Які наслідки для АПК від зниження ПДВ на продукти харчування

Без належної оцінки усіх можливих економічних ефектів запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, може порушити конкурентне середовище в аграрному секторі економіки та призвести до небажаних наслідків, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи відповідні законодавчі ініціативи, зареєстровані у Верховній Раді України наприкінці 2017 року (реєстр. №7420 та два альтернативних – реєстр. №7420-1 та №7420-2).

На його думку, ключовим питанням при запровадженні пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується в якості сировини для їх виробництва, є формування переліку відповідних товарних позицій. Дана проблема потребує максимально зваженого підходу та значного обсягу аналітичної роботи з метою мінімізації можливих негативних наслідків як для бюджету, так і для самих суб’єктів господарювання.

З одного боку, зауважив Леонід Тулуш, необхідно запобігти значним втратам бюджетних надходжень, які є очевидними при зниженні ставки ПДВ. Отже, на першому етапі реалізації ідеї застосування пониженої ставки на продукти харчування перелік продуктів повинен бути мінімальним – інакше бюджетні втрати будуть неприйнятними.

З іншого боку, бажано не сформувати переваг окремим суб’єктам аграрного бізнесу при включенні їх продукції до переліку товарів, поставки яких оподатковуватимуться за пониженою ставкою.

Крім того, слід враховувати й можливий негативний вплив на діяльність сільгосптоваровиробників, зареєстрованих платниками ПДВ. Необхідно унеможливити випадки, коли «вихідний» ПДВ не покриватиме повною мірою суми «вхідного», тобто виникатиме так зване «дебетове сальдо» з ПДВ. Останнє гарантовано матиме місце при виборі законопроекту №7420, зазначив експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, при ухваленні остаточного рішення щодо запровадження пониженої ставки на продукти харчування та сільгосппродукцію, що використовується при їх виробництві, необхідно зважати й на мету такої новації. Це може бути як забезпечення доступності продуктів харчування для населення із низькими доходами, так і підтримка окремих напрямів діяльності, продукція яких потрапить до переліку на понижену ставку.

Крім того, запровадження пониженої ставки ПДВ на продовольство в Україні мало б сприяти вирівнюванню умов господарювання між офіційною та «сірою» аграрною економікою. Адже представники останньої не сплачують ПДВ, внаслідок чого мають цінові переваги, вважає Леонід Тулуш.

За його словами, слід зважати й на рівень розвитку процесів вертикальної інтеграції на ринках окремих видів продовольства. Тому що суб’єкти господарювання, в яких запроваджений ланцюжок «виробництво – переробка – торгівля» в рамках однієї групи взаємопов’язаних осіб, однозначно отримають більші переваги, ніж суб’єкти, які не контролюють переробку та торгівлю продукцією, що ними виробляється.

З огляду на це, зазначив Леонід Тулуш, до переліку товарних позицій, що підпадатимуть під дію пониженої ставки ПДВ, доцільно включити сільгосппродукцію, яка входить до наступних груп.

Перша, це агропродукція, значні обсяги якої виробляються господарствами населення, які не є платниками ПДВ, а отже, реалізуються переважно без сплати ПДВ. Йдеться, перш за все, про молоко, м’ясо великої рогатої худоби, коней, овець, кроликів, індиків, мед та овочі. Ринки відповідних продуктів характеризуються значною кількістю товаровиробників та низьким рівнем вертикальної інтеграції виробничих процесів.

До другої групи, на думку експерта, відноситься сільгосппродукція, переважна більшість якої вивозиться за межі території України в митному режимі експорту, а, отже, вимагає значних обсягів бюджетного відшкодування ПДВ. Це, зокрема, пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, ріпак та соя.

Зрозуміло, що під дію пониженої ставки ПДВ підпадатимуть й поставки продуктів харчування, вироблених переважною мірою із відповідних видів сільгосппродукції.

У такий спосіб вдасться, з одного боку, мінімізувати бюджетні втрати, що матимуть місце при запровадженні пониженої ставки ПДВ, а з іншого – частково вирівняти конкурентне середовище для платників та неплатників ПДВ із числа сільгосптоваровиробників, що функціонують на відповідних сегментах аграрного ринку, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна серед лідерів за обсягами експорту вершкового масла

Україна опинилася на другому місці після Нової Зеландії за обсягами постачання до ЄС вершкового масла.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала торговий представник України Наталія Микольська.

У січні – листопаді 2017 року в ЄС було ввезено 2,3 тисячі тонн вершкового масла, при цьому річні обсяги поставок у порівнянні з 2016 роком збільшено майже всемеро.

«Схожі тенденції і на глобальному ринку. За даними наших колег зі США, у січні – жовтні 2017 року Україна – восьма у світі за обсягами експорту масла із загальним обсягом у 20,8 тис. тонн і річним зростанням у три рази», – повідомила Микольська.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вирощування картоплі може приносити до $2 тис./га

Таку думку висловив Сергій Самоненко, директор компанії «ВИМАЛ», що спеціалізується на переробленні картоплі, пише AgroTimes.

За його словами, якщо 25 років тому перероблення картоплі розглядалася як можливість утилізації некондиційного продукту, що залишився після сортування на продовольчу, насіннєву та кормову, то тепер ситуація інша.

«Світовий ринок потребує якісної продукції, яку можна виготовити тільки з кондиційної сировини. Треба виробляти готовий продукт, генерувати додаткову вартість. Україна сьогодні має унікальні умови: право на безмитний експорт в Євросоюз 10 тисяч тонн крохмалю. Європейці за постачання в Україну свого крохмалю платять мито 14%», – зауважив Сергій Самоненко.

Він підкреслив, що разом із ціною крохмалю зростатимуть і закупівельні ціни на висококрохмальну картоплю.

Наприклад, у 2008 році картоплю на крохмаль здавали по 25 коп./кг, хоча ціна готового продукту (крохмалю) становила 5 грн/кг. Сьогодні крохмаль продається по 20 грн/кг, а оптова ціна найякіснішої картоплі – 2,9 грн/кг.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чергове подорожчання: скільки коштують молочні продукти

"Сметана і м'який сир за рік подорожчали на 26 відсотків. Ціна на молоко і вершкове масло виросла на 21 відсоток", - зазначив директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише gazeta.ua.

Експерт зауважив, що до молочного кошика увійшло масло, м'який сир та сметана, куплені по кілограму, та один літр молока.

У 2016 році саме молочний кошик був лідером зростання. Однак у 2017-му він поступився овочевому, який подорожчав на 37%.

За дванадцять місяців 2017 року масло подорожчало на 28 грн, м'який сир – на 21 грн, сметана – на 10 грн, молоко – на 3 грн.

"Відтепер кілограм масла можна купити в середньому за 162 гривні. За кілограм м'якого сиру просять 102 гривні, сметани — 49 гривень. Молоко продають по 19 гривень за літр", - підсумував Дорошенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як працює єдина в Україні оленяча ферма

Про це розповів Михайло Бугаш, керівник фермерського господарства «Агромрія» (Закарпатська область) – єдиного постачальника оленячих рогів до тернопільської компанії «Тернофарм», вітчизняного виробника «Пантокрину».

Про це пише AgroTimes.

Нині чисельність далекосхідних плямистих оленів у господарстві зросла до 300 голів, а може, й більше, адже точно тварин порахувати неможливо. «Багато рогів наявне поголів’я не дає: з 300 особин половина – безрогі самочки, – пояснив Михайло Бугаш. – Крім того, самцям віком від 1 до 3 років роги не пиляють. От і виходить, що прибуток дає тільки 30% стада».

Він також зауважив, що ціни на корми зростають, а стабільної ціни на панти (незакостенілі оленячі роги, які є сировиною для «Пантокрину») фабрика не виставляє.

Оленячі роги – єдиний продукт, заради якого на фермі розводять оленів, стверджує Михайло Бугаш. Хутро для реалізації непридатне: волоски трубчасті, легко ламаються. Можна вичиняти шкіру, але робота надто дорога. Спилювати панти в оленя можна тоді, коли йому виповниться чотири роки – вік зрілості.

«Роги в оленя ростуть тільки 2,5 місяці. Причому швидкість росту залежить від погоди й годівлі: тепло, нормальна годівля – швидко ростуть, холодно – взагалі перестають рости, – зазначив Михайло Бугаш. – Костеніють дуже швидко: можуть за два-три дні, і то вже брак».

Допоміжний вид діяльності для оленячої ферми – туристичний напрямок. Хоча спеціально ним не опікуються, реклами не дають.

Щодо подальших планів Михайло Бугаш висловився обережно. Добре було б стадо нарощувати, однак стримує подорожчання кормів. А от будувати на території ферми туристичний комплекс вирішив однозначно.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Лише висока врожайність стримає продовольчу інфляцію

Згідно з інфляційним звітом Національного банку України, протягом наступних двох років очікується ріст цін на сировину й продовольчі товари. За прогнозами, ріст складе 2-5%. І лише висока врожайність може стати фактором, що стримає продовольчу інфляцію, повідомляє РБК.

За підсумками минулого року, фрукти стали тією категорією продуктів, що подорожчали найбільше. Зокрема, вони додали в ціні 34,5%, овочі здорожчали майже на 25%. Цьому передував неврожай через весняні заморозки й засилля імпортної продукції. Цього року сезонне підвищення цін на овочі прийдеться на січень-березень. Ціни почнуть знижуватися лише після збору урожаю, зазначає Олександр Ткачов, начальник відділу аналізу ринків Pro-Consulting.

Другі серед лідерів здорожчання – м’ясо й м’ясна продукція, що додала в ціні 30%. Цей факт пов’язують із нарощуванням обсягів експорту й дефіцитом на внутрішніх ринках. Друга суттєва причина високої ціним – зниження пропозиції яловичини на внутрішньому ринку через зменшення поголів’я великої рогатої худоби, свинини – через спалахи африканської чуми.

Зростання ж ціни на курятину спровокував ріст інших видів мяса. «Споживачі переходять на дешеву курятину через зростання ціна на свинину і м’ясо ВРХ», – каже Ткачов. Він прогнозує й подальший ріст ціни на м’ясо через зниження поголів’я й витрати на утримання худоби.

За 2017 рік на 11% подорожчав хліб. Ріст ціни спостерігатиметься й на початку 2018-го. Яйця за минулий рік додали в ціні на 21%. На новорічні свята їхня ціна була стабільно високою, утім варто очікувати падіння ціни приблизно на 5 грн.

Молоко утримуватиме лідерство зі збільшення ціни – через сезонний фактор й нестачу сировини для переробки. До всього, м’ясо-молочна продукція дорожчатиме через підвищення ціни на ресурси, корми й логістику.

До слова, за інформацією НБУ, торік найбільше подорожчали баклажани – на 207%, кавуни – на 150%, кабачки – на 120%.

Джерело: agroday.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview