178171
182818

Як ефективно управляти агрокомпаніями

Цьогорічний формат події змінює звичний готельний  конференц-зал на виробничий павільйон!

Дата: 19-20 вересня 2018 року

Місце: виробничий павільйон агрохолдингу «Агро-Регіон», вул. Соборна, 59, с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київська область.

Ключова тема конференції: Агробізнес 2018: АГРО чи БІЗНЕС

Основні теми:

  • Генетичне редагування агробізнесу: балансування між фермерством та бізнесом;

  • Інновації як виклик. R&D чи пошук готових ідей (Corporate Venture);

  • У пошуках оптимального розміру: міжсекторіальний досвід;

  • Корпоративна соціальна відповідальність (CSR): більше ніж «благодійність».

Ключові спікери:

Міхаель Хорш, засновник, генеральний директор, Horsch (Німеччина). Видатний конструктор та інноватор, співвласник компанії сімейного типу з виробництва с/г техніки, що має щорічний обіг півмільярда євро; стратег та футуролог.

«Ми з моїм братом дуже «агресивні» підприємці. Постійно критикуємо один одного, ставимо перед собою виклики. Завдяки цьому ми створюємо середовище, яке мотивує нас ставати більш інноваційними. Наша команда робить неймовірні речі на науково-дослідному полі розміром в 6 тис. га. Компанія ставить перед собою декілька ключових завдань. По-перше, це повна автоматизація, і ми говоримо саме про роботизацію підприємства. Якщо брати до уваги наш R&D відділ,то ми використовуємо багато нових технологій, зокрема програми симуляції, 3D-принтери тощо. Комп’ютерні симуляції забезпечують нас більш точними даними, аніж випробування в польових умовах. По-друге, компанія намагається знайти баланс між використанням ЗЗР та механічною культивацією для того, щоб піклуватися про навколишнє середовище», – ділиться робочими моментами Міхаель Хорш

Фабіо де Резенде Барбоса, генеральний директор, NovAmerica (Бразилія). Фабіо де Резенде Барбоса працював у Франції, Тайвані, Кореї та Австралії. У 2005 році повернувся на Батьківщину, а уже в 2008 році був призначений відповідальним за всі операції компанії NovAmerica у Бразилії. Сьогодні NovAmerica є найбільшим незалежним виробником цукрової тростини із земельним банком 85 тис. га та має посіви зернових культур (соєвих бобів та кукурудзи) на 5 тис. га.

Фабіо де Резенде Барбоса акцентує увагу на тому, як технології вже змінили процес управління та роботу в NovAmérica: «Сьогодні всі замовлення обробляються за допомогою програмного забезпечення. Ділове спілкування все більше переходить в цифровий формат: через соціальні мережі чи мобільні додатки. Раніше  погодження окремого процесу займало від 15 до 20 днів, а сьогодні 78% відкритих питань закриваються протягом 2. Наша ціль – 100% в день поданої заявки».

Клеман Куссенс, генеральний директор, Agro KMR (Франція-Україна). Компанія обробляє близько 11 тис. га землі у Дніпропетровській області силами всього 42 працівників, що в 4-5 разів менше, ніж у середньому по Україні. Підприємство з французькими інвестиціями в Україні працює вже 12 років, використовуючи новітні технології і демонструючи високі показники продуктивності. Злагоджена колективна робота професіоналів – ось основний секрет успіху Agro KMR. Основні принципи кадрової політики компанії – це побудова команди на людських відносинах та взаємоповазі. «В Україні є люди, котрі хочуть працювати, та великі площі родючих чорноземів – саме ці два компоненти забезпечують високу ефективність агробізнесу. Ми мотивуємо наших працівників як фінансово, забезпечуючи належний рівень оплати, так і надаючи гідні умови праці та соціальне забезпечення», – коментує Клеман Куссенс, генеральний директор, Agro KMR.

Другий день конференції LFM проходитиме у форматі польової події, де буде представлено 25 провідних брендів с/г техніки.

Детальніша інформація про захід ТУТ.

З питань участі у події звертайтеся, будь ласка, за телефонами: (044) 236-21-10, 236-21-13 або електронною поштою: [email protected]

 

[email protected]

 



170 корів втекли з України в Білорусь

16-річний юнак пояснив, що порушив державний кордон, коли шукав стадо корів в 170 голів, щоб повернути на українську територію, пише charter97.org.

На хлопця склали протокол за порушення кордону і передали в Україну, повідомляє прес-служба Прикордонного комітету Білорусі. Якщо протягом року він знову незаконно з'явиться в Білорусі, на нього можуть завести кримінальну справу.

До речі, корів після виконання формальностей також передали в Україну. Прикордонники в цьому районі фіксують вже третій з початку року випадок, коли через кордон з України переходять великі стада худоби.

Ваш вибір 'Подобається'.


Українець виростив гігантський кавун вагою 119 кг

Сьогодні в світі налічується майже 1300 різних сортів. Їх вирощуванням займаються практично в ста країнах по всьому світу, пише news.t1.ua.

Фермери з усього світу дуже люблять проводити різні експерименти , тому щороку з’являються кавуни, які мають все більшу вагу.

Щорічно найазартніші з них намагаються виростити найбільший кавун у світі.

Баштанник з Херсонщини зумів виростити кавун вагою 119 кг, правда насіння, з якого вийшло таке чудо, привезене із США.
Називається цей сорт Кароліна Кросс. Це спеціальний сорт важких і великих кавунів довгастої форми зі світлими зеленими смужками.

Для повного дозрівання такого кавуна необхідно близько 100 днів. Але навряд чи секрет такої величезної ваги полягає лише в спеціальному насінні.

Херсонський баштанник тримає в таємниці справжню причину і секрет, як саме виростив такий кавун-гігант.

Ваш вибір 'Подобається'.


Україна може посісти третє місце в світі по валовому збору волоського горіха

Про це повідомив Президент асоціації горіховодів України Володимир Пахно, пише agrarii-razom.com.ua.

Він заявив, що в цьому році очікується рекордний урожай волоського горіха - понад 120 тис тонн.

«У цьому році Україна зможе зайняти 3 місце в світі по валовому збору волоського горіха. Ми плануємо зібрати рекордний урожай - більше 120 тис тонн волоського горіха », - каже Пахно.

За його словами, близько 70% грецького горіха експортується. У той час, як фундук в основному спрямований на внутрішній ринок.

Крім цього, в цьому році значно збільшилися горіхові посадки.

«Ми запланували посадку волоського горіха на площі 2000 га, але вже ця цифра буде більше - приблизно 2180 га буде висаджено під горіхом в цьому році - це і волоський горіх і фундук», - повідомляє Президент асоціації.

Горіхові сади збільшуються у всіх регіонах України. Більш активно, за словами Володимира Пахно, насадження збільшуються у Вінницькій, Закарпатській, Львівській, Дніпропетровській та Херсонській областях.

«Єдине за кліматичними умовами Північ - це більше фундук, а волоський горіх висаджується по всіх регіонах України, крім цих самих Північних регіонів», - уточнює Пахно.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Заборона імпорту пальмової олії не замінить боротьбу із фальсифікатом

Про це у коментарі УНН зазначила керівник відділу тестування Центру експертиз “Тест” Ніна Кільдій, коментуючи рекордні темпи нарощення імпорту “пальми” в нашу країну.

“У першу чергу, треба контролювати фальсифікацію продуктів харчування іншими жирами, в тому числі, і пальмовою олією. Якщо ми говоримо, наприклад, про молочну продукцію, то треба слідкувати, щоб не було фальсифікації, а не обмежувати ввезення (пальмової олії - ред.). Основна вимога і основний пріоритет для споживача полягає в тому, щоб вся інформація, яка нанесена на етикетку - відповідала дійсності. І далі вже людина сама може обирати, що вона хоче купувати - а що ні”, - зазначила експерт.

Кільдій припустила, що у разі обмеження імпорту пальмової олії, виробники шукатимуть їй заміну.

“Єдина альтернатива - це кокосова олія і гідрогенізовані жири на зразок маргарину чи кулінарних твердих жирів. Знову ж таки - це далеко не найкраща альтернатива, адже прямої однозначної шкоди пальмової олії у світі не доведено, і в усьому світі вона теж, до речі, не заборонена”, - зауважила вона.

Нагадаємо, Україна зараз закуповує максимальні партії пальмової олії за 5 років.

Зауважимо, що пальмову олію вітчизняні виробники, як правило, використовують у молочній і кондитерській промисловості. А зростання показників імпорту "пальми" може свідчити про збільшення частки фальсифікату молочної продукції на ринку, вважають фахівці.

ВР недавно прийняла законопроект про заборону використання пальмової олії в продуктах харчування. Документ поки був проголосований тільки в першому читанні.

За словами депутата Сергія Тригубенка, прийняття законопроекту в цілому може спровокувати подорожчання кінцевих продуктів харчування (масла, сиру, сметани), проте це і "логічно, адже "пальмою" замінюють натуральні тваринні жири, чого категорично допускати не можна".

Нагадаємо також, що в ЄБА підтримали заборону на використання пальмової олії в молочних продуктах.



Хліборобам доведеться шукати ніші, а не пекти один соціальний хліб

Це може статися за умови, якщо закупівельна вартість борошна зросте, наприклад, з 6 до 8,5 тис. грн, і при цьому національна валюта знеціниться до 30 грн/$, передає propozitsiya.com. Такий прогноз у своїй колонці у «Дзеркалі тижня» висловив Віталій Кузьмін, економічний експерт, керуючий партнер WDD Grouр.

За його словами, заяви про те, що хліб може зрости в ціні на 30%, і більше швидше схожі на штучне нагнітання паніки. Але і стабільної вартості хліба чекати не варто.

За оцінками представників галузі, нині борошно становить близько 30-40% від ціни буханки хліба. Ще близько 10% припадає на інші витрати, які залежать від курсу долара, наприклад, доставку.

Підприємства найбільше виробляють соціальні сорти. Подорожчання буханця на гривню-дві може негативно позначитися на попиті на нього. У результаті деякі покупці будуть зменшувати обсяги споживання.

Також існує сегмент так званого здорового харчування. На сьогодні такі буханці коштують від 30 гривень, і навіть якщо ціна на них підніметься до 50, то це, швидше за все, не звузить коло прихильників цього продукту.

Словом, хлібопекарням потрібно буде докласти зусиль, щоб вивчити попит покупців і знайти ціновий баланс. Ще їм доведеться розбити свою продукцію на категорії. Так вони охоплять всіх: забезпечать не дуже дорогим соціальним хлібом велику кількість людей, і уникнуть простою потужностей та масових скорочень працівників, залишивши для себе ніші, в яких зароблятимуть.

Проте соціальний хліб все одно дорожчатиме. Його ціна буде зростати як мінімум на показник рівня інфляції. Але це не буде різкий стрибок: +12-20% до вартості за один раз. Збільшення відбудеться плавно.