Юрій Косюк має намір купити польську компанію

Компанія «Миронівський хлібопродукт» (МХП) українського бізнесмена Юрія Косюка має намір підкорити польський ринок. Про це повідомляє hyser.com.ua.

Першим кроком на шляху до досягнення цієї мети повинна стати купівля місцевої компанії Exdrob.

Варто відзначити, що останнім часом Exdrob є збитковою. Тим не менш, Управління захисту конкуренції та споживачів Польщі отримало заявку від кіпрської фірми Roftan Holding», яка належить «Миронівському хлібопродукту». Компанія просить дозволу на купівлю Exdrob.

Примітно, що нещодавно представники МХП відзначали, що аграрний холдинг зацікавлений в покупці третього заводу в ЄС. Головним товаром компанії Косюка на європейському ринку є напівтуші охолоджені курей. Зараз їх переробляють на двох підприємствах МХП в Європі — в Нідерландах і Словаччині.

Зазначимо, що з початку 2017 року МХП отримав 942 млн грн з державного бюджету в якості дотацій (41% від усіх виплачених дотацій). Тільки в липні «Миронівському хлібопродукту» виплатили 132 млн грн, притому всього за цей місяць аграрії отримали 400 млн грн дотацій.

Юрій Косюк каже, що його компанія отримує дотації чесним шляхом і це ніяк не пов'язано з тим, що він раніше працював в Адміністрації президента.

Відзначимо, що власник «Миронівського хлібопродукту» Юрій Косюк в 2014 році працював заступником глави АП. У минулому році він розташувався на 5 сходинці у рейтингу українського Forbes. Стан агарного бізнесмена оцінюють в 1 млрд доларів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Банк може забрати молокозавод "Галичина" за борги

Відповідне рішення Господарського суду Львівської області прийняв 6 липня, передає Finbalance.

Свої вимоги держбанк обгрунтовував, перш за все, генеральним кредитним договором від 20 березня 2013 року, позичальниками за яким виступали "Галичина" і "Ковельмолоко" (при цьому ці ж компанії виступали поручителями за супровідними позиками), пише Економічна правда.

Як наголошується в судових матеріалах, на 23 листопада 2015 року заборгованість "Галичини" перед "Укрексімбанком", яка виникла в зв'язку з невиконанням зобов'язань за генеральною угодою і укладеними в її рамках кредитними договорами, становила 27,8 млн доларів.

При цьому між "Укрексімбанком" та "Галичиною" укладено ряд договорів, згідно з якими в заставу банку передані земельні ділянки, будівлі комплексу заводу по переробці молока та виготовлення молочної продукції площею 7 799,8 кв. м, обладнання та транспортні засоби, право інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг, а також готова продукція на складі і товари в обороті.

За даними НКЦПФР, власником 100% акцій "Галичини" (як і власником 98,9% акцій "Ковельмолоко") є кіпрська компанія "Бросмонт Холдінгз Лімітед".

Як повідомлялося, в 2010 році "Західна молочна група" (підконтрольна групі "Континіум" Степана Івахіва і покійного Ігоря Єремєєва) об'єдналася з ЗАТ "Галичина" (бенефіціарами якого були львів'яни Андрій Король, Сергій Гібай, Юрій Ложкін), що публічно підтверджували в групі "Континіум".

Об'єднана молочна структура зберегла назву "Галичина". Власне, Степан Івахів входив до наглядової ради підприємства.

У 2014 році багаторічного гендиректора молочного заводу "Галичина" Володимира Петрина на час замінив Дмитро Лещенко, який до цього призначення працював радником гендиректора групи "Континіум".

Додамо, що в травні-липні Госпсуд Львівської області також визнав вимоги "Банку інвестицій і заощаджень" (підконтрольний групі "Континіум") до "Галичини" на 72,8 млн грн і включив їх в четверту чергу в реєстрі вимог кредиторів.

Серед кредиторів "Галичини" - в т.ч. ТОВ "Молочна компанія "Галичина" (контакти якого наводяться на сайті заводу), а також ряд компаній, пов'язаних з групою "Континіум" і їх мережею АЗС WOG.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Внесок для участі в аукціонах з оренди землі планують підвищити в 10 разів

Як повідомив голова парламентського підкомітету з питань земельних відносин Олег Кулініч, відповідний проект закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності" (№7060) аграрний комітет підтримав на засіданні в середу, пише Інтерфакс-Україна.


О.Кулініч зазначив, що наразі гарантійний внесок для участі в земельних аукціонах становить 5% від річної орендної плати. Він уточнив, що такий розмір внеску дає змогу брати участь в аукціоні особам, які свідомо мають намір його зірвати й не допустити передання в оренду певної ділянки землі, в якій вони зацікавлені. Отже, результати майже чверті аукціонів анулюються, стверджує народний депутат.

Він також повідомив, що крім цього проект закону передбачає зменшення розміру земельної ділянки, яку можна безкоштовно приватизувати для ведення особистого господарства - з 2 га до 1 га. Крім того, документ забороняє протягом семи років змінювати цільове призначення землі, яку держава безкоштовно передала для особистого користування.

Законопроект також визначає перелік осіб, які мають право на безкоштовну приватизацію землі для ведення особистого господарства, - це учасники бойових дій і працівники соціальної сфери села.

За словами О.Кулініча, законопроект також передбачає, що 50% земель сільськогосподарського призначення, права на оренду яких продаються через аукціони, мають передаватися в оренду тим особам, які планують створення і розвиток фермерських господарств.

Як повідомлялося, група народних депутатів України 4 вересня цього року зареєструвала у Верховній Раді законопроект, який скасовує безкоштовну приватизацію землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого господарства, а натомість вводить аукціони з передання земельних ділянок в оренду з правом викупу.

Право безкоштовної приватизації земель для ведення особистого господарства автори законопроекту пропонують залишити за працівниками соціальної сфери, які працюють у сільській місцевості, ветеранами війни та власниками будівель, розташованих на земельній ділянці. При цьому документ дозволяє для ведення городництва поза аукціонами передавати в оренду не більше ніж 0,6 га землі.

Згідно з чинним законодавством, кожен громадянин України має право безкоштовно отримати від держави або територіальної громади до 2 га землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого господарства.

Наразі в державній власності перебувають 10,4 млн га землі, з яких 2,5 млн га - у запасі, 3,2 млн га - у власності державних підприємств і організацій, решта - в оренді.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агролайфхак: як вирощувати гарбузи на експорт

Про це повідомив заступник директора ФГ «Степове» Андрій Пістоль в інтерв’ю Kurkul.com.

«Під гарбузами у нас 130-250 га, (в залежності від року). Вирощуємо їх вже четвертий рік. Хоча мушу зауважити, що саме цього року, через відсутність опадів, результатом не задоволений. Маємо два комбайни для збору, сушку, мийку, шліфовку і так далі. Вирощуємо тільки під контракт, який підписали весною. Реалізуємо його в Австрію», ― повідомив Андрій Пістоль.

В Євросоюзі дуже високі вимоги до продукції. Але у господарстві вже навчилися їх дотримуватися.

«Ми дотримуємось дуже суворого контролю якості, зокрема, по хімічному складу, тому що австрійці можуть не прийняти. Купуємо в них посівний матеріал, крім того, вони присутні на всіх стадіях вирощування. Приїжджають на посівну, під час вегетації, на збір урожаю. Але основний контроль якості — при здачі насіння на їх центральний склад», — розповів Андрій Пістоль.

Розпочати вирощування цієї культури було справою не з легких. Це дуже кропіткий процес, який потребує дотримання технологій.  На початку вирощування, досвід переймали у інших компаній, які вже займалися гарбузами.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Філії ДПЗКУ прийняли на зберігання перший мільйон тонн зерна

Про це повідомив в.о. голови правління ПАТ «ДПЗКУ» Дмитро Гавриш, пише прес-служба корпорації.

«З початку цього маркетингового сезону наші лінійні елеватори вже заготовили трохи більше 1 млн тонн зернових, що становить майже 40% від річного плану.  Зокрема, у вересні прийнято на зберігання понад 135 тис. тонн зерна», - зазначив в.о. голови правління держкорпорації.

За його словами, лідером серед філій корпорації за обсягами заготівлі став Білоколодязький елеватор, який вже на 5% перевиконав свій річний план, прийнявши на зберігання більше 120 тис. тонн збіжжя.

Як повідомлялось раніше, у 2016/17 маркетинговому році філії ДПЗКУ заготовили близько 2,7 млн тонн зернових. Цей показник став продовженням рекордних обсягів заготівлі за результатами календарного 2016 року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрохолдинги і фермерські господарства можуть ефективно співіснувати

Українські фермери та компанії, які працюють на землі – дуже різні. Це і індивідуальні селянські господарства, і великі агрохолдинги. Я проти протиставлення агрохолдингів та фермерів чи ОСГ. Це ж різні моделі! Держава має допомагати невеликим фермерським господарствам та ОСГ, має певним чином визнати усіх, хто працює на землі. Бо сьогодні особа, яка вирощує на власній землі картоплю та відгодовує поросят – фактично веде натуральне господарство і є задіяною у фермерстві людиною – не має права на пенсію. І це несправедливо. А от агрохолдинги держава має підштовхувати до подальшого розвитку – щоб вони конкурували зі світовими гігантами - зауважив Олександр Журавель, голова фермерського господарства «Журавель».

У тексті самої Концепції зазначено, що її реалізація дасть змогу перемістити фокус аграрної політики держави на підтримку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації для створення середнього класу на селі. І зокрема, призведе до збільшення робочих місць на селі у 5 разів – з сьогоднішніх 100 тис. до 500 тис. до 2020 року.

На початку 90-х років саме фермери були основною рушійною силою земельної реформи. А сьогодні багато фермерів побоюються,що потужні агрохолдинги зможуть викупити багато землі, позбавивши фермерів можливостей вести бізнес. Тому фермери хочуть, щоб спочатку були вирішені основні проблеми, щоб вони отримали допомогу та стимули, які дадуть їм можливість конкурувати з великими гравцями, - зазначив Сергій Біленко, член ради асоціації «Земельна спілка України».

Дар'я Анастасьєва

Ексклюзивно для AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview