Україна оновлює законодавство у галузі бджолярства
На 2022 рік продовжено дію програми державної підтримки бджолярства, за якою пасічники можуть отримати по 200 гривень за одну бджолосім’ю.
Як передає Укрінформ, про це під час публічного обговорення “Стан та перспективи розвитку бджільництва в Україні. Нові виклики у 2021-2022 роках” повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За його словами, прийом заявок на отримання допомоги за нинішній рік завершено. В жовтні Мінагрополітики затвердить загальну суму виплат.
Загалом державна підтримка бджільництва, за словами Висоцького, здійснюється за двома напрямами: як безпосередньо через субвенції з бюджету, так і через законодавче та нормативне регулювання.
“У березні зареєстровано наказ, який чітко регламентує відносини бджолярів і аграріїв, котрі займаються рослинництвом. Передбачено, що при кожній громаді може бути створено комісію за участю аграріїв, бджолярів, фахівців Держпродспоживслужби, правоохоронців, представників органів місцевого самоврядування, яка розглядатиме конфліктні ситуації й, зокрема, ухвалюватиме рішення про покарання за неконтрольоване використання хімічних засобів й за отруєння бджіл”, – нагадав перший заступник міністра.
Він констатував, що в Україні поменшало випадків із загибеллю бджіл на полях і в садах через внесення небезпечних речовин. Три роки поспіль кількість заморених комах значно зменшується.
Надалі ж, за словами посадовця, використання потенційно небезпечних для бджіл хімікатів буде чітко регламентуватися законодавством.
“У законопроєкті №5237 “Про пестициди і агрохімікати” передбачено, що виробники мають чітко маркувати засоби, які можна і які не можна використовувати при леті бджіл”, – підтримав Висоцького член комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук.
Народний депутат привернув увагу до проблеми навчання й практичної підготовки не тільки людей, які працюють із пестицидами й агрохімікатами на полях, а й тих, хто реалізує таку продукцію.
Учасники дискусії говорили і про перспективи ухвалення інших законопроєктів, зокрема, “Про розвиток бджільництва та захист бджіл” (№5274-1) та “Про захист рослин” (№4600). Адже галузеве законодавство, за винятком внесених у 2014 році точкових змін, не оновлювалося понад два десятиліття.
“Тільки вдумайтесь: офіційно зареєстровано понад 2,5 млн бджолосімей, понад 400 тис. українців працюють у галузі. Й більшість бджолярів навіть не розуміють, як краще використати пасіку для того, щоб заробити”, – зазначила керівниця аграрного комітету Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) Яна Казьміна.
Другу панель дискусії присвятили темі “Євроінтеграція та українське бджолярство: експортні тарифні бар’єри”. Йшлося, зокрема, про проблеми із квотуванням постачань до країн Євросоюзу та з фальсифікацією меду.
За даними аналітиків UBTA, ринок ЄС є найбільшим у світі за масштабом торгівлі продуктами бджільництва. Лише меду торік імпортували туди на понад 1 млрд дол. І українське бджільництво на 80% залежить від цього ринку: обсяги нашого “медового” експорту до ЄС торік у 9 разів перевищили встановлені квоти на пільгове постачання такої продукції.
“І це – привід для перегляду. Завдання для нашого уряду – домовитися про те, щоб наступного року українські пасічники отримали значне збільшення квот”, – вважає аграрна експертка UBTA Анастасія Данилюк.
Проблема ще й у тому, що більшість українського меду постачається до ЄС для переробки (розфасування), а не безпосередньо до супермаркетів під українськими брендами. Це — втрата на доданій вартості, а також на можливостях просування якісної української продукції.
Для розв’язання цих проблем потрібні спільні зусилля влади, правоохоронців, аграріїв і всього суспільства, наголошували учасники обговорення. І першим кроком має стати оновлення галузевого законодавства.