Які працівники потрібні агросектору майбутнього

До 2019 року буде експлуатуватися 1,4 млн нових промислових роботів. За прогнозами, до 2025 року їхня загальна кількість збільшиться до 2,6 млн у всьому світі, пише ТСН.

Через 30 років буде близько 1 трлн підключених до Інтернету пристроїв з вбудованими суперрозумними чіпами, значно розумнішими за людину, вважає CEO японського технологічного гіганта Softbank Масаесі Сон.

За даними McKinsey Global Institute, серед найбільш схильних до роботизації галузей виділені переробна (потенційно 57% працівників можуть замінити роботи), адміністрування та підтримання різних процесів (45% — потенціал заміни людей роботами), ритейл і торгівля (потенціал роботизації сягає 51%), освіта (37%) та охорона здоров’я (25%), а також сільське господарство (57%), будівельна галузь (55%), транспорт (66%), технічні сервіси (37%) і послуги (62%).

Роботизація вже кілька років шириться Україною. "Розумні" машини беруть на себе функції цілих підрозділів на підприємствах. Це особливо актуально, коли запити ринку праці не відповідають пропозиції кадрів, які готують вітчизняні виші. Так, в Україні, за оцінками вчених Світового банку, на перший погляд, все добре: вищу освіту в 2016 році отримало в кілька разів більше громадян, ніж у рік здобуття незалежності. Але студенти часто йдуть в університет заради престижу і отримання "кірочки". Комплементарних знань вони не набувають. Це створює дефіцит кадрів за високої пропозиції вакансій.

Україна опинилася в дивній ситуації. З одного боку, людей з дипломами і теоретичними знаннями досить багато, а з іншого, бізнес потребує дедалі більше кадрів з практичними навичками, які в дефіциті.

ТСН.ua вирішив з’ясувати, як позначиться тотальна роботизація на локомотиві української економіки — агросекторі, хто із агроспеціалістів буде найбільш затребуваним у найближчому майбутньому та чи варто аграріям перейматися за свої робочі місця.

Аграрні реалії

Сучасний агросектор складно назвати традиційним господарством, адже тепер — це високотехнологічна сфера. "Агросектор стрімко змінюється. Усі процеси автоматизуються, рутинні завдання виконує техніка. Водночас людська праця інтелектуалізується і переходить на вищий рівень, — зауважує Андрій Кіяненко, керівник відділу впровадження інновацій агрохолдингу МХП. — Якщо сьогодні на транспортні засоби активно встановлюються автопілоти, то вже завтра водії будуть змушені перекваліфікуватися на механізаторів нового покоління, які будуть здебільшого контролювати роботу різних видів автопілотованої техніки".

Зі зміною підходів до діяльності мають змінюватися і засоби та інструменти досягнення поставленої мети. "Ми бачимо, як швидко змінюється світ, ринкові умови, технології в агробізнесі, як відбувається зміна поколінь. Бізнес реагує на ці зміни", — зазначає директор з персоналу агропромхолдингу "Астарта" Ольга Ковальчук.

Наразі агросектор трансформується у надсучасну галузь. Це дає добрі прогнози для АПК, щоб відродити колишню потужність. "Сьогодні на полях відбувається те, про що аграрії навіть думати не могли ще 10 років тому. Безпілотні трактори, системи навігації, автоматизовані системи витрат ресурсів, літальні охоронці полів, електронні пастухи — усе це потроху нівелює людський фактор в агровиробництві",  — зауважує Ірина Костюшко, власниця агрокомпанії "Зоря". 

Професії майбутнього

На аграрному ринку вже з'явилися нові фахи — пілот дронів, диспетчер в центр моніторингу, інженер систем точного землеробства, ГІС-аналітик, розповідає засновник компанії Smart Farming Артем Бєлєнков.

За даними департаменту управління персоналом та комунікацій МХП, найближчим часом будуть потрібні агрономи-генетики, агроінженери, сільськогосподарські екологи, агрокібернетики. Крім того,  буде попит на позицію менеджера CRM і цифрового маркетингу в агросфері. Раніше такі спеціалісти бути потрібні для втілення інтернет-проектів. У компанії Syngenta сьогодні, наприклад, працює менеджер CRM і цифрового маркетингу — спеціальність поєднує в собі професійні знання з агрономії, маркетингу та IT. "Йдеться про розроблення мобільних додатків для аграріїв, розроблення та впровадження інформаційно-аналітичних систем для управління аграрним бізнесом. Це може бути, скажімо, інструмент прогнозування виникнення захворювань і шкідників на полях і надання рекомендацій щодо запобігання їх розвитку", — пояснюють у компанії.

Бум розвитку альтернативної енергетики в агросекторі призводить до того, що дедалі затребуванішими стають інженери з виготовлення та встановлення сонячних електростанцій, а також менеджери проектів з відновлюваної енергетики. На Work.ua роботодавці пропонують фахівцям з монтажу СЕС від 7,5 до 30 тис. грн на місяць.

Крім того, механізатор, який раніше керував трактором "в ручному режимі", сьогодні управляє складним інноваційним агрегатом з 3-4 моніторами. Він виконує роботи за даними техкарти, подавання добрив регулює залежно від швидкості руху тощо. Такі спеціалісти вже зараз на вагу золота. "За останні п'ять років активно розвивалися системи Farm management, системи точного землеробства, системи дистанційного зондування землі (ДЗЗ), системи GPS-моніторингу транспортних засобів, геоінформаційні системи, управління агровиробництвом, автоматизація виробничих процесів накопичення баз даних, структурування і аналіз інформації, супутниковий моніторинг, використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), впровадження АРМ агронома, що ставить перед бізнесом нові виклики і потребує зміни "ролей" в агосекторі", — коментують в МХП.

А ще в багатьох українських агрохолдингах є такі підрозділи, як відділи GPS і GIS, до складу яких входять фахівці з моніторингу руху сільськогосподарської техніки, дослідження причин простою, ведення звітності тощо. Від них вимагають, зокрема, вміння здійснювати GPS-моніторинг.

У МХП зазначають, що агрохолдинг готовий до таких змін, адже тримає руку на пульсі й активно впроваджує новітні рішення у роботу всіх підрозділів, інвестує в модернізацію обладнання та діджиталізацію бізнес-процесів. "Ми плануємо нашу роботу заздалегідь, враховуючи світові тенденції, тому й лідируємо в галузі агроінновацій", — резюмує Андрій Кіяненко.

Активна заміна людської праці, спрямованої на виконання рутинних процесів, цілком закономірно має бути з часом замінена на машинну. Водночас агросектор лишається досить чутливим до людської праці. Попри глобальну автоматизацію в найближчі кілька років, очевидно, що машини не зможуть замінити агронома у таких клопітких завданнях, як вимірювання вологості ґрунтів, визначення необхідності внесення добрив, підживлення або захисту рослин в певні фази зростання, як би ретельно їх не програмували. Незамінною буде й професія агрохіміка  — правильний розрахунок пропорцій змішування різних хімікатів з урахуванням особливостей фази росту рослин і аналізу ґрунту не зможе замінити автоматизація. Навряд чи роботу вдасться діагностувати захворювання у корови чи кролика, тож позиція ветеринарного лікаря найближчим часом нікуди не подінеться. Не зникнуть і агроінженери — машини ще не набули потрібного рівня інтелекту, аби налаштовувати собі подібних.  

Часткова автоматизация виробництва повинна зберегти кошти компаній на впровадження інновацій та розширення виробництва. Така заміна вивільняє кадрові ресурси, проте з часом, після набуття нових компетенцій і перекваліфікації, фахівці будуть зайняті в тих процесах, у яких люди мають перевагу над машинами, де потрібний творчий підхід, емоційна оцінка ситуації та ухвалення нестандартних рішень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні започаткували виробництво бальзамічного оцту

Про це повідомили у компанії, пише AgroTimes.

«Ми – перші виробники бальзамічного оцту в Україні», – підкреслила співвласниця виноробні «Колоніст» Алла Плачкова.

Бальзамічний оцет – це органічний продукт, у якому збережені всі корисні мікроелементи і властивості, притаманні класичним італійським бальзамікам. Нюанси технології приготування оцту представники «Колоніста» вивчали в Італії.

Основою бальзамічного оцту є високоякісний виноградний сік. «У виробництві українського бальзамічного оцту використана як класична, так і некласична технологія виробництва найвідомішого бальзаміка з Модени». – зауважила Алла Плачкова.

Одним із секретних інгредієнтів для отримання унікального смаку українського бальзаміка став мед.

Термін витримки бальзамічного оцту становить щонайменше три роки. Найкращі сорти бальзамічного оцту можуть витримувати до 100 років і більше.

Перший оцет український виробник залив у бочки з різного дерева чотири роки тому.

«Колоніст» привіз в Україну і задокументував технологію виробництва бальзамічного оцту. Компанія самостійно підготувала всі документи і технічні інструкції для того, щоб ввести новий продукт харчування в країні. На підготовку законодавчої бази «Колоніст» витратив більше року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-10 інвестицій у будівництво об'єктів АПК

Про це пише Latifundist.com.

Сума інвестицій МХП склала $300 млн.
У ТОП-10 інвестицій у будівництво об'єктів АПК за останні 5 років увійшли:

1. МХП (друга лінія виробництва Вінницької птахофабрики) — $300 млн.
2. Allseeds (олійноекстракційний завод в Одеській області) — $200 млн.
3. «НІБУЛОН» (два перевантажувальних термінали для зернових та олійних культур: філія «Хортиця» та філія «Голопристанська») — $200 млн.
4. Bayer (насіннєвий завод) — $200 млн.
5. Bunge (олійнопереробний завод і перевалочний комплекс у Миколаївському порту) — $180 млн.
6. «М. В. Карго» (зерновий термінал в порту Южний) — $150 млн.
7. COFCO Agri Ukraine (зерновий термінал в Миколаївському порту) — $75 млн.
8. Risoil S. A. (зерновий термінал на Чорноморському морському порту) — $70 млн.
9. «Астарта-Київ» (3 елеватори в Полтавській області) — $36 млн.
10. Agrofusion (3-й завод компанії з переробки томатів «Східний») — $35,4 млн (1 млрд грн).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна почала імпортувати столовий буряк

Погодні умови цього літа дійсно були не на користь високому врожаю, але мало хто розраховував побачити імпортні овочі в Україні ще восени, коли в українських господарствах триває збирання власного врожаю. Експерти наголошують на тому, що, зазвичай, найнижчі ціни на «борщовий набір» встановлюються восени, коли починається збирання врожаю в господарствах населення та комерційному секторі, пише «Інфо-Шувар».

«Не весь зібраний обсяг закладається в сховища, частина обов’язково продається одразу після збирання. Саме тому, восени пропозиція на ринку найбільша і ціни, відповідно, відносно низькі. Але так було в минулі сезони, цього ж року українські виробники вирішили притримати на зберіганні чим більше овочів. Приводом для цього стала інформація про слабкий врожай в Україні і втрата врожаю в ЄС, звідки ми зазвичай імпортуємо «борщ». Завдяки цьому, протягом всієї осені ціни на овочі «борщового набору» в Україні тримаються на рекордно високих показниках.

Реакція населення на дорогий «борщ» була досить прогнозована – якщо зараз так дорого, то навесні ціни взагалі можуть бути «космічними», тому, варто запасатись овочами вже. Таким чином, попит на овочі став вищим за пропозицію, це і стимулювало зростання ціни протягом вересня і жовтня. Але Україна - відкрита країна у міжнародному ринковому просторі, тому не дивно, що таке стрімке зростання ціни привернуло увагу імпортерів.

«Ми почали імпортувати «борщовий набір» ще в жовтні. Тоді ми побачили на гуртових ринках першу моркву з Білорусі, потім цибулю з Казахстану, тепер прийшла черга буряка, він теж завозиться з Білорусі. Все це говорить про те, що більшість українських фермерів, як і раніше, розраховують заробити на спекуляції, сподіваються зірвати куш навесні. Але той факт, що українські роздрібні мережі вже почали співпрацю із імпортерами аж ніяк не на користь нашим господарствам. По-перше, імпорт – це збільшення внутрішньої пропозиції, а це вже не на користь подальшому зростанню ціни. По-друге українські фермери втрачають привабливість в очах організованого рітейлу - одного з найпотужніших каналів збуту», - коментує ситуацію Тетяна Гетьман, керівник департаменту «Аналітика» ОРСП «Шувар».

За даними «Інфо-Шувар», станом на 7 жовтня 2018 року, на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку ОРСП «Шувар» імпортний буряк пропонується в максимальному ціновому діапазоні 7-7,5 грн/кг, завдяки досить високій якості. Для порівняння, український якісний буряк коштує 7-8 грн/кг, а продукція нижчою якості пропонується по 6-6,5 грн/кг.

Слід зазначити , що на цьому тижні ціни ціни на буряк в Україні вперше піднялися вище цін буряка в Польщі.  Відбулось це, насамперед, завдяки помітному просіданню ціни в Польщі. Сьогодні на гуртових ринках Польщі буряк пропонується по 0,14-0,23 EUR/кг і це майже на третину дешевше,  ніж  на минулому тижні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрні розписки вже видані під заставу близько 30 видів сільгосппродукції

Проте зараз до цього процесу вже додатково залучено 25 сільськогосподарських продуктів, серед яких ягоди (чорниця, малина, шипшина, кавуни), фрукти (яблука), овочі (картопля, морква, зелений горошок, часник), а також рис, гречка, гірчиця, сіно та молоко.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час засідання консультативної ради проекту  «Аграрні розписки в Україні», яке відбулося 6 листопада. Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, керівник програми з розвитку фінансування агросектору міжнародної фінансової корпорації (IFC) Групи Світового банку Лія Сорока, Директор Швейцарського бюро співробітництва Хольгер Тауш, керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Групи Світового банку Хелен Фейрлемб, заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Світлана Глущенко.

«Протягом трьох років в Україні успішно реалізується проект із впровадження аграрних розписок. Лише за 10 місяців 2018 року виробники залучили 3,3 млрд грн, а це 75% від загальної суми, оформивши 521 аграрну розписку. І якщо раніше ми були акцентовані на зерновому ринку, то сьогодні спектр заставної продукції значно розширився», - відмітила Олена Ковальова.

Заступник Міністра додала, що за всю історію існування в Україні аграрних розписок 90% видано малим та середнім виробникам. Такі цифри підтверджують державну політику від Уряду та Мінагрополітики, яка спрямована на підтримку цієї категорії сільгоспвиробників.

Вона зауважила, що за три роки функціонування проекту, який розпочався із формування законодавчої бази, було сформовано та запущено Національний реєстр аграрних розписок, оформлено 703 аграрних розписок на 4,5 млрд грн, до Реєстру постійно підключаються нові нотаріуси.

Всі організатори та партнери проекту налаштовані на те, щоб проект мав своє продовження. Мінагрополітики зі свого боку працюватиме над подальшим опрацюванням законодавчої бази. Крім того, планується спільна робота Міністерства із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо запуску аграрних розписок як цінних паперів на фондовий ринок.

«Система функціонування аграрних розписок сформована, вона цікава постачальникам, тому що збільшується потреба у вхідних ресурсах. Також заінтересований фінансовий сектор – деякі банки організували спеціальні програми кредитування із залученням аграрних розписок. І, безумовно, зацікавлені виробники, адже це можливість отримати необхідні матеріальні ресурси та кошти, щоб почувати себе більш впевнено під час посівної та збиральної кампаній», - резюмувала Олена Ковальова.

Довідка:

Проект «Аграрні розписки в Україні» впроваджується з 2015 року IFC, членом Групи Світового банку, у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією в Україні. Основні партнери Проекту: органи державної влади (Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство юстиції України), приватний сектор (постачальники матеріально-технічних ресурсів, банки, зернотрейдери), міжнародні організації.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Державний зерновий гігант зібрався розширити поставки в Китай

Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) підписала з Китайською національною корпорацією машинної індустрії та генеральних підрядів (ССЕС) меморандум про продовження співпраці в сфері сільського господарства.

Про це повідомила прес-служба ДПЗКУ, пище НВ.

"У перспективі реалізація меморандуму дозволить ДПЗКУ збільшити обсяги торгівлі зерновими, розширити номенклатуру торгівлі зерновими та продуктами переробки на території КНР, включаючи борошно, пластівці, мюслі, крупи та комбікорми в КНР і треті країни", - заявила в.о. голови правління компанії Ірина Марченко.

Також умовами меморандуму передбачено співробітництво в сфері торгівлі продукцією переробки олійних на території КНР (соняшникова олія, соняшниковий шрот) і подальша робота над спільними проектами.

Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) створена урядом України в серпні 2010 року. 100% випущених акцій ДПЗКУ перебувають у державній власності.

До її складу входить розгалужена мережа філій - лінійні і портові елеватори, млини, комбікормові і круп'яної заводи. Сумарно 44 підрозділу-філії ДПЗКУ можуть зберігати 3,46 млн тонн зернових. У тому числі сумарні потужності з перевалки на експорт Одеського та Миколаївського портів складають близько 2,5 млн тонн зернових вантажів на рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview