють уникати вредносного впливу речовини. Саме бджіл рятують специфічні амінокислоти в натрієвих каналах.

Тепер вчені збираються використовувати отриманий досвід для створення безпечних для бджіл пестицидів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

М'ясо подорожчало на 30% (ІНФОГРАФІКА)

Найбільше здорожчали м'ясо та м’ясопродукти, найменше – яйця.

Зокрема, ціни на м'ясо та м'ясо продукти, від самого початку року росли перманентно щомісяця. Особливо різкий стрибок спостерігався у червні-липні, коли вони дорожчали майже на 5% щомісяця. Загалом станом на жовтень 2017 року  м'ясо та м'ясо продукти подорожчали на 29,2% порівняно з груднем минулого року.

Динаміка цін на молоко була дещо інакшою. До березня вони виросли приблизно на 6%, що пов’язано з сезонними причинами, потім до липня трохи впали, (близько 4%), а у серпні знову почали рости, вирісши до жовтня ще на 10,1 %. Таким чином, з грудня 2016 року по жовтень 2017 загальний ріст цін становить 12,4%. Схожа ситуація і з сиром та твердим сиром, які виробляються з молока, тому логічно, що динаміка цін на них була схожою, і загалом вони подорожчали на 13,6% порівняно з груднем 2016.

Найменше виросла річна ціна на яйця, хоча її зміни протягом року були більш динамічними. Так, від початку року до травня спостерігалося стрімке сезонне падіння цін, вони впали аж на 58%. Швидкий же ріст розпочався восени, лише  за вересень місяць  яйця подорожчали на 31%, і ще на 14,9% - за жовтень. Тобто, з огляду на великі коливання, в середньому за неповний рік ми маємо зростання цін на яйця на 2,1%. 

«Причиною значного подорожчання м’яса я бачу передусім погіршення у 2017 році ситуації з африканською чумою свиней, через що підприємці змушені були вирізати поголів’я, і ціна на свинину дуже підстрибнула, - зазначила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Відповідно, до неї підтягнулася й ціна на курятину, на яку зріс попит через подорожчання свинини.

Ситуація з молоком та молочкою частково пов’язана з сезонними коливаннями, а також загальною інфляцією: здорожчанням кормів, енергоресурсів тощо. Хоча тут, здається, велику  роль відіграє і молополістична поведінка заводів-переробників та торгових мереж, які, на мою думку, немотивовано завищують ціну на молоко. Адже закупівельна ціна на молоко, зокрема, в населення, порівняно з аналогічним періодом минулого року не зросла (наприклад, зараз в різних регіонах приймають молоко від населення приблизно по 5,5 грн, як і минулоріч). Тому постає питання: хто нажився на підвищенні цін на молоко, якщо виробник отримує за нього ті ж самі гроші? Можливо, державне регулювання цін не потрібно було відміняти?»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині на птахофабриці проводять експеримент

Задушливий сморід у мікрорайонах, передмістях і найближчих населених пунктах Херсона поширювався від мертвих тушок і останків курей, пір'я і посліду. Після скандалу птахофабрика «Чорнобаївська» уклала договір з Маріупольською філією державного підприємства «Укрветсанзавод» по організації збору і утилізації продуктів тваринного походження. Тобто, тепер останки птахів будуть вивозити в Донецьку область і переробляти на кісткове і м'ясо-кісткове борошно, пише Вгору.

З послідом птахів виявилося складніше, але цю проблему теж вже починають вирішувати. Як повідомляє офіційний сайт Херсонської обласної ради, керівництво фабрики з наступного тижня почне вести переговори з фахівцями з питань переробки курячого посліду. Такий досвід, зокрема, успішно застосовується литовськими партнерами господарства.

Також, згідно з «Дорожньою картою» вирішення екологічних проблем з відходами на підприємстві, до 7 грудня цього року планують обробити послід і напоїти птахів ЕМ-препаратами. ЕМ-препарати, або, іншими словами, ефективні мікроорганізми — це концентрати, які містять фотосинтетичні і молочнокислі бактерії, дріжджі, актиноміцети і ферментні грибки. Застосовують їх для переробки органічних відходів в добрива і як біодобавки для худоби і птиці.

До 17 грудня має закінчитися дослідження складу (хімічного, мікробіологічного, наявність паразитів) і кількості посліду, що скупчився на території птахофабрики. До 29 грудня цех промислового стада і Херсонський державний аграрний університет планують підготувати детальний план з переробки посліду. Крім того ХДАУ зобов'язується інформувати громаду про результати експерименту і постійно моніторити знезараження відходів життєдіяльності птахів на підприємстві.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи вигідний вітчизняний молочний бізнес - опитування

Про це поінформувала віце-президент АВМ Ганна Лавренюк, передає прес-служба.

 

«За даними опитування, лише 6% господарств вирішили скоротити чи взагалі згорнути молочний напрямок. Як правило, це були малоефективні невеликі господарства, які не володіють потрібними коштами і кадровим потенціалом для розвитку», — повідомила вона.

За словами Ганни Лавренюк, понад 55% опитаних керівників зауважили, що не планують розширюватися — натомість інвестуватимуть у підвищення продуктивності тварин, навчання персоналу, роботу над якістю продукції. Тим часом 39% господарств поділилися планами збільшити стадо та розширювати виробничі потужності. Зокрема, 7% із цієї групи респондентів зазначили, що до 2020-го завершать розпочату модернізацію наявних та будівництво нових ферм.

«Отож, очікуємо подальшу впевнену еволюцію молочного скотарства в Україні. З року в рік в Україні дедалі більшає тих господарств, які за рівнем організації виробничих процесів та продуктивністю не поступаються визнаним світовим лідерам. Особливо приємно, що левова частка таких українських флагманів — господарства-члени АВМ», — зазначила віце-президент асоціації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нове підприємство на Кіpoвoгpадщині експортуватиме oлію в Азію та Афpику

Про це повідомляє прес-служба Кіровоградської облдержадміністрації.

До цього виробництво працювало у тестовому режимі.

Цех будували 11 місяців.

Потужності нового підприємства дозволяють на добу переробити до 700 тонн сировини. Директор із виробництва Броніслава Картель зазначила, що майже вся вироблена продукція буде експортуватися до країн Азії та Африки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Українські аграрії відчули негативний вплив індійського мита

У листопаді Індія значно підвищила розміри тарифних ставок за кількома товарними позиціями. Одразу до 50% виросло мито на жовтий сухий горох. Також вдвічі збільшилися тарифні ставки на зерно і харчові масла. Тепер на імпортну пшеницю мито становить 20%, на нерафіновану соняшникову олію – 25%. Перелічені товари відіграють важливу роль в  структурі українського експорту в цю країну, пише landlord.ua.

Причини такого рішення економічні і соціальні. Як пояснив надзвичайний і повноважний посол Індії в Україні Манодж Кумар Бхарті на II Міжнародній конференції «Бобові культури. Назустріч викликам глобального попиту», через цьогорічний рекордний урожай зернобобових на внутрішньому ринку ціни пішли вниз.

«Уряд Індії свідомо обрав цей крок, щоб захистити інтереси власних фермерів», — відзначив посол. Він припустив, що нові мита, будуть сезонними (тобто, діятимуть лише до стабілізації  цінової ситуації в країні).

А вітчизняні виробники вже відчули негативний вплив від нововведень. За словами спеціаліста із закупівель «Української зерноторгової компанії» Олексія Бондаренко, протягом останніх двох тижнів в Україні суттєво знизилися закупівельні ціни на горох. У  середньому на 15-17% — до 5500 грн. за тонну. «Це майже на рівні його собівартості. Дрібні й середні виробники не хочуть продавати товар за цими цінами. Вони притримують горох «до кращих часів», — зазначив він.

На думку директора консалтингової компанії Украгроконсалт Сергія Феофілова, подальші темпи міжнародної торгівлі горохом залежатимуть, від того, чи зможуть трейдери знайти нові ринки збуту для цього товару. Серед можливих претендентів експерт називає країни Африки та Близького Сходу.

«За кілька останніх сезонів фермери, які насправді є ключовими постачальниками нішевих культур, звикли до високого рівня маржі на зернобобові. Вони не поспішатимуть і не продаватимуть продукцію за безцінь», — упевнений Сергій Феофілов.

Співвласник ФГ «Ланагропрод» Анатолій Усенко підтверджує, що фермери вирощуватимуть те, що найпростіше продати. «Якщо із пшеницею чи кукурудзою проблем із реалізацією не виникає — покупці завжди є, то вирощування зернобобових несе певні ризики. Особливо в перші сезони. Це автоматично тягне за собою заморожування обігових коштів. Тому ризикувати будуть не всі», — прогнозує він.

Перспективи виробництва гороху в Україні будуть залежати від поведінки Індії та інших іноземних покупців. А також – від активності трейдерів щодо диверсифікації ринків збуту. Якщо швидкої заміни Індії не знайдеться, а мита виявляться «не на сезон», аграрії підкорегують плани на наступний рік. Посівні площі під бобовими відійдуть на користь сочевиці або нуту. Якщо це трапиться, то України доведеться розпрощатися із мрією стати другим номером у світі із експорту гороху.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview