170514

2500 гривен за корову: как правительство поддержит АПК

Про це заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду, повідомляє LANDLORD.

За словами очільника уряду,  продукція агропромислового сектору склала 5 частину всієї продукції, що виробляється в країні. В цьому році планується збільшення частки продукції з доданої вартості. Разом з цим найбільше зростання цін теж продемонстрвав агросектор.

«В цьому році ми даємо реальну підтримку фермерству, для того щоб і ціни залишались стабільними і якість залишалась високою. Ми направляємо 2,5 млрд гривень на будівництво молочно товарних комплексів. Це означає, що ми через ці 2,5 млрд надаємо кредити агропромисловим підприємствам, тім хто хоче будувати нові ферми, нові тварині комплекси. Ефективна ставка цих кредитів буде близько 3% у гривні до 5 років, цього достатньо абсолютно і всі асоціації це підтримують, або ми будемо компенсувати порядка 30% вартості, якщо не задіяні кредитні ресурси, якщо це справжні кошти підприємців, введених потужностей в експлуатацію», — заявив він.

В цьому році також передбачається сплата за утримання корови.

«Ми передбачаємо підтримку молочного стада фактично всім юридичним особам виробникам. Ми будемо компенсувати близько 1500 гривен в рік  на корову, що дає молоко. Для того, щоб ми теж збільшували надій молока, для нашої країни. Ми також хочемо стимулювати поголів’я в домогосподарствах, простими словами у людей в селі, хай утримають не менше 12 місяців молодняк ВРХ. І ми кожній такий родині, домогосподарству, за кожну голову такої худоби заплатимо в рік 2500 гривень»,- додав він.

Також в країні продовжить діяти програма відшкодування вартості вітчизняної техніки.

«На ці цілі ми в цьому році направляємо 1 млрд гривень. Фактично ми будемо компенсувати 25 % вартості сільгосптехніки, яка виробляєтеся в Україні. Компенсація передбачається тим хто купує таку техніку. Фактично ми очікуємо зростання кількості виробництва вітчизняної техніки, яка є конкурентною», — наголосив Гройсман.

Підтримка галузі садівництва та ягідництва відбуватиметься через компенсацію вартості саджанців.

«Ми також будемо підтримувати в цьому році садівництво та ягідництво, особливо це стосується малих, невеликих господарств.  Сьогоднішнім рішенням ми передбачаємо, що 70% вартості посадкового матеріалу буде компенсовано державою. Єдине питання щоб цей посадковий матеріал був вироблений в Україні. Ми розраховуємо збільшення площ під садами в Україні на більше 3 тисячі гектарів, завдяки цієї програми», — прогнозує Прем’єр-міністр.

На підтримку фермерства в цьому році передбачається 1 млрд гривень.

«Це, знов ж таки, здешевлення кредитів для фермерських господарств. Фактично кредити фермерам, під повною координацією асоціацій фермерів, будуть надаватись під 1% річний у гривні, все інше ми будемо компенсувати з державного бюджету. Ми передбачаємо для фермерів окрему підтримку у 40% відшкодування вартості вітчизняної с/г техніки. Всі ці рішення напрацювались спільно з аграріями спільно з асоціаціями. Я вважаю що це прозора, відкрита зрозуміла система», — стверджує голова уряду.

Також передбачається розстрочка на сплату ПДВ при ввезені обладнання

«Все обладнання, яке буде ввезено в Україну воно буде мати розстрочку по сплаті ПДВ на 24 місяці. Це означає, що воно буде відразу коштувати дешевше на 20%. Це дозволить модернізувати українське виробництво, створити нові робочі місця, створити якісний українськи продукт і бути конкурентними на міжнародних ринках, в тому числі», — підкреслив Володимир Гройсман.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Перед отменой продажи «домашнего» мяса нужно создать сеть сертифицированных убойных цехов

Таку точку зору висловила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар, пише AgroPolit.com.

«Коли розпочався галас навколо «заборони» селянського молока, згадали, що у нас іще не вирішена проблема із «домашнім» м’ясом. Тут, щоправда, інша ситуація. Основний фокус, якщо простими словами, на тому, де було забито тварину: чи в подвірних умовах, чи на бійні. На промислову переробку м'ясо від худоби подвірного забою не приймають уже давно. Заборону було введено 2010 року — на вимогу СОТ. Тому, якщо заколов удома кабанчика — то лише для свого вжитку, або ж на базар. Водночас частка худоби, вирощуваної селянами, в загальному обсязі тваринництва — також немаленька… Але розмови про те, що варто взагалі заборонити подвірний забій, точаться давно. Та це питання настільки болюче й соціально гостре, що його також постійно відкладають», — пише AgroPolit.com.

За даними заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, станом на 1 грудня 2017 року з 3,9 млн голів великої рогатої худоби — 2,7 млн вирощено в приватних домогосподарствах; з 6,5 млн свиней — домашніх 3,1 млн; із 1,4 млн овець і кіз — 1,2 млн «селянських».


Міжнародних вимог заборонити домашнє м'ясо немає. Однак Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» забороняє обіг м'яса без нанесених на частини туш позначок придатності.

"А такі знаки можуть наноситися тільки на бойні й тільки якщо в результаті предзабійного та післязабійного огляду не виявилося причин, за якими м'ясо може бути визнано непридатним для споживання людиною. Причому бойня має бути відповідно сертифікована. Єдине, що ця норма має вступити в силу за 2 роки", — пише видання.

Однак із квітня цього року набирає чинності інший пункт цього ж закону. Як зазначено у коментарі прес-служби Держпродспоживслужби України, «з 04 квітня 2018 року набирає чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Статтею 34 цього Закону вводиться норма щодо зменшення обсягів забою тварин не на бійні до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень». Іншими словами, якщо в селянина або малого фермера більше, ніж 3 кабанчики, то вже в «домашніх» умовах одночасно «колоти» їх вони не мають права. Це зазначено у п. 2 ст. 34 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

В тому  ж таки законі є ще одна дата: через 7 років із м’ясом забитих удома тварин вже навіть на базар не вийдеш — хіба що в сусіднє село.

"Якщо розглядати його з точки зору харчової безпеки, то така заборона цілком виправдана. Зрозуміло, що приватна особа навряд чи зможе дотриматися усіх вимог до цієї процедури. Однак перед тим, як впроваджувати якісь заборони, потрібно дати відповідну альтернативу. Тобто, принаймні розширити мережу забійних пунктів, відповідно обладнаних, і щоб доступ до них для селянина був якомога простішим. Поки що нічого схожого у нас немає", — пише видання.

Експерти теж налаштовані скептично.

"Заборону на подвірний забій запроваджують, але при цьому Мінагрополітики не організувало підготовчої роботи для реалізації такого рішення. Потрібно порахувати кількість сіл  і в кожному з них побудувати забійний пункт. А то складається ситуація, що житель села буде тримати свиню, поки вона не здохне? Як можна забороняти подвірний забій і не запропонувати людям нічого взамін? Тож для впровадження даного рішення вже мають бути побудовані сертифіковані забійні цехи, в яких буде дотримано всіх норм та правил біобезпеки", — наголошує голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

 

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Какие ключевые преимущества использования технологии no-till

О преимуществах и недостатках, а также о собственном опыте использования no-till superagronom.com рассказал эксперт Сергей Прядко.

«Я пришел к no-till случайно. Узнал впервые про данную технологию из журнала именно в период кризиса 2008 года — и увидел перспективу в агробизнесе в целом и в технологии no-till в частности. Мощную школу no-till прошел, работая в компании «Агромир». Учился также и в компании «Агро-Союз». Продолжаю учиться до сих пор, ведь если что-то интересует, то процесс обучения не останавливается никогда», — рассказывает господин Сергей.

По его словам, внедрять no-till в начале было трудно, но чрезвычайно интересно. При этом, говоря о преимуществах, стоит отметить, что в зависимости от потребности технология может быть полезной для широкого спектра потребностей. Купить картофелесажалки, картофелекопалки

«Преимуществ у технологии no-till много, но каждый фермер находит для себя какую-то одну главную предпочтение, а остальные идут уже как бонус. Для кого-то это 5 работников на 2 000 га; для кого — то- выше урожайность в зоне недостаточного увлажнения; для кого — то- восстановление естественного плодородия почвы и увеличения содержания гумуса. Другие уменьшают затраты на производство и таким образом выживают, не теряя хозяйство. Кое-кто останавливает эрозию на своих полях благодаря no-till», — рассказывает эксперт.

Отмечая, что за правильного перехода уже в первый год рентабельность по меньшей мере такая же, или выше, чем раньше с пахотой. А в дальнейшем рентабельность только растет, поскольку отшлифовывается технология, восстанавливается круговорот природных процессов и увеличивается количество гумуса в почве.

"Большинство культур, которые выращиваются в растениеводстве Украины, прекрасно себя чувствуют по технологии no-till, исключением являются сахарная свекла и картофель, поскольку во время сбора урожая нарушается структура почвы. Практический опыт говорит о том, что в засушливых регионах Украины урожайность за no-till является всегда выше урожайности за традиционных технологий. А вот в регионах с достаточной влагообеспеченностью разницы в урожайности по традиционной и no-till технологий почти нет", — добавляет Сергей Прядко.

Сейчас использование технологии no-till не является широко распространенным среди украинских аграриев, по словам эксперта, может быть вызвано каким-то внешним фактором, который заставит аграриев уменьшить нагрузку на почву и изменить подходы к выращиванию культур.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Сын Черновецкого скупает украинские агроактивы

Об этом Экономической правде рассказали в компании CIG, принадлежащая украинскому бизнесмену Степану Черновецкому (сыну экс-мэра Киева Леонида Черновецкого).

В CIG рассматривают варианты приобретения современных агропредприятий, связанных с переработкой, хранением или транспортировкой продукции.

В прошлом году компания инвестировала сразу в два агропроекты.

В сентябре 2017 года CIG уложилась в Kray Technologies, производителя крупнейших в Украине агродронів для опрыскивания растений на полях.

Стоимость сделки с Kray Technologies - несколько миллионов гривен. Серийное производство беспилотных устройств в Киеве запланировано на 2018 год.

Украинскими дронами уже заинтересовалась одна из американских компаний.

По оценке президента CIG Степана Черновецкого, производство агродронів - очень перспективное направление во всем мире.

Беспилотные устройства оптимизируют расходы средних и крупных фермеров на защиту растений, поскольку даже сейчас для обработки полей традиционно используют дорогие наземный транспорт и малую авиацию.

"Также мы инвестировали в производство готовой сельхозпродукции. Более подробно рассказать об этом сможем чуть позже", - прокомментировал президент и владелец CIG Степан Черновецкий.

Компания намерена инвестировать в проекты, которые производят продукты и технологии, которые востребованы на международных рынках.

"Мы не стремимся конкурировать с крупными украинскими агрохолдингами, а в большей степени заинтересованы в нишевых продуктах и услугах", - подчеркнул Степан Черновецкий.

Chernovetskyi Investment Group (CIG) - инвестиционная компания на рынке СНГ, основанная в 2013 году. Инвестиционный потенциал - более 100 млн долларов.

В портфель компании входят украинские ИТ-компании: Eda.ua (входит в Foodout Group), Doc.ua, Softcube и Zakaz.ua. В 2015 году CIG инвестировала 1 млн долларов в платформу для детей kido'z (Израиль) и 1 млн долларов в международный сервис по продаже автобусных билетов Busfor.

В 2017 году проінвестувано индийский проект по доставке готовых блюд Inner Chef, а также компанию Kray Technologies, производителя коммерческих дронов для агропредприятий.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Рада отклонила президентский законопроект о земельной децентрализации

Верховная Рада Украины отклонила президентский законопроект №7363 о передаче в коммунальную собственность объединенным территориальным общинам земель государственной собственности, которые находятся за пределами населенных пунктов.

Как информирует Цензор.НЕТ, на пленарном заседании во вторник в поддержку этого законопроекта не набралось достаточно голосов народных депутатов.

Кроме того, парламент не принял альтернативные законопроекты №7363-1 авторства Олега Ляшко и №7363-2 Вадима Ивченко.

19 декабря 2017 года комитет Верховной Рады по вопросам аграрной политики и земельных отношений поддержал президентский проект закона №7363 и рекомендовал парламенту принять за основу законопроект о земельной децентрализации.

По словам заместителя главы аграрного комитета Александра Бакуменко в этот документ вошел ряд инициатив аграрного комитета, в частности, относительно защиты имущественных прав собственников и пользователей землей, противодействия противоправному поглощению и захвату аграрных предприятий, ведения Государственного земельного кадастра и Государственного реестра прав на недвижимое имущество, налогообложения земель.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview

Украинцы со временем не становятся сторонниками свободной продажи земли (инфографика)

Об этом свидетельствуют данные, выложенные на сайте Института социологии НАН Украины. Как указано в файле, данные социологических исследований разных лет собрал и свел в таблицы кандидат социологических наук Н.А.Паращевин. Последние изложены данные по цьогопитання - за 2014 год, пишет texty.org.ua.

Основные агро-события недели в Telegram-канале и на -странице AgroReview