Власник компанії Nemiroff став співвласником агрохолдингу "Росток"

Згідно з даними АМКУ, концентрація була здійснена ще 4 червня 2019 року без видачі відповідного дозволу, з огляду на це, 9 жовтня Антимонопольний комітет почав справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передає БизнесЦензор.

За даними Комітету, Rostok Agroinvest Limited управляє корпоративними правами суб'єктів господарювання, зокрема що входять до складу групи "Росток". На момент здійснення концентрації кінцевим бенефіціарним власником групи був Віктор Купавцев.

Samoran Investments управляє корпоративними правами суб'єктів господарювання та не здійснює діяльності на території України. Кінцевим бенефіціарним власником компанії є Яків Грибов. Разом з Белою Фінкельштейн він займається консультуванням з питань комерційної діяльності та управління.

Вони пов'язані відносинами контролю з резидентами України, які займаються виробництвом виробів з бетону для будівництва, будівництвом житлових і нежитлових будівель, оптовою торгівлею деталями для автотранспортних засобів та іншими напрямками.

Грибів, Фінкельштейн та Анатолій Кіпіш також спільно контролюють резидентів України, які займаються виробництвом та реалізацією горілки і лікеро-горілчаних напоїв (Nemiroff Vodka Ltd), соєвої олії (весь обсяг якого йде на експорт) і продуктів переробки сої, їх оптовою реалізацією на території України і за її межами та ін.

Як повідомлялося, в листопаді 2018 року суд передав активи агрохолдингу "Росток-Холдинг" в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). Власники агрохолдингу визнали такі дії незаконними і оскаржують їх у судах.

За даними юриста фірми Kinstellar Костянтина Лікарчука, обшуки на підприємствах групи пов'язані з розслідуванням щодо бенефіціарів компанії, яких підозрюють у незаконному заволодінні коштами Якова Грибова (український бізнесмен, співзасновник компанії Nemiroff).

ТОВ "Росток-Холдинг", створене в 2010 році, є вертикально-інтегрованою агропромисловою групою. Спеціалізується на вирощуванні і реалізації зернових культур, виробництві, переробці та продажу молочної продукції.

До його складу входять п'ять тваринницьких ферм, три елеваторних комплекси потужністю зберігання 104 тис. тонн, торгові компанії. Земельний банк групи становить близько 60 тис. га.

Власники агрохолдингу – Віктор Купавцев і Віктор Кияновський.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Відсторонений керівник «Аграрного фонду» не згоден з рішенням і задає питання Мілованову

"Відсторонено главу «Аграрного фонду» Радченко. Буде відкритий конкурс. А фонд взагалі потрібно закрити. Аграрна галузь знає правду", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Тимофій Мілованов, міністр економіки, торгівлі та сільського господарства.

"Офіційна інформація про таке рішення не надходила і на сайті Кабінету Міністрів не опублікована. Андрій Радченко, як і вся громадськість дізналися про це з посту Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова у Фейсбуці", - йдеться у повідомленні прес-служби ПАТ "Аграрний фонд".

Андрій Радченко зазначив, що теперішня команда ПАТ «Аграрний фонд» пропрацювала майже п’ять років, і за цей час Товариство вдалося реанімувати після розкрадання попередньої влади і вивести його в лідери державних підприємств агросектору України: «За чотири повних роки ПАТ «Аграрний фонд» сплатив до бюджету 4,2 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів. Протягом 2016-2019 років відрахував державі 545 млн грн дивідендів. І це та правда, яку точно знає галузь!».

Також Андрій Радченко на своїй сторінці у Фейсбук звернувся до Тимофія Милованова із рядом  запитань: "На підставі чого або чиїм рішенням Ви керувалися у своєму висновку, що фонд потрібно закрити, а не, наприклад, віддати в концесію? А якщо це висновок про закриття Вами вже прийнято, то чому Ви не робите кроків у цьому напрямку, а заявляєте про те, що «буде відкритий конкурс» і шукаєте нового керівника? Чи усвідомлюєте Ви, що ініціюючи питання відсторонення від виконання обов'язків Голови Правління ПАТ ПАТ «Аграрний фонд»  Ви паралізували роботу підприємства? Адже після мого звільнення в компанії не залишилося ні одного заступника з правом підпису. За 4 роки роботи так і не погодила» попередня влада!", - написав Андрій Радченко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні налагодили випуск грибного напою з коноплею

Не так давно його презентували під час Першого Українського Конопляного Ярмарку, організованого в столиці Інститутом луб’яних культур НААН України та “Українською конопляною асоціацією”.

Рецептуру цього унікального і абсолютно безалкогольного напою створили нещодавно – спеціально до виставки. Про це SEEDS розповів кандидат фармацевтичних наук, фахівець з контрактного виробництва медикаментів Іларіон Ярошенко.

“Ми брали участь у створенні рецептури з партнерами, пивоварами. Ми не пивовари – ми виробники ліків. Разом з ними ми відпрацювали цю рецептуру і хочемо ввести в країні моду на безалкогольні напої, які будуть не тільки вгамовувати спрагу, але будуть ще й корисними.

Вже дуже багато компаній цікавляться цим напоєм. Найближчим часом ми проводимо переговори з заводом “Оболонь”, – розповів Іларіон Ярошенко.

“Ексклюзивність конопляної “камбучі” в тому, що екстракт насіння конопель ще ніхто в Україні не використовував для виготовлення безалкогольних напоїв.

А по-друге, водорозчинної фракції насіння конопель ні в кого в світі, крім нас немає. Роблять її в Китаї. Але на наше замовлення – використовується особлива технологія для збереження всіх корисних якостей”, – підкреслив дослідник.

“Камбуча” – це перший веганський натуральний напій. Це офіційний напій, який на наше замовлення роблять в Харкові, згідно з повністю офіційних і легальних документів.

Такий напій зараз показує надзвичайний зростання у всьому світі. Багато людей відмовляються від спиртного, а те, що пропонує мас-маркет: різні “коли” та інші рідкі солодкі субстанції… їх люди пити не хочуть.

Люди розуміють: якщо воно сильно пахне чимось – це хімія, посилена ароматизаторами. А вони хочуть купувати натуральне і природне. Тому наступне покоління напоїв – це квас і різні корисні напої для організму”, – вважає Іларіон Ярошенко.

“Раніше цей чайний гриб в трилітрових банках вирощували практично всі. Він дуже корисний і ще нікому шкоди не завдав. До речі цей напій позначається на апетиті – від нього не хочеться їсти. Сам по собі екстракт насіння конопель містить досить багато вуглеводів – заповнює вуглеводний баланс і збиває апетит”, – підкреслив фахівець з контрактного виробництва медикаментів.

За словами Іларіона Ярошенко, зараз він планує більш уважно вивчити саме цей несподіваний ефект чайного гриба – його вплив на відсутність почуття голоду. Не виключено, що незабаром конопляна “камбуча” буде позиціонуватися як грибний напій з коноплею для схуднення.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поетапний ринок землі: "за" і "проти"

В Україні обговорюють поетапну модель відкриття ринку сільгоспземлі. Аграрний комітет Верховної Ради розглянув 11 законопроектів про обіг земель, і вибрав саме такий формат. Тепер комітет рекомендує парламенту прийняти проект закону № 2178-10, пише Сегодня.

Описана в цьому документі модель передбачає, що з 2020 по 2024 рік – на першому етапі роботи ринку – українську землю не зможуть купити компанії з бенефіціарами-іноземцями. Винятком стануть ті іноземні громадяни, які вже працюють на українських полях, орендуючи ріллю не менше трьох років.

Цей депутатський законопроект був зареєстрований як альтернатива урядовому № 2178. Кабмін вніс свій варіант у Раду ще у вересні. Документ пропонує з 2020 року відкрити ринок землі і для іноземних компаній з українською реєстрацією.

"За":
гарантії для фермерів і час на підготовку

Запропоновану урядом модель першим розкритикував президент Володимир Зеленський – після зустрічі з українськими фермерами. Виявилося, що аграрії серйозно побоюються дискримінації на початку роботи земельного ринку. Фермери просили дати їм можливість придбати ділянки раніше іноземців.

У підсумку Зеленський на своєму рекордному прес-марафоні заявив, що земля в жодному разі не повинна продаватися іноземцям відразу після запуску ринку. Саме запропонований ним варіант ліг в основу законопроекту № 2178-10.

"Ось це все повинно бути виписано в новому законі або в новій редакції. У нас є проблеми з іноземцями. Якийсь час ми повинні продавати землю тільки українцям. А потім вже, самі фермери так кажуть, коли наші вже купили, коли вже є пільги, можна відкрити ринок для інших – іноземних компаній, які будуть працювати на цій землі. Але це через кілька років, це другий етап. Не врегульоване, власне, таке питання. Зараз є іноземці, які працюють на нашій землі. Вони орендарі. Ви ж не можете сказати: "Ми вашу землю продамо українцям". Потрібно знайти комерційні відносини з цими іноземцями, і все. Кілька питань ми врегулюємо, і тоді суспільство сприйме це (земельну реформу. – Ред.)", – сказав очільник держави.

Як резюмував прем'єр-міністр Олексій Гончарук, підсумкова ініціатива аграрного комітету – це інтегрований законопроект, сформований на базі урядового, але з урахуванням побажань аграріїв з приводу іноземців.

Міністр розвитку економіки Тимофій Милованов зізнався, що в цілому не бачить нічого поганого в купівлі землі іноземцями. Але також вказав на важливі нюанси:

"Ми не хочемо, щоб російські компанії купували землю. Не хочемо, щоб компанії, пов'язані з іншими державами, купували землю. Ми не хочемо, щоб землю, яка має стратегічне значення, купували ті, кого ми не можемо контролювати. Наприклад, землю біля кордону. Але ми також не хочемо, щоб землю купували бандити або корупціонери".

А в асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) в цілому підтримують законопроект, проте попереджають: поетапний ринок – не на руку пайовикам. Зате він в інтересах сільгоспвиробників, які вже працюють в Україні.

"З одного боку, відстрочка доступу іноземцям дасть переваги і пріоритет нашим виробникам, які тут працюють... УКАБ підтримує ідею: ті, хто вже тут працює не менше трьох років, зарекомендували себе, мають статус с/г виробника, мають і право купувати землю, як і інші українські фермерські господарства. Тобто навіть якщо партнери іноземці або залучений іноземний капітал, такі компанії повинні мати право нарівні з іншими купувати землю", – сказав експерт із земельних питань УКАБ Роман Граб.

В Асоціації платників податків України називають ще один плюс поетапного впровадження продажу землі. Експерти впевнені, що українські підприємці поки що просто не готові до повноцінного запуску реформи.

"До кінця 2019 року треба прийняти всі закони, які вдосконалять адміністрування податків, а з початку 2020 року провести фундаментальні зміни податкового законодавства, прийняти новий Податковий кодекс, одночасно прийняти Закон про фінансову амністію, згідно з яким капітал на руках повернеться в банківську систему України. Це дасть можливість активно розвиватися українському бізнесу, і тоді вже можна буде впроваджувати ринок землі. Українці будуть в рівних конкурентних умовах, і не будуть ущемлені їх права", – пояснює президент асооціаціі Григол Катамадзе.

"Проти":
юридичні пробіли і ризик махінацій

Не всі стейкхолдери підтримують поетапне відкриття ринку землі, яке пропонує Раді аграрний комітет. Наприклад, Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАС), зазначає: на старті коштувало б систематизувати дані про землю і передати землі за межами населених пунктів в управління сільським, селищним радам або об'єднаним територіальним громадам. Крім того, вкрай важливо забезпечити доступ до кредитування малому і середньому бізнесу.

В ВАС погоджуються, що ринок сільгоспземлі потрібно відкривати в кілька етапів, але, на думку фахівців, це повинна бути інша схема:

"На першому етапі – дозволити купувати землю лише фізособам – до 500 га в одні руки, щоб не створювати монополій і показати, що в Україні може сформуватися сильний середній клас", – пояснює Марчук.

За його словами, тільки через п'ять років можна було б допустити на ринок юридичних осіб, проте виключно з кінцевим власником-українцем і з обмеженням обсягу купівлі землі – не більше 5-10 тис. га одному підприємству.

Марчук також звертає увагу на те, що в законодавстві відсутні запобіжники від концентрації сільгоспугідь:

"Ви – юрособа, ви купили дозволені згідно із законом 200 тис. гектарів землі, я юрособа, і теж купив 200 тис. га землі. Але приходить третя юрособа, купує обидві наших юрособи, і вона вже має у власності 400 тис. га землі. І ніхто її в цьому обмежити не може. Адже на неї обмеження щодо володіння землі не діє – вона не купує землю – вона купує юрособу. В цьому законопроекті від депутатів – така прогалина".

Крім того, на думку голови Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслана Соболя, український ринок землі варто було б спочатку "прокачати" на прикладі орендних відносин. Правда, на це, на думку фахівця, знадобиться близько 50 років.

"Нехай транснаціональні аграрні корпорації орендують нашу землю, платять ренту до держбюджету або приватному лендеру. При цьому держава повинна стежити за якісним використанням плідних земель, щоб орендарі не псували їх пестицидами, не порушували інші норми. Такий механізм потрібно обкатувати близько 50 років, – пояснює він. – За цей період країна повинна вибудувати ринкові механізми з чітким розуміємо ресурсів – скільки ця земля коштує, як вона генерує урожай, як будуються взаємини з національними виробниками або виробниками, які прийдуть до нас з сильних економік. Тобто, Україна повинна в практичному полі створити конкурентоздатні умови для ринку землі. І тільки потім можна створювати сам відкритий ринок, вже на практиці".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рибалки погрожують акціями протесту через урізання квот на лов риби

Якщо раніше на Херсонщині виловлювали карася 500-600 тонн на рік, то в 2019 році з невідомих причин прогноз його можливого видобутку знизили до 291 тонн. Тому ще в вересні квота на нього повністю вичерпалася, і тепер рибалки просять чиновників збільшити її.

Близько 700 осіб, які ведуть промисел в дельті Дніпра, направили в Херсонську ОДА колективний лист, в якому скаржаться на скорочення квот на вилов карася і товстолобика.

«Акваторія парку (НПП «Нижньодніпровський»- ред.) не є закритою екосистемою, риба постійно мігрує. І парадокс полягає в тому, що Миколаївська область ловить без лімітів, а Херсонщина лімітує», – кажуть автори документа.

За словами промисловиків, бюрократичний тиск на їх бізнес досягло апогею. Оформлення лімітів, дозволів та інших документів для двох десятків риболовецьких бригад займає дуже багато часу, що закінчити його вдається тільки в лютому-березні коли настає нерестова заборона.

Далі за два-три місяці квоту виконують, і рибалкам залишається або браконьєрити, або сидіти без діла. Так, виходить, що на ловити рибу «за законом» вдається тільки 60-70 днів в році. Обурені рибалки погрожують акціями протесту.

Джерело: agro-yug.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Торгова марка "Наш сік" вводить в оману споживачів - АМКУ

Про це повідомляє Depo.Одеса з посиланням на пресслужбу Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Під час дослідження ринку продажів соків та сокових продуктів на території Одеської області, інспектори виявили ознаки порушення законодавства компанією СП "Вітмарк-Україна" ТОВ. На упаковках соків та нектарів компанії з назвами "Вишневий нектар", "Персиковий сік", "Сливовий сік", "Айвовий сік", та  "Грушевий сік" під торговою маркою "Наш сік", виробником якої є СП "Вітмарк-Україна" ТОВ, зображені відповідні плоди. 

На думку антимонопольного комітету, торгова марка "Наш сік" вводить в оману споживачів, оскільки покупці можуть  подумати, що у соках та нектарах містяться виключно плоди (вишні, персику, сливи, айви, груші), зображені на упаковці, але окрім них у складі продукції ще присутні яблучне пюре або концентрований сік чорноплідної горобини. Внаслідок цього споживач отримає продукцію зовсім з іншими поживними або смаковими властивостями, ніж заявлено на упаковці.

Тому дії СП "Вітмарк-Україна" ТОВ порушують законодавство про захист від недобросовісної конкуренції, поширюючи інформацію, що вводить в оману, вважають антимонопольники. Компанії надали рекомендації щодо змін до зовнішнього оформлення упаковок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview