Загроза на столі: навіщо хочуть знищити систему харчової безпеки в Україні

Такий ризик може стати реальним у разі реалізації урядом свого плану ліквідувати Держпродспоживслужбу, розподіливши її між МОЗ та Мінекономіки.

Відповідний проєкт постанови 19 серпня було винесено на розгляд Кабміну, проте рішення ще не прийняте.

Це дає надію, що Україна уникне чергового порушення Угоди про асоціацію, яке здатне завдати суттєвого удару по нашому експорту.

Тож варто детальніше розглянути, навіщо знищувати Держпродспоживслужбу, до чого тут Угода про асоціацію та які наслідки це може мати.


Лабораторне рейдерство

Відповідно до розділу 5 Угоди про асоціацію, Україна взяла на себе відповідальність прозорого контролю за безпечністю харчових продуктів, адаптувавши систему контролю до вимог ЄС.

Задля цього за технічного сприяння ЄС у вересні 2014 року створили Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбу).

Її основою стала Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, із приєднанням до неї Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, а також Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Таке об'єднання відповідало логіці проєвропейських реформ: відповідати за всі питання, пов’язані з безпечністю харчових продуктів, мала одна служба, відслідковуючи безпечність всього ланцюжка виробництва за принципом "від лану до столу".

Утворення єдиного органу контролю було ключовою вимогою ЄС для того, щоби вважати Україну надійним постачальником продуктів харчування, що дозволяло. відкрити європейський ринок для українських виробників.

Тож навіщо уряду руйнувати цю працюючу схему? Формальне пояснення – через коронавірус.

У Міністерстві охорони здоров’я вже давно бідкалися через нестачу лабораторій, здатних проводити ПЛР-тестування, і пропонували відновити санітарно-епідеміологічну службу. Фактично, саме це й пропонує проєкт урядової постанови, "вбиваючи двох зайців" одночасно.

Відповідно до його тексту, достовірність якого підтвердила ЄвроПравді низка джерел, пропонується створити новий орган – Державну службу по контролю захворювань, що буде у сфері управління МОЗ.

Новий орган отримує "у спадок" усі лабораторії Держпродспоживслужби, що ліквідується. Очільником ліквідаційної комісії пропонується призначити заступника голови МОЗ та головного санітарного лікаря Віктора Ляшка.

Зауважимо, що лабораторії, що проводять дослідження для комерційних компаній і генерують доходи для відомства – найсмачніший шматочок служби, яку пропонується ліквідувати.

Натомість решту функцій, які непритаманні МОЗ, Кабмін пропонує віддати Мінекономіки.

Фактично Мінекономіки має створити нову Держспоживслужбу, проте вже без лабораторій. І як вона зможе виконувати свої функції – невідомо. Втім, не виключено, що МОЗ захоче забрати собі й контроль за безпекою харчових продуктів, залишивши Мінекономіки лише захист прав споживачів.


Шанс для європейських виробників

Головним та ледь не єдиним бенефіціаром нової реформи стає МОЗ. А хто постраждає від неї?

В першу чергу – споживачі, тобто пересічні українці. А ще – постраждають виробники, які замість налагодження системи харчової безпеки будуть вимушені знову відбиватися від перевіряючих кількох служб. Але особливо постраждають виробники, що працюють на експорт.

Невідомо, як довго Мінекономіки буде створювати новий орган і що з цього вийде. Щонайменше, у час трансформації забезпечити повноцінний контроль за якістю продуктів харчування, які купують українці, буде проблематично. Якщо не сказати – неможливо.

Проте якщо можливий опір та критику всередині країни уряд ще може проігнорувати, то критика і реакція з боку ЄС може стати набагато небезпечнішою.

Співрозмовники ЄвроПравди запевняють, що висновок ЄС про відповідність цих змін Угоді про асоціацію буде негативний. Щоправда, через сезон відпусток, його варто чекати не раніше початку вересня.

Чим може дорікнути нам ЄС?

Йдеться не лише про те, що Угода про асоціацію вимагає від України впровадження європейського підходу до контролю за безпекою продуктів. А в Євросоюзі ці функції контролю сконцентровані в одному органі. Невипадково створення Держпродспоживслужби відбувалося за технічної допомоги ЄС.

Але це не головне.

Євросоюз має право (і напевно ним скористається) перевірити, наскільки ретельно забезпечено захист якості українських харчових продуктів під час трансформації.

А також, виходячи з реалій, він напевно висловить сумніви, чи матиме роз’єднаний орган можливість забезпечувати повноцінний контроль за безпекою продуктів. І матиме підстави для цього – як показав попередній досвід співпраці з Україною, розпорошування контролю призводило до хаосу та появи "сірих зон", за які невідомо хто відповідає. 

А оскільки тепер йдеться про безпеку ще й європейського споживача, то відповіддю на цю реформу може стати тимчасова заборона на весь чи частину українського харчового експорту. Принаймні, поки уряд не доведе, що нова система здатна забезпечити рівноцінний контроль за безпекою.

Зауважимо, що такий сценарій вдарить і по нашому експорту до інших країн (наприклад, до Китаю), які, дозволяючи експорт українським виробникам, орієнтувалися на оцінки ЄС. 

Чи скористається Євросоюз такою можливістю? Ризикнемо припустити, що з високою ймовірністю – так. Бо Брюссель має стимули жорстко поводитися з українськими виробниками

Не є таємницею, що за останні роки українські експортери стали потужним гравцем на харчовому ринку ЄС. Що вже непокоїть європейських виробників.

Ініціатива Кабміну дає цим виробникам підстави вимагати легального обмеження харчового експорту з України. Звісно, винятково в інтересах європейських споживачів. А те що Україна від цього постраждає – то це її проблема, та ще й створена нею власноруч.

Цікаво, чи замислилися в уряді над цими наслідками? І чи готові нести за них відповідальність?

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Ваш вибір 'Подобається'.

Ціни на хліб: як вплине новий врожай та криза

В Україні поступово почали збирати врожай зернових. Яким він буде в ці нелегкі часи. Вочевидь, що суха зима, дощова весна та спекотне літо – мали негативний вплив на майбутній врожай. Не кажучи про паводки в деяких регіонах нашої країни та пандемію.

Урожайний-неурожайний рік

На переконання експертів, не потрібно панікувати – Україна буде з хлібом. Ми вирощуємо стільки зернових, що їх вистачає не лише для внутрішнього споживання. 

"Врожай у нас буде. Зберемо менше ніж 2019 року, але навіть цього нам більш ніж вистачить для власного споживання. Україна експортує 70% того, що вирощує. На внутрішньому ринку ціна залежатиме винятково від світової, де все більш-менш стабільно",– розповідає голова Національної Ради економічного розвитку Олексій Дорошенко.

Погоджується з колегою і голова ГС "Аграрний союз України" Генадій Новіков. На його переконання, врожай буде непоганий, окрім частини Миколаївської, Одеської, Херсонської, Запорізької областей. В цих областях постраждало 10% від посіяного і там врожай буде від 0 до 50% від можливого. Втрати будуть, але там де на полях є зрошення – очікують пристойний врожай. Загалом, зернових планують зібрати трошки менше ніж минулоріч, але не критично для України та формування ціни.

"Вартість, яка формується по ячменю свідчить – ціновий тренд буде минулорічний. За ячмінь хочуть отримати ціну 2019 року – це 4-4200 (з ПДВ та за готівку). В цій ситуації, як завжди, зиск отримають посередники",– переконаний Генадій Новіков.

Цікаве ціноутворення
Питання в тому, що вартість хлібу трошки підвищиться. Адже ціна на світовому ринку зросла ще у березні, потім трошки впала. В Україні такого підвищення ціни ми ще не бачили. Як пояснює Олексій Дорошенко, наші продавці підвищення ціни розтягнули на певний час. Експерт впевнений, що вартість хлібу потроху зростатиме, починаючи з серпня.

"На 1% чи й трошки більше відсотків ми побачимо здорожчання хліба. Це данина світовим тенденціям. Хоч у нас врожай прогнозується й не такий, як минулого року, проте він буде непоганий. Врожай у світі прогнозується приблизно на рівні минулого року", – додає Дорошенко.

Щоправда, Генадій Новіков зазначає, що в Україні є певна особливість: не кількість врожаю впливає на ціну. Вартість у нас взагалі незрозуміло як формується. Хоча нас переконують у тому, що ціна ринкова, але в Україні пшениця другого-третього класу, врожаю 2018 року, коштувала 6,5 -7 тисяч гривень за тонну. Минулого року ця ж пшениця вже вартувала 4,200 – 4,500 тисяч гривень. Тобто на 30% пшениця впала в ціні.

"Ще у 2019 році я б сказав – немає причин для здорожчання хліба, основний компонент якого – борошно, а воно на 30% здешевшало. Але в 2019 році, одразу після збирання врожаю зерно коштувало 4,300, а через 6 місяців воно ж приблизно 5 тисяч. І тоді хлібопекарі почали казати про необхідність підвищувати ціну хліба через подорожчання зерна",– розповідає деталі Генадій Новіков.

Експерт пояснює, що ціна на хліб формувалась у 2018 році, коли зерно коштувало 6-7 тисяч гривень за тону. Вочевидь, тоді хлібопеки працювали не у збиток. Але, коли ціна в 2019 році з 4300 піднялась до 5 тисяч гривень за тонну, хлібопеки одразу ж розпочали розмови про підвищення вартості своєї продукції.

Новіков додає, що у нас викривлений процес формування ціни. Нам здається, що на ринку зерна багато гравців, але всі вони транснаціональні, якщо подивитись на кінцевого бенефіціара. Уже є продаж зерна врожаю цього року.

"Мені, як керівнику господарства, за останні 5 днів було приблизно 100 дзвінків з пропозицією купити зерно за "кеш". Жодної пропозиції купити "по перерахунку". Маю питання – у нас немає обліку грошей? Подзвонив у профільне міністерство із запитанням – що відбувається. Мені відповіли, що вони вирішують це питання – вже є кілька проєктів електронного обрахунку зерна",– дивується Генадій Новіков.

Ще одна проблема аграріїв полягає в тому, що банківська система аграрний бізнес не кредитує. Тому фермери змушені задешево продавати зерно з-під комбайна і не мають змоги чекати поки його вартість зросте. Адже після збирання врожаю одразу ж починається посівна, яка потребує грошей.

У держави є багато інструментів аби регулювати це питання. Немає проблем у держави зробити запаси зерна аби хлібопеки за зрозумілою та встановленою державою, але не збитковою чи без занадто завищеною, купували зерно протягом року.

Насамкінець, експерти заспокоюють українців – цінової загрози для вартості хліба немає. Про недостачу зерна для українців не йшлось, навіть аби ці дощі не пройшли. Наше виробництво в рази перевищує внутрішнє споживання.


Джерело: 24tv.ua

Кількість сільськогосподарської землі, яка обробляється нелегально, з кожним роком збільшується і з цим треба боротись

Тема виведення агросектору з тіні  стала однією з найактуальніших під час круглого столу «Актуальні агроподаткові та земельні питання», який відбувся в Умані за участі аграріїв, представників міністерств, парламенту, місцевої влади, українських та міжнародних організацій.

«Із понад 33 млн га с/г землі, які сьогодні в Україні обробляються – це  без врахування окупованого Криму та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей, - понад 13,2 млн га обробляються повністю в чорну. І найстрашніше те, що кількість землі, яка обробляється нелегально, з кожним роком збільшується і з цим треба боротись», - зазначив голова ВАР Андрій Дикун.

Наразі у Верховній Раді розглядається три законопроєкти - №3131, №3131-1 та №3131-2  - які покликані вивести агросектор із тіні. Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту до прийняття основний законопроєкт №3131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції».
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей наголосила, що міністерство офіційно підтримало усі три законопроєкти, оскільки вони спрямовані на боротьбу із використанням необлікованої землі, на якій  вирощується сільськогосподарська продукція. 

 «Разом з тим, з усіх трьох законопроєктів Мініфін надав перевагу базовому законопроєкту – №3131, бо він найбільше вирішує питання навантаження на 1 га, незалежно від обсягів підприємства. Земля повинна ефективно використовуватись всіма господарями і держава повинна отримувати від цього певний розмір податків. Це стимулюватиме власників паїв, які здають свою землю в оренду нелегально, оформлювати прозорі відносини з орендарями власників паїв, які здають свою землю в оренду нелегально. Це стимулюватиме до легальної роботи ті господарства, які продають продукцію за готівку і не сплачують податки, викривлюючи таким чином конкурентне середовище», - зазначила Світлана Воробей.

Разом з тим,  заступниця голови ВАР, експерт з питань податкової політики, практикуючий сертифікований аудитор, партнер компанії Crowe Erfolg Ukraine та Crowe A&A Ukraine (член Crowe Global) Ольга Богданова наголосила, що законопроєкт 3131 – є революційним для аграрної галузі.  

«Зараз у нас 40-50% обігу сільгосппродукції знаходиться в тіні. Саме цей законопроєкт передбачає мінімальне податкове навантаження на всіх – від користувача, фізичної особи, – до орендаря, юридичної особи. Тому саме цей законопроєкт буде проривним, який змінить правила гри в агросекторі. Завдяки йому будуть наповнюватись місцеві бюджети, адже податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) сплачується за місцем розташування земельної ділянки», - наголосила Ольга Богданова.
Окрему увагу приділили питанню оподаткування сімейних фермерських господарств. Радник першого заступника голови ВРУ Олена Київець ознайомила присутніх із варіантами оподаткування для такої форми господарювання.

 Голова Черкаської облдержадміністрації Роман Боднар відзначив важливість заходу, який ініціювала Всеукраїнська Аграрна Рада:  

«Дані законодавчі ініціативи, які ви вже не один місяць обговорюєте, можуть вплинути на ефективність аграрного сектору та на наповненість місцевих бюджетів. У нас велика частина і обласного, і місцевих бюджетів складає плата за землю і ПДФО від використання земельних паїв. Якщо сьогодні в дискусії буде знайдений консенсус, а потім – і у Верховній Раді, то дані рішення дадуть змогу швидкими темпами розвивати аграрний сектор і, найголовніше, підвищувати ефективність та створювати додану вартість у регіоні» - зазначив Роман Боднар.

Законопроєкт №3131 може бути розглянутий Верховною Радою уже в липні цього року. 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Ціни на ягоди в Україні дозволяють фермерам відмінно заробляти

Українські садівники, які в умовах зростання конкуренції на ринку в останні роки постійно стикалися зі зниженням середніх цін на вирощувані ягоди, в 2020 році нарешті винагороджені. «Ось так би завжди!» - це найбільш поширена фраза, яку доводилося чути від українських ягідників минулого тижня, коли на ринку одночасно з'явилися майже всі ягоди і були озвучені ціни на них.

Аналітики EastFruit проаналізували цінову ситуацію по кожному з видів ягід.

Полуниця продавалася оптом в середньому по 50 грн/кг ($1,9 кг), і це за ягоду середньої якості. При наявності ягоди преміальної якості та у відповідній упаковці можна було виручити навіть більш 70 грн/кг ($2,6). Таким чином середня оптова ціна на полуницю була на 65-70% вище, ніж роком раніше і це в розпал сезону! Для порівняння, в Польщі ціни майже на 60% нижче, ніж в Україні.

Українські заморозчики так і не розпочали сезон заморозки суниці садової через занадто високої ціни на ягоди. Як правило, найнижча ціна на ягоду на ринку досягається в середині червня. У минулому році середня ціна на ягоду для свіжого ринку до 15 червня впала до 25 грн/кг ($0,9) і це була найнижча точка, після чого ціни почали зростати. Однак, в цьому році, ціни в цей же час були в два рази нижче.

Слід зазначити, що в неділю 21 червня 2020 року ціни на ягоду в окремих регіонах все-таки опустилися до позначки 25 грн/кг, але ягоду високої якості, як і раніше продавали по 30 грн/кг ($1,1) в середньому. Причому ціни вирівнялися, і були практично ідентичними у всіх регіонах України.

Малина в Україні минулого тижня чудово продавалася в середньому по 150 грн/кг ($5,6). Роком раніше ціни на ранню малину в цей же час становили близько 90 грн/кг ($3,3). Тобто були на 40% нижче. Звичайно, поки що не можна з цього робити далекосяжні висновки, тому що сезон поки не можна вважати розпочатим, так як на ринок надходять лише невеликі партії найбільш ранніх сортів малини. Проте навіть на цих обсягах можна непогано заробити.

«Малина в 2018 році стала розчаруванням для фермерів, які тоді другий рік поспіль несли збитки внаслідок перевиробництво і вкрай низькі ціни. Нерідко малину продавали в сезон масового збирання по 10-12 грн/кг (40-50 центів за кг). Тому багато хто позбавилися від плантацій малини, а паралельно з цим різко збільшилися потужності по заморожуванню ягоди – тобто, знизилася пропозиція і виріс попит. Відповідно, вже в 2019 році малина знову стала дуже прибутковою позицією», - пояснює Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Тим не менш, незважаючи на хороший попередній сезон і високий ціновий старт, не всі впевнені в тому, що ціни на малину збережуться на високому рівні весь сезон. За оцінками аналітиків проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти», малина менше інших ягідних культур постраждала від заморозків навесні 2020 року. Тому урожай очікується, як мінімум, не гірше торішнього.

Лохина – це найприбутковіша ягідна культура України останніх років. Саме тому так багато закладається нових плантацій лохини. За темпами розширення площ під лохиною Україна взагалі входить у число світових лідерів. Сезон лохини в Україні поки що тільки починається, але перші ціни дуже радують фермерів – 350-400 грн/кг ($13-15 кг) вдавалося отримати тим, хто зміг зібрати урожай лохини першим. Тим не менш, як і по малині, експерти дуже обережні в прогнозах цін на блакитну ягоду, враховуючи розширення площ в країні та зниження купівельної спроможності населення.

Сезон масової реалізації лохини в Україні в цьому році, як очікується, розпочнеться на початку липня і триватиме до другої половини серпня.

Ожина зараз продається в Україні в середньому по 150 грн/кг, як і малина, і ціни на неї вже почали активно знижуватися. Ця ягода стає все більш популярною завдяки розширенню доступу українських садівників до кращих сортів іноземної селекції, які відрізняються високими смаковими якостями і високою продуктивністю. Відповідно, в цьому році очікується також підвищення виробництва ожини в Україні, і не можна гарантувати, що ціни на неї будуть настільки сприятливими і під час сезону активного прибирання.

Жимолость, незважаючи на безліч скептичних відгуків від тих, хто першими посадив цю ягоду, продовжує завойовувати популярність в Україні. Попит на саджанці жимолості дуже високий. Однак у 2020 році ця ягода сильно постраждала від заморозків, тому, незважаючи на швидкий ріст площ, її виробництво не може істотно збільшитися. Ціни поки що тримаються на дуже сприятливому для виробників рівні – від 220 до 300 грн/кг ($8,2-11,2), в залежності від сорту і обсягу партії.

Смородина чорна смородина червона і агрус вже теж доступні на ринку. Оптові на ці ягоди коливаються в межах від 60 до 80 грн/кг ($2,2-3.0). При цьому червона смородина в середньому на 10-15 грн/кг дешевше, ніж чорна. Інформації про те, наскільки дані ягоди постраждали від заморозків, дуже мало. Тому складно спрогнозувати розвиток подій на цьому ринку.

Слід зауважити, що ягідний сезон у 2020 році зрушився в середньому на 7-10 днів через холодну весну. На ціни, звичайно ж, вплинули і заморозки, які сильно знизили обсяги виробництва ранніх ягід, а також кісточкових фруктів – насамперед черешні та абрикоса. Хоча вже на цих вихідних, тобто 20-21 червня, ціни на черешню пізніх сортів, до збирання якої приступили садівники, почала різко знижуватися. Вже сьогодні черешню можна було купити оптом за цінами від 20 грн/кг (75 центів США), а це означає, що ціна вже опустилася нижче рівня минулого року. Роком раніше в цей час черешню продавали в середньому по 25 грн/кг

Таким чином, не виключено, що за зниженням цін на черешню, піде і динамічне зниження ціни на ягоди.

Агрорейдерство по-українськи: як захистити свою землю

Причини рейдерства

Прискорена підготовка до запуску ринку землі лише грає на користь особам, які прагнуть заволодіти чужою землею у незаконний спосіб. Щороку під час сівби та жнив частота запитів і дзвінків щодо проблеми рейдерства стрімко зростає. Чому так? Проблемою і підґрунтям для можливого незаконного заволодіння землею і майном аграріїв є відсутність кадастрових номерів на розпайовані ділянки, право власності на які посвідчувалося держактами старого зразка, відсутність земельних ділянок у кадастрі або недостовірність унесених до нього даних, невідповідність даних у ДЗК їх паперовим джерелам, неоформлені спадкові права на земельні ділянки; помилки в технічній документації, суперечності внаслідок зміни підходів та способів обмірів тощо.

Основними підставами для рейдерів атакувати є:

Непогашені борги (кредити);

Непрозоре, неправильне ведення господарських (бухгалтерських) операцій, порушення у сфері оподаткування (умисне чи з необережності);

Незареєстровані активи (майнові права);

Відсутність кваліфікованої юридичної підтримки;

Відсутність фізичної охорони агропідприємства;

Відсутність належного захисту конфіденційної інформації, комерційної (службової) інформації, неналежне зберігання статутної документації;

Відсутність належної комунікації між працівниками та керівництвом підприємства, органами місцевої влади , належної комунікації та соціальних стосунків з власниками орендованого майна.

Вказані підстави дають можливість рейдерам вчинити наступні незаконні дії:

Підробка документів;

Внесення змін до державних реєстрів на підставі підробних документів (щодо власників, керівників підприємства);

Створення штучних боргів підприємства (кредити, позики);

Відчуження активів в рахунок штучних боргів;

Змова з керівними органами (менеджментом) підприємства;

Змова з представниками державної та місцевої влади;

Силове захоплення підприємств (його активів);

Арешт активів (на підставі фіктивних або реальних кримінальних справ);

Знищення продукції підприємства;

Підкуп, залякування менеджменту.

Подвійна реєстрація договорів оренди землі як інструмент рейдерських схем в Україні

Рейдерські захоплення частіш за все відбувається там, де є незавершене питання оформлення договорів на землю. Спочатку пайовик підписав договір оренди з одним орендарем на 7 років, потім через деякий час прийшов інший орендар, запропонував більшу орендну плату, і селянин підписав інший договір на оренду свого паю. А потім починається боротьба старих і нових орендаторів паїв. Схеми досить схожі: таємна зміна власника, штучне нарощування боргів, силове відбирання техніки і врожаю, тиск і залякування.

Подвійна реєстрація договорів оренди землі є одним із інструментів, що використовуються в агрорейдерстві, як зі сторони осіб, що укладають нові договори оренди землі з їх власниками, так і зі сторони осіб, які вже мають такі договори, укладені до 2013-2016 років. Земельні ділянки та права на них до 2013 року реєструвались в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, поземельній книзі в паперовому вигляді з одночасним перенесенням в автоматизовану систему державного земельного кадастру. На практиці трапляються випадки, коли договори оренди землі, що були укладені до 2013 року, містять відмітку про їх державну реєстрацію, однак лише в поземельній книзі в паперовому вигляді, без перенесення до автоматизованої системи ДЗК, у зв'язку з чим інформація про такі договори відсутня в ДЗК, а договір є таким, що не зареєстрований. Такі договори дуже часто мають ознаки підробок - недійсність підписів орендодавців, виправлені від руки дати підписання договорів, виправлені терміни дії договорів або підписані договори оренди між сторонами зареєстровані через декілька років після його підписання, чим незаконно подовжено його дію, на що власник землі не розраховує, підписання пустих бланків договорів з боку орендодавців та внесення без їх відома умов та строків оренди землі, не передання примірника договору орендодавцю тощо, чим користуються недобросовісні особи.

У таких випадках коли громадяни - власники земельних ділянок намагаються реалізувати своє законне право на передачу в оренду своєї землі орендарю з'являються попередні орендарі з начебто дійсними договорами оренди, які мають вище перелічені ознаки.

Щодо схем реєстрації нових договорів оренди землі то тут слід зазначити, що основними моментами, які використовують шахраї є відсутність державної реєстрації попередніх договорів оренди землі в держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; підробка документів та підписів попередніх чи дійсних орендарів - фіктивні схеми переходу корпоративних прав попереднього орендаря за фіктивними операціями - фіктивний продаж корпоративних прав, перехід права на підставі фіктивних боргів підприємств або фіктивних кредитів, підробка даних державного земельного кадастру, інформації у витягах з ДЗК тощо. Поширена схема, коли аферисти пропонують пайовикам кращі умови оренди, збирають з них заяви, що вони нібито не підписували чинні договори оренди, і передають їх в комісію Мін'юсту, яка скасовує чинні договори.

Складність скасування такої подвійної реєстрації полягає у процедурі доведення фактів підробки та незаконності дій як самих шахраїв, так і посадових осіб, що здійснюють таку подвійну державну реєстрацію прав на землі, що на практиці займає досить тривалий час і завдає значних збитків для законних орендарів.

Держава намагалася врегулювати проблему з реєстрами и договорами оренди, і Верховна Рада 5 грудня 2019 року ухвалила в цілому законопроєкт №0858 щодо протидії рейдерству. Документ передбачає, що власник земельної ділянки в односторонньому порядку може вимагати нотаріального засвідчення договору оренди, а також скасувати таку вимогу (крім випадків, коли угоду потрібно нотаріально засвідчити). Згідно із законом, земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державну реєстрацію скасовують у разі поділу або об'єднання земельних ділянок, скасування держреєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення, а також якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі, не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації ділянки допустимо тільки з одночасним припиненням таким рішенням усіх прав, зареєстрованих щодо ділянки. Крім того, орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не можна зменшити за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його відновлення.

Як попередити захоплення і куди звертатися в разі захоплення

Що варто пам'ятати? Рейдерські напади відбуваються не просто так, а часто внаслідок недобросовісного партнерства та конкуренції. При цьому, директор компанії часто не звертає увагу на "симптоми" небезпеки. Рейдери - це дуже широка група людей, до якої можуть входити і колишні партнери, із якими підприємство не розрахувалось, також у цьому процесі можуть бути задіяні правоохоронні органи, або їх пасивна участь може сприяти.

Тож кожен підприємець має самостійно дбати про свій бізнес, розробивши власну методику захисту, в яку обов'язково мають бути включені наступні пункти:

Попередня розробка алгоритму дій у випадку рейдерської атаки. В такому алгоритмі мають бути прописані дії кожного співробітника, від директора до штатного працівника. Основна мета такого алгоритму - оперативно і ефективно заблокувати кошти і майно з метою неможливості заволодіння ними зловмисниками.

Захист майна шляхом внесення його у заставу/іпотеку пов'язаним компаніям, а також «перехресне» володіння акціями суміжних компаній.

Організація на підприємстві системи економічної безпеки і безпеки в цілому.

Захист документообігу шляхом розробки спеціальної політики доступу до документів та зберігання їх.

Контроль дебіторської та кредиторської заборгованості.

Систематичний моніторинг відкритих реєстрів щодо відповідності інформації, зазначеній в них, дійсності.

Певну специфіку мають рейдерські атаки на агробізнес, оскільки вони є більш фізичними - зазвичай це захоплення ділянки та врожаю. Тому, окрім перелічених вище пунктів, володільці агробізнесу обов'язково мають звернути увагу на:

Наявність в установчих документах «антирейдерських пунктів» - як то обмеження повноважень директора, засновників, особливі вимоги к укладанню правочинів.

Своєчасна пролонгація і державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, що дозволить попередити «подвоєння» реєстрації таких договорів.

Боротьба з рейдерськими атаками зазвичай має декілька етапів:

Адміністративне оскарження - звернення до поліції та до Комісії щодо розгляду скарг в сфері державної реєстрації.

Судове оскарження, з обов'язковими заходами забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії щодо внесення будь-якої інформації до державних реєстрів щодо позивача.

Робота з засобами масової інформації, яку слід вести паралельно з суто юридичною роботою, оскільки в цій справі важливо привернути увагу до ситуації рейдерської атаки.

З практики нашої компанії можна виділити яскравий кейс щодо агрорейдерства. На підприємство прийшла нова команда керівників. Однак, у старій команди були свої плани на цю базу: або захопити її, або, як мінімум, впливати на політику і на нове керівництво. Вони провели передоплату "за товар" на підконтрольну транспортну фірму, потім через ряд транзитних фірм ці виведені гроші були заведені в якості передоплати. Сума виведених грошей і передоплати були ідентичні - 5.5 млн грн. Після чого стара команда виписала довіреність на позаштатного юриста на представлення інтересів бази. Вже після залучення нового керівництва старий позаштатний юрист подовжував визнавати в суді всі вимоги «кредиторів». Після того, як рішення набрало законної сили, позивач («кредитор») пред'явив рішення суду на 5.5 млн грн, чим заблокував діяльність агропідприємства, оскільки елеватор не міг погасити суму боргу. Для цієї компанії історія закінчилася позитивно, тому що наша команда юристів змогла поновити строк на оскарження та довести в суді фіктивність операції, але в Україні багато власників просто не встигають цього зробити.

Ми сподіваємося, що ці знання Вам ніколи не доведеться застосовувати на практиці, але для зменшення ризиків радимо вести належну попереджувальну роботу на Вашому підприємстві.

Автор: Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner

Джерело: biz.ligazakon.net

Ваш вибір 'Подобається'.

Неврожайний рік: погодні аномалії невдовзі можуть стати нормою

М’яка європейська зима без морозів і снігових переметів вийшла боком. Земля пересохла, а рівень води в річках та водосховищах впав до критичного рівня.

Одеська область – одна з тих, що постраждали найбільше. Подекуди дощу не бачили майже рік. Гідрометцентр зафіксував найнижчу за останні 20 років кількість опадів в регіоні.

У південних районах Одещини посуха вбила 80% посівів. Інститут космічних досліджень за допомогою супутників навіть зробив знімки, як виглядають нині поля на півдні. На 300 тис. гектарів врожаю взагалі не очікують.

Від погоди постраждали й центральні регіони України. В Київській області до посухи тут приєднався холод у травні. Фермерам довелося переживати не тільки за зернові, а ще й за кукурудзу з соняшником.

На сільське господарство ще й вплинув коронавірус. Карантин спровокував логістичний колапс. Особливо, це стосується тих підприємств, які працюють на експорт. При закритих кордонах доставка товару стала справжнім квестом.

Окрім того, карантинні обмеження спровокували фінансову кризу. Деякі навіть закордонні замовники просять відстрочку платежів. Багато партнерів закрилися через карантин.

Але з іншого боку – сільське господарство має переваги над іншими сферами під час кризи. Експерти кажуть, що на світовому ринку попит на українське продовольство буде завжди.

Ситуацію врятували дощі, які рясно накрили Україну в кінці травня. Аграрії поступово вчаться працювати за новими законами природи. Якщо раніше у нас була зона помірного клімату, то зараз – Україна поступово переміщається в субтропіки.

Щодо врожаю пшениці, попри погодні сюрпризи, прогнози експертів – оптимістичні. Росту цін на хліб скоріше всього, не буде.

А ось з овочами ситуація не така однозначна. Минулоріч в Україні виник дефіцит картоплі. Експерти кажуть, що імпорт був безпрецедентним. В десятки разів більше, ніж зазвичай. Цього року вітчизняні фермери зреагували на кон’юнктуру ринку.

Українські аграрії зараз думають не тільки про врожай, а й про обіцянки влади. Тим, хто найбільше  постраждав від погодних сюрпризів, держава планувала виплатити компенсації. Правда, обіцяла  давно, але грошей так поки і не видно.

Тим часом експерти попереджають, що через глобальні кліматичні зміни нинішні погодні аномалії невдовзі можуть стати нормою. Аби вижити, аграріям доведеться переходити на інші сорти рослин та нові технології.

На півдні Одещини спостерігають найбільшу посуху за понад 70 років. Через аномально безсніжну зиму на Бесарабії нині пропало більше половини озимини.

Джерело: fakty.com.ua