Як успішно запровадити точне землеробство

Їх розповів представник компанії Origin Enterprises Вінсент Джилінхем під час Дня поля LFM 4.0 «День агротехнологій» на базі ПрАТ «Агрофорт» (входитьдо МХП), передає AgroPolit.сom.
«Перша порада — починайте з ґрунтів, складайте їхню мапу «яскравості» (строкатості). Наразі таку карту ми вже створили на територію всієї Британії на замовлення уряду. Роздільна здатність зображення — 5 метрів. Починайте цифрову подорож із ґрунту», — говорить він.
Друга — формувати мапа типу ґрунтів: слід брати зразки різних ґрунтів на полях, які обробляє компанія. «Є поле, берете зразки, адже воно не може бути однорідним. Поле варіабельне і треба ним управляти», — пояснює експерт. За словами Джилінхема, взяті зразки дозволять підібрати максимально точно добрива для кожного поля. На думку експерта, для українських полів достатньо 5—6 зразків ґрунтів з одного поля.
Третя порада — порівняти мапу урожайності та яскравості ґрунтів.
Вінсент Джилінхем також розповів про технологію отримання рентгенологічного зображення полів для точного землеробства, якась сьогодні набуває все більшого поширення. «Радар працює на базі мікрохвиль. Це дозволяє уникати ризику туманності й поганої якості знімків, які робить супутник. Радар не бачить кольору, а лише структуру культури», — пояснює він.
Соняшник перестав бути найрентабельнішою культурою

До збору приступило більшість виробників, пише landlord.ua.
«В нашому регіоні урожай соняшнику цьогоріч точно буде меншим, ніж торік. Останній дощ був в середині травня, в липні-серпні температура повітря трималася під 40 градусів. За мій досвід роботи в сільському господартсві такого ще не було», – розповів Landlord Дмитро Скорняков, генеральний директор Harveast.
Нині компанія збирає 17 ц/га. Розраховували на 10-15% більше.
Деякі аграрії отримують ще меншу врожайність. В Запорізькій області збирають найнижчий урожай за всю історію, в Херсонській за офіційною статистикою – 1,1 ц/га на круг.
Ще одна проблема – олійність насіння. Минулого року вона складала 48-49%. Цьогоріч 49% ніхто вже не очікує.
Переробники будуть конкурувати за урожай. Аграрії ж розраховують на ріст цін – хоча б на той відсоток, який вони недоотримали по збору.
При цьому соняшник для багатьох перестав бути найрентабельнішою культурою.
«У нас останні 2 роки соняшник займає 3-4 місце. Торік найрентабельнішою була сочевиця, в цьому році – теж», – додав Скорняков.
Днями Міністерство сільського господарства США знизило прогноз виробництва соняшнику в Україні на 0,5 млн тонн. Очікується, що врожайність складе 21,9 ц/га.
Еко-машина з буряку і льону підкорює дороги

Особливістю нового легкового авто під назвою «Lina» є те, що шасі, кузов і салон автомобіля виконані з натуральних матеріалів, а конкретніше... бурякового цукру і льону. До того ж (це напевно сподобається захисникам довкілля), нове авто — повністю розкладається мікроорганізмами, пише Зерно.
Еко-машина, сертифікована Netherlands Vehicle Authority, не тільки енергоефективна; новий автомобіль надійний і стабільний в роботі. Lina, яка важить всього 300 кілограмів, може перевозити до чотирьох осіб. Розробляючи екологічно чистий автомобіль, організація TU/ecomotive при Технологічному університеті Эйндхофена для шасі використовувала поєднання біокомпозіта і біопластика. Структура біопластика або PLA, що використовується в якості основного матеріалу, виготовлена з цукрових буряків на всі 100%. Основний матеріал покритий біокомпозитними листами, складеними на основі льону, який, як і буряк, вирощується в Нідерландах. З точки зору міцно-вагового співвідношення біокомпозит порівняємо з усім відомим скловолокном. Матеріалом для конструкції кузова послужив льон.
Lina буде використовувати перероблений акумулятор від Nova. Вихідна потужність автомобіля складає 8 кВт з використанням 2 двигунів постійного струму. Авто можна відкривати за допомогою смартфона, що дозволяє машині розпізнавати користувача і пристосовуватися до його особистих налаштувань, таким, як музичний плейлист або телефонні контакти.
Таким чином, у разі затребуваності даного проекту, вирощування сільгоспвиробниками буряків і льону знайде нові смисли.
Чому в Україні поменшало свиней?

У порівнянні з показниками січня-серпня 2016-го, скорочення кількості свиней у сількогосподарських підприємствах перевищило 10%, тоді як у присадибному секторі — 8%.
Про це повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані Державної служби статистики України.
Так, станом на 1-ше вересня сільськогосподарські підприємства утримували 3,45 млн свиней. Це майже на 0,4 млн голів менше ніж на відповідну дату минулого року. Зменшення числа свиней торкнулося усіх регіонів України за винятком Волинської, Донецької, Київської та Рівненської областей. Там виробники свинини дещо збільшили кількість утримуваних тварин — плюс 53 тис. голів сукупно. Проте, це не компенсувало зменшення кількості свиней на промислових фермах Запорізької (мінус 54,2 тис. голів у порівнянні до поголів’я станом на 1-ше вересня 2016-го), Полтавської (мінус 63 тис. свиней) та Харківської області (мінус 115 тис. свиней).
Варто зауважити, що масштабне скорочення промислового поголів’я на Харківщині пов’язано з плановою реновацією поголів’я одного з ключових операторів регіону, і має тимчасовий характер.
«Аналогічну стратегію скорочення поголів’я з метою модернізації виробничих приміщень та оновлення поголів’я обрали і низка виробників свинини середніх розмірів. Тож вже у кінці року та на початку 2018-го варто очікувати на поступове відновлення свинопоголів’я промислового сектору», — коментують у аналітичному відділі АСУ.
Під девізом: Змінимо майбутнє! Інвестуємо в продовольчу безпеку!

Цю проблему останніх 50 років намагаються вирішити як науковці та світові організації, так і представники влади та бізнесу з різних країн. Та ще останнім часом міграційна проблема захопила майже весь світ.
Традиційно щороку, на передодні Всесвітнього дня продовольства AGROPORT разом з ФАО зібрали круглий стіл «Змінимо майбутнє міграційних потоків – інвестиції в продовольчу безпеку і розвиток сільського господарства». Метою цього заходу стало обговорення допомоги учасникам глибше зрозуміти нові рекомендації ФАО та міжнародні стандарти.
Проблема сьогодення майже у всіх країнах - це міграція. Причини різні: возз'єднання з сім'єю, пошуки хорошої роботи, набуття нового досвіду або початку кращого життя. За статистикою у 2015 році мігрантом став кожен сьомий житель планети. Найбільш вразливими є жителі сільської місцевості, більш ніж 75% селян залежить від сільського господарства чи іншої діяльності в сільській місцевості.
В ході круглого столу ФАО наголосила, що одним із пріоритетних напрямків повинен стати розвиток сільських територій. Це допоможе частково усунути фактори, які змушують людей переміщатися, шляхом створення для молодих людей можливостей для господарської діяльності і робочих місць, не пов'язаних із землеробством (наприклад, невеликих підприємств з виробництва молока або птиці, харчової переробки або садівництва). Також це вплине на посилення продовольчої безпеки.
«AGROPORT цікава площадка, де є можливість говорити про нагальні проблеми як світові, так і українські. Особливу увагу сьогодні приділяємо проблемам зв’язаними з розвитком сільських територій та міграційним потокам. ФАО починає впроваджувати ряд серйозних проектів направлених на вирішення або спрощення проблем людей, які вимушені мігрувати», - розповів Михайло Малков, координатор програм розвитку ФАО в Україні.
ФАО стверджує, що міграція може стати хорошим способом поширення нових знань, навичок або робочої сили, що сприяє прискоренню економічного зростання в різних регіонах України або навіть в новій країні, при умові що така міграція буде добровільна, а не вимушена! ФАО працює над тим, щоб дати людям можливість вибору і усунути ряд корінних причин міграції, включаючи голод, злидні і наслідки зміни клімату.
«З 2015 року особливу увагу приділяємо міграційним проблемам у Східних регіонах України. Наша програма націлена на те, щоб люди, які вимушені були змінити місце свого проживання, могли повністю використати свій потенціал на новому місті. Щоб зайнятість в сільському господарстві відволікала їх від нагальних проблем. Адже розвиток сільських територій більшою мірою пов'язаний з сільським господарством»,- зазначив Фаррух Тоїров, координатор програм ФАО з реагування у надзвичайних ситуаціях в Україні.
Ще одне з питань, яке було підняте при обговоренні на круглому столі це інфраструктура продовольчого ринку в Україні. Проблема полягає в тому, що інфраструктура продовольчого ринку України є недостатньо розвинутою. А тому виникає ряд ускладнень майже у всіх робочих процесах. АПК потребує ефективного створення умов досконалої інфраструктури, найбільш проблематичні це банківська система та логістична. Саме ці елементи інфраструктури АПК повинні забезпечувати вільне просування сільськогосподарської сировини і продовольства в межах держави та за її межами. Та як показав досвід минулих років реформи в цих сферах впроваджуються досить повільно. Багато проблем залишились не вирішеними.
«Львівщина приваблива для жителів всієї України з точки зору міграції, як в сільськогосподарському так і в географічному, культурному та інших напрямках. Але існує велика проблема з сезонною трудовою міграцією закордон. Цьому сприяють очевидні фактори: близькість до кордонів, безвізовий режим, та різниця в заробітних платах. Ці всі проблеми ми розуміємо, але конкретних шляхів вирішення на сьогодні немає. Єдиним варіантом ми вважаємо це підтримка розвитку аграрних бізнесів», - зауважила Наталя Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації.
ФАО також висловила активну підтримку в створенні ефективних та сталих ланцюгів доданої вартості за участі малих та середніх агро виробників, та розвитку аграрних бізнесів.
«Агросектор є ключовим напрямком у Східному регіоні, а саме в Харківській області. Цьому сприяє як географічне положення, так і родючі ґрунти. Великою перевагою є наявність потужного наукового потенціалу. Але є ряд проблем, які значно впливають на розвиток сільського господарства. Такі як: логістика, оновлення технічного обладнання, земельна реформа та ін. Пріоритетна задача на сьогодні це реформувати АПК України та залучати інвестиції в розвиток нашого регіону та України в цілому», - підкреслив Олександр Нездюр, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації.
Також був презентований південний регіон України, де перший раз стартуватиме AGROPORT у 2018 році.
«Херсонська область перша в Україні запровадила органічне землеробство. Як то кажуть, Крим дивиться на Україну через Херсон. Ми намагаємось створити сприятливі умови для життя в нашому регіоні. Є програма підтримки молоді з сільських районів мешкання. Ця програма спрямована на надання можливості отримати безкоштовно вищу аграрну освіту. Є багато переваг та умов для ведення бізнесу. До речі, у нас прекрасне авіасполучення з широкою картою покриття, як по Україні, так і закордон. Перші показники нашої праці - це регулярні візити потенціальних інвесторів до нашого регіону, адже інвестувати у нас є куди!», - презентував свій регіон Євген Рищук, заступник Херсонської обласної державної адміністрації.
На круглому столі було підняте ще одне нагальне та важливе питання євроінтеграції проектів АПК, та підтримка цих проектів з боку Міністерства АПК. Законодавча складова євроінтеграції агропромислових проектів - це ключ до реформування галузі відповідно до вимог, принципам і стандартам, прописаним в Угоді про Асоціацію з Європейським Союзом. Міністерство аграрної політики і продовольства України, відповідальне за розвиток галузі, бере активну участь не тільки в налагодженні виробництва і експорту сільськогосподарської продукції, а й в законодавчій діяльності.
«Дякую AGROPORT , що зібрали та представили різні регіони України з різним потенціалом та проблемними ситуаціями. Сьогоднішній діалог важливий для всіх присутніх, бо проблеми, підняті сьогодні актуальні і вимагають особливої уваги. Хочу звернути увагу на те як змінюється думка в регіонах, відмирають залишки радянської ментальності. Глобально змінюється середовище у регіонах, з’являється прогресивне бачення розвитку», - підсумувала вищесказане Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань євроінтеграції.
Одним з найважливіших факторів у досягненні успіху в Сталому розвитку є приватно-державна співпраця. Держава повинна забезпечити формування соціального діалогу. Тільки у співпраці Держави та бізнесу можливе швидке та ефективне проведення структурних реформ, забезпечення економічного зростання, створення сприятливих умов для ведення господарської діяльності. Подолання бідності шляхом ефективної зайнятості населення, високої вартості робочої сили, накопичення людського і соціального капіталу, розвитку підприємницької активності населення, зміцнення середнього класу, підвищення соціальних стандартів і гарантій, а також надання необхідної соціальної підтримки вразливим групам населення.
«В цьому році ми стали партнерами з ФАО по проекту спрямованому на боротьбу з ерозією ґрунтів, відновлення стану лісосмуги. Ці проекти одні із важливіших для нас. 174 країни купують харчі вироблені в Україні. Але потенціал як врожайності, так і експорту набагато більший за сьогоднішній. Для реалізації цих амбітних цілей Україні не вистачає інвестицій», - з боку агробізнеса підсумував Джон Шморгун, президент AgroGeneration
Особливу увагу необхідно приділити створенню сприятливого інвестиційного клімату за рахунок підняття репутації України на світовому ринку, до такого висновку дійшли всі спікери цього заходу.
Довідка:
АГРОПОРТ - щорічний масштабний захід з підтримки фермерства та сільгоспвиробників України і Східної Європи. Проходить з 2015 року за підтримки FAO і входить в календар ООН. Традиційно тематика заходу корелюється з генеральною лінією FAO і підтримує тематику Міжнародних років, які приймає Генеральна асамблея ООН. З 2016 АГРОПОРТ об'єднав фермерів всієї України і проводиться в форматі Захід-Схід. Форум є комплексним і складається з виставки техніки і технологій для фермерства, інвестиційної конференції та серії семінарів, круглих столів та зустрічей бізнесу. З моменту заснування проходить на майданчиках Міжнародних аеропортів Харкова і Львова. Організатор форуму: консалтингова компанія ТОВ «Авіабренд».
Продовольча і сільськогосподарська Організація ООН (ФАО) є міжурядовою і спеціалізованою установою ООН, до складу якої входять 194 держави-члена, два асоційованих члена і одна організація-член - Європейський союз. Штаб-квартира ФАО знаходиться в Римі (Італія), а представництва організації розташовані в більш ніж у 130 країнах. Організація сприяє встановленню партнерських відносин між урядами, бізнес-об'єднаннями, громадянським суспільством і приватним сектором в сфері продовольчої безпеки і розвитку сільського господарства.
Всесвітній день продовольства (World Food Day) щорічно відзначається у всьому світі 16 жовтня, на честь заснування Всесвітньої продовольчої організації (FAO). У 2016 році святкування було присвячено темі зміни клімату у всьому світі, і, відповідно, змін у сільському господарстві та виробництві продуктів. На всіх континентах і у всіх країнах-членах ООН WDP відзначається тематичними конференціями, семінарами та спеціальними акціями із залученням профільних фахівців і широкої громадськості..
Україна може встановити рекорд з експорту кукурудзи

Згідно з прогнозами аналітиків ІА «АПК-Інформ», за підсумками поточного сезону на зовнішні ринки буде поставлений рекордний обсяг– 21,3 млн. тонн, що на 28% більше показника попереднього сезону.
«Такі темпи експорту стали досить несподіваними, так як на тлі дощової погоди у період збирання очікувалися суттєві втрати врожаю і погіршення його якості. Але експорт здійснювався досить активно, і в другій половині сезону місячні обсяги поставок перевищували показники попереднього сезону», – пояснив аналітик агентства Андрій Купченко.
Активізація експорту стала можливою за рахунок як зростання поставок на традиційні ринки, так і освоєння нових. Так, ключовий імпортер української кукурудзи – Єгипет – збільшив обсяг закупівлі в жовтні-липні 2016/17 МР на 56% відносно аналогічного показника в попередньому сезоні. Поставки до Нідерландів збільшилися на 87%.
Проте варто відзначити більш істотний приріст експорту в Іран, куди за звітний період було поставлено практично 2,2 млн. тонн української кукурудзи, що в 3,2 рази більше, ніж у попередньому сезоні. Також в 7,1 рази збільшилися поставки в Південну Корею.