182818
178171

Відсутність ефективного та прозорого ринку землі не сприяє відновленню ґрунтів

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль  взяв участь у програмі  «Київ-LIVE», що на телеканалі ТРК «Київ».

Йшлося про  актуальну  проблему: «Чому вмирають українські ґрунти?»  На думку Павла Коваля, питання якості землі – багатосистемне. З 2011 року  процес зниження якості чорноземів дещо уповільнився і на сьогодні Україна втрачає 130 кг гумусу на 1 га. До цього призвели декілька факторів. Зокрема, різкі кліматичні зміни, які перетворюють наш південний степ на напівпустелю. За словами Павла Коваля, в Україні близько 15 млн га – а це третина  із наявних майже 42 млн га - підлягають зрошенню й на державному рівні потрібна ефективна інвестиційна програма із впровадження зрошувальних систем.

Аграріям також необхідно змінювати систему землеробства, за якої відбувається природне відтворення чорнозему.  До слова, 33% світових запасів чорнозему – це українські землі, які почали втрачати запаси гумусу ще за радянських часів, коли рівень інтенсифікації аграрного виробництва був найвищим. На жаль, Україна за останні десятиріччя вже втратила 0,1% гумусу. На перший погляд цифра не значна, але це можна буде відтворити лише протягом 100 років раціонального використання земель. Загалом, відсутність ефективного та прозорого ринку землі не сприяє відновленню ґрунтів, - переконаний Павло Коваль.

Джерело: УАК

Ваш вибір 'Цікаво'.


Німеччина стала головним імпортером українського меду

Найбільшим імпортером українського меду стала Німеччина. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

Зокрема, за даними ДФС, протягом п’яти місяців Україна відправила на експорт меду на суму 33,9 млн доларів.

Найбільше українського меду купували Німеччина (32% на 10,9 млн доларів), Польща (17% на 5,8 млн доларів) і Бельгія (13,3% на 4,5 млн доларів). До інших країн експортовано меду на 12,7 млн доларів.

За цей же період імпортовано меду на 12 млн доларів, найбільше — з Чехії.

Нагадаємо, обсяг експорту натурального меду в березні 2018 року порівняно з попереднім місяцем збільшився на 3,8%.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Агровиробники потрапили під приціл податкової

Сільгоспвиробники втратили право використовувати спецрежим з ПДВ і тут же потрапили на приціл чиновників.

Про це розповіла партнер аудиторської компанії Сrowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова, пише UBR.ua.

За її словами, основний вал позапланових документальних перевірок в пошуку фіктивних угод і контрагентів торкнувся саме сектора АПК.

«В минулому році тільки 40% заблокованих податкових накладних стосувалися реального сектора. На 2018 рік у перевірочних планах Державної фіскальної служби, які вже тричі коректувалися в цьому році, знову значаться підприємства сфери АПК», — коментує Ольга Богданова.

Вона зауважила, що до цього податківців підштовхують два фактори: остання можливість перевірити роботу аграріїв на спецрежимі у попередні роки (і звичайно ж провести податкові донарахування), а також безлад в документах та звітності, що дозволяє контролерам донараховувати великі суми.

«Перш за все ПДВ. Податкова дуже швидко пише акти перевірок часто знімаючи податковий кредит», — говорить Богданова.

Джерело: milkua.info

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Україна очолила рейтинг країн з найдоступнішим м'ясом птиці

Про це повідомляє УНН з посиланням на "The National Provisioner".

Вартість 1 кг курячої грудки в середньому в Україні становить 2,6 дол. (68 грн), 1 кг курячих ніжок — 1,9 дол. (49 грн).

Друге місце в списку країни з найдешевшим м’ясом птиці займає Тайланд, де 1 кг курячої грудки коштує 2,8 дол. (73 грн), 1 кг курячих ніжок — 2,7 дол. (70 грн).

У першій п’ятірці рейтингу також опинилися Малайзія, Єгипет і Індія.

При цьому наголошується, що із 50 країн найдорожче м’ясо птиці продається в Швейцарії та Норвегії. 1 кг курячої грудки обійдеться швейцарцю в 27,1 дол. (700 грн), норвежцю — в 13, 6 дол. (355 грн). За 1 кг курячих ніжок житель Швецарії заплатить 11,3 дол. (295 грн), Норвегії — 9,5 дол. (248 грн).

Нагадаємо, в світі зростає попит на курятину. Передові країни вже заявили про збільшення обсягу виробництва цього продукту і зміцнення своїх експортних позицій. Україна теж має вагомі досягнення в сфері експорту курятини — на сьогодні країна в ТОП-10 світових лідерів.

Ваш вибір 'Подобається'.


3-D принтер друкує картопляні чіпси

За словами засновника компанії Desktop Metal, доцента Массачусетського технологічного інституту Джона Харта, 3D-друк все частіше використовується на різних етапах життя продуктів, а також у нових додаткових галузях, пише Зерно.

«Компанія Frito-Lay використовує самі недорогі принтери для друку прототипів картопляних чіпсів», — зазначив Джон Харт.

У компанії PepsiCo (світовий виробник закусок) вирішили йти в ногу з часом, розробивши технологію 3D-друку чіпсів, яка дозволила прискорити процес. Надруковані на 3D-принтері чіпси під назвою Deep Ridged, вийшли рифленими, товстими і дуже хрусткими.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Точне землеробство неможливе без дронів

Адже вони забезпечують не лише швидкий та точний моніторинг посівів навіть на важкодоступних ділянках полів, але й дозволяють створити чіткі контурні карти посівів, визначити норми внесення пестицидів та запобігти додатковим витратам.

Про це у рамках проекту Smart Field розповів Віталій Сафін, директор компанії «Мапгеосем», пише superagronom.com.

 «Система точного землеробства та моніторинг дають змогу заощадити до 10-20% загальних витрат. Наприклад, після створення того ж ортофотоплану ви будете знати, що на цій ділянці поля кожного року утворюється блюдце-озеро і сіяти там немає сенсу. Уникнути пересівів допоможе «розумна» сівалка з відключенням форсунок, а проконтролювати все це, знову-таки, допоможе БПЛА», — каже він.

Ідеальним варіантом фахівці називають такий, коли безпілотником керує безпосередньо агроном.

«Навчитися керувати безпілотником – це як водійські курси. Спочатку вчишся рушати з місця, паркуватись. Далі рівень складності підвищується. Чим більше годин людина налітає, тим вища її впевненість», - розповідає Андрій Макаренко, сертифікований тренер-пілот DJI, фахівець компанії Fly Technology.

Він пояснює, що кілька перших вильотів повинні проводитись разом з інструктором, зазвичай вистачає двох занять. Навчання керуванню дроном – дуже важливий етап, адже у 90% випадків причиною «аварій» є помилки пілота.