Знищення гризунів у полях: що необхідно знати про мишоподібних шкідників та захист від них

Проте й тут перед аграріями постає проблема у вигляді великої кількості мишовидних гризунів. Річ у тім, що кормова база цих шкідників полів істотно зменшилася після збору врожаю основних культур і вони розпочинають активно знищувати вегетативну масу тільки набираючих зростання озимих. Тому подальше збереження майбутнього врожаю напряму залежить від якості обраних засобів захисту рослин. Яких саме - розбиралися журналісти ІА AgroNews.ua.

Проблема навали мишоподібних гризунів не нова – від неї страждають українські поля з року в рік , що ставить під загрозу отримання майбутнього врожаю в запланованих обсягах.

«Цьому сприяє хороша кормова база, особливо при тривалому збиранні зернових культур, соняшнику, кукурудзи, та інших культур, яке, як подекуди, супроводжується великими втратами врожаю. Особливу увагу у знищенні гризунів необхідно приділяти аграріям, які застосовують в своїх господарствах систему землеробства No-till. На таких полях спостерігається підвищена чисельність мишоподібних гризунів, оскільки відсутній будь який обробіток ґрунту. Розпушування ґрунту на глибину 18-25 см руйнує гнізда і кормові камери мишей, полівок та інших шкідників, за рахунок чого гине близько 70-75% гризунів»,- говорить керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

Найбільш шкідливими  для агросектору є представники сімейства хом’якових  і сімейства мишачих (миша курганчикова і будинкова). Харчуються гризуни рослинною їжею, вони здатні швидко розмножуватися, що обумовлено коротким циклом розвитку багатьох видів, відносно великою кількістю малюків в посліді і значною кількістю послідів в рік у окремих видів. На окремих полях у степовій і лісостеповій зонах при наявності 50-60 колоній на 1 га і неправильному або несвоєчасному регулюванні чисельності гризунів втрати зерна пшениці озимої можуть становити на рівні 35-40%. Харчуючись сходами пшениці, полівки утворюють у посівах «пролисини». В роки ж масового розмноження іноді виникає потреба в пересіві пошкоджених масивів.

«З огляду на характер розмноження і шкідливість гризунів, восени проводять кілька обстежень з фази сходів озимих до настання зимових холодів. Важливо визначити початок заселення посівів гризунами і вчасно провести профілактичну обробку сільгоспугідь. На цілині або на необроблюваних полях потрібно проводити крайові обробки. У контролі чисельності гризунів велике значення має оптимальне поєднання агротехнічних і організаційно-господарських заходів. Перш за все, сівозміни: посів озимих по стерньових попередниках істотно збільшує ймовірність їх пошкодження гризунами. Збирання зернових в ранні терміни і без втрат, а також знищення бур'янів погіршують кормову базу і знижують інтенсивність розмноження мишоподібних гризунів, що сприяє зниженню їх чисельності»,- підкреслює Олександр Мигловець.

Крім того, що мишоподібні гризуни несуть в собі небезпеку втрати частини врожаю, їх масове розмноження є загрозою поширення небезпечних інфекцій серед людей -лептоспіроза, псевдотуберкульозу, туляремії. Тому з гризунами необхідно вести непримиренну боротьбу, особливо на полях.

Зазвичай, задля повноцінного знищення гризунів аграрії використовують родентициди. В портфелі групи компаній UKRAVIT є високоефективний препарат «БРОДІВІТ» - рідкий концентрат для приготування отруйних принад для знищення шкідливих мишоподібних гризунів в закритих приміщеннях різного призначення, на присадибних ділянках та  сільськогосподарських угіддях.

«Його основна відмінність від фосфіду цинку, що часто використовують аграрії, в ефективності використання. Адже за рахунок новітніх допоміжних речовин та сучасної препаративної форми «БРОДІВІТ» міцно утримується на зерні, на відміну від фосфіду цинку. Також він є досить економним – однієї літри препарату «БРОДІВІТ» вистачає для захисту посівів площею понад 30 га та абсолютно нешкідливим для навколишнього природного середовища. Застосування «БРОДІВІТ» дозволяє не лише повністю позбутися мишоподібних гризунів, а й зберегти врожай та головне — запобігти фінансовим збиткам»,- підкреслює Олександр Мигловець.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Загрози для аграріїв: вплив Ель-Ніньо на сільгоспризики по всьому світу

Відповідь на це питання шукали журналісти ІА Agronews.ua разом зі спеціалістами компанії «Агрориск»  на 34-му конгресі AIAG (міжнародна організація, що об'єднує усіх страховиків cільгоспризиків з усього світу), що відбувся нещодавно у Варшаві.

Одним з факторів природного характеру, що істотно впливає на зміни у сільському господарстві всього світу, під час конгресу було названо чередовання Ель-Ніньо та Ла-Нінья – погодних явищ, які виникають, коли теплова вода з західного Тихого океану проходить на схід чи, навпаки, на Захід. Ефекти Ель-Ніньо можна помітити у багатьох частинах світу, через що різні чутливі регіони відчувають погодні аномалії. Вони є досить сильними і можуть спричиняти хаос у погодних системах  всього світу.          

В останні роки Ель-Ніньо завдав значних збитків  сільському господарству  США, Європи та Африки. Наприклад, у американському штаті Каліфорнія чотири роки поспіль спостерігаються посухи . На заході країни, навпаки, - повені та у результаті цього, значні втрати життя людей. Наслідки цього - збитки на загальну суму 2,1 млрд. доларів США та втрата 17 000 робочих місць.

У Мексиці ураган Патрісія завдав шкоди понад 40 000 гектарам посівів. Холодний фронт породив мороз і сніг під час осінньо-зимового вегетаційного періоду. У Чілі в наслідок затоплення та зсувів  загинуло 4000 людей  та постраждало 4427 будинків, а внаслідок засухи постраждали 114 населених пунктів. Втрачено 11,6% худоби та 30%  виробництва молока.

У Бразилії 2-річна посуха на південному та північному сході призвели до дефіциту води, у результаті чого постраждали понад 46 мільйонів людей.

В Аргентині надлишок опадів призвів до 4 400 жертв та заболочених полів – внаслідок стихійного лиха постраждало 9  провінцій,  33 783 осіб евакуйовано.

У Європі також відбулося декілька катастрофічних погодних змін. Наприклад,  у Чехії 3 роки поспіль випадало мало снігу, важка посуха і більшість водосховищ  знаходяться на низькому рівні ємності. В Англії, навпаки, через повені на північному сході, сотні людей постраждали внаслідок затоплення будинків. Мабуть, найсильніше цього року потерпало сільське господарство Іспанії: внаслідок заморозків навесні, посухи, градів, нищівних дощей постраждало більше 2 мільйонів гектарів посівів, збитки сягнули 725 мільйонів євро.

У Африці схожі проблеми. У Північно-західній Африці, незважаючи на недавній дощ, була важка посуха. А Мозамбік вразила 2-річна посуха, в наслідок чого постраждало 400 000 людей. Південна Африка стикається з винятковою посухою.

Як ми вже казали, Ель-Ніньо чи Ла-Нінья можуть залишити величезний збиток у сільському господарстві, але це залежить від певних факторів та характеристик події. Зокрема, на це впливають: місце розташування, терміни та ступінь тяжкості.

Зміна клімату впливає на явища ENSO (El Nino southern oscillation) - системи, заснованої на шести основних спостережних змінних над тропічним тихоокеанським регіоном. Ці шість змінних: тиск на морі (P), зональний (U) і меридіональний (V) компоненти поверхневого вітру, температура поверхні моря (S), температура поверхневого повітря (A) і абсолютна частка хмарності неба ( C). Індекс ENSO тепер використовується як система раннього попередження для:

• Попередження посухи /похолодання в найближчих умовах

• Запобігання сільськогосподарських катастроф та загибелі людей

• Ліквідації  сільськогосподарських катастроф в районах ризику

«Суспільство не може ігнорувати явища ENSO. У тому числі при страхуванні сільськогосподарських культур необхідно усвідомлювати їх»,- зазначає експерт в галузі агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

За інформацією Reuters, вважається, що між піврічним станом ENSO та тенденціями виробництва кукурудзи та пшениці у глобальному масштабі не існує значного зв'язку, ймовірно, через широкий географічний розподіл регіонів, що розвиваються. Для кукурудзи таке спостереження справедливо навіть при ізоляції великих трьох експортерів - Сполучених Штатів, Бразилії та Аргентини -, які займають 75% ринку світової торгівлі зерном. Ці три країни виробляють 82 % світових соєвих бобів, і Ель-Ніньо, здається, позитивно впливає на всесвітнє виробництво, коли теплий цикл існує щонайменше з березня по вересень.

Разом з тим, світова продукція рису, основного зерна в Азії - сильно скоротиться через Ель-Ніньо, оскільки воно представляє несприятливу погоду безпосередньо у основних районах.

Хоча на пшеницю та кукурудзу в будь-який спосіб Ель-Ніньо не впливає  - його вплив на окремі країни, а значить і на світовий ринок, може бути різним залежно від ролі кожного з них.

Індійські фермери, що займаються виробництвом пшениці, покладаються на мусонні дощі з липня по вересень, щоб мати достатню грунтову вологу та посадити урожай під час закінчення дощового сезону. Але якщо Ель-Ніньо приходить рано, що, на думку деяких синоптиків, може відбутися вже в червні, індійський мусон може бути зменшений значно більше, ніж у минулому, несучи підвищений ризик для аграрної галузі країни.

Більш ранній Ель-Ніньо  також може вплинути на Австралію, оскільки вона може вичерпати кінцевий термін посіву пшениці в країні, який розпочинається в наступному місяці. Найбільш гірші врожаї в Австралії були пов'язані з присутністю Ель-Ніньо, хоча протягом двох найсильніших епізодів Ель-Ніньо (в 1997 та 2015 рр.) урожай вийшов відносно нормальним.

Австралія є ключовим експортером пшениці. Але деякі з основних виробничих регіонів у східній половині країни виявилися сухими, і це чинить додатковий тиск на кількість опадів у найближчій перспективі до можливого візиту Ель-Ніньо.

Пальмова олія також може постраждати від сухих тенденцій у Південно-Східній Азії, оскільки вони часто сповільнюють випуск у двох основних виробників - Малайзії та Індонезії - особливо якщо теплий цикл з'являється швидше, ніж потрібно.

Виробництво тропічної олії не постраждало серйозно на ранній стадії з кінця 2014 року до початку 2016 року завдяки достатнім дощам та іншим кліматичним особливостям, що також пояснює, чому в 2015 році австралійська пшениця не постраждала надто сильно.

У минулому році аналітики та торговці, близькі до малайзійського ринку, зазначили, що нижчі рівні виробництва, особливо наприкінці 2016 року, ймовірно, були пов'язані з затримкою впливу Ель-Ніньо.

Як зазначає Володимир Юдін, явища Ель-Ніньо частково мають вплив і на Україну. «Достатньо згадати зими 2002-2003 та 2009-2010, щоби зрозуміти можливі наслідки Ель-Ніньо для України. Але важливо пам’ятати, що досить небезпечним можуть бути роки, які є нейтральними, тобто без Ель-Ніньо, наприклад, 2017. Згадайте про квітневі та травневі заморозки, цьогорічний буревій на Черкащині в липні, завдавший значних збитків аграріям регіону, або вересневий град розміром з куряче яйце у західних регіонах країни та на Поділлі, чого раніше ніколи не спостерігалося. Тобто, наша країна знаходиться в безпосередньому епіцентрі світових змін клімату і це варто враховувати фермерам, при плануванні своїх майбутніх посівів. Агрострахування ж в цьому випадку є вдалим рішенням тим, хто прагне себе убезпечити у випадку можливої втрати урожаю в наслідок кліматичних явищ»,- підкреслив Володимир Юдін.  

Марио Тіскареньо, Pro Agro Compañía de Seguros  MEXICO, який презентував матеріал з феномену Ла-Нінья/Ель-Ніньо у Варшаві, на якому будується ця стаття, наприкінці доповіді зробив таки висновки:

 - Обидви феномена,  Ла-Нінья/Ель-Ніньо, можуть завдати великих втрат сільському господарству, але, за великим рахунком, Ла-Нінья є більш загрозливою.

- Інтенсивність Ла-Нінья/Ель-Ніньо не відображає розмір можливих втрат. Мало інтенсивні явища Ла-Нінья чи Ель-Ніньо можуть бути вкрай нищівними.

- Людство все ще не в змозі вибудувати модель, яка б дозволяла спрогнозувати розвиток клімату у ту чи іншу сторону, ми не можемо сказати, що очікувати, Ла-Нінья чи Ель-Ніньо. Ми не можемо спрогнозувати наслідки цих феноменів.

- Зміна клімату проявляється також у зростанні інтенсивності  Ла-Нінья та Ель-Ніньо.

- Нейтральні роки можуть також нести загрозу для сільського господарства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії б’ють на сполох: як не дати перерости озимому ріпаку?

Однак, в поточному сезоні українські аграрії стурбовані проблемою можливого переростання своїх посівів напередодні перезимівлі культури, що викликано гідро-термічними умовами більшості регіонів. Про це пише Аgronews.ua.

Чи переживуть посіви зиму, залежить не лише від погодних умов, а й від технологічних прийомів в осінній період, зокрема застосування регуляторів росту та борвмісних добрив.

При побудові системи основного живлення та позакореневих обробок ріпаку озимого важливо все розрахувати в кожному конкретному випадку для кожного поля. Все залежить від ґрунту, погоди і обраної технології вирощування.

«Але слід пам'ятати, що надмірне внесення азотних добрив восени та дуже ранні строки сівби, можуть призвести до зайвого нарощування вегетативної маси. Ріпак з великою ймовірністю просто вимерзне взимку. Саме тому, важливо проводити своєчасний моніторинг посівів і брати до уваги майбутні прогнози погодних умови у конкретному регіоні та планувати обприскування із застосуванням фунгіцидів та регуляторів росту», - зазначає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР групи компаній UKRAVIT Олександр Мигловець.

На сьогоднішній день в портфелі Групи компаній UKRAVIT є високоефективний фунгіцид системної дії з регулятивними властивостями для обробки посівів ріпаку - «Унікаль».

Його регулюючі властивості полягають у зниженні висоти стебла, уповільненні росту вегетативної маси (у рослини клітини не так швидко розтягуються), при цьому його розвиток проходить відповідно до фенофаз. «Унікаль» також контролює ряд грибкових хвороб, зокрема альтернаріоз, фомоз, борошнисту росу, які можуть уже проявлятися від фази 3-4 листків ріпаку. В осінній період зазвичай норма його витрати становить 0,7-1,0 л/га, - зазначає Олександр Мигловець.

«Але необхідно пам’ятати та зважати на температурні умови, оскільки практично усі триазоли ефективно діють за температури від + 10 0С. Беручи до уваги температурний режим останніх кількох днів (в нічні години температура понижується до +4..+5 0С), тактику регуляції посівів ріпаку озимого необхідно переглянути. За таких умов ми рекомендуємо застосовувати цілеспрямовані регулятори росту, зокрема «Берегиня», до якої входить хлормекват-хлорид та який ефективно буде діяти при понижених температурах", - наголошує Олександр Мигловець.

«Норма його використання для посівів ріпаку озимого в осінній період становить 1,0-1,5 л/га. Важливим фактором обрання норми витрати є фаза на момент обробки, а також густота стояння рослин на 1 га. Тобто препарат у мінімальних нормах підійде за фази обробки 3-4 листків та оптимальної щільності рослин, натомість максимальні норми витрати необхідні для посівів із раннім строком посіву, фази 5-6 і більше листків та щільним стеблостоєм. Окрім фунгіцидів та регуляторів росту, для накопичення вищої кількості цукрів для кращої перезимівлі, обов’язково в осінній період необхідно застосувати «Авангард Р Бор» у нормі 1,0-1,5 л/га», - зазначає Олександр Мигловець.

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 135 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися: ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, вул.Дегтярівська, 25/1.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яким буде українське сільське господарство через 5 років: роботи, блокчейн і 100 мільйонів тонн зернових

 

Сьогодні я хочу ще раз уявити, яким буде найближче майбутнє українського сільського господарства. Подивимося, чи будете ви сміятися ще через п'ять років.

Дрони над українськими полями

Дрони над полем уже нікого не дивують. А як щодо дуже великої кількості дронів, які виконують різні завдання? Недалеко від поля стоять вежі - не водонапірні, це станції підзарядки для цих дронів.

Щоранку фермер виїжджає на поле, щоб проконтролювати все, що там відбувається: посів, внесення ЗЗР, збір врожаю. Але крім цього у фермера і так багато справ, а в майбутньому стане ще більше (про це трохи пізніше). Так що замість нього над полем може кружляти зграя дронів: одні - його очі, які передають на планшет відео того, що відбувається, інші обприскують засобами захисту і так далі.

Я впевнена, що це логічний сценарій, тому що найцінніше, що у нас є - це час. І якщо є робота, яку техніка може виконати самостійно, то варто дати їй таку можливість.

Завдяки тому, що вартість акумуляторів падає, а ємність зростає, вже в недалекому майбутньому ми отримаємо такі акумулятори, які дозволять дронам довго кружляти над полями. А якщо акумулятор сів - долетіти до найближчої станції підзарядки.

На поле виїхали роботи

Роботам можна доручити буквально будь-яку роботу: сіяти, поливати, вносити добрива, збирати урожай, шукати хворі рослини, викорчовувати бур'яни. І, звичайно, техніка зменшує соціальні витрати аграрія і вирішує проблему плинності кадрів.

Втім, роботи не витіснять людей повністю. Ще не розроблений такий штучний інтелект, який умів би добре збирати спаржу (її необхідно збирати вибірково протягом декількох місяців). До того ж, кому-то потрібно контролювати роботу всієї системи. Але очевидно, що роботи будуть справлятися з більшістю поставлених завдань куди краще людей. Так що скоро на українських полях буде менше людей, зате більше штучного інтелекту, захованого в металеві корпуси різних форм і розмірів.

Є ще одна причина активно використовувати роботів: так як людей на планеті все більше, нам потрібно більше їжі. Саме автоматизація збільшить врожайність і зменшить втрати при виробництві продуктів харчування.

 

Безпілотні вантажівки замінили перевантажені фури

Безпілотні вантажівки будуть перевозити добрива і насіння, зерновоз - зерно з поля на елеватор, трали перевозитимуть техніку - і все це без участі людей. Вони також забезпечені датчиками, які не дозволяють машині їхати, якщо на неї завантажили більше, ніж треба або якщо є неполадки, які можуть стати причиною аварії.

Массачусетський технологічний інститут прогнозує, що безпілотні вантажівки їздитимуть по дорогах США вже через 5-10 років.

Річкова логістика - не предмет для сміху

Баржа з ​​кавунами, яка цього літа вирушила з Херсона до Києва і стала об'єктом насмішок, як і мої роздуми про дрони п'ять років тому - це тільки початок відновлення річкової логістики. В українських річок величезний потенціал - в радянський період по ним перевозили вантажів на 66 млн тонн. Знову ж таки, давайте згадаємо, що одна баржа може перевести в сотні разів більше вантажу, ніж одна фура.

Подальший розвиток інфраструктури, здійснюваний, в тому числі, і приватним бізнесом, як уже робив «Нібулон», дозволить українським автомобільним дорогам нарешті зітхнути вільніше. А заодно зменшить навантаження на зерновози «Укрзалізниці», з якими у аграріїв вже який рік виникають проблеми.

 

Фермерські кооперативи

У країнах, де добре розвинений агросектор, фермери активно створюють кооперативи. В Україні це явище не дуже розвинене. В першу чергу тому, що фермерські господарства стали активно розвиватися саме останнім часом. Я вірю, що українські фермери найближчим часом будуть зростати не тільки кількісно, ​​але і якісно, ​​з успіхом використовуючи переваги кооперативів: торговельних, фінансових, страхових і так далі - як це роблять їхні колеги з багатьох країн світу. Тому що вирішувати проблеми разом простіше, ніж окремо.

 

«Друкарський» ремонт - дешевше і швидше

3D-друк звільняє аграрія від залежності від виробників техніки і запчастин, прискорює і здешевлює виробництво потрібних вузлів і деталей. Друкувати вже можна не тільки з пластику, а з металу, скла, навіть органіки. Так що замінити зламану деталь в тракторі, використовуючи 3D-друк, реально і вигідно. Особливо це важливо для невеликих фермерських господарств, які мають у своєму розпорядженні більш скромні фінансові ресурси і менші можливості купити все про запас.

 

Поновлювані ресурси з полів

У аграрної галузі є одна цікава особливість: вона може сама забезпечити себе енергією, на відміну від будівельників, офісних працівників та інших. А все тому, що газ, електрику і тепло можна виробляти просто на полях - з відходів виробництва або завдяки енергії сонця і вітру.

У 2020 році Україна відмовилася від імпорту газу з інших країн. Це сталося завдяки зростанню видобутку власного природного газу і зростання виробництва біогазу.

Також аграрії збільшили свою незалежність від традиційних виробників енергії завдяки тому, що отримали дешеві кредити на установку сонячних і вітрових електростанцій, теплових насосів. Зараз такі кредити вже пропонує «Укргазбанк», а протягом найближчих років до нього підключаться і інші.

Блокчейн гарантує безпеку української продукції

У 2018 році всі державні реєстри стали перекладатися на технологію блокчейн. Завдяки цій технології реєстри не можна підробити. Тепер блокчейн гарантує якість української продукції - всі дані про походження сировини, насіння, кормів, добрив, ідентифікації тварин, всі операції записані в такому вигляді, що їх неможливо фальсифікувати.

 

Аграрії і мобільні оператори співпрацюють один з одним

SIM-карта в телефоні - потужний інструмент агробізнесу, тому що вона може передавати дані від вас до співрозмовника, а також від машини до машини, скажімо, між комп'ютером в офісі і трактором в полі.

Крім того, мобільні оператори надають аграріям додаткові послуги, актуальні саме для них: прогноз погоди, аналітику, дані про стан грунту, навіть фінансові кредити або цільове інвестування. Цільова аудиторія у таких сервісів вже є - дрібні фермери та індивідуальні господарства, які не володіють настільки серйозними фінансовими ресурсами, як агрохолдинги.

 

Сільським господарством займаються в містах на вертикальних фермах

З огляду на прогнози зростання кількості населення на Землі - 10 мільярдів чоловік до 2050 року, - світу знадобиться більше площ для сільського господарства і зростання врожайності. Тому сільським господарством почали займатися не тільки в селах, а й у містах.

Такі ферми заполонили українські міста і дають нові робочі місця. Особливо перспективно влаштовувати їх в невеликих містечках на сході країни, які раніше були промисловими, але постраждали через економічну кризу, або бойові дії.

 

Точне землеробство стало must-have

Точне землеробство - це підхід до сільського господарства, який дозволяє йому працювати як годинник завдяки високим технологіям. Використовуючи синергію супутників, роботів, великих даних, мобільних пристроїв, штучного інтелекту, інтернету речей і всіляких датчиків, які контролюють всі процеси на полі і за його межами, можна досягти вражаючих результатів: знати, в якому місці на полі урожай вже дозрів, а де ще немає, розуміти стан грунтів і вносити саме таку кількість добрив, як треба, заздалегідь відстежувати зміну погоди, домагатися кращого результату з меншими витратами грошей і ресурсів.

Точне землеробство робить роботу аграрія такою ж точною і ювелірною, як і робота хірурга. І для українських аграріїв стати такими хірургами - перспектива найближчого десятиліття.
 

Розквіт агро-IT-стартапів

Сучасний агробізнес неможливий без технологій, а технології - без інновацій. Ці інновації розробляють не тільки вчені в лабораторіях, а й стартапери, чиї проекти складають конкуренцію потужним індустріальним гігантам.

Grammarly, Gitlab, PetCube, Ecoisme, SolarGaps ... Список можна продовжувати ще довго. Це стартапи з українським корінням, які завоювали визнання в світі. Однак в Україні є і перспективні стартапи в аграрній сфері. Наприклад, Agri Eye, який розробляє технологію дистанційного зондування та аналізу грунту. Envi Sensor - датчик СО2 в повітрі, який регулює його подачу при необхідності. Petiole - трекер росту рослин.

 

Технології як драйвер зростання аграрного експорту

Україну в світі знають не тільки завдяки зерну або олії, але і завдяки молоку, м'ясу, консервам, органічній продукції. Український агробізнес остаточно переорієнтувався на Європу і Азію, в тому числі завдяки такому масштабному освоєнню технологій - тому що вони дозволяють дотримуватися високих стандартів якості. Тепер повсюдно використовуються системи автоматичного доїння, і молоко приватників, яке раніше було непридатне для вживання, теж йде на експорт в Європу, Азію, Африку.

Але і про зернові не варто забувати: врожайність в Україні досягла 80 центнерів з гектара, а урожай зернових - 100 млн тонн. Щоб підлаштуватися під такі потужності, парк зерновозів «Укрзалізниці» став найбільшим в Європі, розвиваються Південний і Чорноморський порти.

 

Український фермер стає виробником

80 центнерів з гектара - це, звичайно, добре, але не найголовніше досягнення українського аграрія через 5-10 років, і навіть не найголовніша його турбота. Тому що він вже зайнятий керуванням переробними потужностями: на вітчизняний та європейський ринки пішли українські дитячі суміші, соєві шрот і олія, консерви і так далі - товари, над якими необхідно попрацювати більше, ніж просто над збором врожаю, але які приносять великий дохід.

А для цього потрібно домовитися з іноземними супермаркетами, налагодити доставку в інші країни, застрахувати вантаж. Саме тому часу відвідувати щоранку поля немає - замість аграрія за всім стежать дрони, які виводять дані на планшет або на величезний монітор на всю стіну прямо в його кабінеті.

 

В Україні з'явилися цифрові ферми

На них домінують не люди - зооінженери, ветеринари, агрономи. Тепер тут заправляють роботи, гаджети, месенджери і цифри. Людей зовсім мало - щоб контролювати роботу такої ферми, не потрібно багато співробітників. Але в селі все одно багато жителів, тому що така ферма має відмінні фінансові результати, платить досить податків в бюджет, і на ці податки сільрада побудувала хороші дороги, організувала місця для відпочинку, клуб, фастфуд - зробило село комфортним для життя, і приводів виїхати жити в місто у селян все менше. При необхідності до міста можна легко дістатися на автобусі, який ходить чітко за розкладом. А на переробному заводі в тому ж селі працює в основному місцева молодь.

Можливо, комусь ці прогнози здадуться нереалістичними, але згадайте, що говорячи про дрони п'ять років тому, я мала рацію. Не треба недооцінювати наших аграріїв. Сучасний агробізнес вже позбувся п'яних трактористів, яких не можна застати на роботі. Ця галузь здивує вас своїми технологіями.

Автор: Владислава Рутицька, віце-президент фонду SigmaBleyzer

За матеріалами: AIN.UA

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страховий продукт повинен бути максимально зрозумілим для фермера

Мінімізувати збитки в даному випадку в усьому світі покликане страхування сільгоспризиків фермерами. Страховка дає можливість продовжити працювати без перерв і проблем з фінансовою стійкістю в разі настання страхового випадку. Іншими словами, вона дає фермерам впевненість в завтрашньому дні. У той же час рівень довіри аграріїв до страховиків в Україні, незважаючи на невелике зростання кількості укладених договорів, залишається вкрай низьким на відміну від інших країн. ІА AgroNews.ua вирішило розібратися в причинах, що гальмують розвиток страхового ринку аграрного сектора.

Як зазначає експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін, в українському аграрному секторі укладання страхових договорів часто пов'язано з фінансовою складовою. «У тому сенсі, що фермери, а частіше, середні і великі агрохолдинги, страхуються не для того, щоб убезпечити себе в разі настання будь-яких форс-мажорних обставин, а лише тоді, коли це є обов'язковою умовою для отримання банківського кредиту», - каже гендиректор компанії «Агрориск».

За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), обсяг зібраних страхових премій у сфері страхування аграріїв в 2016 андеррайтинговому році (період осінь 2015 - осінь 2016) склав 156 млн грн. В цілому сільгоспвиробники застрахували 675,6 тис. га земель. При цьому загальний обсяг премій за договорами страхування сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень виріс на 46,3% і склав 5,8 млн грн. «Насправді, незважаючи на зростання, для України - це досить низький показник. Це пояснюється тим, що в силу непростого фінансового становища аграріїв не всі з них мають можливість оплачувати страхові договори повністю, а субсидування державою ринку агрострахування у нас не працює», - зазначає Володимир Юдін.

Варто відзначити, що в розвинених країнах державою компенсується від 30% до 65% суми страхового платежу. При цьому в них застраховано понад 50% сільськогосподарських угідь. В Україні ж цей показник коливається в межах 2-3%.

Одним з факторів, крім чисто фінансового аспекту, що гальмують розвиток агрострахування, є незрозумілість умов страхування і, як наслідок, недовіра фермерів до страховиків. «Страховий продукт повинен бути максимально зрозумілим для клієнта. У створенні такої клієнтської пропозиції і полягає успіх роботи страховика на ринку. Аграрій повинен чітко розуміти всі умови договору, усвідомлювати за що він платить свої гроші і на яких умовах буде здійснено відшкодування страхових виплат у разі настання страхового випадку - вони повинні бути максимально прозорими. Такі умови для своїх клієнтів підбирає компанія «Агрориск». Всі умови наших страхових програм, ще на етапі укладання договору, роз'яснюються клієнтам кваліфікованими фахівцями. У разі ж настання страхового випадку наші клієнти гарантовано отримують належні їм виплати», - зазначає Володимир Юдін.

Довідкова інформація про ««Агрориск».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агрострахування допомагає фермерам захиститися від ризиків і твердо стояти на ногах

Засуха або ж, навпаки, безжальні на своєму шляху небувалі норми опадів часом залишають селян без врожаю, а значить і можливості  подальшого планування розвитку бізнесу, розрахунку з кредиторами і найманими працівниками. У цих умовах тема агрострахування набуває все більшої актуальності, а страховики стають надійними партнерами фермерів в їх бізнесі, пише Аgronews.ua

Один з таких «сюрпризів» погоди обрушився на аграріїв центрального регіону країни на початку поточного місяця. Град, розміром зі сливу, що тривав близько 20 хвилин, завдав чимало збитків аграріям Вінниці.

«Зверніть увагу, що даний катаклізм стався у вересні місяці, чого раніше практично ніколи не спостерігалося. Тобто, можна говорити про те, що кліматичні зміни в світі  вже дісталися до України, а значить наші аграрії просто зобов'язані враховувати ці ризики при плануванні розвитку свого бізнесу», - зазначає експерт в області агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Відзначимо, що дане стихійне лихо - далеко не єдине, що відбулося в Україні в поточному сезоні. Так, в кінці серпня потужний град розміром з перепелине яйце повбивав птицю в агрогосподарствах Львова, а ще раніше дані опади знищили посіви овочів в місті Очакові на Миколаївщині - розмір  граду там сягав двох сантиметрів в діаметрі.

Захиститися від примх погоди, тим самим створивши собі певну подушку безпеки, фермеру успішно допоможе агрострахування від впливу можливих погодних ризиків. «У всьому цивілізованому світі це вже усталена практика і вона допомагає аграріям твердо стояти на ногах, незважаючи ні на які природні катаклізми», - зазначає Володимир Юдін.

Сьогодні в портфелях українських страховиків існує чимало продуктів, які вони пропонують своїм клієнтам. Наприклад, компанія «Агрориск» пропонує програму «Тотальний збиток». На страхування за даною програмою приймаються врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці.

Страхування за даною програмою носить катастрофічний характер, тобто відшкодування проводиться за умови, що страхувальник, з огляду на загибель понад 50% сходів на конкретному полі, приймає рішення про не продовження робіт на даному полі і проводить його культивацію.

Важливим моментом є те, що клієнт сам вирішує, що йому вигідніше: продовжувати роботи або отримувати відшкодування.

«Своїм клієнтам ми також пропонуємо програму «Мультириск». За цією програмою можуть бути застраховані врожаї озимої і ярої пшениці, озимого і ярового жита, озимого і ярового ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Вартість тони врожаю може бути прийнята за домовленістю зі страховою компанією, тобто страхування може бути за рівнем витрат», - зазначає Володимир Юдін.

При цьому експерт підкреслює, що ще до укладення договору фахівці компанії проводять обов'язковий передстраховий огляд врожаю. У разі ж настання страхового випадку, компанія гарантує відшкодування страхових виплат відповідно до умов договору з клієнтом.

Довідкова інформація про «Агрориск».

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview