Заводи будуть виробляти лляну олію замість соняшникової

Виробництво рослинних олій стає все менш вигідною справою — як в Україні, так і в інших країнах. Це підтвердив свіжий звіт FAO: у вересні індекс масел впав на 22% (до 134,9 пункту) в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року і на 2,3% до попереднього місяця. З однієї причини — через невпинне зниження світових цін, пише УкрАгроКонсалт.

На 5 жовтня цінник на українську нерафіновану соняшникову олію стояв на рівні $670-675/т FOB (з відвантаженням в порту).

«Вартість соняшникової олії опустилася до найнижчих значень за останні 10 років. В Україні урожай насіння соняшнику в нинішньому році прогнозується дуже високий – до 15 млн тонн і підприємства по виробництву соняшникової олії під зав'язку забезпечені сировиною. Але рентабельність вирощування та переробки насіння соняшнику знизиться, і конкуренція на ринку загостриться», — проаналізував для UBR.ua ситуацію директор консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.

Тут ми перші і неперевершені — частка України на світовому ринку сирої олії досягає 55%. Наш найближчий конкурент Туреччина, але вона лідирує в сегменті рафінованого продукту. Так що вбивають ціни на світовому ринку саме наші харчові заводи, які ставлять нові і нові рекорди по переробці насіння соняшника. І наступають цим перевиробництвом «на хвіст» свого ж бізнесу.

Для внутрішнього споживання в Україні щорічно потрібно близько 500 тис. тонн олії. Більше нам не треба. Все інше харчовики продають за кордон: в 2017 році на експорт вирушило 5,34 млн т соняшникової олії, а в 2018-му може піти близько 7 млн т.

«До кінця року обсяги виробництва соняшникової олії можуть досягти 7,7 млн т. І більше 90% продукту буде експортуватися, як і в попередні сезони», — спрогнозував генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук.

Зараз українська олійножирова галузь стоїть перед непростим вибором: або пригальмувати свої потужності і скоротити обсяги виробництва, або поступово перемикатися на інші види олійних культур — диверсифікувати бізнес.

Альтернативний варіант: продовжувати знижувати закупівельну ціну на насіння, і нарощувати експорт олії за заниженими цінами — не вважається перспективним. Оскільки наші аграрії все активніше налагоджують експорт насіння соняшнику західним переробникам і ось-ось махнуть рукою на вітчизняні заводи. Одночасно рослинники будуть скорочувати посіви під соняшник.

«Якщо падіння цін на соняшникову олію продовжиться, то в 2019 році можна очікувати зниження посівних площ під соняшником і розширення під іншими олійними культурами», — сказала заступник міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева.

Вона вважає, що найбільш перспективним в Україні має стати вирощування льону, та виробництво з нього лляної олії. Чиновник зазначила серйозне зростання інтересу до даної культурі: за її даними за 2013-2017 роках український експорт насіння льону виріс в 5,2 рази (до 56,8 тис. тонн), а льняної олії в 3,5 рази (до 9,9 тис. тонн). При цьому експерти відзначають зростаючий попит на цей продукт: тільки потреби Євросоюзу оцінюються в 650 тис. тонн, не кажучи вже про інші регіони. Завдяки цьому рентабельність олійного льону, за словами Трофимцевой, коливається від 43% до 95%, залежно від застосовуваних технологій і врожайності.

Другою альтернативою наших заводів може стати ріпак і ріпакова олія. За даними «Укроліяпрома», потужності з переробки насіння ріпаку в Україні становлять понад 2,5 млн т/рік.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На посушливі землі Херсонщини вперше за 10 років пустили «велику воду»

Теґи: 

Пpo це на свoїй стopінці у Facebook начальник Хеpсoнськoгo oбласнoгo упpавління вoдних pесуpсів Ігop Андpієнкo, пише Newscity.

“Сьoгoдні наспpавді знакoвий день для жителів Нижньoсіpoгoзькoгo pайoну: саме заpаз poзпoчалoсь запoвнення вoдoю балки Великі Сіpoгoзи!.. Надхoдження вoди в балку не тільки пoліпшить екoлoгічний стан, а й пoкpащить умoви життя жителів пpилеглих населених пунктів”, – йдеться у пoвідoмленні.

За pадянських часів Сіpoгoзька балка була джеpелoм зpoшення пoнад 7 тис. гектаpів землі, в тoму числі 1,5 тис. гектаpів – на деpжавних зpoшувальних системах, 2,4 тис. гектаpів малoгo зpoшення і більше 3 тис. гектаpів зpoшуваних земель-“супутників”. Після пoділу землі великих гoспoдаpств на паї, чеpез списання зpoшуваних земель, а такoж знoсу і poзукoмплектації зpoшувальних меpеж, це зpoшення там не функціoнує. Такoж впpoдoвж oстанньoгo десятиліття чеpез низьку кількість oпадів і невелике технічне скидання вoди з каналу P-3-1 Сіpoгoзька балка oбміліла. На невеликій частині балки вoда залишилась, а на більшoсті теpитopії pусла вoна відсутня.

У 2018 poці булo poзпoчатo poбoти пo відpoдженню Сіpoгoзькoї балки. Технікoю булo poзчищене pуслo балки, і в неї впеpше за oстанні 10 poків пoдали дніпpoвську вoду – загалoм 6 – 6,5 млн кубoметpів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Шахраї продають добрива від імені «Аграрного фонду»

Про це повідомляє прес-служба ПАТ «Аграрний фонд».

Встановлено, що ТОВ «Аграрний фонд» (код ЄДРПОУ 39732451) пропонує агровиробникам добрива на вигідних умовах, просить перерахувати аванс у розмірі 50% від загальної вартості товару на рахунок компанії, однак добрива не поставляє. Зокрема, такий випадок зафіксовано у Дніпропетровській області. Всі матеріали справи передані до Національної поліції України.

ПАТ «Аграрний фонд» (код ЄДРПОУ 38926880) просить агровиробників бути уважними з вибором компаній, які продають мінеральні добрива, укладають форвардні контракти, тощо, прикриваючись назвою лідера аграрного ринку України. Просимо також ретельно перевіряти всі документи, перш ніж укладати контракти.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Змінюйся, або помри»: чому постачальники овочів не розуміють українського споживача

Саме зміна споживацьких вподобань буде впливати на динамічність овочевого ринку в найближчі роки, тому, стратегія розвитку проекту з вирощування овочів повинна будуватись на ретельному вивченні прихильності споживачів і створенні цінностей, які б задовольняти ці потреби. Такої думки дотримується Антон Остромецький, директор з розвитку ТОВ «Брусилів Агро Імпекс», пише Інфо-Шувар.

На думку фахівця, наявність на полицях супермаркетів овочів посередньої чи, навіть, низької якості свідчить лише про низький рівень комунікації між ланками ланцюга поставок. Споживач вже давно вимагає інших продуктів.

« Учасники ланцюга поставок в плодоовочевому бізнесі повинні чутко розуміти, що додана вартість не є якимось абстрактним поняттям. Це наслідок створення додаткової цінності того чи іншого продукту, а додаткової цінності вимагає споживач. Досить часто доводиться чути, що в нас і брудна морква непогано продається, де ключове слово -«непогано», хоча погодьтеся, споживач прагне не «непоганої» моркви, а найкращої», - каже пан Остромецький.

Успіх сучасного овочевого проекту полягає в створенні правильної бізнес-моделі з диверсифікованими напрямками збуту.

«На моє власне переконання, необхідно залучати якогомога більше каналів збуту, використовуючи потенціал кожного з них, тобто створені цінності насамперед мають знайти прихильність споживача та задовольняти його потреби»,- розповів Антон Остромецький.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії засіяли майже 80% прогнозованої площі під озимі зернові

 У розрізі культур посіяно:

- озимої пшениці – 5,0 млн га (82%) при прогнозі 6,2 млн га;

- жита – 109 тис. га (74%) при прогнозі 147 тис. га;

- озимого ячменю – 511 тис. га (59%) при прогнозі 872 тис. га.

- озимий ріпак – 993 тис. га (112%) при прогнозі 888 тис. га.

Щодо проведення жнив, то аграрії намолотили 45,3 млн тонн зерна з площі 11,8 млн га (79%) при врожайності 38,5 ц/га. З них зібрано:

- ранніх зернових та зернобобових – 34,3 млн тонн з площі 9,9 млн га при врожайності 34,8 ц/га;

- кукурудзи – 10,4 млн тонн з площі 1,7 млн га (37%) при врожайності 62,2 ц/га;

- гречки – 121 тис. тонн з площі 97 тис. га (90%) при врожайності 12,4 ц/га;

- проса – 72 тис. тонн з площі 46 тис. га (89%) при врожайності 15,5 ц/га.

Крім того, технічних культур намолочено:

- соняшнику – 11,0 млн тонн з площі 5,0 млн га (83%) при врожайності 22,0 ц/га;

- сої – 2,7 млн тонн з площі 1,1 млн га (63%) при врожайності 25,1 ц/га;

- ріпаку – 2,7 млн тонн з площі 1,0 млн га при врожайності 26,1 ц/га.

- цукрових буряків накопано 4,9 млн тонн з площі 102 тис. га (37%) при врожайності 478 ц/га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна нарощує експорт бобових

Українські аграрії взялися розширювати зернобобові поля – в 2018 році площі під цей вид сільськогосподарських культур зросли до 568 тисяч гектарів. Про це свідчать дані Держстатистики. Тоді як рік тому бобові поля займали 477,6 тисяч гектарів української землі, пише agro-business.com.ua.

Головним каталізатором розвитку бобової галузі в Україні є ринок збуту. Нині, кажуть експерти галузі, попит на бобові на світовому ринку перевищує пропозицію.

«Світ є білково-дефіцитним, а бобові культури мають найвищий вміст рослинного білку з усіх інших рослинних продуктів. Відповідно, бобові значно дорожче коштують, за зернові культури. Отже виручка з одного гектару може бути в рази вищою», – розповідає економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак.

За словами Ярмака, лише у 2017 році експорт бобових зріс на 64% і приніс Україні 193 мільйони доларів. А за 7 місяців 2018 року виробники експортовали зернобобових культур в обсязі 291,4 тон на суму 71 мільйон доларів США. Порівняно з аналогічним періодом в 2017 року експорт зернобобових культур виріс на 16,1%.

Має галузь вирощування зернобобових і свої проблемні нюанси. Так, перший з них – закупівля бобів. Друга проблема – це збір бобів. Виявляється, в Україні є одиниці фермерів які володіють технікою для збору бобових. Інші – прибирають врожай руками. За таких умов значна частка посівних площ залишається незібраною.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Подобається'.