150670

Віктор Компанієць: епоха аутсорсингу завершується

Ви один із засновників IT-сфери в нашій країні. Раніше  керівник інвестиційного напрямку Digital Future, зараз директор з розвитку в холдингу Universal Commerce Group (UCG). Можете коротко описати, як розвивалася сфера IT, які тенденції можна простежувати зараз і за рахунок чого наші фахівці такі популярні в усьому світі.

Так багато питань, і так насправді все непросто. Цей процес почався в кінці 80-х на початку 90-х років минулого століття і пов'язаний із тим, що в Україні було зосереджено безліч військових розробок, що формувало певну школу і певну дисципліну. Це були розробки, пов'язані з космосом, з військовою базою і звідти вийшло чимало професіоналів, саме, розробників апаратного і програмного забезпечення. І коли Союз розвалився, і всі вони виявилися без роботи, то, неминуче, якась частина виїхала, якась частина почала намагатися заробляти, але так чи інакше, кілька великих компаній, які були пов'язані з розробкою програмного забезпечення, продовжили свій розвиток в IT. Я, зокрема, працював в компанії InterMicro, яка потім перетворилася на INTERMICRO BUSINESS SYSTEMS (IBS)  в Москві  це один із найбільших інтеграторів. І, власне кажучи, IBS  була одним із піонерів аутсорсингу на території колишнього радянського союзу, і її аутсорсингова компанія Luxoft відома всім у всьому світі. Я мав відношення до Luxoft, коли це називалося inter.micro.delta  науково-дослідний центр нових розробок в Києві. Також слід згадати братів-близнюків Діанових з інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, вони керували цим центром. Я працював у десятках індустрій: медіа, телебачення, виробництво, проектування, космос, агро, банківська сфера, безпека, силові структури, військові тощо і брав участь у декількох сотнях проектів.

Чому українські IT-розробники популярні?

Тому що за досить високої кваліфікації, на початку IT-глобалізації, їхні послуги коштували дуже дешево, вони були дешевше за індусів. Зараз ситуація змінилася, мова не йде про "дешеві послуги", зараз більше говорять про досвідченість і здатність працювати з конкретним глобальним завданням. Мабуть, епоха аутсорсингу завершується, і більшість аутсорсингових компаній явно чи потайки веде розробку своїх власних продуктів, орієнтованих на кінцевого споживача, а не на замовника. Це досить серйозний процес, практично всі аутсорсингові компанії, які я знаю, якусь частину своїх ресурсів направляють на пошуки таких моделей: фінансують хакатони, обирають команди, проводять внутрішні заходи, створюють хакер-спейс всередині компанії  тобто працюють в напрямку створення власних продуктів. Щоб не бути виробником продуктів із маленькими функціями, а виробляти кінцевий продукт "з нуля" всередині компанії, якому можна присвоїти ім'я своєї компанії, і це буде серйозний брендовий продукт.

Тобто, скоро не аграрії будуть замовляти, вибирати, купувати собі розробки в айті, а айті буде виробляти товари та вибирати агросферу або компанію, де їх реалізувати?

Якщо говорити про область агро  тут зовсім окрема ситуація. Реально процес вийшов з-під поля 3 роки тому. 3 роки тому пройшов перший агроайті-хакатон, який зібрав 80 команд і для всіх це був "грім серед ясного неба"  а, виявляється, народ займається цією розробкою. Зараз серйозні компанії займаються розвитком цього сегмента, тому що у нас доволі релевантний прикладний досвід, є земля, є великі компанії, які можуть собі дозволити інвестувати в інновації, не тільки в нові трактори, нові добрива і нове насіння, але і в нові бізнес-рішення. І великі компанії теж шукають своє місце в даному випадку не на зовнішньому, а на внутрішньому ринку. Це досить цікавий момент, тому що більшість наших айтішних компаній отримують свій основний дохід і працюють за межами України. А так є можливість скористатися доволі великим, потенційним внутрішнім ринком.

Як може розробник захистити свій проект?

Потрібна пріоритетна заявка. Але не можна розкривати всі ноу-хау, які необхідні для повторення цього продукту. Хоча загального правила немає  в якихось випадках потрібно обов'язково отримувати патент, а є випадки, за яких в жодному разі не можна отримувати патент, тому що велика кількість конкурентів за наявності більшого фінансування швидко повторить розробку, наздожене і пережене її. У ряді випадків потрібно щільно тримати ноу-хау, але іноді навпаки по максимуму відкривати інформацію, щоб ні для кого не було секретом, як воно влаштовано, а ховати слід свої секрети в технологіях продажів, у стосунках з клієнтами, в створеному ком'юніті  єдиного алгоритму немає. Є фахівці, патентні повірені, які допомагають прийняти рішення: чи варто патентувати, чи не варто, і якщо варто, то, що саме.

Ви назвали мед, як один із продуктів, яким Вам було б цікаво займатися в сільському господарстві. Чому саме мед?

Тому що цікаво. Мені сам феномен бджільництва цікавий: як це  людина і комаха  живуть у симбіозі. Крім того, Україна  одна з небагатьох країн світу (їх всього 3-4), які мають можливість масованого вирощування культур на великих площах відразу. А це означає, що бджоли можуть збирати однорідний матеріал із великих площ, тому він більш стабільний за якістю. Хоча це всього лише одна з причин.

Чи плануєте ви створювати для свого медового бізнесу інноваційне програмне забезпечення?

Особисто я не впевнений, однак мою дружину це може зацікавити.

Мотивувати вас на створення агроайті продукту?

Ні, чому мотивувати?  Писати програми.

Замість резюме

Я якось пожартував, що агроайті  це злиття двох найбільш прогресивних галузей в нашій країні, що в підсумку виявилося більшою мірою правдою.

Складність агроайті в тому, що результат будь-яких інновацій можна спостерігати тільки через рік, коли виросте урожай.

Спілкувалася Дар`я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Український аграрний експорт до країн ЄС зріс більш ніж на 37% в 2017 році, - Ольга Трофімцева

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Вже декілька років поспіль країни ЄС посідають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного та харчового експорту. Дуже рада відзначити, що за підсумками 2017 року, експорт наших аграрних та харчових продуктів до європейських країн зріс на 37,1%, або майже на $1,6 млрд та склав $5,8 млрд. Для мене особисто дані показники означають, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС ефективно працює та дає свої результати для нашого аграрного сектору. Окрім того, зростання обсягів експорту до країн ЄС є ознакою успішної переорієнтації більшості наших аграрних експортерів на нові ринки після втрати ринку РФ»,- відмітила заступник Міністра.

За її словами, головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки –$1,7 млрд, олія – $1,4 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд. «Але, окрім цього, зростання нашого експорту за минулий 2017 рік до країн ЄС також відбулось за рахунок збільшення постачання нішевих, перероблених та готових харчових продуктів. Наприклад, експорт м’яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $64,9 млн, продуктів з борошна та крупи – на $32,4 млн, соків – на $28,3 млн, меду – на $25,5 млн, кондитерських виробів - на$15,4 млн, масла вершкового – на $11,7 млн»,- відмітила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Ольга Трофімцева розповіла, що ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. А далі йдуть Іспанія – 14,3%, Польща – 13,2%, Італія – 12% та Німеччина – 10,5%.

«За минулий рік ми також імпортували європейських агротоварів на 17,2% більше ніж у 2016 році. Загалом імпорт становив $2,3 млрд. А основними товарами нашого імпорту були тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, корми для тварин, алкогольна продукція та різні інші харчові товари»,- резюмувала Ольга Трофімцева.

Довідково:

Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС мали такі види сільськогосподарської продукції: зернові злаки–$1,7 млрд; олія–$1,4 млрд; насіння олійних культур – $1,1 млрд ; залишки і відходи харчової промисловості – $497,5 млн; плоди, горіхи та цедра – $139,2 млн; м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці –$133,7 млн; мед – $98,8 млн; вироби із зерна та хлібних злаків – $96,1 млн; шкіра із шкур ВРХ, овець, ягнят та інших тварин – $75,7 млн; соки – $70,7 млн; казеїни, альбуміни – $40,3 млн; продукти з какао-бобів, шоколад – $38,2 млн; продукти переробки овочів, плодів– $38 млн та інші товари.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії говорять: майстер-клас публічного виступу від бізнес-тренера Дмитра Маліночки

У чому секрет успішного виступу?

Успіх виступу залежить від багатьох факторів.

По-перше, на етапі підготовки важливо відповісти для себе на питання «Що особисто я хочу від своєї аудиторії?». Іншими словами, сформулювати для себе досяжну мету на виступ. Неймовірно важливо, щоб відповідь мотивувала виступати! Щоб самому було цікаво досягати цієї мети.

Коли спікер сам не зацікавлений у долі свого повідомлення, про те, що публіці буде цікаво, мови бути не може. Наприклад, у багатьох агрокомпаніях проходять тренінги по продуктах. Я був присутній на одному з них в якості спостерігача. На жаль, я можу порівняти це тільки з лекцією  аудиторія абсолютно не була залучена.

По-друге, важлива форма подачі. Я маю на увазі, що спікеру слід бути енергетично сильним, щоб створювати динаміку, залучати, притягати увагу. Презентація, виступ  це не монолог, це таке ж спілкування з людьми, як і один на один за чашкою кави. Голос  це не тільки засіб передачі слів, а ще й засіб передачі енергії. Без цієї енергії виступ знову-таки перетворюється на лекцію. Жести і лаконічні слайди  допомагають підкреслювати, уточнювати і візуалізувати інформацію. Питання в аудиторію або інший вид залучення слухачів до активної участі  це сильні засоби утримання уваги і підвищення ефективності виступу. Публіці мало однієї тільки корисної інформації. Їй потрібні враження.

Нещодавно Ви проводили тренінги в компанії FMC Agriculturel Solutions. Розкажіть про цей досвід, на чому акцентувалися?

Не секрет, що багато хто боїться публічних виступів. На мій погляд основна причина страху  власна уява. Перед тим, як проводити тренінг для продавців компанії FMC, я детально обговорював завдання для навчання з керівниками компанії. Я почув наступне: «Деякі менеджери нервують у спілкуванні з деякими статусними клієнтами, власниками підприємств».

Як в спілкуванні зі статусними людьми, так і в спілкуванні з аудиторією ми схильні вигадувати собі уявлення про людей, з якими спілкуємося. Тому, я завжди закликаю «Спілкуйтесь з людьми, а не зі статусом, віком, грошима, підлогою, часом і іншими уявленнями про них».

Спілкуйтесь з людьми, а не зі статусом, віком, грошима, підлогою, часом і іншими уявленнями про них

І в результаті осмислення вже тільки цього, учасники тренінгу в компанії FMC стали легше ставитися до переговорів з такими людьми і стали впевненіше. Далі ми виробили стратегію ведення діалогу з ними і розіграли переговорний кейс. Учасники впевнено почували себе в спілкуванні з подібними людьми і знали, як себе вести і що говорити для досягнення своїх цілей.

Як підготувати якісну доповідь: вибір теми, вигадки, лайфхаки, корисні поради?

Для підготовки я рекомендую ніколи не писати весь текст свого виступу і, вже тим більше, його вчити напам'ять. Якщо під час виступу забудеться хоча б слово, то можна повністю розгубитися, тому що мозок не готовий до імпровізації.

Вибираючи тему важливо керуватися тим, що важливо самому і попаданням в інтереси аудиторії.

Я закликаю готувати тезовий план свого виступу і для розкриття кожної тези використовувати приклади й аргументи. Напишіть в стовпчик на аркуші основні пункти вашого виступу і залиште між ними місце для позначок. Після цього, подумайте, якими аргументами і прикладами ви будете розкривати кожен пункт. Беріть від 1 до 3 аргументів для розкриття кожного окремого пункту  це оптимальна кількість. Під кожним пунктом плану напишіть ці аргументи і приклади двома-трьома словами, але так, щоб ви розуміли значення і суть аргументу при погляді на ці слова. Коли ви зробите це для всіх пунктів плану, подивіться на написане і зберіть в голові всю послідовність мовлення. Розкривайте аргументи як невеликі історії, приклади з вашого досвіду, досвіду колег або інших людей. Навіть якщо ви говорите про статистику  подайте її в якості історії про дослідження. Форма історій і прикладів допоможе легко втримати в пам'яті всю необхідну інформацію і дані, а також вони будуть цікавішими для публіки.

Чим агротематіка відрізняється від інших сфер, в чому особливості галузі для вашої діяльності?

Особливість роботи з агрокомпаніями для мене полягає в людях і специфіці діяльності. Наприклад, в IT компаніях люди м'якше, в агро  грубіше. Це пов'язано зі специфікою роботи. Робота в офісі або в полях в прямому і переносному сенсі  дуже відрізняється. Це впливає на спосіб спілкування і поведінки.

На тренінгах я намагаюся копати глибоко і доходити до суті. А коли справа доходить до важливих людям речей, вже не важливо, це IT, банківська або агросфера  люди роблять відкриття, які просувають їх вперед, дозволяють по-іншому вести себе в знайомих ситуаціях, легше долати труднощі.

Навіщо потрібні тренінги для агрокомпаній?

Є дослідження, що тренінги з soft skills мають найбільші показники ефективності. Будь-яка компанія хоче розвитку  збільшення продажів, кількості клієнтів, продуктивної атмосфери в колективі, вдосконалення внутрішніх процесів.

Наприклад, в компанії працює 10 продавців. Оптові продажі. Збільшення обсягу продажів на 5% у кожного продавця  це збільшення обсягу продажів всієї компанії вже на 50%.

70% ефективності керівника залежить від його управлінських навичок, тобто soft skills.

Саме тому навчання співробітників агрокомпаній актуально.

Які види найбільш ефективні: групові, індивідуальні?

Це залежить від завдання і аудиторії. Для співробітників частіше підходять групові тренінги. Є винятки, наприклад, коли співробітнику компанії потрібно підготуватися до виступу для конкретної презентації або прес-конференції.

Для керівників  також підходять групові тренінги. Індивідуальне навчання застосовується частіше, ніж для співпробітників. Наприклад, стратегічні сесії проводяться індивідуально з керівниками.

Що для вас агро, як виглядає успішний / грамотний аграрний спікер?

Це людина, яку легко зрозуміти, вона залучає аудиторію або легко веде бесіду на переговорах, вміє керувати розмовою з будь-якою аудиторією або один на один і захоплює своєю ідеєю, продуктом.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Юрій Андрієвський: "Я не прагну купити собі новий "мерседес", я краще куплю собі новий верстат"

Розкажіть про особливості роботи "Креатив-Агромаш".

Ми проектуємо і реалізовуємо наші проекти. На жаль, ми не можемо так, як наші сусіди по ринку: взяти шматок заліза і продати, ми його ще й монтуємо. А оскільки ми його монтуємо, то для нас дуже важливо, де і на чому відбуваються ці роботи. У нас є досвід роботи з "Нібулон", ми будували їм 2 об'єкти, заливали фундаменти і дуже уважно ​​підходимо до кожного замовника. Тому я скликав принципово проектну групу, яка проектує і фундаменти, і силос, відповідно, ми повністю контролюємо весь процес: я не залежу від фундаменту, від непрофесійних суміжників - позаяк в галузі дійсно відчувається кадровий "голод". Люди їдуть за кордон і ми намагаємося зупинити їх зарплатами.

Які замовники є вашою цільовою аудиторією?

Ми ставимо акценти на фермерські елеватори, це досить велика царина і фермери часто не мають тих ресурсів і тих фахівців, які можуть організувати їм подібне будівництво. Фермерам простіше показати ділянку: ось вам гроші, беріть проектуйте, будуйте і відповідайте за це. На цьому наша компанія і виграє. Ми можемо чітко розрахувати вартість всього об'єкту "під ключ" за тонну зберігання. А більшість наших конкурентів цього не можуть - вони бочку виготовили і продали. З іншого боку, у них завжди є можливість ухилитися від відповіді на питання: "А чому вона впала?" (Адже ні для кого не секрет, що вони падають).

Уявіть собі, що керівник невеликої компанії заборонив олігархам експлуатувати мільярдний завод.

Чи є досвід роботи з кооперативами?

У нас досить молода компанія, нам всього два роки, зараз, здебільшого, співпрацюємо з фермерськими господарствами, але в перспективі, звичайно, співпраця з кооперативами. До цього я керував Феодосійським метзаводом. На жаль, втратили ми Крим і втратили ми завод. Крим, може, і повернеться, але завод, швидше за все, втрачено безповоротно. Виробничі потужності розібрали; промислові приміщення здали по периметру під СТО, мийки; побудували супермаркет; 5-поверховий готель здали в оренду - земля в центрі Феодосії завжди була цінною. До окупації було сплановане рейдерське захоплення. Зараз юридично ми перереєстрували завод на нашу базу в Кременчуці, йде "суддівська метушня" з рейдерами. Заводу було більше 60 років, зараз довелося починати з нуля. У нас немає закордонних інвесторів, немає кредитів у банку, ми інвестуємо власні гроші, не їздимо на Мальдіви - ми розвиваємо свою базу.

Що потрібно для ефективної експлуатації елеватора?

Для ефективної роботи елеватора необхідно чітко дотримуватися інструкції з експлуатації. У зв'язку з тим, що ми самі монтуємо конструкції, в інструкціях з монтажу необхідності немає, а із експлуатації так - не можна без санкцій нічого свердлити, змінювати, наша компанія здійснює повну технічну підтримку, якщо у замовника є зауваження або побажання, ми все враховуємо. Наприклад, в Коростені ми робили великий завод, проектантами замовника була допущена помилка, ми виявили її і заборонили експлуатацію силосу. Уявіть собі, що керівник невеликої компанії заборонив олігархам експлуатувати мільярдний завод. І вони зупинили роботу, прийняли наше рішення, ми розробили проект на посилення, під нашим технаглядом було проведено посилення силосів - зараз конструкції в порядку, повністю експлуатуються.

Зараз ми ведемо переговори з Угорщиною на будівництво 30 резервуарів для зберігання концентрату яблучного соку, наша технологія підходить. 

Як розподілена географія ваших замовлень?

Компанія знаходиться в Кременчуці, останній об'єкт, який ми зараз будуємо в 15 км від міста - завод посівного матеріалу "Рост Агро", що спеціалізується на елітних гібридах кукурудзи, які експортуються за кордон, у них 21 силос. Серед наших замовників Коростенський завод МДФ, трикотажна фабрика "Giulia", фермерське зерносховище на 6 тис тонн в Кропивницькій області, фермерське зерносховище в Світловодську на 2 тис тонн. Крім того, компанія постійно отримує закордонні заявки з Росії, Казахстану, Молдови. Зараз ми ведемо переговори з Угорщиною на будівництво 30 резервуарів для зберігання концентрату яблучного соку, наша технологія підходить. Також ми спроектували пелетні силоси, оскільки пелетна тема в Україні буде активно розвиватися, і поки ми єдині, хто може це робити: ми розробили систему переміщення цієї маси, є лекало проекту і є маса замовлень, ведуться переговори. І, ймовірно, зернова тематика піде на другий план, конкурувати з величезними компаніями нам складно, ми не прагнемо до великих розмірів, наш колектив складається з 40 осіб, і навіть із замовленнями на невеликі об'єкти, компанія все одно буде розвиватися. Основне завдання: оснащуватися, оснащуватися, оснащуватися. Я не прагну купити собі новий мерседес, я краще куплю собі новий верстат.

Довідково.

Група компаній «Креатив Лайн», до складу якої входить "Креатив-Агромаш", пропонує будівництво елеваторних комплексів і біогазових реакторів будь-якої складності «під ключ».  Виробництво знаходиться в місті Кременчук, Полтавська область, Україна. Спеціалізується на виробництві силосів і резервуарів за німецькою технологією LIPP-СИСТЕМ, а також на виробництві легких сталевих конструкцій ЛСТК.

Дар'я Анастасьєва

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Від вирощування полуниці до структурування води - історія успіху Макса Вречко

Словенський фермер поставив завдання поліпшити якість життя інших людей.

Раніше я робив це з полуницею, тепер і в майбутньому мені допомагатиме вода, джерело життя.

Передбачалося, що структурування води – процес, який перетворює звичайну воду на воду, яка має структуру, аналогічну джерельній воді. Вона легша і швидше проникає через клітинні мембрани і швидше доставляє живильні речовини.

"Давай спробуємо" - сказав я собі. Я полив одну половину поля так званою структурованою водою, а іншу половину звичайною. І записував результати з самого першого дня. За півтора місяці не було ніяких видимих відмінностей і я почав сумніватися в цій справі. Але результати були дивовижними! Я досі пам'ятаю хвилювання, коли я думав про те, які можливості є в цій незнайомій мені технології. Вода знаходиться скрізь! Протягом наступних шести років я спостерігав за тим, як структурована вода впливає на полуницю в різних умовах. Результати продовжували мене дивувати, і я все більше переконувався, що це було не просто психологічним моментом, а реальною технологією, яка працювала на фізичних принципах. Зі скептика я перетворився на прихильника цієї технології.

У 2009 році я поставив нове завдання - поліпшення води. Я зрозумів, що структурована вода була маловідомою, хоча технологія існує вже як мінімум 80 років. Австрієць Віктор Шаубергер (1885-1958), був першовідкривачем цієї технології. Підшукуючи відповідний проект, я довго терпів поразку, але після 1,5 років пошуків, я, нарешті, знайшов його: Flaska народилася!

У листопаді 2009 року був зроблений пробний запуск, і після високих позитивних відгуків розпочалося регулярне виробництво. Flaska з'явилася на ринку 10 березня 2010 року. Зараз 150.000 задоволених користувачів свідчать про те, що компанія знаходиться на правильному шляху.

Мені дуже подобається робити щось, що робить життя інших людей кращим і дбає про довкілля! У 2015 році настав час для одного з великих переломних моментів. Якщо до того ми були зосереджені виключно на Flaska, то тоді ми зрозуміли, що прийшов час, щоб охопити більш широке поле – стати світовим лідером з виробництва програмованих товарів для активного і здорового способу життя. Таким чином, в серпні 2015 року, ми представили першу в світі Flaska для собак. Flaska для собак – запрограмована миска для собак, з якої вони зможуть пити структуровану воду. Миска програмується за технологією TPS2.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вадатурський: іноземців в Україні люблять, захищають, лобіюють і протекціонують більше, ніж своїх

Верховна Рада проголосувала за скасування відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) при експорті сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року. Пізніше на соняшник відшкодування ПДВ залишили, для сої скасували повернення з 1 вересня 2018 року, а для ріпаку з 2020. Як законодавчі зміни впливають на прибуток підприємства?

Моя позиція як співвласника і генерального директора компанії: за будь-якої політичної ситуації і за будь-якого законодавства “Нібулон” був, є і буде. Ми продовжимо розвиток, будемо йти вперед і залишимось лідером на ринку зерна.

За попередньої влади ми вже переживали спроби зняти нас з ринку, чи взагалі стерти з лиця землі, шляхом введення квотування та ліцензування на експорт с.-г. продукції, такого собі ручного управління аграрним сектором. І коли ми перші подавали заявки на отримання ліцензії і квот, нам не надавалися ці квоти і ліцензії. Або ставилися умови: плати. Натомість для людей вони створювали “красиву картинку” - вихваляли Вадатурського та розповідали інвесторам, що “Нібулон” - національна компанія, яка потужно розвивається і т.п.

Два роки тому ми пережили ситуацію, за якої не відшкодовувався ПДВ на ринку зерна. Я тоді говорив, що слава Богу, що найкорумпованіший податок відмінений для експортерів. Також я наголошував на тому, що це крок до детінізації зернового ринку. Тоді ми спокійно називали ціну, спокійно працювали із товаровиробниками. Після цього  повернули відшкодування ПДВ, тому що це загальноприйнята світова практика.

Сьогодні знову ситуація кулуарних рішень: давати ПДВ чи не давати. Суть проблеми в тому, що у ВР посадові особи комітетів займаються маніпуляціями.

Ця поправка “пройшла” через те, що народних депутатів просто обманули. Вони проголосували за бюджет в цілому, їм просто назвали номер законопроекту, і все. Без обговорення, без висвітлення, без погодження і врахування думки аграрного сектора в цілому. Це зроблено в темну. Вищий пілотаж обману тих людей, які вирощують сільгосппродукцію. І зроблено на догоду переробникам олійної групи. Вони і так мають пільгу - 9% мита плюс відшкодування ПДВ. А якщо не відбуватиметься відшкодування ПДВ при експорті, вони матимуть додаткову можливість на стартове лобіювання державою відсотків 20-30. Це тіньове введення мита на експорт олійних культур. Що означає порушення міжнародних зобов’язань по СОТ, адже Україна зобов’язалась не вводити мита і заборони на експорт, а це фактично прихована тіньова заборона на експорт с/г продукції. Дається сигнал:

по-перше, це зроблено посеред маркетингового року, а правила гри, як мінімум, треба призначати до його початку, а краще визначати ці правила гри до того, як починається сівба.

А так людина посіяла, а їй говорять: ти знаєш, ми тоді правила змінимо, ти вже отримаєш на 20% менше коштів. Це нечесно по відношенню до тих людей, які займаються вирощуванням. Упродовж року, це нечесно по відношенню до господарств, які більш-менш ще фінансово спроможні, які до весни отримали цю продукцію, і перебувають в очікуванні більш високих цін.

Це сигнал на майбутнє, що вірити керівництву держави, ВР, тим людям, що вносять ці пропозиції, не слід. Ні за формою, ні за термінами, ні за якістю, ні за економічним обґрунтуванням. Це винятково політичне рішення на догоду певним промислово-фінансовим структурам.

Що це означає для нашої компанії: так, якби не повернули відшкодування ПДВ, ми не змогли б у майбутньому працювати по соняшнику та по ріпаку. Але б вжили якісь інші заходи, щось би додатково збудували. У нас достатньо варіантів для виходу з таких ситуацій.

В цілому, це черговий раз показує, що Україна будь-якої миті може «викинути колінця». А замість того, щоб перестати лобіювати певні промислово-фінансові структури, боротися з корупцією, займатись реформуванням економіки, чиновники кулуарно приймають ті чи інші закони, які слугують чиїмсь конкретним інтересам.

Висвітліть вашу думку стосовно продовження дії мораторію. Чи потрібен Україні ринок землі?

Я сьогодні однаково не погоджуюся з рішенням тих народних депутатів, які виступали за зняття мораторію, і з тими, хто за його продовження. І ті й інші тільки піаряться на справах, які мають державницьке значення і соціальну вагу. На превеликий жаль, вони не думають безпосередньо про власників землі, і не зважають на те, які будуть наслідки у прийнятті будь-якого з рішень. Обидві сторони нічого не зробили за рік, не подали жодної законодавчої ініціативи для того, щоб створити умови для запровадження цивілізованого ринку землі.

Сьогодні народні депутати практично санкціонують рейдерські захвати земель, які викидають власників землі зі своїх ділянок.

Дають можливість, щоб одна ділянка мала 2-3 власника. Є можновладці, які навіть на нашому підприємстві лобіюють силовий захват і не дозволяють нам обробляти на законних умовах орендовані земельні ділянки. Тому моя думка стосовно цих людей негативна. Щороку розмова про мораторій починається в кінці грудня місяця. Натомість цілий рік жоден цим не займається. Влада не відчуває життя, не бореться за аграрну країну. Це люди, які не дають шансів розпорядитися землею чесно і отримати кошти, щоб купити житло, вивчити дітей, вилікувати близьких - і гріх за це однаковою мірою лежить як на противниках, так і на прихильниках продовження мораторію. Вони однаково відповідальні за пануючий безлад.

 

Чи важко бути мононаціональним холдингом в Україні? “Нібулон” відчуває конкуренцію з боку мультинаціональних холдингів?

Транснаціональні компанії дуже активно лобіюють та захищають свої інтереси через Європейську Бізнес Асоціацію, Американську торговельну палату і інші проєвропейські асоціації, посольства великих країн. До цих організацій ходять всі міністри, зустрічаються з ними на регулярній основі, звітують перед ними і просять «благословення», щоб лишитися ще на один термін у міністерстві. Щотижня проводиться по декілька зустрічей. Вони хочуть “добре” виглядати перед міжнародними асоціаціями. Як керівник української компанії я навіть був вимушений ввести посаду заступника генерального директора по взаємодії з органами влади, який і відвідує всі ці різноманітні численні зібрання, де може зустріти будь-якого міністра чи силовика. З огляду на це постає питання: Україна не має власних сільгосптоваровиробників? Ми що не маємо асоціації суднобудівників? У нас немає асоціації фермерів? У нас що немає асоціації промисловців? Роботодавців? Немає українців? Чи українці - ніхто, адже є європейці?

А тепер порівняємо: які платежі в Європі на річкові перевезення? Помірні. Тому там активно розвивається річковий транспорт. Хто підтримує заявлені глибини на річках в Європі, США? Держави. В Європі, окрім країн ЄС, хто у внутрішніх водах може туди потратипи - ніхто. В Америці від Орлеану вище по Міссісіпі хто може піднятися? Ніхто. В Росії можна піднятися Волгою до Каспію і вище - тільки під російським прапором. Натомість у нас, всі прагнення і намагання “Нібулон” зробити корисну справу для всієї країни трактуються як побоювання того, що компанія стане ще сильнішою, успішнішою, більш конкурентно спроможною по відношенню до транснаціональних компаній.

Мені в очі посміхаються, хвалять і кажуть, який я молодець. (І якби компанію можна було б купити, то ми одразу всі це зробили).

Але щоб підтримати нас у відродженні внутрішніх водних шляхів, вони будуть все робити, щоб нам не допомогли і блокуватимуть вирішення цього питання.  Також у відродженні Дніпра і великих річок не зацікавлені порти Великої Одеси. Тому що вантажі знімуться не доходячи до Одеси на Дніпрі і на Південному Бузі, в результаті чого, одеситам доведеться думати, як підняти свою конкурентну вагу по відношенню до Дніпра, а значить, вони будуть змушені інвестувати, покращувати свою роботу, організацію, здешевлювати свої послуги. Наразі держава дозволяє займати їм монопольне становище на послугах в портах. Ми боремося одні. Попри те, що нас підтримують і американці (до нас приїжджали  представники інженерно-військового корпусу), вони в захваті від нашої діяльності; і європейці (посли Нідерландів, Швейцарії, Бельгії) - які теж були здивовані рівнем компанії. Але всі вони не можуть підтримати нас на міжнародному рівні, оскільки не мають права втручатися у внутрішні справи України.

Ми сьогодні стикаємося з дикими речами. Наприклад, вводимо в експлуатацію об’єкт: попередньо витрачаючи по 5-7 років на  отримання всіх дозвільних документів, експертних висновків; будуємо його. В ході будівництва жоден контролюючий орган не приходить і не перевіряє відповідність процесів. Але коли ми вводимо цей об’єкт у експлуатацію, і запрошуємо Прем’єр-міністра та інших високопосадовців на відкриття, в той самий день, ми отримуємо припис Прокуратури, у якому зазначено, що ми зробили певні порушення. І після вводу в експлуатацію, ми півроку займаємося захистом, даємо пояснення, ходимо на допити. Це дикі речі. І тепер місцевій владі я змушений говорити: пробачте, у наступному об’єкті ми будемо більш обережними, адже влада на місцях – підставляється, дискредитується, якщо, попри те, що я робив це виключно в законодавчому полі, а наші працівники побували у десятках відряджень, спілкувалися із великою кількістю чиновників, щоб зробити все легально, наші ініціативи душаться. «Нібулон» порушень не робить, ми працюємо тільки в законодавчому полі.

Я як керівник підприємства борюся всередині країни з нашими і з іноземцями. За межами України я  знову конкурую з іноземцями і транснаціональними компаніями. Але і тут і там на їхньому боці великі світові держави. Погано те, що іноземців в Україні люблять, захищають, лобіюють і протекціонують більше, ніж своїх, яких прагнуть кудись прибрати. Ми змушені боротися самостійно, але у мене немає відчуття перемоги, я маю прагнення вижити, досягти певного рівня. В державі має все докорінно змінитися, щоб дійсно з’явився привабливий інвестиційний клімат.

Пряму трансляцію спуску нового судна компанії «Нібулон» на воду можна переглянути за посиланням або на нашій сторінці у facebook.

Спілкувалася Дар'я Анастасьєва

Фото Олег Сидоров

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview