174499

Вирощування лаванди може стати справжнім бізнес-хабом для малих фермерів

В Україні ця культура ще не набрала обертів, але попит є, стверджують фахівці. Завідувач кафедри рослинництва і садово-паркового господарства Миколаївського національного аграрного університету Олег Коваленко вважає, в Україні для невеликих фермерських господарств ця культура може стати справжнім бізнес-хабом, але для початку треба знайти ринки збуту. Про це він розповів під час семінару «Лаванда – елементи агротехнології вирощування» організованим БФ «Ласка» та Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництвана базі ТОВ «Миколаївзеленгосп», повідомляє інтернет-видання «АгроЮг».

Коваленко зазначає, що багато українських фермерів хочуть займатися вирощуванням цієї культури. Але посадковий матеріал доволі не дешевий. Так, однорічний саджанець коштує близько 1$ (26-28 грн). Якщо брати площу для висадки 5 га при схемі посадки 0,7×1,20 м, що дорівнює 12 тис саджанців на гектар, то це буде коштувати близько $60 тис. Але варто зауважити, що рослина багаторічна і досягає до 20-25 років, а на деяких полях є навіть 50-ти річні рослини.

«Рослина добре ділиться поділом. Наприклад, ціна чотирирічної рослини близько 250 грн. Таку рослину можна розділити на 4-6, в залежності який кущ, яка коренева система. Зазвичай це краще, аніж розсаджувати розсадою, тому що рослина вже цвіла та вегетувала», — зазначає експерт.

У господарстві «Миколаївзеленгосп» лавандове поле висаджувалось 5 років тому на площі трохи менше 0,5 га.

«Частково площі висаджені розсадою, а частково насінням. Черенкували, а частково готували самі матеріал, а розсаду висаджували, яку ми самі отримували», — додає Коваленко.

Він зазначив, що в умовах Півдня для того, щоб виростити здорову розсаду лаванди необхідно обов’язково проводити обробку, тому що рослина сильно пошкоджується хворобами.

«Велика кількість фомозу, кореневих гниль. І щоб цього не було необхідно проводити захист. Можна захищати хімічними препаратами фунгіцидами, але це бажано робити на ранній стадії. А в подальшому лише бактеріальні препарати. Використовують їх 10-20 г. на 1 кг насіннєвого матеріалу, або 200-400 г. до 0,5 л при обробці 1000 саджанців перед висадкою. В результаті вегетації рослини оброблюють також фунгіцидними препаратами, для того щоб втримати рослину від зараження цими хворобами 1-2 літри на 1 гектар при обробці при вегетації.  Використовують для обробки рослин від шкідників ліпідоцид в дозі 7-10 літрів на 1 га при обробці по вегетуючим рослинам», — радить науковець.

Щодо об’ємів поставки саджанців насіння або саджанців із живцю, то вони в основному мають орієнтуватися на покупця, замовника, які замовлять продукцію. Тому що висаджування із насіння – це невідповідність батьківських форм, оскільки в результаті перезапилення формуються зовсім інші рослини, в яких буде зовсім інший склад ефірної олії.

В залежності від техніки, якою будете проводитись обробка культури, адже необхідно все таки оброблювати міжряддя, треба формувати схему посадки. Обробка може бути механічною та паровою – за допомогою пару високої температури.
Розсаду лаванди можна висаджувати майже цілий рік.

«Якщо великі об’єми висадки, то краще робити висадку механізованим способом. Механізованим способом висаджуються розсади касетами 400×600 під розсадо-посадкову машину. Такою машиною можна висаджувати розсаду, яка висотою буде 10-15 см. Якщо рослина буде вище, то при застосуванні даного способу буде пошкоджуватись сама рослина», — зауважує Коваленко.

Він додає, що якщо фермер обирає для себе механізований спосіб, то висадку можна проводити починаючи з квітня – закінчуючи серпнем. А якщо висадка проводиться ручним способом, то кращий період для цього осінь – кінець вересня-початок жовтня. Оскільки є в наявності достатня кількість тепла, щоб рослина добре прижилася і далі почала вегетувати.

Хоча коренева система рослини поверхнева, рослина є посухостійкою. А не зважаючи на це вона потребує після висадки достатньо вологи, для того, щоб саджанці добре прижилася. Після скошування суцвіть бажано також проводити полив, для того, щоб лаванда добре продовжувала вегетувати.

«Хоча рослина посухостійка та не витримує перезволоження, в умовах Півдня бажано краплинне зрошення, а вже, наприклад, в Київській області можна обійтись звичайним поливом», — додає експерт.

Щодо підживлення, то можна використовувати мікродобрива та бактеріальні препарати для стимуляції розвитку рослини для відновлення вегетації після скошення та весняної вегетації.

«Ми використовували препарат азотофіт: 1-1,5 л на 1 га. Мікродобрива використовували по 2 л на 1 га. А в умовах підвищення температурного режиму використовували препарати-антидепресанти: аквасил та аміномакс: 1-1,5 л на 1 га. Мінеральні добрива ми не використовували», — ділиться досвідом Коваленко.
Скошувати лаванди можна ручним або механічним способом. Але зазвичай для виготовлення олії використовується ручний спосіб, щоб на рослину не попадали мастильні матеріали механізмів комбайну.

Експерт каже, що на полі до 10 гектар можна обходитись ручним збиранням – за допомогою ножиць, секатора, акумуляторних ножиць і т.д. 10 чоловік найманих можуть висаджувати до 10 гектар площі і збирати з неї урожай.

Показники врожайності лаванди коливаються в межах 20-30 центнерів з гектару сухого врожаю.

«Ми збирали урожай і підсушували його. На сьогоднішній день в Україні мало переробників, які займаються виготовленням ефірної олії. І таким переробникам необхідне лише одне суцвіття, без квітконосу. Тому після того як мі висушили лаванду, обірвали суцвіття. Крім того, сировина має бути заздалегідь висушена. Тому для тих хто хоче займатися лавандою, треба спочатку найти ринки збуту. Наприклад, якщо ви реалізуєте рослину на букетики, значить домовленість з квітковими ринками. Хоча на квіткових ринках майже лаванди не має, тому попит може бути високим. Висушену лаванду можна використовувати або на олію або на саше», — акцентує науковець.
В Україні лаванду вирощують більшість в приватному секторі. Є лише декілька господарств, які висаджують культуру в об’ємах до гектару та трохи більше: в Київській області, Миколаївській, Херсонській та Одеській. Але вони не можуть задовільнити попит навіть на внутрішньому ринку.

Питання збільшення об’єму ринку лаванди в Україні доволі гостро. Культуру використовують в чаях, в спиртових напоях, в каві, медицині, парфумерії іде інде.

«На сьогоднішній день у нас є заявка на постачання лаванди для виготовлення подушок для Закарпатських баз відпочинку. Вони купують цю культуру закордоном для приготування подушок із саше лаванди. Кожен дома намагається в себе тримати маленький мішечок у себе біля голови для міцного сну», — каже Коваленко.

Якщо лаванду реалізовувати на букетики, то математика буде такою: в одному букетику 100 штук суцвіть із квітконосами, з 1 куща виходить 1-3 букетика (в залежності від віку рослини), 1 букетик коштує 100 грн, оптом — 50 грн. Якщо брати 12 тис рослин на 1 гектар, то це буде 600 тис грн.

Ціни на кавуни обвалились в 2 рази

Про це повідомляють в аналітичному центрі «Інфо-Шувар» із посиланням на дані власного моніторингу цін на найбільших гуртових майданчиках країни.

Для фермерів Півдня таке різке падіння ціни стало шоком, на минулому тижні перші кавуни вони відвантажували по 10-12 грн/кг (0.33-0.44 EUR/кг) і попит в цілому був задовільним. Сьогодні українські трейдери готові купувати херсонський кавун з поля не дорожче 5,0-5,5 грн/кг (0.16-0.18EUR/кг).

Двократне зниження ціни було зафіксоване на початку тижня і на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку ОРСП  «Шувар»  у Львові, сьогодні тут кавун коштує  9,0-10,0 грн/кг (0.30-0.33 EUR/кг).

Слід зазначити, що рік тому український кавун коштував ще дешевше. В 2018 році українські виробники суттєво збільшили площі під кавуном в «плівкових»  міні – теплицях, через це вже в кінці червня пропозиція на ринку була значно більшою, ніж зараз, а фермери Херсонщини  відвантажували кавун по 1,2-1,5 грн/кг (0.04-0.05 EUR/кг).

Для прикладу, на майданчику ОРСП «Шувар» станом на останній тиждень червня 2018 року вже було продано понад 150 тонн кавуна, в цьому році пропозиція є в 1,5 рази меншою.  За весь 2018 рік через  майданчик  «Шувару» було продано майже 16 тис. тонн українських кавунів.

За попередніми оцінками галузевих експертів  в цьому сезоні площі під раннім кавуном в господарствах Півдня  скоротились , а плантації під  «багарним» кавуном навпаки розширились.  «Багарний» кавун з’явиться на ринку в другій половині липня

Херсонські вчені вперше в Україні виростили перлини

Для цього тут використовували не молюсків з віддалених морів і океанів, а два види мешканців нашого Дніпро-Бузького лиману – перловиць і беззубок. В їх мантії з усіма пересторогами заклали по десять-двадцять мікроскопічних скляних кульок, пише seeds.org.ua.

А потім три десятка молюсків повантажили в біофільтр установки із замкнутим циклом водопостачання, де вже містилися різні водні мешканці. І ось чотири-п’ять місяців потому стулки раковин відкрили, а там були справжнісінькі перли – близько двохсот штук.

Перлинки були всього півтора-два міліметри в діаметрі, але дуже красиві – білі або бузково-фіолетові. Частина їх поповнить експозицію вузівського музею, а решту вивчатимуть – зроблять середовища, проаналізують якість і швидкість наростання шарів перламутру. Результатом першого етапу експерименту в вузі задоволені.

“Отримані нами дані просто безцінні – адже до того в Україні вирощуванням перлів ніхто не займався”, – коментує подію керівник лабораторії проблем аквакультури ХДАУ, кандидат ветеринарний наук Віталій Олефіренко.

“Експеримент показав, що перли краще росте саме в перлівниця, а другий вид молюсків – беззубки – для цього підходить гірше. Крім того, в процесі догляду за ними студенти отримали необхідні навички, які можуть стати в нагоді їм в майбутньому – можливо, і для роботи на більших фермах з вирощування перлів, – говорить учений.

Де в Європі найдорожчі продукти харчування

Євростат опублікував звіт з порівнянням цін на продукти харчування в країнах ЄС, пише agroportal.ua.

Данія зайняла перше мiсце за найвищим рівнем цін на продукти харчування та безалкогольні напої в ЄС у 2018 році — 130% від середнього показника по блоку», — йдеться у повідомленні. Далі йдуть Люксембург і Австрія (125%), Ірландія і Фінляндія (120%) і Швеція (117%). Найнижчий рівень цін спостерігався в Румунії (66%), Польщі (69%), Болгарії (76%), Литві (82%), Чехії (84%) та Угорщині (85%). Для хліба і зернових рівень цін коливався від 54% від середнього по ЄС в Румунії до 152% в Данії; на м'ясо — від 63% у Польщі та Румунії до 146% в Австрії; а для молока, сирів і яєць — від 71% у Польщі до 136% на Кіпрі.

Найнижчі рівні цін на алкогольні напої були зареєстровані в Болгарії та Румунії (74% від середнього по ЄС) та Угорщини (77%), а найвищі у Фінляндії (182%), Ірландії (177%) та Швеції (152%). Для тютюну рівень цін був вчетверо вищим у найдорожчій державі-члені, ніж у найдешевшій. Найнижчий рівень цін спостерігався в Болгарії (49% від середнього по ЄС), Польщі (60%) та Хорватії (62%), а найвищий у Великій Британії (204%), Ірландії (201%) та Франції (141%).

Ціни на молоко в Україні почнуть зростати

Індикатором тут, як і зазвичай, були ціни на сировину екстрагатунку. Вони показали стабілізацію на рівні 9,34 грн/кг, що було навіть на 2 коп. вище за ціну двотижневої давності.

Зупинилось зниження ціни і на молоко вищого ґатунку, яка залишилася на тих же рівнях ― 8,9 грн/кг. Ознаки стабілізації проявили і ціни на молоко першого ґатунку з утриманням ціни на позначці 8,67 грн/кг. Така динаміка, схоже, відновлює «статусу-кво» в різниці ціни екстрагатунку з нижчими сортами, як це відмічалося протягом другої половини 2018 року.

На стабілізацію та зміну тренду вже протягом місяця очікується у експертному середовищі, що пов’язано з факторами збільшення обсягів експорту, виконанням проекту кошерної молочної продукції, глобальним підвищенням цін на сировину. Наразі існують всі підстави та тверді переконання, що з початку липня ціни на сире молоко в Україні почнуть зростати.

На Херсонщині згоріли два поля фермерської пшениці

Про це повідомляє прес-служба ГУ ДСНС України у Херсонській області, пише agro-yug.com.ua.

Вигоріло 4,7  та 4,8 гектар пшениці на корню на полях двох фермерських господарств.

Зі слів фермерів з’ясовано, що займання в одному випадку виникло через потрапляння пожнивних залишків до шнека комбайна з подальшим тертям зі шківом агрегату, в іншому через кинутий недопалок з автомобля зі сторони грунтової дороги, до якого прилягало пшеничне поле.

В обох випадках саме недотримання норм пожежної безпеки на час жнивної кампанії і призвело до таких наслідків.