Якою має бути держпідтримка фермерських господарств

Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш в рамках розгляду законопроекту реєстр. №6490 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств» на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, яке відбулося 15 листопада 2017 року.

Серед очікуваних результатів урядової Концепції розвитку фермерських господарств на 2018-2020 роки, затвердженої розпорядженням КМУ №664-р від 13.09.2017, передбачено збільшення кількості фермерських господарств – із земельним банком не більше 100 га – не менш ніж на 10%. Досягти такого результату без впровадження заходів щодо стимулювання трансформації високотоварних господарств населення у суб’єкти підприємництва, очевидно, не вдасться, зауважив Леонід Тулуш.

На його думку, серед найбільших обтяжень для потенційних фермерських господарств, створених на базі реєстрації фізичної особи – підприємця (ФОП), поряд із невизначеністю механізму оподаткування, є й обов’язкова сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ) «за себе» та за членів такого новоствореного фермерського господарства. Ціна питання з 1 січня 2018 року сягне близько 10 тис. грн на рік на одну особу. Така сума є непідйомною для більшості суб’єктів аграрного мікробізнесу із операційною площею до 20 га, зазначив експерт.

Відповідно, з метою стимулювання реєстрації високотоварними господарствами населення суб’єктів підприємництва та створення нових фермерських господарств (на базі ФОП) необхідно запровадити новий інструмент підтримки таких суб’єктів, вважає Леонід Тулуш.

За його словами, цей механізм повинен передбачати сплату новоствореними фермерськими господарствами у перші роки функціонування лише частини ЄСВ. Іншу частину повинна взяти на себе держава – за рахунок здійснення відповідної доплати, джерелом якої повинні стати асигнування, закладені в бюджетній програмі 2801230 «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств».

У такому разі голові та членам новостворених фермерських господарств буде зараховуватись у пенсійний стаж повний період здійснення відповідної діяльності (місяць за місяць) і саме це буде дієвим стимулом для реєстрації ФОП та створення фермерського господарства на базі високотоварних господарств населення, зауважив експерт.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, половини бюджетного ресурсу, закладеного по бюджетній програмі 2801230 «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» – 500 млн грн – буде цілком достатньо для фінансування відповідних доплат у 2018 році та формування належного пенсійного стажу у членів новостворених фермерських господарств у формі ФОП, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ринок агрострахування в Україні: проблеми і перспективи

Здавалося б, в цих умовах тема аграрного страхування, враховуючи підвищені ризики даного бізнесу, повинна бути однією з основних у аграріїв при плануванні розвитку їх бізнесу. Однак, на ділі все йде трохи інакше. Рівень агрострахування в Україні становить всього лише 5-7%, в той час як в Польщі цей показник знаходиться на рівні 30%, в Німеччині - понад 60%. Що гальмує ринок даного виду послуг і що необхідно зробити для його розвитку пише AgroNews.ua.

Для регулювання ринку агрострахування в нашій країні прийнятий Закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції за державної підтримки», який надає аграріям право на отримання компенсації сум з державного бюджету, сплачених за договорами агрострахування. Однак, на ділі він не працює.

Експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін пояснює: прийняття даного закону не призвело до якісної зміни на ринку не тільки через те, що на ділі держава просто відмовилося від закладання коштів до бюджету для покриття фермерам компенсації за договорами страхування.

«Необхідно було розробити ефективну підзаконну нормативно-правову базу, щоб цей закон дійсно запрацював на користь аграріїв: прописати механізм отримання компенсації, а також зробити її максимально доступною і прозорою», - каже Володимир Юдін.

Крім того, експерт упевнений, що за прикладом ряду розвинених країн - США, Туреччини, Канади - в Україні необхідне створення спеціального Аграрного страхового пулу, який повинен мати достатньо капіталу для покриття всіх ризиків, які можуть настати в зв'язку з неврожайним роком.

«Однією з серйозних проблем, що гальмують розвиток ринку, є висока вартість агрострахування, оскільки даний страховий продукт є високоризикованим. На жаль, вітчизняний аграрій, на відміну від зарубіжних фермерів, поки ще не тільки не готовий платити високі ставки за договором про агрострахування, а й навіть закладати відповідні витрати при плануванні бізнесу. В цьому є одна з основних проблем. І щоб змінити ставлення аграріїв до страхування слід мати чітку, системну роботу держави, яка полягає у створенні прозорих і рівних умов для всіх гравців ринку», - підкреслює Володимир Юдін.

При цьому експерт відзначає, що, незважаючи на непросту ситуацію, в Україні вже успішно зарекомендував себе цілий ряд компаній, що займаються питаннями аграрного страхування.

«Наприклад, наша компанія «Агрориск» пропонує клієнтам повний комплекс послуг з оцінки страхової вартості, супроводу на всіх етапах укладення страхового договору зі страховиком і оцінці збитків. Ми підбираємо нашим клієнтам оптимальні умови страхування в залежності від його побажань і можливостей. При цьому ми гарантуємо відшкодування страхових виплат у випадках, передбачених договором про страхування. Фермерам, які коливаються в питаннях необхідності страхування своїх посівів необхідно пам'ятати, що агрострахування, при правильному виборі страховика, є запорукою їх фінансової стабільності в разі настання форс-мажорних обставин, а значить гарантує збереження їх бізнесу», - зазначає Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як в Україні заробляють на найдорожчій у світі спеції

В селі Любимівка Херсонській області місцеві фермери зібрали перший урожай найдорожчої пряності у світі – шафран, пише ubr.ua.

Вирощуванням найдорожчої спеції у світі на своїй ділянці займається житель Херсонської області бізнесмен зі Швеції Йохан Боден разом з дружиною. Саме він завіз в Україну посадковий матеріал і почав садити його на своєму городі.

За словами аграрних новаторів, ця іранська спеція має хороший попит у країнах Європи. Як виявилося, шафран відмінно прижився на херсонській землі. Нещодавно фермери зібрали перший урожай.

Цікаво, що на відміну від багатьох сільськогосподарських культур, шафран розквітає з першими заморозками. Тобто до збору врожаю приступають, коли всі інші земельні роботи вже закінчені.

Дуже важливо зібрати саме квітки, однак, як пряність використовуються не пелюстки, а червоні тичинки всередині суцвіть. За приблизними підрахунками, з 25 квіток збирається лише 1 грам спецій, адже тут важливі саме невеликі червоні тичинки, які знаходяться в рослині. Після відділення тичинок – їх висушують. Примітно, що висушені спеції можуть зберігатися до ста років.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В новий борошномельний завод планують інвестувати $ 2 млн

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"Зараз ведемо роботу, вже привезли обладнання для переробки пшениці в борошно. Запуск плануємо на квітень-травень", - повідомив головний виконавчий директор Grain Alliance Євген Радовенюк.

За його словами, інвестиції в завод складуть близько $ 2 млн.

Крім того, компанія розвиває два проекти зі створення доданої вартості: з виробництва насіння сої, пшениці, вівса, жита, з виробництва рідких мікродобрив.

"У найближчі рік-два з інвестицій в насінництво ми вийдемо на $ 1-1,5 млн, по борошну - близько $ 2 млн, по міндобривам - близько $ 1 млн", - зазначив Є. Радовенюк.

Компанія Grain Alliance до 2020 року розраховує збільшити елеваторні потужності майже в два рази - до 400 тис. тонн. За цей період планує розширити свій земельний банк до 100 тис. га, досягти обсягів реалізації зерна в 1 млн тонн.

Засновники ТОВ "Харвест Мун Іст" (смт Баришівка Київської обл.) і BZK Grain Alliance (Швеція) в 2009 році створили спільну компанію - Grain Alliance.

Grain Alliance обробляє в Україні 53 тис. га сільськогосподарських земель в Київській, Черкаській, Полтавській та Чернігівській областях.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Органічне виробництво в Україні: головні міфи та факти

Кожна сторона має свої аргументи, але іноді вони базуються на хибних припущеннях, пише ІнфоШувар.

“Багато фермерів вважають, що в органіці відсутні дієві інструменти по живленню і захисту рослин, тому, за будь-яких зусиль врожайність органічної продукції мінімум в два рази нижча, ніж в звичайному виробництві. Це дуже розповсюджений міф, тому фермери дивуються і не вірять тому, що в Україні є дійсно успішні органічні проекти”, – розповідає Богдан Гнатюк, агроконсультант з органічного землеробства України.

Господарства, які вирішили вирощувати органічну продукцію, теж дуже часто ще на початку не враховують багато нюансів, які потім виливаються у великі проблеми.

“Слід розуміти, що органічне виробництво передбачає використання специфічної технології. Наприклад, тут заборонені гербіциди, тому є необхідність на ягідних плантаціях використовувати ручну просапку. Це додаткові робочі руки, з якими в Україні велика проблема. Але при правильному плануванні бізнесу, всі витрати компенсуються вищою ціною, за умов, що продукція дійсно органічна та якісна”, – зауважив експерт.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На українських ринках стане ще менше лимонів і апельсинів

У вересні 2017 року імпорт цитрусових в Україну став помітно нижче рівня за аналогічний місяць 2016 року, повідомляє UBR.

При цьому аналітики проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» відзначають, що однією з причин такої ситуації є істотне зниження поставок лимонів і апельсинів.

Так, за вересень Україна закупила на зовнішньому ринку 2,1 тис. тонн лимона, а це на 45% менше, ніж за такий же місяць 2016 року.

Також суттєво знизилися поставки апельсина — імпорт за перший місяць осені склав 2,7 тис. тонн, що на 18% менше торішніх показників за вересень.

З початку сезону-2017/18 Аргентина помітно скоротила свою присутність на українському ринку цитрусових.

Аргентина відвантажила на український ринок всього 1,2 тис. тонн зазначених фруктів, а це вдвічі менше, ніж за аналогічний місяць роком раніше.

Тим не менш, варто відзначити, що Аргентині вдалося утримати за собою друге місце в рейтингу головних постачальників цитрусових в Україну: на частку цієї країни у вересні довелося близько 22% всього імпорту.

Далі слід Туреччина з часткою 16%.

Очолює ж список ПАР, на частку якої з початку поточного сезону довелося близько 51% всіх експортованих в Україну цитрусових.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview