Як змінилася вартість м'ясного кошику

Про це повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, передає УНН.

За його словами, найбільше додали в ціні свинина та сало – 39 грн та 32 грн за кілограм. Кілограм яловичини подорожчав в середньому на 26 грн, кілограм ковбаси вареної і філе курки – на 21 грн. Серед усіх видів м'яса найменше додала в ціні курка в тушці – всього 13 грн.

"На кінець січня кілограм яловичини з кісткою можна було купити в середньому за 117 грн, свинини – за 110 грн, філе курятини – за 92 грн, варену ковбасу – за 83 грн, сала – за 72 грн, а тушку курки – за 55 грн", - розповів експерт.

На кінець 2018 року вартість м’ясного кошика становила в цілому 529 грн.

"Тобто індекс м’ясного кошика за рік зріс на 40%, або на 152 грн", - пояснив О.Дорошенко.

Нагадаємо, за даними експертів, собівартість м'яса формують 5 основних показників: ціни на кормові, комунальні послуги, вартість паливно-мастильних матеріалів, рівень заробітних плат у секторі і співвідношення національної валюти по відношенню до євро.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери роблять відмінний бізнес на картопляній горілці

Коли споживачі почали шукати більш зручні в приготуванні продукти, картопля частково втратила свою популярність через необхідність чистити бульби вручну, пише agroxxi.ru.

Крім того, маркетологи макаронних і рисових виробів розробили привабливу упаковку для цих продуктів, а картопля, як і раніше залишилася у скромній тарі, продовжуючи втрачати частку на ринку. Але якщо де убуде, то десь і прибуде. Заповзятливі фермери знайшли спосіб, як заробити в незайнятій ніші.

«Люди зараз ігнорують картоплю і забули, наскільки вона універсальна, - розповідає Сьюзі Дейлі, власниця невеликої картопляної компанії в Тасманії. - У школах більше не вчать дітей, як приготувати на цілу сім'ю. У наші дні люди так зайняті, що вони не хочуть стояти і чистити картоплю, а потім чекати, поки вона приготується. Але ситуацію можна змінити. Варто тільки додати трохи креативу!»

Сама Сьюзі вирішила креативити, коли шукала спосіб застосування її картоплі другого сорту.

«Ми з чоловіком почали вирощувати картоплю близько 30 років тому і розвивалися досить повільно, поставляючи миту картоплю у великі супермаркети Австралії. Ми виявили, що у процесі виробництва у нас залишається досить побитої картоплі, яка при цьому зберігає гарну якість. Я стала думати, як ми могли б використовувати нашу картоплю другого сорту замість того, щоб годувати нею корів, - розповідає Сьюзі. - Спочатку ми придумали ряд готових страв для розігрівання в мікрохвильовці. Це проста і смачна їжа. У нас також є лікеро-горілчаний завод, де робиться картопляна горілка і джин. Цією частиною бізнесу керує дочка Рубі».

Досить швидко картопляна горілка від фермерського сімейства стала дуже популярною в Австралії.

У минулому році Рубі взяла зразки горілки і джина з тим, щоб презентувати їх на виставці в Гонконзі. Інтерес до продукту був настільки великий, що тепер фермери роздумують, як розширитися, щоб забезпечити картопляним алкоголем всіх бажаючих. Замовлення надходять практично постійно, а на лікеро-горілчаному заводі випуском картопляного алкоголю займаються всього три людини.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вирощування хмелю окупається через три-чотири роки

Про це в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer розповів Микола Михайлов, директор ТОВ «Хопштайнер Україна» (Житомирська область), яке займається вирощуванням та переробкою хмелю, пише AgroTimes.

«На 1 га потрібно 220 залізобетонних стовпів, кожен з яких у середньому коштує 2 тис. грн, дріт, посадковий матеріал плюс витрати на купівлю гербіцидів, добрив, придбання техніки, оплату праці тощо», – уточнив він.

Вирощування хмелю окупається через три-чотири роки, залежно від отриманого врожаю та ситуації на ринку.

«Часто буває так, що на ринку виникає певний надлишок або брак сортів. Якщо потрапляєш у течію, коли є попит саме на твій сорт, то матимеш добрий прибуток», – зазначив Микола Михайлов.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрна IT-конференція: перший досвід, перші успіхи та перші висновки

Необхідність такого форуму назрівала давно, сучасні IT-технології все більше використовуються у роботі різних департаментів і служб агрохолдингів. Можна говорити про окремі рішення для оптимізації роботи фінансового відділу, відділу закупівель, безпеки та інших, але найбільш ефективним форматом є створення загальної інформаційної системи агрокомпанії, що забезпечує оперативність, прозорість і доступність даних.

Спікери конференції поділилися своїм досвідом впровадження нових технологій, але при цьому закликали дуже ретельно планувати подібні кроки і точно уявляти бажаний результат. Кілька виступаючих наводили приклади, коли агропідприємства витрачали значні кошти на закупівлю модних технологій та обладнання, але не отримували ніякого ефекту. Спікери наголосили на важливості розробки стратегії діджиталізаціі, прорахунку послідовності необхідних кроків при впровадженні, обов'язковість інтеграції всіх автоматизованих процесів в одну систему. Професіонали представили свої практичні кейси з реалізації IT-проектів і наочно показали переваги використання інновацій. Було висловлено думку, що впровадження ГІС-систем - це основа подальшої діджиталізаціі компанії. Не забули на конференції про впровадження точного землеробства, застосування дронів, що вже стало must have для багатьох підприємств і показує відмінні результати. Роль IT в управлінні ризиками, незайняті ніші в агро IT, перспективи галузі - все це знайшло своє відображення в доповідях виступаючих. До виступів спікерів та обговорення багатьох питань долучалася вся аудиторія: всім були знайомі названі проблеми. В окремих випадках здавалося, що IT-фахівці говорять мовою, зрозумілою тільки їм! В цьому і цінність Аграрної IT-конференції - зібрати в одному залі і дати можливість поспілкуватися профільним фахівцям, які в повсякденній роботі стикаються з однаковими викликами та труднощами.

Організатори дякують представникам iHUB, [bvblogic], Global GIS, Kernel, МХП, AgTech Ukraine, GrainTrack, AgroGeneration, Vitagro, ІМК, «Інтерпроект Gmbh», SmartFarming, «Монсанто Україна», Drone.ua і Syngenta, незалежним експертам за активну участь і підтримку конференції! З огляду на позитивні відгуки всіх учасників та бажання продовжити вузькопрофесійні дискусії, не виключаємо, що Аграрна IT-конференція стане традиційною, як і багато інших заходів «ПроАгро Груп».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Топ-10 імпортерів вітчизняної сільгосппродукції

Про це поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За даними Державної служби статистики України, експорт сільгосппродукції у 2017 році склав близько 18 млрд дол. США. Це на 16,3% більше, ніж у 2016 році, коли вітчизняні аграрії вивезли на ринки країн світу продукції на 15,4 млрд дол. США, зазначив науковець.

За його словами, таких обсягів зарубіжних поставок вітчизняної агропродукції Україна досягла вдруге за часів своєї незалежності, повторивши експортний рекорд 2012 року у 17,9 млрд дол. США.

Географічна структура українського експорту залишається незмінною вже кілька років поспіль. Близько 97% вартості поставок припадало у 2017 році на чотири основні регіони – країни Європейського Союзу, Азії, Африки та СНД.

Характерною ознакою 2017 року стало зростання вартісних обсягів експорту вітчизняного агропродовольства по всіх регіонах, зазначив експерт.

У 2017 році Азія посилила свої позиції основного імпортера вітчизняної агропродукції. Вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону торік збільшилися до 7,7 млрд дол. США. Частка азійських країн склала торік 42,8% від загального експорту української сільгосппродукції.

Найбільше – на 1,6 млрд дол. США – збільшився експорт українського агропродовольства до країн – членів ЄС. Його обсяги у вартісному вимірі сягнули рекордної позначки у 5,8 млрд дол. США. При цьому частка країн – членів ЄС у вітчизняному експорті збільшилася з 27,1% у 2016 році до 32,2% торік, зауважив Микола Пугачов.

Країни Африки 2016 року збільшили обсяги імпорту української агропродовольчої продукції до 2,5 млрд дол. США (13,9% від загального експорту української сільгосппродукції).

Зниження вітчизняного експорту сільськогосподарської продукції до країн СНД, яке тривало протягом останніх років, припинилося. Вартісні обсяги поставок сільськогосподарської продукції до країн цього регіону збільшилися 2017 року до 1,4 млрд дол. США проти 1,2 млрд дол. США 2016 року.

Індія, яка 2015 року поступилася першим місцем за обсягами закупівель продукції вітчизняних сільгосптоваровиробників Китаю, 2016 року повернула собі лідерство у рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції і утримує його другий рік поспіль. Вартісні обсяги поставок вітчизняної сільгосппродукції до цієї країни збільшилися майже на чверть – на 23,7% – проти показників 2016 року і склали минулого року 1954 млн дол. США. При цьому частка Індії у вітчизняному експорті агропродовольства збільшилася з 10,2% у 2016 році до 10,9% торік.

Хоча склад топ-10 імпортерів вітчизняної сільгосппродукції зберігся з 2016 року, розстановка сил зазнала помітних змін внаслідок того, що деякі країни значно збільшили обсяги імпорту української сільгосппродукції, зазначив Микола Пугачов.

Нідерланди, які 2016 року посідали п’яте місце у рейтингу, торік збільшили обсяги закупівель українського агропродовольства в 1,8 разу – до 1279,3 млн дол. США – і посіли друге місце з часткою 7,1% від загального експорту української сільгосппродукції.

За результатами 2017 року Єгипет із часткою 7% опустився з другої на третю сходинку рейтингу основних імпортерів вітчизняної сільгосппродукції. Вартісні обсяги експорту до цієї країни склали минулого року 1258 млн дол. США.

Іспанія, збільшивши обсяги закупок українського агропродовольства на 23,9% – до 1025 млн дол. США – і частку у загальному експорті з 5,4% у 2016 році до 5,7% торік, зберегла за собою четверте місце.

Із такою же часткою у 5,7% Китай, який імпортував торік вітчизняного агропродовольства на 1016 млн дол. США, посів п’яте місце.

Обсяги поставок до Туреччини збільшилися торік більш, ніж у півтора рази (+53%) і склали 930 млн дол. США.

Експорт української сільгосппродукції до Італії збільшився порівняно з 2016 роком на 24% і склав минулого року 776 млн дол. США.

За нею слідують Польща (612 млн дол. США), яка закупила українських харчів на 20% більше, ніж 2016 року, Іран (528 млн дол. США) та Білорусь (495 млн дол. США).

Загалом у 2017 році топ-10 країн забезпечили 55% доходів вітчизняних експортерів агропродукції, поінформував Микола Пугачов.

За його словами, помітно збільшили обсяги закупівель вітчизняної сільгосппродукції Бельгія (322 млн дол. США), Туніс (269 млн дол. США) та Молдова (223 млн дол. США), забезпечивши собі таким чином місця у топ-20 основних імпортерів української агропродовольства.

Ключовими позиціями вітчизняного експорту у 2017 році традиційно стали зернові та олійні культури, соняшникова олія та продукція харчової промисловості. Їх сумарна вартість в агропродовольчому експорті склала близько 90%, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За знищених через АЧС свиней фермери отримали лише третину компенсацій

Проте ще 9,6 млн грн - досі не виплачені. Про це у відповідь на запит УНН повідомили у Держпродспоживслужбі.

Зазначається, що внаслідок АЧС минулого року було знищено 35,6 тис. голів свиней. Збитки українських фермерів оцінили у 15,4 млн грн, з яких держава виплатила лише 37% - 5,8 млн грн.

З початку 2018 року в Україні через АЧС було знищено 2,8 тис. голів свиней. За них, станом на зараз, українські фермери ще не отримали жодного грошового відшкодування.

У відомстві пояснили, що виплати компенсацій за знищених через АЧС свиней здійснюється з місцевих бюджетів.

"За це відповідальні органи місцевого самоврядування", - резюмували у Держпродспоживслужбі.

Нагадаємо, що в Україні через АЧС стрімко скорочується поголів’я свиней. У ФАО тим часом заявили, що з’ясувати ступінь поширення африканської чуми у нас неможливо через обмежений потенціал офіційних українських ветслужб швидко виявляти і підтверджувати захворювання.

Цього року КМУ виділив на боротьбу з АЧС сотні мільйонів. І це незважаючи на те, що в попередні роки Держпродспоживслужба дуже неефективно використала бюджетні кошти. Як повідомив нардеп Тригубенко, відомство протягом 2016-2017 років витратило понад 3 млн грн недоцільно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview