150670

Виробництво ефірних олій може бути дуже вигідним

Попит на ефірні олії з різних рослин росте на міжнародному ринку на 6-8% щорічно, пише Pro-Consulting. Прогнозується, що в найближчі п'ять років грошовий обсяг цього ринку зросте з сьогоднішніх $8 млрд до $12,1 млрд.

Близько 50% світового обсягу ефірних олій споживається на європейському континенті. На другому місці – Північна Америка (26%), на третьому – Азіатсько-Тихоокеанський регіон (24%).

Україна, перебуваючи в безпосередній близькості від самого ємного ринку збуту ефірних олій і маючи хороші умови для культивування лікарських трав, може скористатися цим для нарощування експорту цього виду продукції. Однак, поки цей потенціал не реалізується повною мірою. Навпаки, за підсумками 11 місяців 2017 року спад виробництва ефірних олій в нашій країні склав майже 30,5%, і сталося це внаслідок різкого подорожчання імпортованої сировини.

Разом з тим, виробництво ефірних олій може бути дуже вигідним, про що свідчить приклад Бразилії, яка експортує їх щорічно близько 14,4 тис. тонн, або Німеччини – 4,26 тис. тонн. Але при організації такого підприємства на території України необхідно дуже ретельно вибирати вид сировини. Так як від нього буде залежати вихід і собівартість кінцевої продукції. Наприклад, з кілограма висушеної лаванди можна отримати приблизно два грама олії, а квітки меліси дадуть вихід в десять разів менше. Крім того, різні види сировини можуть значно відрізнятися один від одного за ціною. Всі ці моменти враховані в бізнес-плані організації бізнесу з виробництва ефірних олій, розробленому аналітиками Pro-Consulting.

Структура початкових інвестицій у реалізацію проекту показана в діаграмі.

Як видно, закупівля сировини є самою ємною статтею витрат, а вже за нею йде вартість виробничої лінії та іншого обладнання.

У разі чіткого виконання даного бізнес-плану, витрачені на створення підприємства кошти окупляться менше ніж за два роки, а робота на постійно зростаючому ринку дасть необхідні ресурси для подальшого розвитку бізнесу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як заробляти на вирощуванні журавлини

Про це можна з упевненістю сказати навіть незважаючи на те, що наша країна входить в десятку світових лідерів по її виробництву, пише Pro-Consulting.

У 2016 році було зібрано всього 338 тонн цієї цінної на міжнародному ринку ягоди, що приблизно в тисячу разів менше, ніж в США і в п'ятсот разів менше, ніж в Канаді. Навіть маленькі Білорусь і Латвія обігнали Україну по журавлині, хоча ще в 2013 році даної ягоди у нас було зібрано більш ніж в два рази більше - 800 тонн.

Така нестабільність журавлинного врожаю викликана тим, що основну масу ягід в Україні збирають в дикій природі, а в країнах-лідерах її вирощують на сільськогосподарських плантаціях. Лісів у нас стає все менше і, відповідно, скорочується збір дикорослої журавлини, тоді як на відповідних ґрунтах її можна культивувати з використанням високопродуктивних сортів, як це вже почали робити в Білорусі і Латвії. Та й в Україні все більше фермерів розуміють вигідність цього напрямку агробізнесу, про що свідчать площі журавлинних насаджень.

Вельми корисним для розвитку журавлинного бізнесу є те, що для нього можна отримати бюджетну дотацію в рамках держпрограми підтримки аграрних товаровиробників на 2017-2021 роки. Для цього необхідно мати грамотно складений бізнес-план.

Він передбачає організацію вирощування журавлини на площі п'ять гектарів. Одним з найважливіших пунктів цього проекту є правильний вибір місця розташування господарства. Там повинні бути сприятливі для зростання журавлини ґрунтово-кліматичні умови і розвинена транспортна інфраструктура. Цим умовам відповідають Волинська, Житомирська або Тернопільська області.

У бізнес-плані докладно розписані всі етапи створення підприємства і розроблена фінансова модель його діяльності. Основними статтями витрат в порядку зменшення частки в загальному обсязі фінансування є:

- поповнення оборотних коштів підприємства, які спрямовуються на проведення посадкової кампанії, робіт з догляду за плантацією, фінансування життєдіяльності - 36%;
придбання обладнання для переробки ягід і їх фасування - 25%;
- будівельні роботи та закупівля сільгосптехніки - 10%.

Розрахунки по бізнес-плану показують, що рентабельність продажів створеного господарства будуть перебувати на рівні 36,9%, при якому кожен долар доходу буде приносити майже 37 центів чистого прибутку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Примхи погоди не дошкулятимуть фермерам

Сільське господарство залишається надзвичайно вразливим від погодних умов.  Саме через погоду аграрії втрачають урожай у всьому світі. Єдиний спосіб захиститися від погоди є агрострахування, яке допоможе компенсувати збитки.

Аграрний сектор на сьогоднішній день є одним з ключових в економіці України, але, незважаючи на це, через низку факторів система страхування урожаю досі не розвинена до належного рівня. У передових країнах, таких як Іспанія та Канада, застраховані 60-80% сільгоспкультур, в Україні ж цей показник коливається у межах 5%.

Як зазначають експерти, страхування серед українських аграріїв поки що мало популярне. Так, за минулий рік в Україні було зафіксовано лише 957 договорів агрострахування на суму 69,5 млн грн, а загальна площа застрахованих територій склала 661 тис. га.

Вартість страхування (страхова премія) знизилась порівняно з минулим роком з 3,4 до 3,1%.

Якщо говорити про розподіл застрахованих сільгоспкультур по регіонах України, у зимовий період 2017-2018 рр. найбільшу кількість договорів було укладено у Черкаській (55), Чернігівській (52), Сумській (52), Вінницькій (45) та Хмельницькій (44) областях. За показником застрахованої площі першість належить Хмельницькій області (99,4 тис.га, або 15,8%), далі йдуть: Харківська (78,8 тис.га, або 12,5%), Полтавська (57,6 тис.га, або 9,1%), Чернігівська (55,6 тис.га, або 8,8%) та Тернопільська (40,3 тис.га, або 6,4%) області.

Лідерами серед застрахованих культур, так само як і в минулі роки, залишаються озима пшениця та озимий ріпак.

На озиму пшеницю припадало 73% застрахованих площ, озимий ріпак — 12,6% і озимий ячмінь — 1%. Також у великих обсягах страхували посіви кукурудзи (6% площ) і соняшнику (5% площ).

В 2018 році  найдешевше було страхувати соняшник ( 1,6%), а найдорожче -  цукровий буряк ( 7,1%).

«Агрострахування є основним фінансовим інструментом управління ризиками, котрий допоможе українським агровиробникам керувати та протидіяти сільськогосподарським ризикам і тим самим сприяти збільшенню виробництва та розвитку сільського господарства в цілому. Аграріям слід пам’ятати, що Україна знаходиться в зоні ризикованого землеробства, а це означає, що ризик небезпечних природних явищ та несприятливих погодних умов є доволі високим. Вплив цих ризиків на сільгоспвиробництво призводить до значних втрат врожаю», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, агрострахування спрямоване на поліпшення фінансового становища сільськогосподарського виробника з точки зору його кредитоспроможності. «Справа в тому, що кредитні організації всіх типів — банки, кредитні спілки, приватні особи — віддають перевагу тому сільськогосподарському виробнику, у якого є гарантії збереження певного рівня доходу при настанні стихійних лих і втрати врожаю. Саме тому, аграріям, щоб компенсувати можливі збитки, необхідно  вже сьогодні подбати про фінансову стабільність свого бізнесу, завчасно застрахувавши свої посіви», - зауважує Володимир Юдін.

Читайте також: Чому банки не поспішають кредитувати фермерів

Сьогодні фермери на ринку страхових послуг можуть обрати для себе найоптимальнішу страхову програму для озимих культур, застрахувавши врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці від будь-яких погодних явищ, які можуть привести до невідновлення вегетації навесні та від весняних заморозків. Страхування посівів від загибелі передбачає відшкодування витрат, понесених на кожен гектар, на якому озимі не відновили вегетацію навесні. Розрізняють договори страхування від повної та часткової загибелі. Страховий період починається з моменту підписання договору страхування і триває до травня. Вартість страхового полісу залежить від культури, регіону, розміру франшизи та інших факторів. Дорожче застрахувати ті культури, які є більш вразливими до негоди, а у тих регіонах, де негода зазвичай трапляється частіше, ціна страхування буде вищою. Також, за погодженням зі страховою компанією, фермери можуть розподілити потерпілі поля навесні на дві частини: для отримання відшкодування згідно однієї частини і для збереження іншої під урожай озимих.

«Аграрна Агенція АГРОС" супроводжує договір страхування сільгоспризиків, надає послуги з оцінки та супроводу вирощування врожаю сільськогосподарських культур. Ми пропонуємо нашим клієнтам широкий вибір страхових продуктів, з урахуванням індивідуальних побажань аграрія. При цьому, ще до укладення договору про страхування, фахівцями компанії проводиться обов’язковий передстраховий огляд врожаю безпосередньо в полі. Це робиться для того, щоб умови укладеного договору надалі максимально відповідали інтересам клієнта. Позиція компанії щодо відшкодування страхових виплат проста: згідно договору з клієнтом відшкодування гарантовано відбувається в тому випадку, коли це має бути», - зазначає Володимир Юдін.

Читайте також: Як фермеру захистити свій бізнес: перспективи агрострахування в Україні

«Збитки в сільському господарстві є завжди, незалежно від того, наскільки сприятливими були погодні умови. Посуха в південних регіонах, урагани і шторми в західних, північних і центральних областях, проливні дощі, сніг навесні — все це лягає непередбаченими витратами на плечі аграріїв. З урахуванням посилення впливу кліматичних змін на виробничий процес у сільському господарстві на тлі високої конкуренції на світовому ринку, підвищення потреби агровиробників у фінансових ресурсах, страхування в сільському господарстві, як показує приклад країн, де цей інструмент працює в повній мірі, може стати гарною підмогою для фермера», - підкреслює Володимир Юдін.

Довідка:
Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: (044) 284 94 14

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як зберігати насіння в зимовий період

Відділ контролю в сфері насінництва та розсадництва управління контролю в сфері насінництва та розсадництва Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби рекомендує дотримуватись певних вимог до збереження насіннєвого матеріалу в зимовий період:

    високі врожаї можна отримати лише при використанні здорового високоякісного насіння, що має високі потенціальні властивості. Тому насіння до посіву потрібно зберігати в таких умовах, щоб воно забезпечило високу енергію проростання, високу схожість і було здатне дати здорову високопродуктивну рослину, а це вимагає певних умов і спеціального режиму зберігання;
    на зберігання закладають нормально розвинене насіння, здорове, не травмоване, яке вирощено на високому агрофоні та зібране без порушення технології, із вологістю в межах або нижче критичної;
    основну увагу при зберіганні насіння варто звертати на вологість і температуру навколишнього середовища. Необхідно стежити за тим, щоб відносна вологість повітря в насіннєсховищах не перевищувала 60%. Краща температура для зберігання насіння 5-10°С. Насіння при правильному режимі можна берегти тривалий час;
    кожне господарство повинно бути забезпечене спеціальними насіннєсховищами, із засіками, а в деяких зонах з установками активного вентилювання;
    склади необхідно розташовувати на сухих підвищених ділянках. Підлога й стіни повинні бути без щілин. На вентиляційні отвори й вікна встановлюють грати (для захисту від гризунів та птахів);
    технологічне оснащення їх повинне цілком забезпечити механізацію усіх вантажно-розвантажувальних робіт, активне вентилювання й охолодження насіння, автоматизований контроль за температурою, вологістю насіння і повітря в насіннєсховищі, знезаражування насіння й насіннєсховища, передпосівну обробку (обігрівання, протруювання та ін.), упакування в мішки чи контейнери, автоматичне зважування;
    насіннєсховище і вся територія біля нього повинні бути ретельно очищені від сміття та постійно утримуватися у чистоті;
    для ефективного знищення комірних шкідників (дезінсекція, дератизація) використовують препарати, що дозволені для боротьби з шкідниками запасів;
    на зберігання засипають насіння підготовлене і доведене до посівних кондицій. Під час збереження насипом треба прийняти заходи по запобіганню випадкового змішування насіння, для цього засіки залишають незаповненими, до верхнього краю на 15-20 см;
    не можна розміщати в сусідніх засіках насіння яке важко відокремити, таких культур як пшениця і ячмінь, овес і ячмінь, жито і озима пшениця, а також насіння різних сортів, репродукції одної культури;
    кожну підготовлену партію, що підлягає зберіганню, необхідно зважити, пронумерувати й установити штабельний ярлик чи етикетку;
    базове і добазове насіння зернових, зернобобових, ряду олійних культур (соняшнику, сої, льону, рицини, гірчиці, ріпаку), насіння трав, овочевих культур будь яких репродукцій необхідно зберігати у мішках. Мішки повинні бути міцні, сухі, чисті та знезаражені;
    насіння, що засипане на зберігання, на протязі 2-х діб, підлягає перевірці на посівні якості для чого проводиться повний аналіз. Зразки на перевірку відбирають й оформляють актом;
    під час зберігання необхідно систематично спостерігати за станом насіння, вимірювати його температуру, відносну вологість, наявність шкідників.

Отже, важливо знати, що тільки при виконанні цих умов можливе збереження високоякісного насіння сільськогосподарських культур, що забезпечує високий потенціал врожайності, має хороші посівні якості до весняного посіву. Важливим фактором сучасної інтенсивної технології є, оброблене захисностимулюючими речовинами, внаслідок чого придатне для посіву на кінцеву (без додаткового формування) густоту стояння Якісний насіннєвий матеріал дає змогу без додаткових енергетичних затрат забезпечити належний ріст рослин, знизити негативний вплив бур’янів, хвороб, шкідників і на цій основі підвищити врожайність культури і якість одержуваної продукції, поліпшити екологічний стан поля.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи здатні на більше: місце України на світовому ринку ягід

Тому країни, клімат яких дозволяє вирощувати широкий асортимент якісних ягід, мають значний і зростаючий щороку потенціал по їх експорту на міжнародний ринок. Україна якраз є однією з таких країн, однак її можливості з виробництва ягід все ще залишаються в значній мірі нереалізованими. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися на частку нашої країни в світовому зборі різних видів ягід.

Найбільше у нас вирощується полуниці. Її щорічний врожай становить близько 70 тис. тонн і має тенденцію до зростання на 2-5% на рік. Однак, в світовому обсязі наша полуниця займає всього 0,7% (за даними 2016 року), що більш ніж в три рази менше, ніж частка сусідньої Польщі. А лідирують по полуниці Китай і США, що збирають 41,7% і 15,6% загальносвітового врожаю відповідно.

Набагато кращу позицію займає Україна в області вирощування малини. Тут у нас 4% від світового виробництва. Однак і по цій ягоді є куди рости, так як все та ж Польща збирає 16,2%, а лідер - Росія - 20,7%.

Наша країна знаходиться в першій трійці з виробництва смородини з часткою в 3,7% від загальносвітового обсягу. Це хороший результат, але і відставання від лідерів по цій ягоді дуже велике, оскільки займають перше і друге місця - Росія і Польща мають частки в 60,3% і 25,4% відповідно.

Ну а найгірше у нас справи зі збору лохини. Тут в України всього 0,2% світового виробництва. А лідирують по лохині США і Канада з 48,7% і 32,4% відповідно.

У тому, що Україна може вирощувати і продавати на міжнародному ринку значно більше різних ягід свідчить приклад Польщі, яка має налагоджену систему вирощування і збуту продукції. Таким чином, наш західний сусід є одним з лідерів ягодництва в Європі і світі, а ми поки дуже відстаємо від нього.

Головним фактором, який перешкоджає нарощуванню експорту ягід, є переважно дрібнотоварний характер їх виробництва. Невеликі фермерські господарства, що переважають в українському ягодництві, не в змозі забезпечити міжнародний рівень якості та сформувати великі експортні партії.

Тому майбутнє вітчизняної ягідної галузі за великими агропідприємствами, які зможуть не тільки виробляти великі обсяги ягід, а й організувати їх доведення до експортних стандартів і заморозку. Появи подібних господарств слід чекати в недалекій перспективі, так як інвестиційна привабливість галузі постійно зростає. Перешкодами до її розвитку є недостатня державна підтримка і малий потік зарубіжних інвестицій внаслідок нестабільної політико-економічної ситуації в країні.

Джерело: Pro-Consulting

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як отримати дотації за утримання корів

Це є можливим в рамках реалізації положень статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 107 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва» (далі – Порядок використання коштів).

Дотація за утримання корів надається двічі на рік суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, за кожну наявну станом на 1 січня та на 1 липня поточного року ідентифіковану та зареєстровану в установленому порядку корову в розмірі 750 гривень за одну голову. Тобто юридична особа за утримання однієї корови може отримати за рік 1500 гривень.

Для отримання дотації за утримання корів власники тварин – юридичні особи мають подати до 1 квітня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня) до Мінагрополітики такі документи:

- заявку;

- довідку від банку про відкриття поточного рахунку;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня поточного року, засвідчену органом державної статистики;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів, - у паперовому вигляді або сформовану в електронному вигляді в електронному кабінеті платника податків на офіційному веб-сайті ДФС.

У разі зменшення поголів’я корів на 1 липня поточного року та 1 січня наступного року порівняно з поголів’ям, на яке було отримано дотацію за утримання корів, бюджетні кошти, отримані суб’єктами господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, мають повертатися до державного бюджету в повному обсязі.

З метою уникнення розбіжностей у даних за формою 24-сг, що надаються власником тварин до Мінагрополітики, та за інформацією Єдиного державного реєстру тварин просимо перед подачею відповідного пакету документів звіряти інформацію про наявність корів у господарствах юридичних осіб, що займаються розведенням та утриманням великої рогатої худоби, з даними Реєстру тварин.

Для уникнення непорозумінь при поданні документів на отримання дотації та при проведенні подальших перевірок щодо збереження поголів’я корів власники тварин мають дотримуватися вимог законодавства України, в тому числі щодо ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема:

- своєчасно реєструвати господарства з розведення, утримання, забою, утилізації тварин у Єдиному державному реєстрі тварин;

- своєчасно ідентифікувати усіх тварин у господарстві впродовж визначених законодавством строки (для великої рогатої худоби не пізніше семи днів з дати її народження, але у будь-якому разі до того, як тварина залишить господарство);

- вчасно подавати дані для реєстрації тварин, включаючи відомості про їх матерів;

- у встановлений термін подавати дані щодо переміщення тварин між господарствами, а також про забій, утилізацію та падіж тварин.

При виникненні розбіжностей у даних щодо наявності поголів’я корів, поданих суб’єктом господарювання та наданих Адміністратором реєстру тварин, Мінагрополітики може відмовити у наданні дотації. Для того, аби уникнути даних випадків, юридичні особи зобов’язані щороку здійснювати інвентаризацію поголів’я великої рогатої худоби в господарстві у розрізі статево-вікових і виробничих груп для приведення у відповідність даних Єдиного державного реєстру тварин до фактично наявного поголів’я тварин, що утримується та розводиться у господарстві, за участю спеціаліста державної установи (закладу) ветеринарної медицини. Для перевірки даних власнику/утримувачу необхідно звернутися до відокремленого структурного підрозділу Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» у області для отримання роз’яснень, необхідних матеріалів та засобів ідентифікації.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview