Знайти правильну нішу: на які культури варто звернути увагу фермерам

Нішевими ми зазвичай називаємо культури, не характерні для агропромислового комплексу України і тому мало вирощувані. Серед подібних культур часто трапляються такі, які користуються великим попитом на ринках інших країн і при цьому дорого продаються. Завдяки цьому, якщо проявити достатню вправність в організації бізнесу, виробництво нішевих культур має підвищену рентабельністю, пише pro-consulting.ua.

Разом з тим, коли про якусь вигідну нішеву культуру дізнаються в широких фермерських колах, вона часто перестає бути нішевою і швидко втрачає свою ринкову привабливість. Прикладом такого перетворення може служити спельта. Як тільки про вигідність її вирощування було згадано на конференції «Мільйон з гектара», на наступний рік наші фермери видали на європейський ринок стільки спельти, що її ціна впала відразу в три рази. Тому нішеві культури не варто вважати таким собі сільськогосподарським клондайком, а мудрість про те, що всі яйця не можна класти в одну корзину, ніхто не відміняв.

Які сільськогосподарські культури в Україні в даний час вже поступово виходять з категорії нішевих? Це соя та ріпак, які, завдяки більш високій маржинальність в порівнянні з традиційними соняшником і кукурудзою, почали сіяти не тільки фермери, а й багато великих агрокомпаній. Те ж саме можна сказати про горох і сочевиці - їх посіви збільшуються. А ось площі під гірчицю, навпаки, скорочуються. Ніша сорго розширюється настільки стрімко, що експерти прогнозують збільшення в середньостроковій перспективі його посівів з нинішніх 40 тис. Га до 1,5 млн. Га, а в особливо посушливих регіонах України сорго цілком може замінити кукурудзу.

Фермерам, які бажають доповнити своє виробництво високомаржинальним нішевими культурами, варто звернути увагу на спаржу і шафран.

Спаржа особливо популярна на Близькому Сході і в Південно-Східній Азії, але попит на неї зростає і в Західній Європі, і навіть українські ресторани купують спаржі все більше. Звичайно, при вартості в 200 грн за кілограм сподіватися на масовий інтерес з боку вітчизняних споживачів не доводиться, але знайшовши канали збуту на внутрішньому і міжнародному ринку, можна непогано заробити. У сегменті спаржі навіть з'явилася ніша в ніші - це фіолетова спаржа, яка користується особливим попитом у послідовників ЗСЖ США і старої Європи.

Шафран коштує на міжнародному ринку 5-10 доларів за грам. Кроруси, з яких отримують цю спецію, добре ростуть в умовах України і не вимагають застосування засобів захисту рослин. З одного гектара крокусів можна отримувати до 10 кг шафрану. Причому він не псується, а тільки поліпшується з часом, тому шафран немає необхідності швидко продавати.

Фермерам, які шукають свою нішу, варто звернути увагу на загальну проблему при реалізації всіх нішевих культур на експорт. Вона полягає в необхідності формування великих партій, які, як правило, не можуть зробити окремі дрібні господарства. Виходами із ситуації є або кооперація, або торгівля через посередників.

Нішеві культури - це шлях для агробізнесменів, які не бояться експериментувати, можливо, ризикувати, але, при правильному підході, вони отримують гідну винагороду за свою схильність до новацій.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як у парламенті пройшли земельні слухання

Наприкінці року Верховна Рада має проголосувати закон (№ 2178-10), який запроваджуватиме ринок землі в Україні, та два допоміжні до нього. Всі вони були прийняті в першому читанні, але перед другим у Володимира Зеленського обіцяли суттєво доопрацювати цей пакет. Для того, аби з’ясувати, які саме правки треба внести до законопроєктів, в 4 грудня у другій половині дня були організовані парламентські слухання з цього дражливого питання. Окрім депутатів до Ради були запрошені фермери, експерти та представники аграрних асоціацій. Обговорення обіцяло бути гарячим і, власне, можна констатувати, що противники і прихильники реформи розійшлися кожен при своїй думці. Виразних конструктивних пропозицій, як саме покращити законопроєкти, майже не лунало, а от ультиматумів просто зняти їх з розгляду та вигуків «ганьба» не бракувало.

Перший віце-спікер Руслан Стефанчук оголосив, що заявлено 45 доповідачів і першим надав слово міністру розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофію Милованову. Він не так давно представляв урядовий законопроєкт з цієї ж трибуни, причому в не надто комфортних умовах. Опозиція тоді довго не хотіла пускати його до слова, але в результаті міністр пробився, хоча і виступав в галасі та зі звуковими спецефектами.

Учора Милованов на початку свого виступу згадав ті події і висловив надію, що зараз розмова піде в більш конструктивних тонах. Міністр побідкався, що «наша земля гниє від недосконалого управління» та змалював перспективи, за яких відкриття ринку землі тільки за кілька місяців наступного року додасть близько 9 млрд грн до ВВП, а у 2021 році зростання очікується на рівні 30 млрд грн. «Позитивний економічний ефект від запровадження цивілізованого ринку землі стимулюватиме притік інвестицій в аграрну галузь та прямі надходження до державного та місцевих бюджетів. Тобто нам потрібні дешеві гроші, щоб могла розвиватись аграрна галузь», – переконував Милованов. Він відмітив, що уряд вже затвердив порядок кредитування малих фермерів.

 Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов

За Миловановим дали слово голові профільного парламентського комітету Миколі Сольскому, який і є головним автором законопроєкту № 2178-10. Він включив улюблену пластинку прихильників зняття мораторію про існування нині тіньового ринку землі, що працює через сірі схеми обходу мораторію. Мається на увазі здача ділянок в довгострокову оренду, договори емфітевзису, заповіти і тому подібні схеми привласнення земель. 

«Люди, які купують землю через схеми, розуміють ризики, які з цим пов’язані, – казав Сольський. – За необхідності юристи конкурентів або рейдерів зможуть знайти масу зачіпок, щоб попсувати нерви такому землевласнику. І тому ціна землі за такими схемами не є справедливою. У програші, по суті, залишаються дві сторони: продавець, який отримав занижену вартість ділянки, і покупець, який не захищений юридично».

Голова комітету звернув увагу на несправедливість, коли мораторій не поширюється на 3,7 млн га земель для ведення особистого селянського господарства, а от 7 млн пайовиків не можуть ані продати, ані обміняти свої землі. Сольський запропонував обговорити рівень концентрації земель в одних руках (в нинішній редакції – біля 200 тис. га) та участь іноземців у структурі українських юридичних осіб, що матимуть право придбавати землю. Нагадавши при цьому, що президент пообіцяв допустити іноземців на ринок тільки за результатами референдуму.

Голова аграрного парламентського комітету Микола Сольський

Виступ уповноваженого президента з питань землі Романа Лещенка, який пафосно переконував з трибуни, що Зеленський втрачає рейтинг, роблячи непопулярні кроки, і закликав шукати національний компроміс, завершився вигуками «Ганьба!». Так само закидали вигуками «слугу народу» Павла Халімона. Він у своєму виступі звертався більше до колег по фракції, нагадавши їм, що вони мають голосувати за питання землі, бо воно було в програмі президента, а якщо хтось з них раптом відчув себе великими політиками – це омана.

Якщо Халімона та іншого «слугу» Дмитра Костюка зал «зафукав» (Стефанчуку дуже часто доводилось закликати до тиші в залі), то Наталії Королевській з ОПЗЖ аплодував. Колишня соратниця Януковича добре відчула настрої залу, залякавши його спекулянтами, які все скуплять за безцінь, та розповівши історію про бабунь, які цікавляться в неї, скільки ж після всього, що натворить Зеленський і Ко, буде коштувати шматочок землі на кладовищі. «Не бійтеся провести всеукраїнський референдум!» – звернулася вона до влади.

Взагалі-то ідею про референдум щодо продажу землі Королевська поцупила у своєї «політичної матері» Юлії Тимошенко. Але лідерка «Батьківщини» і без цього  отримала свій шматок слави цього вечора. На початку свого виступу вона запропонувала Стефанчуку більше давати слово фермерам, а не політикам. Тим не менш, свій час, який був наданий за регламентом, Юлія Володимирівна весь використала та ще й просила «добавки».

Говорила Тимошенко, як завжди, душевно та переконливо. Вона розкрила хитрий план влади розглянути законопроєкти в комітеті за закритими дверима, а потім прийняти їх в турборежимі. Тимошенко переконувала, що якщо землю зможуть купувати юрособи, то все скуплять іноземні корпорації, бо нинішні вітчизняні орендарі землі не є конкурентами міжнародному капіталу. Окремо дісталося допоміжному законопроєкту №2194. У ньому Тимошенко звернула увагу на зникнення поняття особливо цінних земель, можливість зміни цільового призначення землі та дозвіл на зняття верхнього шару з неї. До того ж, держава самоусувається від процесу, передаючи все на рівень сільських громад. Наостанок ЮВТ закликала повставати та не здати Україну. Соратник Тимошенко Вадим Івченко згодом проілюстрував сказане нею, продемонструвавши на екрані Ради фрагмент з відомого радянського фільму, де цар-самозванець розбазарює «казенні землі».

Ще одна жінка-промовець – Юлія Клименко з «Голосу» – запропонувала розділити реформу на декілька етапів, надавши першочергове право на покупку фізичним особам-фермерам і моніторити хід реформи. Аби фермери мали змогу купити землю, в «Голосі» закликали забезпечити їх довгостроковими кредитами під малі відсотки та запровадити принаймні на перші п’ять років дуже високі ставки на перепродаж.

Соратник Ігоря Коломойського Ігор Палиця з групи «За майбутнє» обізвав уряд представниками міжнародних холдингів та пообіцяв, що його група голосувати за ринок землі не буде. А представник «ЄС» Олексій Гончаренко закликав обласні ради в день розгляду питання в парламенті провести виїзні засідання під стінами Верховної Ради.

Після того як політики вдосталь наговорились, черга, нарешті, дійшла і до аграріїв.

Голова ГО «Всеукраїнська аграрна рада» Андрій Дикун закликав не спекулювати темами про низьку ціну оренди землі в Україні. Він навів приклад Литви, де оренда гектару коштує $150 на рік, і порівняв з Вінниччиною, де цей показник сягає $200. А також запропонував продовжити мораторій ще на три роки і за цей період ще за президентства Зеленського зробити правильну реформу.

Президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Стрижак звинуватив президента в брехні і лукавстві та обізвав «ЗеКоманду» командою зелених доларів.

А Геннадій Новіков з «Аграрного союзу України» порівняв ситуацію з земельним законом з купівлею машини, яку ти ніколи не бачив, та закликав аби власником землі могла бути тільки держава… до відновлення територіальної цілісності.

Голова Союзу українського селянства Іван Томич, якого тісно пов’язують з Юлією Тимошенко, в один тон з нею назвав законопроєкт таким, що несе загрозу українській нації та навів приклад Болгарії, яка після відкриття ринку землі вимушена імпортувати 90% продовольства.

Втім в цьому хорі суцільної «зради» лунали й інші думки. Експерт грантового Реанімаційного пакету реформ Дмитро Ливч зазначив, що 92% опитаних землевласників хочуть повернути собі право розпоряджатись своєю власністю та  розпочати власний бізнес. Його однодумці з числа промовців нагадували, що є рішення Європейського суду з прав людини, куди звернулись незадоволені мораторієм громадяни України та виграли по 3 тисяч євро відшкодування за неможливість розпорядитись власною землею. Тим, хто незадоволено кричав з місця, пропонували в майбутньому скидатись на такі штрафи з власних кишень.

Наостанок віцеспікер Стефанчук надав слово звичайним власникам паїв (причому один з них виступив в форматі відеозвернення), які, звичайно ж, виступили за те, що ринок всіх розсудить. «Ви всі фермери, дайте сказати простим людям, – намагалася перекричати залу власниця паю Тетяна Паденко. – Ви не хочете слухати селян, чому вони не можуть продати свій пай?»

«Квінтесенцією» цього бурхливого дня став заключний незапланований виступ героя України Степана Хмари. Він назвав команду Зеленського «шпаною ліквідаторів» та падаллю, яку треба повикидати та віддати під трибунал.

Один цієї з представників «шпани» Стефанчук подякував радянському дисиденту і слухання закрив.

Павло Вуєць, «Главком»

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Вирощування врожаю спільними зусиллями: які переваги для фермера

В умовах нестабільної економічної ситуації та недостатньої кількості оборотного капіталу вітчизняні фермери змушені економити та рахувати кожну вкладену копійку. Отримати фінансування для проведення польових робіт сільгоспвиробнику не так вже й просто: банківські кредити часто невигідні та потребують забезпечення застави, яку фермер не завжди може надати. А без застосування якісного насіння, добрив та засобів захисту рослин неможливо отримати добрий врожай та забезпечити високі фінансові показники господарства.

Саме тому сьогодні особливо актуальними стають взаємовигідні партнерські стосунки між фермерами та дистрибуційними компаніями. Яскравим прикладом такої плідної співпраці на сучасному українському ринку є «Програма спільного вирощування» від компанії Vitagro Partner.

«Програма спільного вирощування» – це проект підтримки українських аграріїв, де компанія Vitagro Partner виступає взаємодоповнюючим партнером у вирощуванні врожаю.  Ключова особливість програми – це відсутність грошових відносин. Клієнт отримує повний перелік засобів захисту рослин, насіння, добрива, інокулянти на безоплатній основі, а розраховується в кінці сезону частиною врожаю. Таким чином аграрії мають змогу заощадити кошти в період, коли вони потрібні на виробничі потреби», – зазначає Микола Сучек, кандидат сільськогосподарських наук,  керівник відділу R&D компанії Vitagro Partner.

«Програма спільного вирощування» охоплює десять основних сільськогосподарських культур: 7 ярих (соя, горох, кукурудза, соняшник, гірчиця біла, пшениця яра, ячмінь ярий), та 3 озимих (пшениця та ячмінь озимі, ріпак). Програма діє по всій Україні, а в 13 регіонах  компанія Vitagro Partner має свої філії  - Волинській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській, Вінницькій, Київській, Чернігівській, Сумській, Полтавській, Черкаській, Кіровоградській та Харківській областях.

«Після рішення про старт Програми, наші спеціалісти - менеджер та  агроном-консультант проводять обстеження поля партнера, аналізують місцеві ґрунтово-кліматичні умови, матеріально-технічну базу господарства. На основі отриманих висновків підбирається сорт, система захисту культури, рекомендується удобрення, регламент проведення робіт. Далі господарству надається насіння сорту нашої торгової марки Semelita, який ми підібрали, засоби захисту рослин Bayton, мікродобрива Energreen. Компанія має власний насіннєвий завод, що виготовляє насіння ТМ Semelita, та обладнаний найкращим обладнанням від Cimbria, насіннєву лабораторію, власну досвідчену агрономічну службу, має можливість відібрати для насінницьких ділянок найкращі поля, щоб виростити насіння з високими посівними якостями. Головна задача — забезпечити сортову чистоту та виробити якісне насіння з найменшим відсотком травмування», - підкреслює Микола Сучек.

За його словами, найголовнішою перевагою такої співпраці є агрономічний супровід партнера протягом усього періоду вирощування, адже погодні виклики, спалахи хвороб, шкідники вносять свої корективи в систему догляду за культурами. 

«Консультативний супровід є «червоною ниткою» співпраці. Іноді керівники господарств самі просять: - «Приїжджайте, контролюйте, щоб ми все зробили правильно», бо саме за такої взаємодії усі сторони зацікавлені в отриманні високих врожаїв», - підкреслює Микола Сучек.

Він зазначив, що в минулому році «Програмою спільного вирощування» було охоплено 72 агропідприємства на площі біля 7000 га, а вже в поточному році –140 господарств на площі більше 11 000 га. Крім того, вже на сьогодні по озимій групі під врожай 2020 року укладено договори більше ніж 4000 га.

«З багатьма підприємствами працюємо в ланках сівозміни, вважаю таку співпрацю найбільш оптимальною, адже, наприклад, виростивши сою на конкретному полі ми знаємо які препарати вносили, ступінь забур’яненості, післядію препаратів, потенціал ґрунту і т.д., відповідно працюємо далі по пшениці озимій, корегуючи технологію саме під це поле. Виростили пшеницю озиму, працюємо по соняшнику, і т. д.», - зазначає Микола Сучек.

З кожним роком компанія Vitagro Partner нарощує оберти  та розширює  клієнтську базу, підвищуючи  стандарти українського агробізнесу. Компанія використовує у роботі передові  технології та інтегрує їх в український досвід.  Vitagro Partner має новітню наукову базу, а авторські технології  наукового відділу тестуються та вдосконалюються на власних полях  компанії. Агрономи сільгосппідприємств, які співпрацюють з Vitagro Partner, відзначають збільшення урожайності по всіх культурах в півтора рази, навіть в умовах посухи.

«На жаль, зміни клімату, які накрили нашу планету, не оминули і Україну. Враховуючи пряму кореляційну залежність сільськогосподарського виробництва від погодних умов, головна задача наукового відділу компанії «тримати руку на пульсі», та діяти на випередження, адаптуючи технології, підбираючи сорти, культури, діючі речовини, щоб своєчасно давати відповіді на погодні виклики.  Обираючи нові високоврожайні сорти насіння фермерські господарства можуть вийти на високі показники врожайності та прибутковості.  А застосовуючи  засоби захисту нового покоління під торговою маркою Bayton зможуть бездоганно забезпечити надійний  захист від бур’янів та шкідників, щоб усі рослини дали бездоганний врожай», - підкреслює Микола Сучек. 

Довідка: 

«Програма спільного вирощування від Vitagro Partner включає:
• Якісне, сучасне насіння, підібране з урахуванням кліматичних та географічних особливостей регіону;
• Агрономічний супровід та консультації фахівців на всіх етапах вирощування;
• Використання сучасних інтенсивних технологій вирощування сільгоспкультур, що випробувані на полях Vitagro Partner.

Умови участі: 
- посівні площі не менш як 50 га;
- відсутність податкового боргу та відкритих виконавчих проваджень;
- забезпечення угоди додатковою гарантією.

Безкоштовні паї: як відстояти право на землю

Українці, за законом, мають право безкоштовно приватизувати п'ять ділянок землі. Однак прем'єр-міністр Олексій Гончарук попередив, що правила отримання безкоштовних ділянок можуть змінити. Правда, і зараз місцеві органи влади розповідають, що отримати землю не можна – мовляв, все зайнято.

За підрахунками "Сьогодні", правом на приватизацію двох гектарів землі скористалися 17 млн українців, ще сім мільйонів у свій час отримали паї. Тобто, по ідеї, вільні землі ще є. А ось обліку тих, хто отримав безкоштовний ділянку, в країні немає.

Виявилося, що безкоштовно отримати землю ще можна. Але потрібно поквапитися, тому що всім не вистачить. За словами заступника керівника Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру Олександра Краснолуцького, з року в рік бажаючих стає все більше. А нова земля, природно, не з'являється.

"З кожним роком цей ажіотаж зростає. 90% [беруть] по два гектари для ведення особистого сільського господарства", – говорить Краснолуцький.

Тому зараз головне – знайти вільну землю. Згідно з Земельним кодексом, кожен має право на ділянку: для особистого селянського господарства, садівництва, будівництва, а також для дачного будинку та гаража.

Для оформлення земельної ділянки потрібно:

- подати запит в обласне управління Держкадастру (якщо земля за межами населеного пункту) або до органу місцевого самоврядування (в межах якого знаходиться земельна ділянка) про наявність вільних земель і проханням про надання земельної ділянки. Другий варіант – самому знайти вільний земельну ділянку та подати інформацію про нього до відповідного органу влади;
- отримати згоду відповідного органу влади на розробку проекту землевідведення. У разі відмови можна звернутися до суду;
- звернутися до землевпорядної організації для розробки проекту землевідведення ( робота землевпорядників коштує від 4000 гривень);
- після того, як проект готовий і погоджений державний земельний кадастр, земельній ділянці надається кадастровий номер;
- після отримання кадастрового номера потрібно звернутися до державного реєстратора та оформити право власності на землю.

В ідеалі на оформлення безкоштовної землі має йти до півроку. В реальності ж цей процес розтягується на роки. Труднощі можуть виникнути вже на першому етапі – при пошуку вільної ділянки.

"Ситуація перша: вам кажуть, що вільної землі просто немає. Ситуація друга: вільна земля є, але її не хочуть роздавати просто так", – попереджає заступник голови комітету з земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський.

"Вільних земель не залишається. Відповідно, на одну земельну ділянку подаються кілька громадян", – констатує Олександр Краснолуцький.

І з цього моменту починається бюрократія і корупція, адже давати чи не давати землю вирішують чиновники.

"Чиновник думає: а чого це я буду цій людині давати земельну ділянку? Він мені ніхто і він мені нічого доброго не зробив. Тому він буде шукати підстави для відмови. Повірте, вони вміють знаходити", – говорить Кобилянський.

Але навіть якщо ви знайшли заповітну ділянку, погодили прохання з чиновниками, все одно немає гарантії, що на ту ж землю немає ще якогось "господаря".

Основна проблем полягає в тому, що кадастрова карта України, куди заносяться всі ділянки, не заповнена на 100%. І відсутність позначення про наділення не означає, що там немає власника.

"Всі землі, які у нас є, комусь належать. Це або приватна власність, або державна або комунальна. Ще навіть колективна власність залишилася", – зазначає декан декан факультету землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України Тарас Євсюков.

Але, як запевняють у Держслужбі з питань геодезії та кадастру, отримати два гектари для особистого сільського господарювання можна з державних або комунальних земель відповідної категорії. І це реально.

"Понад 17 млн громадян скористалися правом на два гектари. І на сьогоднішній день в державній власності залишається менше семи мільйонів гектарів землі", – говорить Краснолуцький.

Якщо по-чесному, цього повинно було б вистачити більше, ніж на три мільйони українців. Але насправді деякі бізнесмени використовують фізосіб, щоб безкоштовно отримати землю. В схему часто вплутують учасників бойових дій, які мають право на першочергове отримання землі.

"Це використовується і в інших випадках, не тільки для АТОшників. Коли земельну ділянку оформляється на людину, яка насправді або не хоче користуватися цією земельною ділянкою або не може", – зазначає Кобилянський.

"А територія України разом з анексованим Кримом і тимчасово непідконтрольними районами Донецької і Луганської області – 60 млн гектарів. На той момент, коли закладалася норма, на 52 млн українців потрібно було, щоб територія була більше 100 млн гектарів", – говорить Краснолуцький.

Тому експерти впевнені: як не шкода, а цю норму Земельного кодексу потрібно прибрати.

"Взагалі ми повинні скасувати інститут безоплатної приватизації. Хоча навряд чи це відбудеться в найближчі рік-два", – зазначає Кобилянський.

"Ми повинні попередити людей, що цей ресурс колись закінчиться і ця норма буде нездійсненною. Ми повинні попередити людей, що якщо чесно продавати землю на аукціоні, корупції не буде", – погоджується Краснолуцький.

А експерт з аграрної політики Іван Мірошниченко взагалі вважає, що землю можна і потрібно видавати тільки тим, хто збирається повноцінно займатися фермерством.

"Це помилкова історія. Якщо людина хоче займатися сільським господарством – а це непроста штука – ми не тільки повинні дати землю, ми повинні допомогти і ресурсами, і знаннями і т. д.", – говорить Мірошниченко.

Додамо, згідно з результатами нового опитування, 58% українців не підтримують запровадження ринку землі.

Як повідомлялося раніше, закон про ринок землі у першому читанні підтримали "слуги народу" й 13 позафракційних нардепів.

Також Президент України Володимир Зеленський  у відеозверненні знову наголосив, що перед другим читанням до законопроекту про відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення буде внесено норму про можливість продажу землі іноземцям лише після проведення всеукраїнського референдуму, а також буде зменшено граничний ліміт із концентрації землі в одних руках.

Як обрати якісний кисломолочний сир

Щоб зробити сир у домашніх умовах, молоко відстоюють у теплому місці, а потім нагрівають до утворення згустків сиру та відділення сироватки. За допомогою друшляка й марлі з сиру відтискають сироватку й формують головку.

Свіжий сир може зберігатися протягом 72 годин за температури +8 C. У холодильнику продукт зберігається довше. Із кисломолочного сиру готують багато страв української кухні. Це: сирники, вареники, налисники, запіканки та деруни.

Щоб вибрати якісний сир, варто звертати увагу на упаковку, колір і смак продукту. Виробники зобов’язані маркувати свою продукцію згідно з державними стандартами. Тому, якщо у кисломолочному сирі є ще щось, окрім молока й закваски, це повинно бути вказано на етикетці. Не рідко, аби заплутати споживача, використовуються маркування на кшталт «сирок», «сирна маса» чи «сирний продукт». Це перша ознака того, що кисломолочний сир містить зайві компоненти.

Також звертайте увагу на те, у що запакований сир і як він зберігається. Кисломолочний сир повинен зберігатися у холодильнику, а упаковка має бути ідеальною. Якщо ж вона липка, здута, мокра чи пошкоджена — такий продукт брати не варто.

Сир у паперовій обгортці може зберігатися не більше 72 годин, у герметичній — 7 днів. Якщо термін придатності сиру перевищує 7 днів, то його виготовили за технологією мембранної фільтрації. Такий сир не містить якихось шкідливих домішок, але й корисних бактерій у ньому немає.

Якісний сир повинен бути трохи вологим й мати розсипчасту консистенцію з великими крупинками. Якщо сир гладенький, у його складі може бути пальмова олія. Сухий сир може довше зберігатися й мати приємний смак, але він не придатний для випічки.

Якісний кисломолочний сир відрізняється кислуватим смаком з солодким присмаком та білим кольором з кремовим відтінком. Якщо сир жовтуватий, найімовірніше, що він уже зіпсувався.

Джерело: milkua.info

Як фермерам захистити свій прибуток

Упродовж жовтня в Україні переважала дуже тепла для середини осені із дефіцитом опадів на більшій частині території погода. Внаслідок чого у багатьох областях складалися несприятливі агрометеорологічні умови для початкового росту і розвитку озимих культур під урожай 2020 року, повідомили в Укргідрометеоцентрі.

«Майже на половині запланованих площ завершення сівби озимих відбувалося в сухий ґрунт, або в ґрунт із недостатніми для проростання зерна та появи сходів запасами вологи. Для початкових етапів росту та розвитку озимих культур на багатьох площах центральних, північних та місцями західних областей умови виявилися критичними, відбувалася затримка проростання зерна, сходи на ранніх посівах формувалися нерівномірні, плямисті, не утворювалися вузлові корені. Через дефіцит вологи у ґрунті на більшості засіяних площ рослини відставали у розвитку порівняно із середніми багаторічними показниками на 1–2 тижні», - підкреслили в Укргідрометеоцентрі.

«Враховуючи нетипові погодні умови, які ми спостерігали в жовтні та на початку листопада, затяжна засуха та той факт, що майже 40% від запланованих площ  під озимими були засіяні в занадто пізні терміни, стан посівів викликає неабияке занепокоєння у вітчизняних аграріїв. Адже часто сільгоспвиробники зіштовхуються з реаліями, які важко контролювати, проте, які однозначно впливають на врожайність та дохідність. Клімат змінюється, і це той фактор, який продовжить проявляти себе найближчі десятиріччя. Тож ефективність роботи аграріїв напряму залежатиме від того, як вони до цього пристосуються. Зі зміною погодних умов українські фермери починають проявляти все більший інтерес до агрострахування задля зниження ризиків у своїй роботі», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, аналіз показників попередніх років свідчить, що беззаперечним лідером з точки зору популярності в агропідприємств лишаються договори страхування посівів від повної загибелі на період перезимівлі. Торік найбільш розповсюдженими на ринку страхування аграрних ризиків стали договори страхування врожаю від повної загибелі, а також страхування ризиків весняних заморозків — 40% загальної кількості страхових договорів.

Читайте також: Поле без поліса: чому аграрії не страхують свої ризики?

Найбільшим ризиком для посівів в осінньо-зимовий період є зниження температури нижче критичних показників. Але його вплив на стан озимих культур помітний лише після відновлення вегетації навесні. Точніше, лише навесні можна буде помітити, що вегетація не відновилася. І це не єдина небезпека, що загрожує посівам. Весною також поширені пізні заморозки, вимокання та розвиток хвороб рослин.

Сьогодні фермери на ринку страхових послуг можуть обрати для себе найоптимальнішу страхову програму для озимих культур, застрахувавши врожаї озимої пшениці, жита, тритикале, ячменю, ріпаку від будь-яких погодних явищ, які можуть привести до невідновлення вегетації навесні та від весняних заморозків. Страхування посівів від загибелі передбачає відшкодування витрат, понесених на кожен гектар, на якому озимі не відновили вегетацію навесні. 

«Розрізняють договори страхування від повної та часткової загибелі. Страховий період починається з моменту підписання договору страхування і триває до травня. Вартість страхового полісу залежить від культури, регіону, розміру франшизи та інших факторів. Дорожче застрахувати ті культури, які є більш вразливими до негоди, а у тих регіонах, де негода зазвичай трапляється частіше, ціна страхування буде вищою. Також, за погодженням зі страховою компанією, фермери можуть розподілити потерпілі поля навесні на дві частини: для отримання відшкодування згідно однієї частини і для збереження іншої під урожай озимих. Саме тому, аграріям, щоб компенсувати можливі збитки, необхідно  вже сьогодні подбати про фінансову стабільність свого бізнесу, завчасно застрахувавши свої посіви», - зауважує Володимир Юдін.

Експерт радить фермерам не оцінювати загальні витрати на страхування, а розподіляти витрати з розрахунку на застраховану площу. Таким чином, виходить, що на період перезимівлі страхування посівів озимих пшениці, ячменю, жита коштуватиме орієнтовно 125-210 грн за 1 га.

« Враховуючи всі потреби вітчизняних сільгоспвиробників, "Аграрна Агенція АГРОС" розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для аграріїв. Ми працюємо з надійними страховими компаніями, обговорюємо з фермерами всі умови договору агрострахування та мінімізуємо вплив згубних ризиків на майбутній врожай. Нам важливо пояснити аграрію, як працює конкретний страховий продукт. І якщо наш клієнт стикається зі страховим випадком, то все робимо для того, щоб він отримав відшкодування збитків.

У сучасних реаліях сільгоспвиробники зіштовхуються з багатьма факторами ризику, основними з яких є погодні умови. Агрострахування дає їм упевненість в інвестиціях. Світовий досвід показує, що система сільськогосподарського страхування працює, – а значить, і сільське господарство в Україні, яке вийшло сьогодні вже на зовсім інший рівень, ніж ще 10 років тому, має отримати гідний захист. В сучасному АПК управління ризиками – невід'ємна частина планування виробництва. І агрострахування – необхідний інструмент», - підкреслює Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703