Вітамінний штурм: що вирощують українські фермери

Нині в Україні фермерами все частіше стають і молодь, і навіть колишні топ-менеджери компаній. І вирощують вони незвичайні овочі, ягоди, зелень і спеції, популярні зараз серед жителів великих міст. Mind пише про чотири агрокультури, які з недавніх пір вирощують українські фермери.

Вирощування лохини стало одним з останніх трендів плодового-ягідних господарств в Україні. Ягода порівняно довго зберігається – до тижня, і добре піддається заморожуванню – не надто страждають зовнішній вигляд і смакові якості, як, наприклад, у полуниці. Минулого року в Україні зібрали понад 1300 тонн цієї ягоди – майже на 25% більше, ніж позаминулого. Великі площі посадки ягоди у Житомирський, Волинській і Київській областях. Понад 85% лохини українського виробництва йде на експорт  – до Нідерландів, Польщі, Австрії і Великобританії, а також у Білорусь.

За останні п'ять років в Україні потроїлися площі, відведені під вирощування спаржі. Минулого року Україна зібрала близько 120–150 тонн аспарагуса. Невеликі партії цього продукту поставляють до ресторанів і фермерських магазинів. Втім, основні покупці – мережі супермаркетів. Спаржа, вирощена в Україні, вдвічі дешевша за імпортну. 450 г імпортної спаржі у роздробі продають за 170 грн, кілограм вирощеної в Україні коштує 180 грн.

Мікрогрін – це молоді паростки рослин віком від 7 до 14 днів. Пророщують зазвичай люцерну, броколі, соняшник, горошок, цибулю, гірчицю, руколу тощо. Експерти навіть приблизно не можуть підрахувати обсяги ринку, оскільки він новий й нішевий для України. Замовляють зазвичай мережі супермаркетів і ресторани – переважно для прикраси страв. Вартість пророщених рослин – від 25 до 40 грн за 50-грамову упаковку.

Минулого року майже три десятка фермерських господарств Херсонської області в якості експерименту висадили Crocus Sativa. З цієї рослини роблять найдорожчу в світі спецію – шафран. Спецію маленькими партіями в основному купують кондитерські та ресторани Києва, Харкова і Львова. В Україні фермери продавали шафран по $5 за грам. Шафран, вирощений у ЄС, коштує 12–15 євро/г, в Ірані та Індії, де збирають квітки масово, – $1,5–2 за грам. Але вартість спеції вищої якості може досягати і $65 за грам.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Уряді окреслили програми підтримки агросектору

Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час наради з питань розвитку агросектору, повідомляє прес-служба Уряду.

Він підкреслив, що ключові напрямки роботи - підтримка тваринництва, передусім, створення нових комплексів та збільшення поголів’я, цільова підтримка фермерів, а також підтримка підприємств сільськогосподарського машинобудування з метою збереження та нарощування кількості робочих місць у цій сфері і забезпечення аграріїв якісною технікою вітчизняного виробництва.

«Найближчими тижнями маємо запустити в роботу програми підтримки – аби ми дійшли до кожного господарства в Україні і довели, як можна використовувати наявний ресурс», - сказав Глава Уряду.

В контексті розвитку тваринництва, учасники наради відзначили, що спектр інструментів підтримки доволі широкий: від безпосередньо бюджетної дотації на розвиток молодняка до запровадження ефективного кредитування створення нових тваринницьких комплексів з можливістю компенсації тіла кредиту і встановлення ефективної кредитної ставки. Умови застосування існуючих можливостей – гнучкі і залежатимуть від кон’юнктури ринку та запиту суспільства. Разом з тим, цільові регуляції, які дозволять зробити затребуваний фінансовий продукт, доступним і ефективним мають бути сформовані вже до кінця січня.

«Головне, аби в кінці 2018 року у нас були фонди і поголів’я, максимально збільшені, і насичений (власною якісною продукцією) ринок», - сказав Прем’єр-міністр.

В контексті підтримки фермерства, Глава Уряду звернув увагу на необхідність якнайшвидшого опрацювання механізмів запровадження ефективного кредитування, механізмів компенсації вартості техніки – за умов придбання техніки для конкретного господарства, а також підтримки кооперативів.

«Таким чином ми запустимо механізми реальної виробничої підтримки. Але одночасно ми передбачаємо відповідальність фермера за чесну реєстрацію землі й худоби, - сказав Володимир Гройсман. – Важливо не затягувати час. Всі постанови Уряду мають бути ухвалені до кінця січня. Ресурсів (підтримки) достатньо».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-найприбутковіших виробників вина в Україні

Найсуттєвіше впав випуск десертних вин — мінус 17% порівняно з 2015-м. Ситуація в сегменті ігристих вин особливо не змінилася, пише delo.ua.

"Єдина категорія, яка показує хоч і невеликий, але стабільний ріст, це столові вина. Ключову роль відіграє фактор акцизної політики: ставка акцизного податку на цей продукт залишається без зміни, завдяки чому в 2016 році кількість продукції збільшилося на 8%", — пояснює директор асоціації "Виноградарі та винороби України" В'ячеслав Пономарьов.

Ще більш гнітюча статистика в 2017 році. Виробники пов'язують падіння із зростанням акцизів: у 2017-му на столові вина він не підвищувався, зате на 12% зріс податок на кріплені (з 7,16 до 8,02 грн) та ігристі вина (з 10,40 до 11,65 грн). Як і у випадку з горілкою, в кінці 2016 року були підняті мінімальні роздрібні ціни на вина: на столові — до 33 грн за пляшку, кріплені — до 42 грн, ігристі — до 69,9 грн.

На відміну від виробників міцного алкоголю, винороби не можуть компенсувати невдачі на внутрішньому ринку за рахунок експорту.

Після закриття ринку Росії, на який припадало 90-92% експорту української продукції, на перше місце вийшов Китай, однак обсяги експорту непорівнянні. У 2016 році в цю країну українські виробники експортували 59 тис. дал  вин, на другому місці — Казахстан (38 тис. дал) і на третьому — Польща (9 тис. дал). "Зміна напрямків суттєво позначилася на загальному обсязі експортованої продукції. Цей показник поки що далеко не найкращий. До прикладу, у 2012 році тільки в Росію було експортовано 323 тис. дал вина", — каже В'ячеслав Пономарьов.

Зараз алкогольний ринок переживає дуже складний період. Непродумана акцизна політика і низька купівельна спроможність грають проти легальних виробників. Передумов для поліпшення гравці ринку поки не бачать.

Виноградні вина

 

Чистий дохід

Чистий прибуток

Компанія

2016, млн грн

2015, млн грн

2016 зростання, %

2016, млн грн

2015, млн грн

Науково-виробниче підприємство "Нива"

736

534

38

20

10

Одесавинпром

528

324

63

24

-40

Вин Агро

473

517

-9

11

5

Коблево

447

360

24

68

36

Артемівськ Вайнері

387

392

-1

9

8

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У МінАПК підтримали зниження ставки ПДВ на продукти харчування

Про це він написав у своєму персональному блозі, передає УНН.

“Галузь (сільськогосподарська — ред.) так і не оговталася після скасування спеціального режиму ПДВ. Ця пільга перетворила аутсайдера, яким був АПК в кінці 1990-х років, у лідера національної економіки, і дотації, навіть масштабні, не можуть компенсувати її втрату.

Тінізація та протести вказують на необхідність більш радикальних реформ. Однією з них може стати введення спеціальної ставки ПДВ для аграрної продукції, умовно — 7%. Ми починаємо дискусію у галузі і хочемо підійти до кінця 2018 року з консолідованим рішенням”, — сказав М.Мартинюк.

Нагадаємо, у грудні минулого року народні депутати України зареєстрували одразу два законопроекти про зниження ставки ПДВ для сільгоспвиробників. Однак, попри схожість назв, законопроекти суттєво відрізняються по суті, стверджують експерти.

У першому випадку, законопроект співавтора М.Люшняка пропонує знизити ставку ПДВ для виробників, зокрема алкогольної продукції. Другий законопроект співавтора О.Бакуменка пропонує знизити ставку ПДВ на конкретні продукти харчування, зокрема м’ясо, яйця, молоко.

Експерти просять підтримати законопроект О.Бакуменка, оскільки пропозиція М.Люшняка юридично недосконала та несе потенційну загрозу для Державної фіскальної служби.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ціни на цукор можуть зрости

Про це керівник аналітичного відділу асоціації Руслана Бутило повідомила в інтерв'ю Українським Новинам.

"Якщо маємо на увазі закупівельні ціни, то вони підуть дещо вгору, але незначно. Ми дуже залежимо від світових цін. На перший погляд може здатися, що частка експорту в нашому виробництві не дуже велика, тому прямої прив'язки до міжнародних цін у нас начебто б немає, але по факту ми маємо ті самі тенденції - коли світ (світові ціни на цукор) іде вгору, Україна йде вгору, коли світ іде донизу, Україна йде донизу... Тому прогнозуємо, що в Україні ціни збільшаться десь на 5-10% до весни, і світ, за різними оцінками, теж піде нагору, але несуттєво", - сказала вона.

Бутило зазначила, що світові ціни на цукор залежать від ситуації в країнах - великих виробниках цукру, таких як Індія та Бразилія, і цін на нафту.

Крім того, вона повідомила, що після завершення сезону цукроваріння оптово-відпускні ціни піднімуться приблизно на 5-7%.

Наразі, зі слів Бутило, ціни на внутрішньому ринку нижчі порівняно з минулим роком.

На її думку, це викликано тим, що впали ціни на світовому ринку порівняно з 2016 роком, а на внутрішньому ринку України був великий обсяг цукру.

З 10 листопада по 11 грудня, за даними Державної служби статистики, середньозважені ціни на цукор знизилися на 4,7%, або на 0,63 гривні до 12,78 гривні/кг.

Станом на початок 2017 року (10 січня) середньозважені ціни на цукор були на рівні 14,92 гривні/кг.

Наприкінці серпня 2017 року з початком збирання цукрового буряка стартував сезон цукроваріння 2017/2018 (вересень 2017 - серпень 2018), прогноз виробництва цукру від асоціації "Укрцукор" становить 2 млн тонн, стільки ж було вироблено в минулому сезоні цукроваріння, при цьому внутрішнє споживання оцінюється в 1,5 млн тонн за рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрні розписки працюватимуть у кожній області України

Проект «Аграрні розписки в Україні», після введення в дію Реєстру аграрних розписок, готують до поширення на всі області України. Очікують, що до початку весняного сезону 2018 року аграрні розписки працюватимуть у кожній області, пише Урядовий кур'єр.

Тож нині представники проекту проводять серію навчальних тренінгів для нотаріусів і кредиторів. Запровадження аграрних розписок має на меті поліпшити та спростити доступ до фінансування малих і середніх сільгоспвиробників.

Представник проекту Сергій Чехов зазначив, попит на аграрні розписки в Україні зростає. Відповідно, подальше поширення на всю територію України дасть змогу аграріям кожної області отримати кредитування за аграрними розписками. До нього долучаються нові кредитори. Переважно розписками користуються виробники зернових та олійних культур. Водночас і фермери, які займаються овочівництвом і садівництвом, дедалі більше звертають увагу на цей інструмент фінансування.  

За офіційною статистикою, нині  в Україні оформлено 160 аграрних розписок, 65 з них — товарні, 95 — фінансові. Успішно виконано та закрито — 73. Обсяг залученого фінансування перевищив  мільярд гривень. Ще не було жодного повідомлення про невиконання зобов’язань позичальником із відкриттям процедури примусового виконання за аграрними розписками.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview