Вітчизняні аграрії вдвічі збільшили внесення агрохімікатів у ґрунт

Про це повідомили у відділі інформаційної політики та зв’язків з громадськістю Міністерства аграрної політики та продовольства України, пише УНН.

"В Україні протягом останніх десяти років спостерігається позитивна тенденція збільшення кількості внесених агрохімікатів з 58 до 125 кг поживних речовин на 1 гектар посівної площі, що наближає нас до середньоєвропейських показників з урахуванням природної родючості ґрунтів, що дозволило забезпечити у 2018 році найбільший за всі роки існування самостійної України урожай зернових культур в межах 70,1 млн тонн. Збільшення внесення мінеральних добрив, посів сидератів та використання рослинних решток дало змогу максимально наблизитись до бездефіцитного балансу поживних речовин", - йдеться у повідомленні.

Зазначено, що основним із головних завдань аграріїв для отримання сталих урожаїв є внесення мінеральних та органічних добрив у визначених для ефективного живлення рослин дозах, з урахуванням запланованої урожайності, із дотриманням оптимального співвідношення між елементами живлення, що є об’єктивною необхідністю для забезпечення бездефіцитного балансу поживних речовин та збереження родючості ґрунтів.

"Одним із напрямків своєї роботи Мінагрополітики вбачає у встановленні дієвого державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства в питанні охорони, збереженні та відновленні родючості ґрунтів всіх категорій і форм власності та впровадження економічного стимулювання землекористувачів та орендарів земельних ділянок в разі їх дбайливого та господарського підходу до їх використання", - додали у відомстві.

У міністерстві також зауважили, що вирощування всіх без виключення сільськогосподарських культур, а не тільки соняшнику, ріпаку і сої зумовлюють втрати поживних речовин, які містяться в ґрунті та визначають його родючість і цим самим призводять до зниження агрохімічних показників (втрата гумусу, підвищення кислотності, вмісту азоту, фосфору і калію).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кожен третій буханець хліба виробляється нелегально

Через процеси депопуляції, обсяг українського ринку хлібобулочних виробів (ХБВ) має стійку тенденцію до скорочення в натуральному вираженні. Тобто наше населення, яке скорочується, закономірно їсть хліба все менше, повідомляють аналітики Pro-Consulting.

Правда цьому сприяє ще й мода на низькокалорійне харчування, але вона не вносить в споживання ХБВ такий великий внесок, як зменшення кількості жителів країни. Крім цього, значний вплив на ринок робить існування тіньової складової. Згідно з даних Всеукраїнської асоціації пекарів кожен 3 буханець хліба виробляється нелегально.

Та й перманентне зростання цін на хлібобулочні вироби не сприяє споживчій активності на даному ринку. Причому, в минулому році подорожчання хліба вдвічі випередило офіційний рівень інфляції. Тому в грошовому вираженні обсяг ринку зростає.

Виробники виправдовують підвищення відпускних цін на ХБВ зростанням вартості інгредієнтів і енергоресурсів. Не дивно, що все більше українців воліють купити борошно, цукор, яйця, масло і самостійно приготувати випічку в домашніх умовах, доповнюючи цим неврахований тіньовий сектор ринку.

Багатші споживачі, які проживають у великих містах, формують попит на нетрадиційні види хліба - білковий, бездріжджовий, з різними добавками. За новими смаками випічки українці і гості країни йдуть в кафе, кондитерські, міні-пекарні, що мають гнучкий асортимент відповідно до переваг клієнтів.

Всі запити українців в сфері хлібобулочних виробів в основному задовольняються вітчизняними виробниками. Імпорт настільки незначний, що його частка майже не помітна в загальному обсязі ринку. У той же час, експорт українських ХБВ збільшується, і, хоч як це не дивно, головним покупцем нашого хліба є США.

Аналіз ринку хлібобулочних виробів в Україні показує, що основна маса виробників все ще зосереджена на випуску традиційних соціальних сортів хліба, частка яких становить 80% від загального обсягу. Преміальні і функціональні види займають 5% і 3% відповідно. Виявити справжні параметри ринку заважає наявність значного тіньового сегмента. Поєднання низькорентабельного виробництва з конкурентними перевагами тіньовиків ускладнює діяльність офіційних учасників ринку і перешкоджає модернізації виробництва.

Перспективними напрямками розвитку в даний час є виготовлення напівфабрикатів хліба і випічки для підприємств громадського харчування (фаст-фудів, кав'ярень, кафе та інших), а також пошук і освоєння нових експортних каналів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Курс гривні все сильніше залежить від врожаю

На курс національної валюти в Україні в найближчі півроку буде впливати виручка від продажу сільськогосподарської продукції. Таку думку висловив голова ради Національного банку України (НБУ) Богдан Данилишин, пише gordonua.com.

"Підбиваючи баланс між ризиками та перспективами гривні у часовій перспективі три – шість місяців, схиляюся до того, що звична для кількох десятиліть ситуація, коли курс гривні знижувався восени, може змінитися новою, схожою на торішню – певна незначна девальвація (у нас курс гривні є плаваючим ) протягом другої половини літа зміниться зміцненням курсу гривні на початку осені і його стабілізацією", – написав він.

За словами голови ради НБУ, в умовах гнучкого курсоутворення коливання вартості валюти "є здоровою реакцією на постійні зміни ситуації в економіці, і їх не треба вважати ознаками кризових явищ".

"Основним чинником буде експортна виручка від сільгосппродукції. Україна все більше стає аграрною країною, тому й курс гривні все сильніше залежить від обсягу врожаю сільгосппродукції і світових цін на неї", – вважає Данилишин.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Укрспирт» встановить лінії з виробництва високопротеїнових кормових добавок

Теґи: 

Підприємство також  має намір розширити виробництво спирту-сирцю на 9,8 тис. тонн на майданчиках в Лопатинському і Суходолах, запустити виробництво біоетанолу потужністю 24,4 тис. тонн на рік у Сторонибабах (всі – Львівська область), модернізувати виробничий майданчик у Тхорівці (Київська область) для виробництва технічних рідин загальною потужністю 4,08 тис. тонн на рік.

Крім того, «Укрспирт» має намір встановити енергозберігаюче обладнання на двох майданчиках на Львівщині і на одному – на Сумщині.

За інформацією держкомпанії, «Укрспирт» у березні погодив з Мінагрополітики стратегічний план на 2019-2023 роки, який передбачає інвестиції в розмірі 1,53 млрд грн.

«Першочергово ці кошти будуть спрямовані на виготовлення нових видів продукції (біоетанолу, спирту-сирцю, високопротеїнових кормових добавок, біогазу і вуглекислоти), а також встановлення енергозберігаючого обладнання, – повідомили в «Укрспирті». – Крім власних коштів, для реалізації стратегічного плану ми плануємо залучати короткострокове фінансування від українських банків».

Джерело: agrotimes.net

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тваринництво та новітні агротехнології: на Луганщині з’явиться "Школа фермерів"

Про це повідомляє прес-служба Луганської обласної держадміністрації.

«Цей проект отримав підтримку з боку міжнародних донорських організацій. Курс буде наповнений модулями з тваринництва, рослинництва, новітніх агротехнологій та використання відновлювальної енергетики, а також модулем бізнес-планування та питань кооперації», - йдеться в повідомленні прес-служби ЛОДА.

Презентація проекту відбулася в рамках однієї з виїзних нарад по територіях області, організованих Департаментом агропромислового розвитку Луганської ОДА.

Особливістю заходів була участь у них спеціалістів Луганського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств, Головного управління Держпродспоживслужби, Державної фіскальної служби у Луганській області та інших відомств, які надали консультації з питань оподаткування в агробізнесі, земельних відносин, надання банківських послуг для аграріїв.

До участі були залучені представники районних управлінь агропромислового розвитку, сільгосппідприємств, сімейних фермерських господарств, органів місцевого самоврядування та зацікавлені жителі дев’яти районів області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині агрофірмі не дозволили "віджати" водойму вартістю понад 5 млн грн

Про це повідомили у прокуратурі Херсонської області, передає Depo.

Право власності на водонакопичувач, який використовується для зрошення, з 2015 року оскаржували у суді місцеве агропідприємство, що незаконно оформило гідроспоруду у власність, та сільська громада. Нарешті Господарський суд поставив крапку у суперечці, визнавши недійсним свідоцтва про право власності на це майно за  агрофірмою. Загальна площа водойми становить майже 4 га, її оціночна вартість майже 5,2 млн.грн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview