ЄС і Фонд Гейтса виділяють 570 млн євро для інновацій в сільському господарстві

З цієї суми ЄС виділяє 270 млн євро, Фонд Гейтса - 300 млн євро, пише propozitsiya.com.

Кошти підуть на фінансування досліджень ГМО та проблеми зміну клімату. Протидія змінам клімату особливо важлива для менш розвинених країн, де екстремальні погодні явища можуть призвести до різкого скорочення врожайності і навіть до голоду.

Коло досліджень буде охоплювати агрономію для первинної продукції, технології для всіх етапів обробки, загальну організацію ланцюгів доданої вартості і будуть зосереджені на основних заходах для збільшення робочих місць і забезпечення продовольчої безпеки продуктів і харчування.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У справі Коломойського заморозили аграрні активи друга Порошенка

Рішення Високого суду Лондона про арешт активів українських олігархів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова зачепило ще одного бізнесмена-мільярдера.

Про це пише ua1.com.ua.

Як повідомляється, серед заморожених активів фігурує кіпрська компанія WTI Trading Limited, котра потрапила до списку структур, якими таємно володіють олігархи та куди було виведено з "Приватбанку" напередодні його націоналізації 2 млрд доларів.

Зазначеній фірмі належить мажоритарна частка в українському аграрному холдингу – потужному виробнику курячого м'яса "Миронівський хлібопродукт", засновником та керівником якого є екс-перший замглави Адміністрації президента Юрій Косюк.

Варто додати, що бізнесмен є близьким другом президента Порошенка. Нещодавно він з невісткою президента Юлією Порошенко оголосив про плани запустити аграрний проект Radar Tec.

Нагадаємо, англійський суд заарештував активи Коломойського і Боголюбова на підставі позову державного "ПриватБанку" до колишніх власників: Україна хоче відсудити виведені кошти з банку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як відрізнити справжню червону ікру від «липи»

Щоб не попастися на гачок продавців, Domik.ua з'ясував, що означає «підроблена» ікра і як швидко відрізнити справжній продукт від підробки.

Як підробляють червону ікру

Говорячи про червону ікру, більшість людей мають на увазі лососеву і форелеву.

«Фальшива» червона ікра — насправді не штучна і не підфарбована. Це недозрівша, перезріла або несвіжа ікра, засолена в антисанітарних умовах і продається в замороженому вигляді.

Недобросовісні виробники можуть промити торішню ікру і повторно засолити. Так, продукт виходить гіркуватий, пересолений з жорсткою оболонкою.

Червона ікра повинна бути ненасиченого червоного кольору. Яскраво-червоної лососевої і форелеве ікри не існує. Червона ікра не може розсипатися, розмазуватися або щільно склеюватися між собою.

Порада : щоб визначити якість ікри, потрібно помістити кілька ікринок в окріп. Якщо це желатинова або підфарбована ікра, вони миттєво розчиняться або втратять колір у воді. Справжня ікра залишиться без змін.

 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Молоко з картоплі незабаром з’явиться на полицях магазинів

На прилавках магазинів можна знайти замінники молока з сої, мигдалю, кокосових горіхів, рису, кешью або вівса. А недавно дослідники розробили альтернативу молоку з ... картоплі. Про це пише Зерно.

Одним з мотивів створення напою є алергія. Наприклад, в Норвегії 1-3% населення страждає від алергії на молоко і молочні продукти. Людям з непереносимістю лактози необхідна альтернативна заміна.

Дослідник з Лундського університету (Швеція) Єва Торнберг впритул зайнялася розробкою картопляного молока.
«Однією з проблем, що викликають занепокоєння, є збагачення молока з картоплі необхідними омега-3 поліненасиченими жирними кислотами, які в основному містяться в жирній рибі», - зазначила Єва Торнберг.

Омега-3 кислоти корисні тим, що вони усувають негативні наслідки шкідливих жирних кислот і нейтралізують продукти їх окислення в людському організмі.

Технічно досить складно перетворити рослинну основу в вершковий продукт, наприклад, молоко. Це пов'язано з тим, що рослинні білки важче отримувати, ніж тваринні. Торнберг виявила, що вершковість може бути досягнута, якщо білок і крохмаль в картоплі нагріти певним чином і змішати з рапсовою олією, яка багата омега-3 жирними кислотами.

За словами пані Торнберг, до складу картопляного молока буде входити 6% ріпакової олії. Це означає, що 250 мл альтернативного молока покриє половину щоденної норми омега-3. Крім того, новий молочний продукт не містить алергенів.

Планується, що картопляне молоко буде продаватися, як альтернатива звичайному молоку, йогурту, крему і морозиву. Напій був протестований в лабораторних умовах, і ймовірно надійде в продаж в наступному році. Спершу, швидше за все, це буде коктейль з картопляного молока з яблучним соком і фруктами. Спосіб виготовлення емульсії запатентований під назвою компанії Veg of Lund.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні скоротилось виробництво основних видів м’яса

Про це повідомляє Держстатистики, пише agravery.com

За даними відомства, виробництво мороженого м'яса ВРХ протягом звітного періоду склало 1,2 тис. т, що на 32,5% менше, ніж у листопаді 2016 року. Порівняно із жовтнем 2017 виробництво зазначеного продукту скоротилось на 24,2%.

Замороженого м’яса птиці протягом звітного місяця вироблено 16 тис. т — на 28,7% менше порівняно із листопадом 2016. Порівняно з жовтнем 2017 виробництво зазначеного продукту скоротилось на 4,2%.

Крім того, протягом листопада 2017 року в Україні вироблено 4,9 тис. тонн свіжого чи охолодженого м’яса ВРХ, що на 14,2% менше, ніж за аналогічний період 2016. У порівняні з жовтнем 2017 виробництво скоротилось на 8,3%.

Виробництво свіжої чи охолодженої свинини протягом звітного періоду порівняно із листопадом 2016 скоротилось на 10,7%, до 19,5 тис. т, порівняно із жовтнем 2017 ? на 6,8%.

Замороженої свинини протягом листопада вироблено 1,3 тис. т, що на 2,9% менше показників жовтня 2016, та на 9,7% нижче від результатів жовтня 2017.

Водночас, охолодженого м'яса свійської птиці у листопаді вироблено 62,3 тис. тонн, а це на 6,2% більше, ніж у листопаді 2016, але на 2,9% менше, ніж у вересні 2017.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У 2017 році продано права оренди на 37,3 тисяч га сільгоспземель

Загальна площа переданих в оренду ділянок склала 37,3 тис. га. Про це повідомила прес-служба Держгеокадастру. 

Найбільш активно земельні аукціони проводилися в Одеській (194 земельні ділянки площею 4 736,9 га), Чернігівській (129 ділянок площею 4 261,1 га) та у Херсонській (91 ділянка площею 5 131,9 га) областях.

Стартова річна орендна плата за користування земельними ділянками була визначена на рівні 7,67% від нормативної грошової оцінки земель. За результатами земельних торгів розмір орендної плати у середньому по Україні вдалося підвищити до 14,35% від нормативної грошової оцінки. Це майже 4400 грн/га.

ТОП результатів земельних торгів: 231 % та 197% від НГО (Тернопільський район  Тернопільської області), 181% від НГО (Зіньківський район Полтавської області), 165% від НГО (Тальнівський район Черкаської області).

Для порівняння: у 2016 році на земельних торгах було реалізовано 1 706 прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 42,6 тис. гектарів. У 2016 році стартовий розмір річної орендної плати за продані на торгах земельні ділянки в середньому становив 6,64% від нормативної грошової оцінки, за результатами торгів – 10,22%.

Факторами, що зумовили зростання орендної плати стали підвищення стартової ціни лота (відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою КМУ від 07.06.2017 № 413), а також зростання конкуренції за ділянки. Якщо за підсумками 2016 року середня кількість учасників торгів складала 2,3, то в 2017 цей показник зріс до 3,1.

У результаті надходження до бюджетів збільшились до 102 млн гривень проти 95 млн гривень за підсумками 2016 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview