178171

Ярі зернові та зернобобові вже посіяні на 7 млн га

Теґи: 

У тому числі посіяно:

– ранніх ярих зернових – 2,3 млн га (96%), (пшениці – 167 тис. га, або 96%, ячменю – 1,5 млн га, або 96%, вівса – 190 тис. га, або 93% та гороху – 418 тис. га, або 99%);

– кукурудзи на зерно – 4,5 млн га (97%);

– гречки – 85 тис. га (56%);

– проса – 35 тис. га (62%).

Також триває посів технічних культур, яких посіяно:

– цукрових буряків – 281 тис га (94%);

– соняшника – 5,5 млн га майже 100%;

– сої – 1,6 млн га (85%).

За агрометеорологічними розрахунками масове достигання зерна озимої пшениці у нинішньому році розпочнеться на півдні – у другій, на решті території країни – у третій декаді червня, що на 1-2 тижні раніше середніх багаторічних строків.

Колосіння ярових ячменю та пшениці у нинішньому році розпочнеться на більшій частині території країни у кінці травня – на початку червня, що майже на тиждень раніше середніх багаторічних строків. У західних областях колосіння ярини відбудеться близько до середніх багаторічних строків – у середині червня.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

В Україні виготовляють дорогоцінний сир із віслючого молока

Теґи: 

Однак про промислові масштаби виробництва поки що не йдеться, пише журнал The Ukrainian Farmer, пише AgroTimes.

Жирність ослиного молока – 11,6%, вище – тільки у лосиного (14%). Після того як сир постоїть два-три місяці в холодильній камері з температурою 1-2 ºС, він твердіє й кристалізується – стає, як пармезан.

На фермі училища утримують 50 осликів (28 ослиць та 12 осликів), десяток малих віслючків, а також кіз і овець.

У перспективі ж планують наростити молочне стадо до 50 ослиць. Водночас збільшуватимуть і кількість осликів, адже ці тварини – однолюби.

«Вигоди віслючого молочного бізнесу очевидні: 1 кг сиру з віслючого молока коштує 1760 євро, відповідно 1 л віслючого молока – 58 євро, – розповів директор училища Василь Романцов.

Натомість на утримання осликів коштів потрібно небагато, особливо якщо харчі з власного поля, додав він. «Крім того, тварини ще й можуть на себе заробляти, виконуючи певні роботи», – зауважив Василь Романцов.

Ринок збуту віслючого сиру – Європа, уточнює керівник Заболотненського училища.

В училищі, на базі навчально-методичного центру, окрім віслючого сиру, виготовляють ще й козячий.

 

В Україні відкрили Центр по боротьбі з незаконними пестицидами

Спеціальна програма ООН з довкілля (ЮНЕП) у партнерстві з ГО «Самодопомога Закарпаття» запускає Інформаційний центр «Фермерськй патруль» з метою протидії незаконному обігу пестицидів на кордоні України з Угорщиною, Словаччиною, Чеською Республікою а Румунією. Про це повідомила прес-служба ФАО.

Даний Центр починає загальнонаціональну акцію по допомозі постраждалим агровиробникам від придбання контрафактних або непридатних пестицидів. Окрім Центру в Ужгороді, планується відкриття подібних організацій в Одеській та Київській областях країни до кінця 2018 року.

Створення та підтримка Інформаційних центрів по боротьбі з контрафактом відбувається у рамках проекту по підвищенню хімічної безпеки в Україні та зміцненню регулюючих інституцій та законодавства у даній галузі.  Даний проект, розпочатий на початку минулого року,  працює над питаннями оптимізації виконання Роттердамської конвенції, що покликана допомагати країнам-учасницям протистояти небажаній торгівлі хімічними речовинами, та погодження методів поширення інформації між урядовими департаментами, бізнесом та споживачами.

До команди Інформаційного центру «Фермерський патруль» увійшли юристи, екологи, фахівці ринку засобів захисту рослин, що у співпраці з національними митними та правоохронними органами надавадимуть фахову консультацію з можливих способів реагування на ідентифікацію або придбання підозрілих ЗЗР, включно з питаннями потенційного відшкодування завданих збитків внаслідок застосування підробного продукту.

Експерти активно займатимуться просвітницькою діяльністью на території Закарпатської, Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської та Волинської областей, будуть регулярно проводити польові семінари з фермерами щодо проблематики нелегального обігу пестицидів та розповсюджувати дані про розташування офіційних мереж продажів оригінальних засобів захисту рослин.

Одночасно з відкриттям Інформаційного центру, фахівці проекту провели дводенний тренінг для фахівців державних екологічних служб та митних органів з питань ідентифікації та затримання контрафактних пестицидів при перетині державного кордону. Учасники обговорили процедури митного оформлення, затримки або фіксування порушення митних правил, наповнення профілів ризиків для відповідих товарних груп. Інспектори-учасники заходу погодились, що потребують допомоги екологічних та правоохоронних служб для підвищення ефективності митного контролю. Міжнародні експерти, у свою чергу, внесли пропозицію скорочення пунктів входу та введення обміну розвідувальними даними через RILO.

«Наш захід сьогодні є визначним моментом у формуванні реальних потужностей та підвищення фахової кваліфікації у боротьбі з контрафактними хімічними речовинами в Україні.  Нам вдалося об’єднати за одним столом усіх зацікавлених сторін цьго процесу – державних органів митного контролю, екологічних інспекторів, представників бізнесу та науки», - сказав Ярема Герцик, провідний фахівець проекту Спеціальної програми ЮНЕП. «Така зутріч  надала нам можливість практичного аналізу законодавчих прогалин, глибшого вивчення ринку підробних ЗЗР та погодження підходів до більш дієвого партнерства між усіма задіяними службами та кращого відслідковування кінцевого споживача».

Нагадаємо, що Спеціальна програма ЮНЕП  спрямована на підтримку інституціонального розвитку країн для ефективнішої реалізації Базельскої, Роттердамської, та Стокгольмської конвенцій, Мінаматської конвенції та Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічними речовинами (SAICM). Основним отримувачем допомоги в рамках проекту визначено Міністерство екології та природних ресурсів України, а загальний бюджет становить близько 230 тисяч доларів США.

До розгляду на участь у Програмі було подано 54 заявки з 45 країн світу, і Україна стала однією з семи країн, що отримала фінансування в рамках даного проекту.  Реалізацію покладено на міжнародну неурядову організацію Green Cross Switzerland. Проект працюватиме до квітня 2019 року.

Довідка:

Україна приєдналася до Роттердамської конвенції у 2002 році. Метою конвенції є сприяння запровадженню спільної відповідальності та узгоджених зусиль Сторін у міжнародній торгівлі окремими небезпечними хімічними речовинами з метою охорони здоров’я людини та навколишнього середовища від потенційно шкідливого впливу. Процедура попереднього погодження пропонує механізм офіційного отримання і поширення рішень країн-імпортерів відносно того, чи бажають вони поставки хімічних речовин (перелічених в Додатку ІІІ Конвенції) , а також механізми забезпечення дотримання цих рішень Сторонами-експортерами.

Роттердамська конвенція не встановлює жодних обмежень чи бар’єрів у міжнародній торгівлі, а лише вимагає інформувати Секретаріат щодо  рішень по імпорту хімічних речовин, прийнятих на національному рівні. У свою чергу, в рамках конвенції країна-член буде поінформована щодо обмежень і правил інших країн-учасниць і, таким чином, зможе ефективніше координувати свої  міжнародні торгові відносини.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Чому не вдається побороти корупцію в зерноперевозках

Про це повідомив директор філії «Центр транспортної логістики» Сергій Підгородецький в ході конференції Grain & Maritime Days in Odessa 2018, пише latifundist.com.

«Я не хочу образити всіх експедиторів. Це їх хліб, це знання, які вони придбали, і вони можуть бути корисні і як вантажовідправнику, так і одержувачу. Але може варто прийняти цивілізовані правила роботи, і питання корупції пропаде. Так, ми можемо жорстко дисциплінувати залізничників, дати по руках і не брати участь в корупційних схемах. Але ми не можемо добігти до всіх, хто не носить залізничну форму. Таких дуже багато, вони всі добре зав'язані в політичному ключі. Але, на жаль, цей фактор у нас ще є, і ні я, як керівник таких списків, ні УЗ не може дати гарантію, що ми можемо перемогти тих, хто не в наших рядах, які перебувають у лавах бізнесменів, підприємців, політиків, які залучені в ці процеси», — розповів він.

У той же час, за його словами, зміни системи планування, перерозподілу вагонів, повинні допомогти боротися з корупцією в секторі.

Крім цього, він прокоментував претензії учасників ринку до ефективності автоматизованої системи розподілу вагонів-зерновозів.

«Безумовно, зернова тема у нас була весь минулий рік. Це пов'язано, в першу чергу, із запровадженням автоматизованої системи розподілу вагонів-зерновозів. Вона не є панацеєю і не врятує від поганого розподілу, поліпшення рухомого складу та інших реальних проблем. Тому що систему вчили природному середовищі, її навчили, як трактувати ті або інші нормативні документи, але її не вчили, як реагувати на транспортну обстановку, як реагувати на відсутність тяги, відсутність палива і т. п. Її не навчили, як розуміти пропускну здатність наших портів. А це середньодобово 1200 зерновозів, тоді як середньодобова потреба навантаження ‒ близько 3 тис. наших вагонів", — додав Підгородецький.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

Українські фермери можуть збирати кілька врожаїв стевії на рік

У нашій країні у стевії немає ні шкідників, ні хвороб, за винятком чорної ніжки, яка може знищити сходи. Рідкий екстракт стевії українського виробника реалізується за ціною 211 грн за 100 мл, а 300 шт. таблеток із стевії за 102,50 грн, повідомляє «АгроЮг».

Вивчивши агробіологічні особливості та розробивши технологію обробітку цієї культури, фермерське господарство може збирати кілька врожаїв стевії за рік. У такому разі культура стане високорентабельною, а її вирощування економічно вигідним.

Попри те, що стевія є багаторічною рослиною, в Україні її вирощують як однорічну, оскільки вона не витримує притаманних нашим природно-кліматичним умовам зим.

Стевія полюбляє легкі ґрунти з нейтральним або слабо лужним середовищем. У відкритому ґрунті цій культурі необхідні пухка земля, бажано багата на органіку, та відсутність бур’янів. Насіння розсипають по землі, проводять полив і накривають ділянку плівкою. Перші сходи з’являються вже за тиждень.

Рослина росте доволі швидко. Щойно вона починає цвісти, проводять її збір: стебла з листям зрізають на рівні 5-6 см від землі і просушують на сонці або в сушарках. При сухій та спекотній погоді на сонці тонкий шар зрізаних рослин висихає за 9-10 годин. При швидкій сушці листя буде кращої якості. Якщо рослини сильно подрібнені або довго сушаться, якість сировини погіршується через окислення. Після сушіння листя необхідно відокремити від стебел. У такому вигляді стевія зберігається до двох років.

Варто зауважити, що зовсім невеликі господарства можуть зберігати кореневища стевії, викопуючи його на зиму та помістивши у ящик із землею. Їх потрібно присипавши вологим ґрунтом так, щоб було видно лише кінчики зрізаних стебел.

Температура зберігання має бути не вищою за 10°C і не нижчою за 4°C, інакше рослина або проросте, або загине. Кореневища рослини можна зберігати у холодильнику або висадити в горщики і тримати в прохолодному приміщенні, зрідка поливаючи. Так як стевія – тропічна рослина, вона не переносить посуху і потребує постійної вологи.

Розсаду стевії можна придбати в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, або виростити самостійно. Вартість 7–20 шт. насіння стевії коливається від 10 до 45 грн.

Стевія відноситься до роду багаторічних рослин родини Айстрові. Її батьківщина – Парагвай та Бразилія. Солодкого смаку стевія набуває завдяки стевіозидам – речовинам, які солодші за цукор у 300–400 разів, але не містять калорій. В Україні інтерес до цієї рослини виник після чорнобильської трагедії, так як з’ясувалося, що стевія здатна здійснювати позитивний ефект на організм людини.

Джерело: agroday.com.ua

Україна потрапила в ТОП-10 світових експортерів курятини

Про це повідомляє УНН з посиланням на World's Top Exporters.

Відзначається, що світовим лідером з експорту курятини є Бразилія. У 2017 році країна експортувала м'яса птиці на 6,4 млрд дол. США. Друге місце з показником в 2,6 млрд дол. належить США. Третє - Нідерландам. У минулому році Нідерланди експортували м'яса птиці на 1,1 млрд дол.

Україна з показником в 313,4 млн дол. посідає восьме місце в рейтингу. Замикає десятку лідерів Аргентина. У минулому році країна експортували м'яса птиці на 285,2 млн дол.

Також повідомляється, що з 2013 року Україна збільшила експорт м'яса птиці на 35,3%.

Нагадаємо, в березні поточного року Місія Генерального директорату Європейської Комісії з питань охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів (DG SANTE) перевірила якість курятини найбільшого експортера країни - компанії "Миронівський хлібопродукт". Єврокомісія дійшла висновку, що продукція цієї компанії відповідає міжнародним стандартам FSSC 22000, ISO 22000 та BRC Food.