150670

Яка рентабельність сільськогосподарських культур

Соняшник загалом тримає лідерство з прибутковості останні десять років. А як буде цього сезону? У цьому розбиралося видання expres.ua.

"Рівень рентабельності підприємств сільського господарства в 2016 році становив 37,3%, - каже Олександр Маслак, керівник Центру стратегічних досліджень АПК Сумського національного аграрного університету. - При цьому найбільшу прибутковість в рослинництві мали насіння соняшнику (61,9%), сої (51,8%) та ріпака (45%)".

На ефективність господарювання впливали витрати та ціни продукції. Так, собівартість виробництва 1 ц зернових та зернобобових культур становила 2,15 тис. грн., що на 20% більше порівняно з попереднім роком. Своєю чергою собівартість виробництва насіння соняшнику - 4,51 тис. грн. (+25% до рівня попереднього року), сої - 5,08 (+1%), ріпака - 5,48 тис грн. (+33%). Закупівельні ціни на зерно та олійне насіння зростали в середньому на 15 - 20%.

"Вподобання сільськогосподарських товаровиробників не змінилися. Більшість посівних площ відведені під вирощування пшениці, кукурудзи, ячменю, а також соняшнику, сої та ріпака. При цьому ці види зерна та олійного насіння вважаються головними й у світовому сільському господарстві. Тому від результатів їх вирощування та збуту залежатиме загалом ефективність сільського господарства. За результатами проведених розрахунків з вирощування ріпака озимого загальні господарські витрати на 1 га досягнуть 15 тис. грн. За врожайності - 25 ц/га, собівартість 1 т продукції становитиме майже 6 тис. грн. При ціні реалізації ріпака 11 тис. грн./т, прибуток з 1 га досягне 12,5 тис. грн., що забезпечить рентабельність на рівні 83%. При традиційній технології вирощування соняшнику загальні витрати на 1 гектар у середньому становитимуть 14 тис. грн. Враховуючи врожайність - 25 ц/га, собівартість 1 т продукції дорівнює 5,6 тис. грн. За ціни продажу продукції на рівні 10 тис. грн./т, доходи з одного гектара становитимуть 11 тисяч гривень, що забезпечить рентабельність на рівні 79 %", - зазначає  Олександр Маслак.

За його словами,  соняшник і надалі буде однією з найрентабельніших культур. "Україна належить до найбільших світових виробників олійного насіння, здебільшого завдяки вирощуванню соняшнику. Тому на внутрішньому ринку спостерігається постійний попит на це насіння, який буде триматися впродовж нового й наступних сезонів та впливатиме на формування привабливих закупівельних цін для товаровиробників. За інформацією USDA, в Україні прогнозується збільшення врожаю соняшникового насіння до 14 млн. т. Це на 250 тис. т перевищить рівень минулого року. Виходячи з цього, зростуть обсяги продажу на зовнішніх ринках українського насіння соняшнику на 30 тис. т, - до 250 тисяч, соняшникової олії - на 100 тис. т (до 5,2 мільйона)", каже Олександр Маслак.

На початку липня середні ціни на пшеницю 3 класу становили від 4,4 тис. грн. за тонну, пшеницю фуражну - 4 тис. грн., кукурудзу фуражну - 3,9 тис. грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року, пшениця продовольча подорожчала на 7%, пшениця та кукурудза фуражні поступилися в ціні на 3 %. Своєю чергою ціни на олійне насіння були в 2,5 - 3 рази вищими порівняно з цінами на зерно. Так, соняшник коштував у середньому 10,3 тис. грн./т, ціни на сою коливалися від 10,5 до 11,5 тис. грн./т, ріпак - 10 - 12 тис. грн./т. Порівняно з червнем минулого року соняшник подешевшав на 3%, проте соя подорожчала на - 8%, а ріпак - на 15%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Китайці розпочали днопоглиблення в порту «Южний»

Про це повідомляє ЦТС.

Відповідна інформація була розміщена на сторінці China Harbour Ukraine в Facebook. Також повідомляється, що «роботи триватимуть до кінця грудня 2019 року».

Нагадаємо, що CHEC виконає днопоглиблення у внутрішній акваторії порту Південний в рамках укладених раніше контрактів по двом проектам:

- «Реконструкція водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій морського порту «Южний» (перша черга) - днопоглиблення підхідного каналу для MV Cargo;

- «Реконструкція морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів до глибоководних причалів № 5-6 порту" «Южний» (будівельно-монтажні роботи)».

Як уточнюють в Адміністрації морських портів України, в даний момент роботи проходять в рамках проекту, який передбачає збільшення глибин до 16 м для запуску одного з найбільших в Україні зерноперевантажувальний комплексів - терміналу MV Cargo. Ділянка, на якій ведеться днопоглиблення, знаходиться в північно-західній частині Малого Аджалицького лиману на акваторії проектованих причалів №№ 23-25. Роботи вестимуть три земкараван, що складаються з трьох грейферних земснарядів, дев'яти грунтоотвозних шаланд, морського буксира і двох робочих катерів. Загальний проектний обсяг днопоглиблення становить 4 393 075 куб. м. Скидання вилученого грунту буде здійснюватися на морський відвал, який знаходиться на відстані 20,5 км від ділянки днопоглиблення. Роботи тут триватимуть до 31 березня 2018 року.

Днопоглиблювальні роботи відбуваються за такою схемою: грейферний земснаряд навантажує грунт в грунтоотвозную шаланду, яка переміщує віддалений грунт на морський відвал і розвантажує його шляхом розкриття дна шаланди, після чого повертається до земснаряду. Для забезпечення безперебійної роботи з іншим грейферним земснарядом працює три шаланди.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рибні продукти в Україні стануть безпечнішими

Теґи: 

Проект буде виконано у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства та за фінансової підтримки уряду Норвегії.

Реалізація проекту сприятиме покращенню законодавчої системи, розвитку продовольчих ланцюгів рибної промисловості та доступу українських рибних виробників на міжнародні ринки.

На основі результатів дослідження ФАО, проведеного у листопаді 2016 року, в рамках проекту буде проведено аналіз рівня відповідності законодавства України вимогам Європейського Союзу.

До проекту також увійдуть інформаційно-пояснювальна кампанія для рибогосподарських лабораторій щодо їхніх обов'язків відповідно до нових правил, а також тренінги для інспекторів рибної продукції щодо імпорту та вимог до сертифікації.

Інспектори з продовольства пройдуть спеціальне навчання з перевірки риболовних суден, посадкових майданчиків, рибопереробних заводів та управління якістю та безпечністю харчових продуктів.

«Для ФАО реалізація цього проекту є надзвичайно важливою, особливо в умовах нещодавнього спалаху ботулізму в Україні через вживання рибної продукції. Серйозної уваги вимагає той факт, що сьогодні не існує належного контролю за санітарно-технічними і санітарно-гігієнічними умовами виробництва», ‒ зазначив координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

Проект ФАО діятиме до квітня 2018 року і сприятиме Мінагрополітики, Представництву ЄС при міністерстві та іншим ініціативам ФАО, в рамках яких було нещодавно завершено дослідження рибництва та аквакультури в Україні, у комплексному покращенні сектору.

«Цей проект потрібен не лише державним службам для налагодження системи управління, а й бізнесу, оскільки в Україні є багато наявних та потенційних виробників-експортерів до ЄС, для яких гармонізація нашого законодавства значно спростить їхню діяльність, ‒ наголосив головний державний інспектор ветеринарної медицини Борис Кобаль. ‒ Окрім того, проект забезпечить міцну підтримку рибалкам, трейдерам та переробникам продукції у питаннях відстеження, контролю та маркування товарів відповідно до нових уніфікованих з ЄС регуляторних вимог».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У сфері обігу харчових продуктів вводять нові штрафи

Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», який набуває чинності 4 квітня 2018 року, визначає відповідальність операторів ринку за низку правопорушень.

Про це пише Діловий Регіон.

Серед них:

1) порушення гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини чи тварини, — штраф від 6 мінімальних заробітних плат (МЗП);

2) виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність, якщо обов’язковість його отримання встановлена законом, — штраф від 20 МЗП;

3) реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, — штраф від 5 МЗП;

4) невиконання обов’язку щодо відкликання чи вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів або кормів — штраф від 30 МЗП;

5) пропонування до реалізації чи за реалізацію непридатних харчових продуктів або кормів — штраф від 17 МЗП;

6) пропонування до реалізації чи за реалізацію харчових продуктів або кормів, які є шкідливими для здоров’я людини чи тварини, — штраф від 25 МЗП;

7) відмову в допуску посадової особи компетентного органу чи його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності — штраф від 7 МЗП.

Заходи державного контролю здійснюватимуть у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок м’яса України – підсумки першого півріччя

  • Поголів’я ВРХ почало відновлюватись;
  • Свинарство швидко втрачає поголів’я;
  • Хвалити експортерів яловичини за успішну диверсифікацію поставок поки ще зарано;
  • Чекаємо на новий рекорд у експорті курятини;
  • Китай рятує українських свинарів як може;
  • Шоковані зростанням цін, українці скоротили споживання м’яса.

 
Виробництво


 

Виробництво яловичини у першому півріччі зросло, за попередніми оцінками, на 2% у порівнянні з відповідним періодом минулого року – зі 104 до 106 тис. тонн.

Зростання цін на молоко, а також безпосередньо на м’ясо повертають інтерес сільських жителів до ідеї утримання корів. Держстат вже декілька місяців показує, що поголів’я ВРХ в категорії господарств населення перевищує торішнє. В комерційному виробництві тенденції до зростання стад поки що не помітно, але не забуваймо, що поголів’я ВРХ в нашій країні більш ніж на 70% знаходиться саме в домогосподарствах. Отже, маємо тенденцію поступового відновлення поголів’я ВРХ, хоча в цілому воно ще менше ніж торік.

Зростання реалізації ВРХ на забій в цьому році також забезпечили господарства населення, тоді як в сільськогосподарських підприємствах – спад. Але як пояснити те, що поголів’я почало відновлюватись тільки кілька місяців тому, а реалізація худоби на забій вже випереджає показники минулого року?

Нажаль, оперативна статистика не дозволяє побачити поточний стан м’ясного бізнесу країни в деталях, але в більш докладній річній статистиці впадає в око збільшення в господарствах населення кількості телят віком до 1 року і бичків станом на 1 січня цього року у порівнянні з початком року минулого. Всі інші статевовікові категорії ВРХ зазнали скорочення. Отже, на фоні загального спаду поголів’я відбувалося нарощування потенціалу саме м’ясного напрямку вітчизняного молочно-м’ясного бізнесу (по факту, 95% поголів’я ВРХ в країні – молочні породи).

Нажаль, таке зростання не буде тривалим, оскільки традиційно в Україні телят тримають не довго. Таким чином, можна було б очікувати уповільнення виробництва яловичини далі, якби не ще один чинник – загроза заразного вузликового дерматиту ВРХ. Ми вже неодноразово вказували на ймовірність короткострокового збільшення реалізації худоби на забій при загрозах епізоотій – так званого «психологічного забою» – і цей фактор ще не «відпрацював» на нашому ринку. Напевно, на щастя. Сподіваємося, що і не відпрацює, але стежимо за ситуацією.

Виробництво свинини за півріччя зменшилося всього на 1% – з 344 до 341 тис. тонн. Ми очікували більшого спаду і збереження виробничого потенціалу в сільськогосподарських підприємствах на майбутнє, але доводиться констатувати, що активна реалізація свиней на забій відбувається одночасно зі стрімким скороченням поголів’я.

Так, станом на 1 липня 2017 року, поголів’я свиней в сільськогосподарських підприємствах було на 10% меншим ніж торік, а в цілому, разом з господарствами населення – на 8% меншим. Відставання від минулого року збільшується – ще 1 січня різниця була на рівні 4% у сільгосппідприємствах і 6% - в цілому. Тобто, саме підприємства забезпечують активну реалізацію на забій за рахунок зменшення поголів’я. Надії на швидке відновлення перекреслюються фактом меншого на 28% поголів’я свиноматок в сільгосппідприємствах станом на початок року.

Пояснити таке самогубство професійного свинарства не можна тільки «психологічним забоєм» через АЧС на тлі сприятливих поточних цін на м’ясо – схоже на втрату підприємців віри у цей бізнес. І це доволі дивно, оскільки виробникам складно жалітися на відсутність попиту на живець, ціни на який зросли з початку року в 1,5 рази! Сподіваємось, що дійсно професійні виробники, які дбають про біобезпеку і не панікують в умовах розповсюдження АЧС, дивляться в майбутнє з більшим оптимізмом і отримають заслужені ринкові бонуси в цій ситуації.

Виробництво курятини у першому півріччі, як і очікувалося, залишилося приблизно на рівні відповідного показника минулого року – 590 тис. тонн проти 587 тис. тонн. Незмінним було також виробництво субпродуктів і жиру – на рівні 76 тис. тонн і 31 тис. тонн відповідно. В результаті, маємо загальну кількість виробленого за півріччя м’яса – 1 млн. 164 тис. тонн; рік тому було стільки ж, в межах похибки.

Ми також очікуємо що загальне виробництво м’яса залишиться на рівні минулого року і у другому півріччі. Ймовірний спад по свинині буде компенсований зростанням виготовлення курятини.
 

Експорт



Примітка: Дані по яловичині і свинині не співпадають з торгівельною статистикою оскільки переведені у еквівалент забійної ваги

Експорт м’яса в цьому році, на відміну від виробництва, прогресує. Помітне зростання відзначається по всіх категоріях, а загальний обсяг в 1,5 рази перевищує торішній показник.

Яловичини вивезено вже 25 тис. тонн у перерахунку на забійну вагу –  проти 13 тис. тонн у першому півріччі минулого року. Тобто, маємо збільшення майже у 2 рази!

Але, якщо в 2016 році найбільшим пунктом призначення для української яловичини був Казахстан, то в цьому році 40% експорту йде в Білорусь. Цікаво, що Білорусь сама є експортером яловичини, причому експортує її в 5 разів більше ніж Україна. Зрозуміло, що стоїть за цими поставками, а якщо ні, то ось ще два факти: 1) майже 100% імпорту яловичини в Білорусь йде з України; 2) майже 100% експорту яловичини з Білорусі йде в Росію.

Отже, напевно, ще передчасно хвалити українських експортерів за успішне відкриття нових ринків замість втраченого російського, хоча нові напрямки все ж таки є – це В’єтнам, Ірак, Єгипет, куди вже стабільно йдуть десятки і сотні тонн на місяць. Загалом, за півріччя частка експорту яловичини у не-СНД країни склала 18%.

Подальший експорт яловичини в цьому році буде залежати від внутрішнього виробництва, а там можуть бути декілька сценаріїв. Але в останні роки у другій половині року вдавалося експортувати більші обсяги ніж у першій.

Експорт свинини, як і очікувалося, збільшився, причому більше ніж в 2 рази! Однак, така пафосна декларація успіхів – не більше, ніж математичний трюк, оскільки мова йде про незначні обсяги – всього 3,8 тис. тонн за півріччя. У недалекому 2015 році у першому півріччі було експортовано 29 тис. тонн (у еквіваленті забійної ваги), хоча майже все тоді йшло в Росію. Зараз близько 75% експорту йде до Грузії, ще 15% – до країн СНД.

Серед нових напрямків можна виділити Гонконг. Також українська статистика показала в цьому році поставку кількома партіями 40 тонн свинини у мусульманську Туреччину, хоча у турецькій статистиці цього імпорту не зареєстровано. Отже, відкриття нових ринків йде, нажаль, дуже повільно.

Проте, радують експортними досягненнями наші птахівники. Україна закріпилася на п’ятому місці серед світових експортерів м’яса птиці в 2016 році, а точніше – на четвертому, якщо вилучити Гонконг, який є перевалочною базою.

Експорт продовжує прогресувати, незважаючи на тимчасові труднощі з пташиним грипом і посилення конкуренції на світовому ринку. За перше півріччя 2017 року вивезено вже 149 тис. тонн м’яса птиці – на 39% більше ніж за відповідний період минулого року. Географія – найрізноманітніша. Серед лідерів-покупців – Єгипет, ЄС, Азербайджан.

Квота на безмитний імпорт курятини з України в ЄС (цього року вона становить 16,8 тис. тонн) розподіляється Європейською Комісією через ліцензії по кварталах, і зазвичай дуже швидко вибирається. Поза квотою сплачується мито у розмірі від 180 євро на тонну, а по найбільш поширених позиціях – 1024 євро за тонну, що вже доволі суттєво.

Сподіваємось на продовження активного експорту курятини у другому півріччі цього року і чекаємо на новий річний рекорд. Такими темпами попередній рекорд, встановлений в минулому році, може бути перекритий вже у вересні-жовтні. 

Імпорт


 
Примітка: Дані по яловичині і свинині не співпадають з торгівельною статистикою оскільки переведені у еквівалент забійної ваги
 

Імпорт також йде доволі активно і випереджає за загальними темпами показники двох попередніх років. Україна була нетто-імпортером м’яса до 2014 року, але різке падіння курсу гривні на деякий час тоді прибрало іноземну конкуренцію з внутрішнього ринку. Однак, український споживач поступово звикає до нових реалій і ціни на м’ясо на внутрішньому ринку йдуть вгору, відкриваючи дорогу імпорту.

Це, однак, менше за все стосується яловичини, яка залишається малодоступним делікатесом для більшості українців, навіть якщо вона місцевого виробництва. Про імпорт не варто і говорити. В цьому році було завезено всього декілька сотень тонн яловичини, переважно з Литви.

Не набагато більшими є, поки що, обсяги імпорту свинини, але тут інша ситуація. Свинина – більш ходовий продукт, а потенціал його внутрішнього виробництва різко падає через скорочення поголів’я. За таких умов ціни в країні очікувано зростають.

Згідно з моніторингом Держстату, середні роздрібні ціни на свинину зросли з початку року на 35%, тоді як курятини – на 11% і навіть яловичини – на 21%. Курс долара США до гривні в цьому році знизився на 1%, отже у доларах ціна зросла ще більше – на 36%.

Світові і європейські ціни теж зростали під впливом активного попиту з боку Китаю та інших країн Східної Азії і це рятувало українських виробників від імпорту свинини, але з квітня ціни в Європі збільшувались вже помітно повільніше, і в кінці червня був зареєстрований їх невеличкий відкат. Загалом, з початку року свинина в ЄС подорожчала у середньому на 20%. Індекс продовольчих цін ФАО на свинину за той же період піднявся на 14%. Таким чином, українські і світові ціни продовжують зближуватись, а значить, загроза імпорту не тільки не минає, але стає все більш реальною.

Імпорт м’яса птиці в цьому році, який склав станом на кінець червня 48 тис. тонн, перевищив показник першого півріччя минулого року на 44%. Дві третини цього обсягу – це поставки замороженої курятини механічного обвалювання з Польщі. Ціна такого імпорту складає менше 40 центів за кг, або 11,50 грн. вже з ПДВ. Квота на безмитний імпорт в Україну м’яса птиці становить цього року 8 400 тонн, але вона вже повністю вибрана. Це, однак, не зупиняє потік імпорту, оскільки при такій ціні можна сплачувати і мито у розмірі 10% (джерело). Очевидно, що такий імпорт буде продовжуватись, більше того – ми очікуємо його збільшення у другому півріччі.
 
Споживання


 

Загальне споживання м’яса у першому півріччі зменшилось, згідно балансу, на 2% – як реакція на стрімке підвищення цін. Найбільше – на 16% – зменшилося споживання яловичини, на 3% менше спожито свинини, тоді як споживання м’яса птиці зросло на 4%. Ще наприкінці минулого року ми припускали, що у зв’язку з підняттям мінімальної зарплатні в цьому році відбудеться перерозподіл доходів, який, в свою чергу, призведе до збільшення попиту на дешеве м’ясо. Ми бачимо, що це відбувається: частка курятини у споживанні зростає.

Далі, по мірі того як споживачі будуть звикати до нових цінників, загальний обсяг споживання може збільшитись і вийти на рівень минулого року. У розрахунку на душу населення, яке зменшується, це буде означати навіть невеличке збільшення споживання.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна втрачає посівні площі

Про це повідомляє «УкрАгроКонсалт».

«Що стосується поточного сезону, то скорочення площ було незначним. Деяке зростання пшениці компенсувалося зниженням площі ячменю. Скорочення площ поряд з не зовсім сприятливими погодними умовами зумовлять скорочення врожаю зерна. Таким чином, при триваючому зниженні внутрішнього споживання в 2017/18 очікується падіння експорту зерна в порівнянні з минулим сезоном», — йдеться в повідомленні.

Згідно з оцінками, світовий урожай пшениці, кукурудзи і ячменю скоротиться на 58 млн т, однак запаси будуть третім світовим рекордом за всю історію спостережень.

У 2017/18 МГ світова площа під основними зерновими культурами буде нижче, ніж за останні 4 сезони.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview