Виробників зобов'яжуть вказувати на упаковці продуктів алергени

Про це повідомила експерт проекту "Вдосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні" Галина Котик під час прес-конференції в Києві, передає УНН.

"Закон вводить низку інновацій, які допоможуть споживачам зробити свідомий вибір. Тобто встановлені чіткі вимоги до шрифту, який має бути на упаковці, встановлені чіткі вимоги до того, що мають зазначатись алергени – вони повинні бути виділені відповідним кольором. Зазначається на упаковці, чи м'ясо було заморожене, чи розморожене. Закон набирає чинності 6 серпня 2019 року", - зазначила Котик.

За її словами, закон передбачає певні перехідні періоди для окремих положень, тож українське законодавство поступово буде переходити до європейських стандартів.

При цьому вона додала, що таким чином і споживачі отримають більшу захищеність, і оператори ринку отримають прозорі правила.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Володимир Гройсман зареєстрував торгову марку для виробництва алкоголю

Про це повідомляє biz.liga.net.

Володимир Гройсман володіє ТМ Гранд City, яка, згідно з перерахованим в реєстрі Укрпатенту видам діяльності, може бути застосована в сфері реклами, забезпечення продуктами харчування, а також виробництві міцного алкоголю. 

Крім того, мова йде про ТМ Groisman і Groysman, які, згідно із зазначеними в свідоцтві про реєстрацію видам діяльності, використовуються для спілкування на форумах в режимі онлайн, передачі зображення і повідомлень за допомогою комп'ютера, а також для послуг інформагентств. ТМ зареєстровані в кінці 2018 року і дійсні до 8 лютого 2028 року. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які країни купують українську молочку

За минулий рік Україна експортувала понад 20 тисяч тонн молока та вершків. Про це повідомили у Державній службі статистики у відповідь на інформаційний запит УНН.

Так, у 2018 році Україна експортувала 20 814,9 тонни молока та вершків на суму 14733,8 тисячі доларів.

Найбільше було експортовано молока та вершків у країни СНД – 7765,2 т, зокрема, у Республіку Молдова – 7523 т. У Російську Федерацію було експортовано лише 0,6 т молока та вершків.

На другому місці знаходяться країни Азії – експортовано 6496,9 т молока та вершків, зокрема, у Катар – 3453,3 т та Грузію – 2872 т.

Також значну частину у минулому році Україна експортувала у країни Африки – 5204,1 т молока та вершків, зокрема, у Лівію було експортовано 4921 т.

Крім того, велику частку молока та вершків експортовано в європейські країни – 1318,7 т. Найбільше цієї продукції Україна експортувала у Польщу – 1278,8 т.

Також за минулий рік Україна експортувала 9 т молока та вершків у США.

Натомість, імпорт молока та вершків в Україну у 2018 році становив 1325,7 тонни на суму 2068 тисяч доларів.

Найбільше Україна імпортувала з країн Європи – 1315 т, зокрема, з Бельгії – 1003 т молока та вершків, з Німеччини – 605 т, Польщі – 504,5 т, Франції – 400 т.

Крім того, з країн СНД у минулому році Україна імпортувала лише 5 т молока та вершків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Києві відбулась п'ята аграрна Конференція фахівців із закупівель

Захід, який цього року відбувся уже вп'яте, традиційно став потужним майданчиком для обміну досвіду між відомими агрокомпаніями та обговорення ними найактуальніших проблем закупівель.

Конференція складалась із двох основних панелей та круглого столу, в межах яких спікери з провідних компаній представили своє бачення щодо ризиків та способів удосконалення процесу закупівель українськими аграріями. 

Директор і засновник компанії EXPRO Consulting Геннадій Кобаль зазначив, що останнім часом Україна стрімко нарощує імпорт природного газу. Минулого тижня країна імпортувала його рекордний добовий обсяг за останні п'ять років – 58 млн куб. м. Зокрема, багато газу імпортують українські приватні компанії. Таким чином вони намагаються підготуватись до наступного року, коли між Україною та Росією завершиться контракт щодо транзиту газу до ЄС. 

За прогнозами EXPRO Consulting, цього року Україна може імпортувати 14 млрд куб. м газу. Водночас споживання газу в країні скорочується і наразі оцінюється в 32 млрд куб. м, з яких 9 млрд куб. м припадає на промисловість, зокрема, й аграрну галузь. Сьогодні ціни на газ для промисловості нижчі, ніж для населення, однак швидше за все взимку відбуватиметься перегляд тарифів і вартість газу для промисловості зросте. 

За словами Володимира Порайка, засновника групи компаній Martin, сьогодні передумов для дефіциту дизельного палива в Україні на початку сезону збирання врожаю немає. Наша країна диверсифікувала імпорт дизпалива, купуючи його в Литви, Білорусії та по Чорному морю, а заборона на експорт нафтопродуктів з РФ в Україну з 1 червня цього року не позначилась на ринку. Він зазначив, що для оптимізації закупівель палива аграріям слід уникати співпраці з сумнівними компаніями, проводити навчання персоналу контролю за прийманням та якістю нафтопродуктів, а також обирати компанії, для яких гуртова реалізація – це основний бізнес, адже вони не залишать своїх клієнтів без пального навіть в період дефіциту. Також дуже важливо формувати 4-6 тижневий запас товару з метою уникнення закупівель в період дефіциту.

Олег Максименко, національний менеджер з постачання електроенергії D.Trading, розповів про те, які зміни чекають на аграріїв після запуску ринку електроенергії в Україні 1 липня цього року. Основною зміною є те, що вже через кілька днів постачальники будуть закуповувати електроенергію не в держпідприємства «Енергоринок», а на спеціально створених майданчиках. Зокрема, тепер електроенергію можна буде купувати на ринку на добу вперед, на балансуючому ринку і методом підписання двохсторонніх договорів між генеруючими компаніями і споживачами. 

На реаліях нового ринку електроенергії для аграрних споживачів під час своєї доповіді також закцентував увагу директор компанії-енергопостачальника «Веракс Енерджі» Дмитро Находкін. За його словами, наразі дуже складно спрогнозувати на якому із сегментів новоствореного ринку електроенергії України буде найнижча ціна. Хоча відкриття ринку електроенергії відбудеться вже за кілька днів, більшість постачальників досі не мають сформованої пропозиції щодо цін. Лише наприкінці минулого тижня почали з'являтися перші цінові пропозиції від окремих компаній. 

Начальник управління закупівель агрохолдингу LNZ Group Роман Кравець поділився способами закупівлі природного газу в великій агрокомпанії. Зокрема, до них відноситься класичний спосіб закупівлі (на місяць уперед), закупівля всього необхідного об'єму природного газу на сезон, а також закупівлі із фіксацією ціни. Він зауважив, що до кінця 2019 року LNZ Group уже законтрактувала 90 млн куб. м природного газу, зокрема, тільки за перший місяць було підписано контрактів на 20 млн куб. м. Наразі у сховищах компанії перебуває приблизно 50 млн куб. м газу. 

Олексій Хлєбніков, заступник начальника відділу реалізації компанії «Укртатнафта», зауважив, що Україна сьогодні є імпортозалежною в плані палива. Сьогодні власне виробництво ставить усього 20%, а інші 80% імпортують переважно з Росії та Білорусі. «Укртатнафта» наразі переробляє 2 млн тонн нафти за рік, хоча потенціал перероблення становить 4,5 млн тонн. Компанія займає 16-17% паливного ринку України, однак якби вона мала змогу чесно конкурувати з російськими і білоруськими постачальниками, частка її ринку могла б зрости до 40%. 

Як зауважила начальник відділу основних виробничих матеріалів агрохолдингу «Астарта-Київ» Тетяна Галаніна, діджиталізація – це неминуче. Компанія почала впроваджувати власну систему проведення електронних торгів у 2009 році. Тоді ж була розроблена система внутрішнього узгодження тендерів, але через неї проходило лише 60% тендерів. 

Водночас менеджер проєкту з автоматизації систем закупівель «Астарти»  Володимир Степаненков зауважив, що сьогодні агрохолдинг досягнув того, що 100% закупівель здійснюється через електронні торговельні майданчики. З початку року компанія провела понад 15 тис. тендерних процедур. Зараз в одному тендері в середньому бере участь п’ять постачальників, а в деяких до 25, хоча раніше їхня кількість досягла трьох. У 2019 році додаткова економія на закупівлях «Астарти» склала 10%.

Кирило Пряников, CEO компанії QRSmarty, поділився з аудиторією нюансами процесу оптимізації закупівель на основі реальних даних. За його словами, під час закупівлі товарно-матеріальних цінностей агровиробнику слід звертати увагу на їхню стійкість і тривалість експлуатації, кількість браку в партії, кількість часу, витраченого на заміну контрактного елементу, і простою техніки, можливість проведення претензійної роботи та можливість отримати гарантію. Доповідач підкреслив, що розв'язати проблему закупівлі дійсно якісних товарно-матеріальних цінностей допомагає сервіс з обліку QRSmarty. Його впровадження дозволяє отримати статистику для оптимізації закупівель, аналітику стійкості ТМЦ, налаштовані процеси складської логістики, зниження ризиків розкрадання, оптимізацію інвентаризації тощо. 

За словами СЕО компанії Nectain Ukraine Якова Дудирєва, одним із способів зробити ваші закупівлі більш ефективними є закупівлі по smart-каталогам. Серед переваг такого виду закупівель є швидкі замовлення з фіксованими умовами і цінами від постачальника, наявність миттєвої інформації про наявність товару, його кількість і ціни всіх постачальників і автоматичний підбір альтернативних позицій. Це продукує здорову конкуренцію серед постачальників і мотивує їх покращувати свої умови. Водночас для працівників компанії закупівлі по smart-каталогам дозволяють звільнити до половини часу на стратегічно важливі питання, а також забезпечують відсутність рутини та збільшення особистої ефективності.

Про юридичні аспекти закупівель в агрокомпаніях розповів керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько. У своїй доповіді він зробив акцент на тому, які ж найбільші загрози для агровиробників і трейдерів несуть неправильно оформлені договори та які наслідки це може спричинити. Крім цього, експерт поділився практичними кейсами з власного досліду, які можуть допомогти агропідприємству уникнути помилок під час укладання договорів закупівель. 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні відкрився сезон заготівлі чорниці

Сезон стартував із запізненням на 10 днів. Cтаном на останній тиждень червня ціни на ягоду відповідають рівню цін останніх двох сезонів.

«Перші комерційні партій чорниці почали надходити на майданчики українських  гуртових ринків ще в середині червня, а на минулих вихідних чорницю почали закуповувати переробні підприємства.  Завдяки конкуренції між трейдерами та переробниками  ціни на цьому тижні знижуються дуже повільно.  До того ж, пропозиція чорниці збільшується нерівномірно, дощі заважають населенню збирати ягоду», - розповідає Тетяна Гетьман, керівник департаменту «Аналітика» ОРСП «Шувар»

За даними «Інфо-Шувар» станом на 25 червня 2019 року на гуртових майданчиках країни чорниця пропонується по 50-60 грн/кг  (1,6-2.0 EUR/кг), переробні підприємства приймають ягоду на заморозку по 30-40 грн/кг (1,0-1,3 EUR/кг) .

Рік тому найнижчі ціни на чорницю 50-55 грн/кг (1,6-1,8 EUR/кг) були зафіксовані в середині червня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Через подорожчання води для зрошення на Херсонщині прогнозують недобір рису

Ці вологолюбні культури є стратегічними для степової Таврії. За даними департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації, посіви рису в краї ледь дотягли до 5,6 тисячі гектарів, тоді як в минулому році вони перевищували 7,8 тисячі. Площі скоротилися у всіх «рисівних» районах — Голопристанському, Каланчацькому, Скадовському, пише growhow.in.ua.

Нескладно підрахувати, що при середній врожайності в 5,7 тонни рису-сирцю з гектара його недобір під час «білих жнив» може перевищити 12,5 тисячі тонн. А це вже удар по національному ринку з перспективою росту цін на рисову крупу. Адже саме Херсонщина забезпечує поставки більше половини вітчизняного рису. І власники плантацій переконують, що іншого виходу у них немає. Адже транспортування дніпровської води для поливу подорожчало на третину, тоді як оптові закупівельні ціни рисової крупи залишаються на рівні минулорічних.

Менше будуть на Херсонщині і в цьому році обсяги збору сої, яка на степовому півдні України теж вимагає зрошення. У минулому році площі під цю культуру з величезним експортним потенціалом становили майже 110 000 га, а зараз ледь дотягують до 90 000, говорить заступник директора департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА Андрій Неділько. Відповідно, очікуваний недобір — майже п’ята частина торішнього врожаю сої.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview