158635

Вільна ніша: перспективи вирощування журавлини

Вирощувати на торфовищах традиційні культури проблематично і низькорентабельно, оскільки їх треба довго окультурювати. Але є сільськогосподарська культура, для якої торфовища - рідне середовище існування, і це журавлина, пише Pro-Consulting.

Якщо придбати або взяти в оренду торфовище, а ціна на нього буде нижче, ніж на інші види грунтів, то можна довго культивувати цю цінну ягоду і продавати її як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Журавлинна ніша в Україні ще вільна. Хоч наша країна посідає дев'яте місце в світі по її вирощуванню, але валовий збір поступається навіть таким невеликим країнах, як Латвія і Білорусь.

Тим часом, журавлина користується все більшим попитом на світовому ринку і ціни на неї ростуть.

Виходячи з перспективності ринку журавлини, фахівцями Pro-Consulting підготовлений бізнес-план її вирощування на території України. Для його реалізації, майбутньому інвестору насамперед необхідно набратися терпіння, так як журавлинні плантації починають давати повноцінний урожай через 3-4 роки після посадки. Але зате кущі цих ягід потім плодоносять 50-60, а відомі випадки, що і більш 100, років.

Тому наявність оборотних коштів на функціонування господарства до першого врожаю дуже важливе для успішності проекту і становить саму ємну статтю фінансування.

У виробничому процесі не потрібне якесь занадто спеціалізоване обладнання, підійде і те, яке зазвичай використовується на агропідприємствах: водяні насоси, трактори, причепи для перевезення, стрічкові транспортери і жатки. Переробка ягід полягає в їх стандартному сортуванні, заморожуванні і упаковці. Необхідну техніку для переробки та зберігання можна закупити лише через два роки після посадки - це виключить її простій і зменшить фінансове навантаження на початковому етапі.

За розрахунками, плантація площею п'ять гектарів окупиться, з урахуванням початкового етапу підготовки, через 7 років, а в подальші десятиліття існування, при належному догляді і наявності стійкого ринку збуту, її рентабельність буде не менше 56%.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Посуха стане одним з найбільших викликів для АПК

Вчені стверджують, що 2019 рік стане найспекотнішим за всю історію людства. Науковці пов’язують цей факт з настанням фази Ель-Ніньо. Відповідні дослідження опубліковані у журналі National Geographic. За словами вчених, у момент приходу фази Ель-Ніньо поверхневі води східної частини Тихого океану теплішають.

«Чотири найбільш спекотні роки в історії були з 2015 по 2018, що спровоковано збільшенням викидів вуглекислого газу, які також за даними Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) досягли рекордного рівня», — йдеться в повідомленні.

Що стосується України, для різних регіонів наслідки потепління будуть різними, але прогноз вказує — матимемо більш теплі зими, особливо у північній частині, а літо стане на 2,5-3 градуси теплішим по всій державі.  

Опади у північних регіонах взимку зростуть і влітку зменшаться в усіх регіонах. Снігу буде менше, ніж зараз, бо збільшення температури на 1 градус призводить до зменшення кількості днів зі сніговим покривом на 10-15%.

У зв’язку зі змінами клімату, синоптики прогнозують  збільшення посушливості в найбільш родючих районах України.

Спекотна з суховійними явищами погода минулого року погіршила умови вегетації практично всіх сільськогосподарських культур. На багатьох площах відбулося висихання верхніх шарів ґрунту і значне зменшення запасів вологи. Через примхи природи вітчизняні аграрії недорахувались врожаю пшениці, ячменю, ріпаку.  Але найбільшої шкоди погода завдала сільгоспвиробникам Криму — посуха знищила більшу частину посівів, дозволивши зібрати тільки 760,5 тис. т. Такого низького врожаю в аграрній історії півострова в ХХІ столітті ще не було — в самому неврожайному 2013-му році аграрії зібрали 764,8 тис т зерна. Також плачевна ситуація з соняшником — у 2018 році його урожай ледь перевищив 46 тис т, що становить 38% від рівня 2017 року. У такому ж посушливому 2013 році кримські аграрії зібрали 109 тис т культури, тобто в 2,3 рази більше від нинішніх показників.

Тому, якщо прогнози вчених справдяться, аграріям слід готуватися до ще більшої посухи, ніж минулого року.  

«Зміна клімату ще більше підштовхує аграріїв замислитися над інструментами попередження наслідків від примх погоди для власної справи. Агрострахування — один з інструментів мінімізації збитків при втраті врожаю в разі несприятливих погодних умов. Страхування полегшує отримання кредитів і служить джерелом коштів для покриття частини витрат за кредитними зобов'язаннями при втраті врожаю, що знижує ймовірність банкрутства виробництва. Сільгоспвиробникам необхідно добре розуміти, що подальше ігнорування такого важливого механізму, як агрострахування, до добра не доведе», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Як свідчить практичний досвід, основна загроза для врожаю – це дефіцит вологи. Саме тому більш ніж дві третини страхових випадків у сільському господарстві – це посуха, яка є одним із основних погодних ризиків в Україні. Кілька останніх років показали, що майже все регіони країни не захищені від неї. Це, зокрема, підтверджує і минулорічна погода та дефіцит дощів, який спостерігався на більшості території України.

Читайте також: Без врожаю: як мінімізувати збитки в сільському господарстві

«Одна з можливостей уникнути прогнозованих втрат через посуху – скористатися агрострахуванням. Тим паче, що сьогодні на вітчизняному ринку використовується багато страхових продуктів. Сільгоспвиробники можуть застрахуватися як від багатьох ризиків, таких як весняні заморозки, град, посуха, пожежа, або обрати захист від одного двох несприятливих факторів», - підкреслює Володимир Юдін.

Він зауважив, що українські сільгоспвиробники  не страхують свої посіви, бо сподіваються зекономити гроші.
 «Зрозуміло, що в першу чергу середні і малі агропідприємства думають про те, щоб придбати якісне насіння, ЗЗР, добрива та технічне обладнання. Страховка ж розглядається за залишковим принципом. Але без страховки дуже ризиковано управляти грошовими потоками. Насамперед, це стосується малих і середніх сільгоспвиробників. Тому що їх поля знаходяться в одному місці. І якщо буде посуха або град, то вони можуть знищити весь їхній урожай», - зазначає Володимир Юдін.

Читайте також: Як фермеру захистити свій бізнес: перспективи агрострахування в Україні

За його словами, більшість фермерів не володіють відповідною практикою агрострахування. Тому вони вкрай потребують консультації експертів ринку.

«Страхування повинно сприйматися як партнерство між страховою компанією і страхувальником, при якому кожна сторона дотримує свої зобов'язання і враховує інтереси іншої сторони. Діяльність "Аграрної Агенції АГРОС"  спрямована на пошук оптимальних страхових умов для фермера виключно серед перевірених часом страхових компаній. Ми враховуємо побажання клієнта і його фінансові можливості, консультуючи його щодо умов страхового договору. При цьому ми відповідальні перед клієнтом за умови виконання договору про страхування», - зазначає Володимир Юдін.

На його думку, аграріям треба розуміти, що агрострахування - це надійний регулятор їх фінансових потоків, який забезпечує грошові надходження не від випадку до випадку, а постійно.

«Сільське господарство – не тільки одна з найважливіших, але і одна з найбільш ризикованих галузей економіки. Діяльність сільськогосподарських підприємств безпосередньо залежить від впливу стихійних сил природи, погодних і кліматичних умов. Поширення агрострахування стабілізує сільськогосподарський сектор економіки. Купуючи страховку, кожен рік фермер платить невелику суму, навіть якщо він нічого не втрачає. Але ця сума — найменша втрата, адже в разі великих збитків він ризикує втратити взагалі все. А при настанні страхового випадку, фермеру будуть відшкодовані всі втрати», - зазначає Володимир Юдін.


Довідка:
Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: (044) 284 94 14

 

 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нові високоефективні рішення для надійного захисту посівів

Тому науковці та фахівці «UKRAVIT» постійно створюють нові, високоефективні рішення, які дозволяють максимально надійно захищати посіви, дбати про високу врожайність і успіх українського аграрія, а також оптимізувати виробничі витрати.

У 2019 році компанія виводить на ринок ряд нових високоефективних розробок: чотири протруйники, два гербіциди, два фунгіциди та один інсектицид. Вони стануть комплексним рішенням проблем, що давно назрівали у товаровиробників.

Групу протруйників представлять препарати фунгіцидної – Баріон (металаксил-м, 350 г/л), Каріоліс (флудиоксоніл, 25 г/л + металаксил-м, 10 г/л) і Рестлер (флудиоксоніл, 25 г/л) та інсектицидної дії – Екзор (тіаметоксам, 600 г/л). Вони будуть більшою мірою орієнтовані на насіннєві заводи і дозволять суттєво зменшити вартість посівної одиниці ріпака, кукурудзи та соняшника, що в цілому позитивно позначиться на оптимізації виробничих витрат аграрія. Одночасно, ці протруйники можуть застосовуватись у господарствах. Препарати контролюють широкий спектр хвороб та ґрунтових і ранньопіслясходових шкідників й мають високу окупність.

Читайте також: Від попиту до пропозиції: «UKRAVIT» нарощує об’єми виробництва

Гербіцидні новинки компанії орієнтовані на захист культур від найбільш шкодочинних бур’янів, які переважають на території України. Один з них, Кайліс (аклоніфен, 600 г/л), спрямований на післясходовий захист посівів соняшника класичного від дводольних бур’янів, в тому числі, й стійких до триазинової групи. Цього рішення вже давно потребували аграрії, які вирощують традиційні гібриди соняшника, особливо в регіонах із недостатнім рівнем зволоження. Одночасно, цей же гербіцид можна застосовувати й досходово. Друга новинка – гербіцид Галант (глюфосинат амонію, 150 г/л). Це – препарат суцільної дії/десикант для обробки посівів сільськогосподарських культур, який поєднує одразу дві функції – ефективне знищення бур’янів і підсушування насіння перед збиранням врожаю.     

Нові фунгіциди стануть незамінними помічниками для аграріїв не лише України, а й Грузії та Молдови. Адже один з них, Інферно (сірка, 800 г/кг), орієнтований винятково на садівників та виноградарів і стане важливим елементом захисту плодових і винограду, виходячи зі специфіки їх вирощування в цих країнах. Друга новинка, Захисник Екстра (тіофанат-метил, 310 г/л + флутриафол, 190 г/л), є двокомпонентним фунгіцидом на основі діючих речовин із різних хімічних класів. Зважаючи на те, що раніше аграріям доводилося робити бакові суміші з препаратів із цими діючими речовинами, фахівці «UKRAVIT» оптимально поєднали їх в одному фунгіциді та зареєстрували для використання у посівах соняшника й зернових колосових. Згідно результатів польових випробувань, новинка демонструє значно вищу ефективність, ніж поєднання бакових «партнерів», і забезпечує надійний захист посівів від хвороб. 

Читайте також: Агровиробники з усієї України зацікавлені у співпраці з «UKRAVIT»

Без перебільшення, «знахідкою» для eco-friendly виробників стане новітній двокомпонентний інсектицид Колібріс (тіаклоприд, 280 г/л + новалурон, 120 г/л) з унікальною формуляцією. Він володіє контактно-системною дією і включає діючі речовини з різними механізмами дії. Піклуючись про стан навколишнього природного середовища, вчені компанії обрали максимально безпечні для комах-запилювачів діючі речовини, що є дуже важливим для збереження корисних видів. При цьому препарат контролює надзвичайно широкий спектр шкідників із чотирьох рядів – Lepidoptera (Лускокрилі), Coleoptera (Твердокрилі), Hоmоptera (Рівнокрилі) та Diptera (Двокрилі) на усіх стадіях розвитку і попереджує появу у них резистентності.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Невеликі господарства економлять на комбікормах і сумішах

З іншого боку, без використання спеціально приготованих кормових сумішей неможливо в повній мірі підтримувати здоров'я і правильний набір маси у тварин, пише pro-consulting.ua.

При цьому, загальна кількість поголів'я як великої рогатої худоби, так і свиней продовжує зменшуватися. Зростає тільки кількість птиці. Причиною цього стали низька купівельна спроможність населення, яке віддає перевагу більш дешевому курячому м'ясу, а також фінансові та технологічні проблеми в галузі.

Вирощування птиці є більш привабливим видом бізнесу з точки зору швидкості оборотності засобів. Висока біологічна скоростиглість сучасних курчат-бройлерів, а також продуктивність курей-несучок забезпечується в тому числі і за рахунок застосування спеціальних сухих комбікормів. Сьогодні саме птахівництво є головним споживачем комбікормів і преміксів в нашій країні. Причому, великі тваринницькі холдинги, такі як МХП, ТОВ «Комплекс «Агромарс», корпорація «Агро-Овен», як правило, мають у складі потужності для самостійного виробництва кормів для своїх тварин.

Що стосується невеликих господарств, то нерідко ті економлять на придбанні комбікормів і сумішей і годують тварин і птахів чи не спеціально приготованими преміксами, а простим зернофуражем. Це часто призводить до порушень енергетичного та вуглеводно-жирового обміну в організмах тварин і загального зниження їхньої продуктивності. В кінцевому підсумку, замість зниження собівартості продукції, виходить її зростання.

Таким чином, збільшення обсягу ринку комбікормів і преміксів сприятиме розвитку тваринництва в Україні, підвищенню рентабельності виробництва, а значить і інвестиційної привабливості галузі. Важливим є і загальне оздоровлення економічної обстановки в Україні, зокрема, підвищення купівельної спроможності населення, а також розширення існуючих і знаходження нових каналів експорту української продукції тваринництва.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

М'ясне і молочне: огляд ринку тваринництва України та світу

Продукти тваринного походження займають значну частку в раціоні харчування людей. Навряд чи в доступному для огляду майбутньому людство відмовиться від споживання тваринної продукції, так як вона містить речовини, які критично необхідні для нашого організму, особливо в ранньому віці, пише pro-consulting.ua.

Для тваринництва України в даний час характерна така ж тенденція, як і та, що діє в аналогічній галузі Євросоюзу, хоча причини для їх існування різні. І там, і там стада сільськогосподарських тварин скорочуються. В Україні це викликано зниженням рентабельності виробництва через, з одного боку, збільшення вартості їх змісту, з іншого - проблем з реалізацією по ефективної ціною через невисоку купівельну спроможність населення і обмежень з експорту.

В Європі поголів'я також зменшуються, але інших причин. Головними з них є:
- проведення політики зниження викидів фосфатів;
- перехід на органічне виробництво;
- непопулярність фермерства як бізнесу серед молодих людей.

На ринку ЄС продукція тваринництва також знижується в ціні і падає рентабельність її виробництва. Це особливо відчутно б'є по аграріям «молодих» членів Союзу, таких як держави Прибалтики.

Однак, затовареність тваринними продуктами характерна не для всіх регіонів світу. Наприклад, в Йорданії поголів'я худоби зростає, незважаючи на проблеми з пасовищами і кормами для нього. Значна кількість біженців з Сирії забезпечує зростання обсягу ринку. Та й сама Сирія, у міру стабілізації ситуації на її території, вже почала відновлювати своє тваринництво. Курс на нарощування поголів'я тварин також взяли Єгипет, Іран, Саудівська Аравія, Китай, Росія.
В Україні є всі умови для успішного розвитку тваринницької галузі - багата кормова база, багаторічний досвід і недорога робоча сила. Основною перешкодою для зростання є обмежені можливості по збуту продукції. Зі збільшенням купівельної спроможності населення і розширенням експортного потоку ці обмеження будуть послаблюватися і тваринництво нашої країни отримає більше ринкового життєвого простору.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Законопроект про інформацію для споживачів про харчові продукти: міфи і реальність

Проект закону було розроблено за участю фахівців Держпродспоживслужби та експертів Проекту ЄЄ «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні». Його метою є забезпечення належного рівня захисту здоров’я та інтересів споживачів, їх поінформованості, встановлення засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання інформації про харчові продукти.

Водночас прийнятий парламентом законодавчий акт дивним чином обріс певними вимислами. У цьому матеріалі ми розвінчаємо певні міфи та роз’яснимо окремі пункти документа.

Законопроект вводить поняття «мінімальний термін придатності харчового продукту», який нібито підміняє звичний «максимальний термін придатності» і дозволяє зберігання харчового продукту невизначений час.

Вимоги до застосування мінімального терміну придатності та дати «вжити до» містяться у статті 18 проекту закону та відповідають вимогам статті 24 Регламенту 1169/2011.

У статті 18 законопроекту роз’яснюється, яким чином мінімальний термін придатності (краще спожити до; краще спожити до кінця…) зазначається і у чому його відмінність від дати «вжити до».

Зазначений розподіл у ЄС спричинений проблемою надмірної кількості харчових продуктів, які викидаються у сміття, хоча можуть бути споживані протягом певного проміжку часу після завершення мінімального терміну придатності без шкоди для здоров’я споживачів.

Основна ідея в тому, що є швидкопсувні та більш небезпечні з точки зору мікробіології продукти, для яких має бути зазначена дата «вжити до», яка означає, що на наступний за цією датою день продукт може ставати небезпечним (сире або охолоджене м`ясо, сира риба, яйця).

Водночас, є безліч продуктів, які, за дотримання встановлених умов зберігання залишаються безпечними протягом певного часу після закінчення мінімального терміну придатності, прописаного у маркуванні (цукор, кава, ковбаса (якщо дотримані умови зберігання), твердий сир (якщо дотримані умови зберігання).

Після закінчення дати «краще спожити до», як і після «вжити до» харчові продукти не мають бути в реалізації.

Термін придатності на таких швидкопсувних продуктах як хлібобулочні та кондитерські вироби, і навіть алкогольні напої понад 10 градусів (зокрема, вино і шампанське) зможуть взагалі не вказувати.

Відповідно до статті 18  проекту закону 8450 для певних харчових продуктів, які не є швидкопсувними за своїми мікробіологічними характеристиками, мінімальний термін придатності зазначається добровільно за вибором оператора ринку. До таких продуктів належать:

-  свіжі фрукти й овочі, включаючи картоплю, які не очищені від шкіри, не порізані, і не оброблені іншим аналогічним чином, крім пророщеного насіння та інших аналогічних продуктів, таких як пророщені бобові культури;

-  вина, лікерні вина, ігристі вина, ароматизовані вина та інші аналогічні продукти, вироблені з фруктів, окрім винограду та напоїв, що підпадають під код УКТЗЕД 220600 вироблені з винограду та виноградного сусла;

-  напої, що містять 10 і більше відсотків об’ємних одиниць спирту;

-  хлібобулочні або кондитерські вироби, які зазвичай споживаються протягом 24 годин з моменту випікання;

-  оцет;

-  харчова сіль;

-  цукор у твердому стані;

-  кондитерські вироби, які складаються практично виключно з ароматизованих та/або підфарбованих цукрів;

-  жувальна гумка та інші аналогічні продукти для жування.

Виробникові можна буде не вказувати перелік інгредієнтів сирів, масла вершкового, йогуртів, кефіру, ряжанки, сметани, якщо туди не додавали інших інгредієнтів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 13 законопроекту 8450 вимога щодо надання переліку інгредієнтів не поширюється на такі продукти переробки молока: сир, вершкове масло, ферментовані молоко та вершки, кисломолочні продукти, у тому числі сир кисломолочний, йогурт, кефір, ряжанка, сметана, у процесі виробництва яких не використовувалися ніякі інші інгредієнти, крім заквасочних культур, харчових ензимів та культур мікроорганізмів, наявність яких є необхідною для процесу виробництва; сири, крім свіжих або плавлених, до яких додана сіль, необхідна для процесу виробництва. Тобто перелік інгредієнтів не потрібен лише у тому випадку, якщо кефір, або сметана, або ряжанка складається з молока та заквасочних культур. Якщо до кладу додано ще щось, тоді це має бути відображено у переліку інгредієнтів.

Більше того, зазначена вимога діє вже 8 років відповідно до пункту 10. Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Держспоживстандарту  від  28.10.2010  N 487

У списку інгредієнтів можна не вказувати речовину/продукт, якщо в кінцевому продукті воно не виконує «технологічної функції». Це нібито дозволяє використання в продуктах різних хімічних добавок

Зазначена вимога не є новою та діє на сьогодні відповідно до пункту 11. Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Держспоживстандарту  від  28.10.2010 № 487, яким зазначається, що інгредієнтами харчового продукту не вважають, зокрема, харчові  добавки і ферменти, які входили до складу одного або декількох інгредієнтів цього харчового продукту, якщо вони не виконують технологічної функції у кінцевому продукті або використовувались як допоміжний матеріал для виробництва або переробки харчового продукту.

Водночас, споживачеві має бути надана інформація про усі інгредієнти, наявні у кінцевому харчовому продуті.

Залишки ветеринарних препаратів і пестицидів згідно з новим законом не вважаються інгредієнтами. Отже, споживач взагалі не дізнається про їх існування в продукті.

Відповідно до підпункту 28 частини першої статті 1 Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який є основним законом України у сфері безпечності та якості харчових продуктів, залишки ветеринарних препаратів та пестицидів не вважаються інгредієнтом.

Згідно з вимогами європейського законодавства, зокрема Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1169/2011 від 25 жовтня 2011 р. щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, , інгредієнтом харчового продукту є будь-яка речовина або продукт, включаючи харчові добавки, ароматизатори та харчові ензими, та будь-які складові складного інгредієнта, що використовуються під час виробництва або приготування харчового продукту і залишаються в готовому продукті навіть у зміненій формі. Залишки ветеринарних препаратів та пестицидів не вважаються і не можуть вважатися інгредієнтом.

Певні речовини, включаючи пестициди, ветеринарні препарати, кормові добавки, залишки допоміжного матеріалу для переробки та інші хімічні чи біологічні речовини, які свідомо застосовуються та/або вимагаються технологією вирощування, зберігання, транспортування, виробництва харчових продуктів можуть бути небезпечними для організму людини у разі перевищення їх максимально допустимого вмісту в харчових продуктах, що споживаються людьми. Тому для таких речовин, відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» мають бути встановлені  максимальні межі залишків (максимально допустимий рівень залишків) - максимально допустимий вміст таких речовин у харчових продуктах. Жодного відношення до інгредієнтів, які використовуються під час виробництва або приготування харчового продукту,  вищезазначені речовини не мають.

Максимальні межі залишків, максимальні рівні, допустимі добові дози, рівні включень, недотримання яких у харчових продуктах може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людини стосуються параметрів безпечності харчового продукту та відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» підлягають затвердженню МОЗ.

Ненатуральні інгредієнти і ароматизатори можна жодним чином не виділяти в тексті упаковки.

Відповідно до вимог законопроекту 8450 споживач має бути поінформований, зокрема шляхом маркування харчового продукту, про усі ароматизатори та інгредієнти , які були використані у виробництві харчового продукту, безвідносно їх натуральності. Вимога виділяти ненатуральні інгредієнти та ароматизатори не міститься у законодавстві ЄС і є незрозумілим механізм її правозастосування з огляду на те, що законопроектом не встановлюються терміни «ненатуральні інгредієнти» та «ненатуральні ароматизатори».

Перелік інгредієнтів препарату не буде наводитися в їх процентному співвідношенні.

Відповідно до статті 12 законопроекту 8450 перелік інгредієнтів має включати всі інгредієнти харчового продукту в порядку зменшення їх маси станом на момент їх використання у процесі виробництва харчового продукту. Перелік інгредієнтів наводиться під заголовком, що складається з або включає в себе слово «склад» або «інгредієнти». Інгредієнти у переліку зазначаються під їх назвою та відповідно до вимог, викладених у Додатку 6 до законопроекту.

Відсотки треба зазначати у випадках, передбачених частиною першою статті 16. Зазначення кількості інгредієнта або категорії інгредієнта виражається у відсотках, що відповідає кількості інгредієнта або інгредієнтів під час його/їх використання.

Стаття 16. Кількісне зазначення інгредієнтів або категорій інгредієнтів харчового продукту

1. Кількість окремого інгредієнта або категорії інгредієнтів, використаних у виробництві або приготуванні харчового продукту, зазначається у маркуванні в обов’язковому порядку, якщо:

1) назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів зазначена у назві харчового продукту або зазвичай асоціюється споживачем з назвою харчового продукту;

2) назва даного інгредієнта або категорії інгредієнтів виділяється у маркуванні словесно або графічно;

3) зазначення назви даного інгредієнта або категорії інгредієнтів є суттєвим для того, щоб охарактеризувати харчовий продукт та вирізнити його серед продуктів, з якими його можна сплутати через його назву та /або зовнішній вигляд.

Повністю знімається відповідальність із закладів харчування та торгівлі за порушення закону і вони можуть не знати всієї повноти інформації про харчові продукти

Заклади громадського харчування чи торгівлі є операторами ринку харчових продуктів, відповідно до термінології, що використовується у законопроекту 8450. Обов’язки операторів ринку харчових продуктів, включаючи заклади громадського харчування та торгівлі, прописані у статті 5 законопроекту 8450. Відповідно до принципів, закладених до законопроекту оператор ринку має нести відповідальність за скоєне правопорушення у межах  діяльності, яку він здійснює.

Дозволяється не маркувати продукт позначенням ГМО, якщо він там присутній у мінімальній кількості

Будь-які заяви щодо того, що законопроектом 8450 вносяться зміни до режиму маркування продуктів, що містять ГМО, є перекручуванням фактів та маніпулюванням суспільною думкою. Вимоги до маркування харчових продуктів, що містять ГМО наразі містяться у статті 39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» і були  перенесена до законопроекту 8450 з метою уникнення прогалини у законодавстві через те, що стаття 39 вищезазначеного закону має бути скасована.

Стаття 39 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів

Стаття 6 законопроекту 8450

4. У разі наявності у харчовому продукті генетично модифікованих організмів (ГМО), якщо їх частка у харчовому продукті перевищує 0,9 відсотка в будь-якому інгредієнті харчового продукту, що містить, складається або вироблений з генетично модифікованих організмів, маркування харчового продукту повинно включати позначку "з ГМО".

5. Оператор ринку за бажанням може включити до маркування позначку "без ГМО". В такому випадку відсутність ГМО у харчовому продукті має бути підтверджена відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Відсутність даних від постачальників про наявність в інгредієнтах ГМО є достатнім підтвердженням для нанесення такої позначки на харчовий продукт.

2. За наявності у харчовому продукті генетично модифікованих організмів (ГМО), якщо їх частка перевищує 0,9 відсотка в будь-якому інгредієнті харчового продукту, що містить, складається або вироблений з генетично модифікованих організмів, маркування харчового продукту повинно включати позначку "з ГМО".

3. Оператор ринку харчових продуктів, відповідальний за інформацію про харчовий продукт, за бажанням може включити до маркування позначку "без ГМО". У такому разі відсутність ГМО у харчовому продукті має бути підтверджена відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. Відсутність даних від постачальників про наявність в інгредієнтах харчового продукту ГМО є достатнім підтвердженням для нанесення такої позначки на харчовий продукт.

При цьому слід додати, що відповідно до термінології, яка використовується у законопроекті 8450, постачальник є оператором ринку харчових продуктів і він нестиме відповідальність за порушення вимог законодавства про надання інформації про харчовий продукт у межах діяльності, яку він провадить. Постачальник повинен мати інформацію щодо наявності або відсутності ГМО у харчових продуктах, які він постачає, і які для іншого оператора ринку можуть бути сировиною. Така інформація може бути представлена у маркуванні або супровідних документах до харчового продукту.

Джерело: прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview