За 4 місяці 2017 року аграріями придбано техніки на суму близько 3,4 млрд грн

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

За даними областей за 4 місяці 2017 року аграріями придбано 3218 од. техніки на суму близько 3,4 млрд грн. У тому числі:

- тракторів – 822 од. (1,2 млрд грн),
- зернозбиральних комбайнів – 173 од. (598,7 млн грн),
- ґрунтообробної техніки – 601 од. (258,4 млн грн),
- посівної техніки – 409 од. (411,5 млн грн)
- іншої техніки і обладнання – 1213 од. (881,5 мільйонів гривень).

У 2016 р. придбано 9995 од. на суму 10,4 млрд гривень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як працюється українським молочним господарствам у зоні АТО

Як їм вдається утримувати своє господарство «на плаву»; з якими побутовими проблемами доводиться зіштовхуватися та як не втратити господарство, коли країна знаходиться у стані війни? Про це розказали аграрії, чиї ферми знаходяться неподалік від «лінії вогню».

Сигида Олександр Іванович, керівник СТОВ "ім. Шевченка" (Мар'їнський район, Донецька область)

- Наше господарство знаходиться у Мар’їнці. Зараз маємо 1700 га землі та 300 ВРХ, з яких дійних 90 корів. А до початку війни було 6 тис голів! Це була потужна молочнотоварна ферма. Більшу частину поголів’я вирізали в січні 2016 року, через постійне вимкнення світла та неможливість працювати, оскільки тоді йшли активні бойові дії. Зараз легше, але скільки зусиль треба прикласти, аби господарство знову стало передовим.

Тахтаров Павло Іванович, керівник СТОВ  Агрофірма "Нива" (Мар'їнський район,  Донецька область), член Асоціації виробників молока.

- Працювати звісно стало важче. Проте, із такими негараздами як вимкнення світла, недостача води, нестача кадрів - ще не зіштовхувалися. Але є інша велика проблема - поля деяких господарств були заміновані, нині такими і залишилися. Кажуть, що левову кількість територій розмінували, це не так – розмінували лише невелику частину.

Полякова Любов Пантеліївна, керівник ТОВ "Слобожанський" (Сватівський район,  Луганська область), член Асоціації виробників молока.

- Вода у нас є, світло у нас є. Однак, важко працювати, коли постійно чуєш вибухи. Часто підривають будівлі та склади. Ми не одноразово зміцнювали дахи, змінювали вікна. Нещодавно була ситуація, коли підірвали склад і поля були засипані боєприпасами. На наше прохання приїжджали спеціально навчені люди, які «очищували» територію. А потім ми брали дозвіл, сміливих людей і ще раз все перевіряли. Радує те, що у такій біді люди більше згуртовуються та допомагають один одному.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні меншає свиней

Тож розрив між цьогорічною та минулорічною кількістю свиней в Україні збільшився на 1%, порівняно з попереднім місяцем, зазначають аналітики АСУ, з посиланням на дані ДССУ.

З початком червня число свиней відновилося у порівнянні з їх кількістю на початку року та попереднього місяця. Проте порівняння помісячної динаміки цього показника у 2016-му році та цьогоріч свідчить про слабші темпи зростання.

Зауважимо, що менші темпи відновлення поголів’я свиней та дефіцит живця пов’язані зі скороченням чисельності маточного поголів’я в галузі свинарства. Так, за даними ДССУ станом на 1-ше січня 2017-го в Україні налічувалось 417,8 тис. свиноматок, тобто на 20,5% менше ніж на початку 2016-го. При цьому скорочення в більшій мірі торкнулося промислового сектора, де за рік кількість свиноматок скоротилась на 28% — до 234,3 тис. голів.

Динаміка загальної чисельності свиней в Україні станом на початок місяця

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агролайфхак: нюанси технології компостування

Про значення технології компостування розповів начальник відділу органічної сертифікації та технології СОК «Перший національний аграрний кооператив» Микола Биков, передає superagronom.com. 

Залежно від методу переробки якість компосту відрізнятиметься. Максимально якісний компост має землистий колір, добре кришиться, не має гнилісного запаху, рослинні рештки повністю розкладені, відсутнє насіння бур’янів, вологість від 40% до 60%.

Але компостування – це не тільки виготовлення якісних добрив, з оптимальним співвідношенням елементів живлення, обеззаражене від збудників хвороб та насіння бур’янів, а ще й джерело корисної мікрофлори, яку ми вносимо в ґрунт. Компости – це 25–30% поживи для рослин, решта є їжею для черв’яків, грибів, бактерій. Так, 1 кг компосту дає до 8 кг ґрунтових бактерій, допомагає відновлювати родючий шар ґрунту, гумус.

Економічний ефект від застосування компостів та гною приблизно однаковий, але агрономічний ефект зовсім різний. Якщо з гною ґрунти  отримують лише калій, азот і фосфор, то з компосту, окрім поживних речовин, рослини і ґрунт отримують ще й якісну органічну складову, підтримку життєдіяльності корисних мікроорганізмів.

Є кілька способів компостування: один із них анаеробний, або так зване холодне компостування, коли органічні матеріали укладаються дуже щільно, і кисень відсутній у процесі компостування. Цей спосіб часто використовується на фермах, та на сьогодні вважається недоцільним і навіть шкідливим, адже за холодного компостування зберігаються й потрапляють у ґрунт всі шкодочинні фактори (гниль, насіння бур’янів, глисти, яйця шкідників).

Найкращим є аеробний спосіб компостування, коли в процесі переробки додається кисень та, за потребою, волога, глина, солома чи торф.

Технологія компостування – це цілий завод, який потребує затрат. Потрібен обладнаний майданчик, який буде включати не лише зону компостування, а й зону зберігання готового продукту. Розташування та обладнання такого майданчика обов’язково треба погоджувати з екологічними службами. Потрібне обладнання: навантажувачі, аератори, змішувачі тощо. Це все витрати, і витрати на початкових етапах чималі. Для отримання 10 тис. т компосту щорічно знадобиться вкласти від 6 млн грн.

Проте ці витрати у підсумку не раз виправдаються: і урожаями, і покращенням екологічної ситуації, і розумним управлінням відходами. Вартість якісного компосту сягає  2–2,5 тис. грн/т, а вермикомпосту – 4 тис. грн/т.

Основні переваги компостування – це можливість отримувати високоефективні органічні добрива, покращення властивостей ґрунтів, отримання стабільних урожаїв. Окрім того, це можливість «розвантажити» роботу комунальних служб великих міст, адже до 30% усіх відходів міста (листя, трава, гілки з дерев) можна компостувати.

У США та європейських країнах компостування застосовується досить широко. В Україні основними перешкодами для використання цієї технології в агровиробництві є такі фактори: відсутність повної та достовірної інформації про компостування, його переваги та особливості; відсутність скоординованих дій державних екологічних служб. А ще - відсутня практика створення якісної органічної сировини. Навіть у тих господарствах, котрі мають тваринницькі ферми, гній часто-густо просто лежить купами під фермою, «ароматизуючи» усю округу. Проте використати його можна більш розумно та ефективно.

За матеріалами: Пропозиція

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Супутниковий моніторинг поля стає доступнішим

У заході взяла участь заступник міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева, повідомляється на сайті відомства.

Крім того презентацію відвідали Перший заступник Голови Державного космічного агентства України Олександр Голуб, представники регіональної влади, академічної еліти та українських приватних підприємств. Віце-президент з розвитку бізнесу компанії Planet Джон Олрікс представив революційний підхід Planet до космічного моніторингу. Зокрема, було презентовано передові можливості використання супутникових знімків компанії Planet в різних країнах та технічні рішення, які допомагають збільшити ефективність в управлінні сільськогосподарськими підприємствами.

Українською стороною було представлено огляд еволюції українського ринку щодо супутникового агромоніторингу, зокрема, можливості, які тепер доступні українським сільськогосподарським компаніям завдяки технології Planet. З кожним роком український сільськогосподарський ринок стає більш професійним, а українські аграрії більш обізнаними в сучасних технологіях та вимогливими до якості продуктів.

Довідка:

Компанія Planet - каліфорнійська компанія «новітніх космічних» технологій, яка була заснована в 2010 році групою вчених – колишніх співробітників NASA. Компанія Planet першою в світі змогла забезпечити якісну супутникову зйомку всієї земної поверхні кожного дня. Зараз на орбіті працює біля 140 мікро супутників групування Planet, що є найбільшим сузір'ям супутників у світі. Ця космічна інформація використовується як приватним бізнесом, так і урядами розвинутих країн для прийняття зважених управлінських рішень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермер розповів про високу рентабельність розведення нутрій

Так, за умови правильного утримання, харчування та догляду рентабельність розведення нутрій становить 190-230%.

Про це розповів в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer бізнесмен Олександр Хоружий з Кривого Рогу, який понад 10 років займається розведенням нутрій і має славу найкращого знавця цих звірків в Україні, пише AgroTimes

«Дуже великою перевагою є те, що прибуток можна отримувати з кількох джерел: від реалізації шкурок, м’яса та молодняку», – пояснює він.

Стартовий капітал, за словами підприємця, потрібен невеликий – максимум 22 тис. грн. (на 15 нутрій). «А якщо є готове приміщення, то бізнес взагалі можна розпочинати без великих грошей. За умови регулярного народження молодняку бізнес окупається за півроку, а за налагодженого збуту щомісячний дохід може перевищувати 70 тис. грн.», – підкреслює Олександр Хоружий.

Нутрій можна утримувати, витрачаючи на корм мінімальні кошти. За 13–14 місяців вони можуть принести три потомства. За належних умов утримання тварини фактично не хворіють. До того ж нутрії легко витримують суворий зимовий клімат.

Олександр Хоружий вважає, що треба робити ставку на м’ясо. «У звичайній обробленій тушці нутрії близько 3-6 кг свіжого дієтичного м’яса. На базарі його можна реалізувати за ціною від 40 до 80 грн./кг, – говорить він. – Також можна продати вичинені шкурки за ціною від 90 до 120 грн./штука, залежно від якості вичинки. У підсумку за одну тваринку можна отримати суму, наближену до 400 грн. Це за витрат на утримання близько 40 грн.».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview