182819
178172

Подорожание хлеба: почему это происходит и что будет с ценами дальше

Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповів економіст Борис Кушнірук.

"Якщо ми говоримо про хліб, тобто особливість подорожчання зернових цього року, а з урахуванням того, що в Європі досить поганий урожай пшениці, це і призвело до істотного зростання ціни. Зрозуміло, що якщо у наших аграріїв (і це стійка тенденція з початку 2000-х, коли було знято будь-яке регулювання), є можливість експортувати, то вони будуть продавати цю продукцію за кордон, а не в Україні. Водночас вартість зерна в Україні чітко корелюється з цінами на зовнішніх ринках. Тому зростання цін на зовнішніх ринках автоматично провокує подорожчання зернових і, відповідно, борошна на українському ринку", – пояснив він.

За словами експерта, на зростання цін в Україні також впливають деякі інші другорядні чинники, серед яких – зростання зарплат працівників в АПК (і зокрема, в борошномельній і пекарській галузях) і підвищення цін на пальне.

"Це все відбивається на ціні хліба. Але єдине, що слід зазначити: в Україні ні на ринку зернових, ні на ринку борошна, ні у виробництві хліба немає монополії. Тому, умовно кажучи, учасники ринку підвищити ціну вище, ніж необхідно для їх роботи в умовах конкуренції, вони не можуть. Вони таке не можуть собі дозволити, тому що їхні конкуренти відразу ж "переб'ють". Таким чином, те підвищення ціни на хліб, яке ми спостерігаємо, є об'єктивним з точки зору ситуації і сукупності ринкових складових, на які вплинути держава не може, якщо тільки вона не збирається в ручному режимі це контролювати, а це до добра не призведе. Тому нікуди не дітися від цих трьох складових – подорожчання зернових, пального і зарплат, – які і визначають поведінку на ринку. Але ніякого надмірного зростання цін на конкурентному ринку бути не може. Якщо сильно завищити ціну, то продукцію ніхто не купуватиме, а споживачі її купуватимуть в інших виробників", – пояснив Кушнірук.

Коментуючи загрози зростання цін на х/б вироби і борошно в сільській місцевості та віддалених населених пунктах, де відповідно присутня мала кількість учасників ринку, експерт спрогнозував, що істотного зростання цін там не буде.

"В Україні в сфері виробництва хліба ніде у нас монополії немає. Проблеми можуть виникати там, де є монополізований ринок, наприклад на ринку збуту автомобільного газу. Його монополізація призвела до того, що там були відчутні скачки цін. Що стосується, зокрема, сільської місцевості, то там теж не виходить значно підвищити ціни, тому що якщо там буде істотне зростання в рази, то хліб просто возитимуть з району. Але там ціни сильно підприємці і так не підвищують з ряду переваг місцевих гравців – вони там ближче до покупців, там нижчі зарплати у працівників, технології виробництва, скажімо, не дуже дотримуються тощо. Таким чином, в такій місцевості хліб виходить навіть дешевше, ніж у великих населених пунктах. Він нижчої якості, але дешевий. Тому на сьогодні є менш проблемною ситуація саме в таких далеких населених пунктах", – підсумував економіст.

Нагадаємо, за даними офіційної статистики, "хлібний кошик" за рік подорожчав на 35%, або на 8,6 грн. Вартість хлібного кошику на кінець вересня 2018 становила 33,2 грн, тоді як в торік він коштував 24,6 грн. Соціальний білий хліб за рік виріс в ціні на 30%, а чорний хліб – на 39%.

При цьому, як повідомляв директор Української асоціації постачальників роздрібних мереж Олексій Дорошенко, у вересні 2018 року найдорожчий "хлібний кошик" зафіксовано в Києві (85,4 грн), а найдешевший – на Миколаївщині (58,1 грн). Різниця в ціні "хлібних кошиків" між цими регіонами становить понад 27 гривень, або 47%.

Ваш выбор 'Интересно'.


Садоводы объединяются для создания экспортных партий грецкого ореха

На этом отметил вице-президент ВОО «Украинская ореховая ассоциация» Геннадий Юдин, пишет AgroTimes.

«Ни один, даже самый крупный производитель, не сможет самостоятельно выполнить серьезный контракт. Поэтому мы уже со следующего года начнем объединять садоводческие хозяйства для создания крупных экспортных партий — так, чтобы они уже с третьего-четвертого года жизни сада могли выгодно продавать урожай», – заявил он.

Также, по мнению Геннадия Юдина, чтобы решить проблему качественной экспортной партии ореха, нужно создавать современные сортовые сады. Ведь приобретенная от населения продукция разнородная по сортовым и качественным составом.

Легальное ведение бизнеса, кроме возможности без посредников экспортировать выращенное, позволяет хозяйствам претендовать на государственную поддержку – получить средства может только официально зарегистрированный субъект хозяйственной деятельности, который специализируется на садоводстве.

 

Ваш выбор 'Нечего сказать'.


В Нидерландах запустили производство водки из тюльпанов

Теги: 

Напиток получил название Tulip Vodka, пишет AgroPortal.

Путман экспериментировал над созданием водки несколько лет. Пробы проводились на небольшом ликеро-водочном заводе Clusius Craft Distillers, который принадлежит производителю напитка.

«Сейчас Tulip Vodka пользуется популярностью даже в ресторанах с мишленовскими звездами», — пишет издание.

Всего в арсенале Tulip Vodka два вида напитков: Pure (€ 295) и Premium (€ 48). Для производства первой Путман использовал около 350 тюльпановых луковиц, для последней — около 40.



Цена отечественного яблока на экспорт на порядок выше

Несмотря на факт перепроизводства, аналитики EastFruit имеют все основания считать, что украинское яблоко высокого качества имеет все шансы получить достойную цену в этом сезоне.

Насколько известно, цены на продукцию, которая отправляется на экспорт, всегда на порядок выше, чем на яблоко идентичного качества, реализуемое на внутреннем рынке. И этот факт подтверждается уже сейчас. Ряд украинских компаний в данный момент продолжают отгружать яблоко за границу, и, по официальным данным, уже к началу осени 2018 года экспорт в пять раз превышал прошлогодние показатели.

По мнению аналитиков, если ситуация с экспортом будет продолжать развиваться в подобном ключе и во второй половине сезона, у отечественных производителей с запасами качественного яблока в хранилищах и наличием сертификации GLOBALG.A.P. будут все шансы получать за свою продукцию приемлемые цены. Естественно, не такие, как в прошлом сезоне, но приближенные к ним.

Что касается внутреннего рынка, цены на яблоко на данный момент варьируются в пределах 3-7 грн/кг ($0,11-0,25/кг), и радужных перспектив для улучшения ситуации не ожидается. Существует ряд факторов, которые будут продолжать оказывать давление на формирование цен вплоть до старта нового сезона. В первую очередь, следует отметить увеличение производства яблок в Украине в этом году. По средним оценкам различных экспертов, валовой сбор яблок в Украине в 2018 году превысит прошлогодние показатели на 65-75 тыс. тонн, что, в свою очередь, не может не отразиться на состоянии и развитии рынка.

Второй, не очень положительный фактор для украинских фермеров – это существенный прирост урожая яблока в Польше, которая является мощным торговым конкурентом для украинской продукции. По данным из различных источников, производство яблок в Польше в 2018 году может достигнуть 5 млн тонн. Если учитывать тот факт, что весомую часть урожая Польша ежегодно отгружает на экспорт, украинскому производителю остается предлагать только лучшие качественные показатели продукции, а в ряде случаев и лучшие условия сотрудничества.

Ваш выбор 'Нравится'.


Началась осенне-зимний запрет на лов рыбы в зимовальных ямах

В подавляющем количестве областей она продлится до начала нереста 2019 года, в некоторых – до конца зимнего периода.

С целью сохранения водных биоресурсов в зимний период территориальными подразделениями рыбоохранного патруля выданы соответствующие приказы. В них указано водоемы и места, где вводится данный запрет. С документами можно ознакомиться по ссылке.

Напоминаем, рыбалка в запретный период разрешена на участках для любительского рыболовства за пределами зимовальных ям. При этом, любительский лов рыбы разрешается зимними удочками с блесной вертикального блешніння с крючком не больше №10, мормышкой, наживною и живцевою снастями. Общее количество крючков на водоемах общего пользования не должна превышать пяти на рыбалку, а на водоемах, где внедрено платное рыболовство – не более десяти на одного человека.

За несоблюдение указанных норм предусмотрена административная ответственность - штраф от 34 до 680 грн. Помимо штрафа за незаконный вылов начисляются ущерб за каждую выловленную рыбину. Например: судака – 510 грн., сома – 425 грн., форель – 340 грн., щуки – 340 грн, сазана (карпа) – 306 грн, белого амура – 255 грн., толстолобика – 255 грн, белья (жереха) – 255 грн, рыбца обычного – 255 грн., леща – 170 грн, линя – 119 грн, сплетни – 85 грн, красноперки – 68 грн, подуста – 34 грн, плоскирки – 34 грн, карася – 17 грн подобное.

Госрыбагентство призывает всех рыболовов-любителей, рыболовов-спортсменов и рыболовов-промысловиков придерживаться запрета на вылов водных биоресурсов в зимовальных ямах. В случае выявления нарушений, лица будут привлечены к ответственности согласно нормам действующего законодательства.

Справка:

С наступлением холодов в водоемах происходят изменения, которые влияют на поведение водных биоресурсов. У рыб резко снижается активность, практически полностью прекращается потребление пищи, замедляются процессы роста, снижается частота сердечных сокращений, замедляются реакции на раздражители. В это время рыба очень уязвима, поэтому она собирается в стаи и уходит на зимовку в зимовальных ям.

Ваш выбор 'Нечего сказать'.


Какие юридические вопросы волнуют агробизнес

Лілія ТімакінаЛілії Тімакіноїдиректор з юридичних питань АСТАРТА-КИЇВ, розповіла про проблематику ринку землі, як складну систему організаційно-правових і економічних відносин, що виникають в процесі перерозподілу земель та прав на них між суб’єктами цього ринку на основі конкурентного попиту і пропозиції. Ринок землі далекий від досконалості, і окрім того, існує багато проблемних питань землекористування, які потребують висвітлення та вирішення. Маючи великий досвід, Лілія Тімакіна поділилася практичними кейсами за яких умов продажу земельних ділянок можливо зберегти аграрну та переробну галузь в Україні, а також висвітлила проблемні питання землекористування в Україні та розповіла про шляхи їх вирішення.

 «Я боюся найбільше, що ринок землі відкриється неправильно, без урахування ряду законів, це забезпечить легалізацію тіньових доходів і все, що ми отримаємо - дуже багатого власника земельних ділянок», - застерігає Лілія Тімакіна.

У своєму виступі фахівець також зазначила ключові ризики відкриття ринку землі, які необхідно передбачити:

  1. Викуп земельної ділянки. Необхідно прописати, що має право викупу земельної ділянки підприємство яке її обробляє. Так ми збережемо аграрну галузь і прибутковість.

  2. Не дозволяти фізичним особам, які не задіянні в сільському господарстві, придбання землі у розмірі більш ніж 100 га. задля уникнення спекуляцій. Покупець має гарантувати, що придбану землю доглядатиме.

  3. Продаж державної землі на електронних торгах.

  4. Походження грошей, за які купується земля, має бути прозорим.

 

«Ми повинні бути готові до відкриття ринку землі, тому що це рано чи пізно, але відбудеться! І, можливо, тоді аграрні підприємства стануть дуже зацікавленими в створенні переробної галузі», - висловилась Лілія Тімакіна. «Є в Україні група юристів, в тому числі і я серед них, які готові писати проекти і пропагувати зміни. Адже ті акти, які на сьогоднішній день зареєстровані у Верховній Раді, не захищають права аграріїв. Тому ми маємо захищати і представляти інтереси аграрного сектору. Зокрема, ми робимо інвентаризацію земельного банку. Ми тестуємо таку програму, яка дозволяє це робити. До кінця року дуже важливо навести лад в своїй землі і це потрібно всім. Ми охоче поділимося своїми напрацюваннями з тими, кому це також потрібно» - завершила Лілія Тімакіна.

Юлія Савченко, керівник юридичного департаменту ГАЛС АГРО розповіла про проблеми юридичного регулювання та практичний досвід оформлення землі під багаторічні насадження. Зокрема, потрібно знати, що багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об’єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.
Закон № 2498 покликаний вирішити ряд проблемних питань, які виникають на практиці. Наприклад, він дозволятиме здійснювати обмін ділянками в межах поля. Варто врахувати основні вимоги до договорів оренди строком дії +/- 40 років  - необхідна згода орендодавця на закладення багаторічних насаджень і будівництво меліоративної системи (ст. 25, 32 ЗУ «Про оренду землі»).

Враховуючи тонкощі змін в законодавстві, з прийняттям нового Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виникає необхідність у приведенні установчих документів у відповідність аби запобігти всіляким шахрайствам, махінаціям та штрафам у майбутньому.  Директор з правових питань «Сварог Вест Груп» Олександр Водзінський та керівник юридичного відділу АФ «Зоря» Аліна Нікончук спробували роз’яснити  нові терміни та нововведення в Законі, а також розповіли, як адаптувати дійсний статут до нового Закону.

Владислав Седик, президент фітосанітарної асоціації України дуже докладно в своїй презентації висвітлив особливості уповноваження приватних фіто-санітарних лабораторій. Отже, стало зрозуміло, що  для експортерів продукції рослинного походження стане набагато зручніше прохолодити експертизу продукції, і чітко отримувати саме такі висновки від лабораторій, які необхідні саме в тій країні, в яку вони експортуються.

Ольга Матвіїва (Тригуб), директор БІЗНЕС-ВАРТА, показала на конкретних прикладах, конкретні випадки рейдерських захоплень аграрних підприємств. Досвід діяльності БІЗНЕС-ВАРТИ дозволяє зробити висновок, що бізнесу настала пора виходити з тіні. Працювати необхідно чисто і прозоро, не шкодуючи грошей на хороших юристів та адвокатів. Документи компаній повинні бути перевірені і знаходитися у повному порядку. В разі незрозумілих ситуацій варто посприяти поширенню інформації про неправомірні дії широкому загалу. Ну і завжди можна звернутися за допомогою до БІЗНЕС-ВАРТИ, або кваліфікованих юристів, аби убезпечити себе в майбутньому від рейдерства.

Костянтин Лікарчук, партнер юридичної компанії "KINSTELLAR" у своєму виступі на конференції наголосив на тому, що в бізнесі всі проблеми виникають лише тоді, коли підприємці відхиляються від законодавчих норм і виводять свій бізнес у тінь.  

 

 

Ваш выбор 'Интересно'.