170513

Аграрний комітет підтримав низку законопроектів

На порядок денний було винесено низка законопроектів. На засіданні було майже одностайно підтримано:

Законопроект №2194 про внесення змін до Земельного кодексу України щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин.

Законопроект №2195 про електронні аукціони земельних торгів.

Законопроект №0856 про сільськогосподарську кооперацію. 

Законопроект №0855 про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про використання земель оборони» щодо підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок.

Нагадаємо, комітет парламенту у середу, 30 жовтня повторно розглянув законопроекти щодо ринку землі, залишивши в силі рекомендацію прийняти законопроект реєстр. № 2178-10 від 10.10.2019.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Науковці та експерти підготували власний законопроект про запуск ринку землі

Понад 600 науковців, вчених, академіків, аграріїв, представників територіальних громад, політиків, правників, експертів та студентів – учасників міжнародної науково-практичної конференції «Земля – потенціал енергетичної, економічної та національної безпеки держави» впродовж 2 днів обговорювали актуальні проблеми економіки країни пов’язані з ініціативою Уряду та депутатів запустити ринок землі в Україні, пише УНІАН. 

Ця щорічна конференція, яка проходить на базі Вінницького національного аграрного університету, є традиційним майданчиком для обговорення актуальних проблем економіки та політики країни.

«Цього року вона набула особливого значення підкреслив академік НААН України, голова Селянської спілки України Григорій Калетнік, - адже тепер ми говоримо про надзвичайно важливе для національної безпеки України – умови та моделі запровадження ринку землі. Сьогодні наше головне завдання обговорити усі застереження, перестороги, ризики та правила аби забезпечити успішний розвиток держави, а не її втрату. Очевидним є факт, що запропоновані законопроєкти Урядом та народними депутатами України, щодо відкриття ринку землі, не спрямовані на розвиток економіки, на покращення умов діяльності українських фермерів, сільськогосподарських підприємств, особистих селянських господарств та українського села в цілому. Законопроєкти, на жаль, направлені виключно на торгівлю і спекуляцію землею.»

На пленарному засіданні заслухали понад 20 доповідей, кожна з яких стосувалася різних напрямків питання впровадження ринку землі. Так, д.е.н., заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Ольга Ходаківська розглянула неоліберальні підходи до формування моделей ринкового обігу земель. Вона акцентувала, що Уряду варто обрати модель, над якою активно працюють експерти та науковці і яка націлена на формування потужного середнього класу на селі та недопустить продаж землі іноземцям. 

Неактуальною вважає тему ринку землі народний депутат України Микола Кучер. На питання: «Чи потрібно сьогодні впроваджувати ринок землі?» - однозначно відповідає: «Ні!». Тим паче, що проти продажу землі виступає 73% українців, 90% - проти продажу нашого національного багатства іноземцям. 

Своїм досвідом розвитку земельної реформи та ринку землі поділились  закордонні колеги з Болгарії та Латвії: доктор юридичних наук Пловдівського аграрного університету Болгарії Мінко Георгієв та д.е.н., професор, Університету Латвії Джекабсоне Сандра.  Недоліки у законодавстві своїх країн науковці вважають результатом поспішної реформи, від чого застерігають і нас. 

Надзвичайно аргументованим, з точки зору відповідності законопроєктів про ринок землі Конституції України, був виступ відомого правника, члена Європейської комісії «За демократію через право» Марини Ставнійчук: «У той час, як весь світ живе правами людини, серед яких пріоритетним правом є право на майбутнє – ми сьогодні хочемо продати найцінніше, що у нас є – землю. Не можна допустити, щоб наші діти і онуки стали найманцями на своїй землі», - закликала Ставнійчук усіх, кому не байдужа доля країни.

«Земля - дуже сильний збудник напруги у суспільстві», - заначив у своєму виступі професор ВНАУ, народний депутат України декількох скликань Григорій Заболотний. Ми проти поспішних, необдуманих рішень. З глибоким аналізом проблем обігу земель в Україні, роз’ясненням усіх ризиків та загроз, що закладені у законопроєктах виступив академік НААН України, голова Селянської Спілки України Григорій Калетнік: «Допуск до ринку землі юридичних осіб, на початковому етапі, – це, по суті, відкриття продажу землі іноземцям, адже визначити кінцевого бенефіціара практично неможливо. 

Не ринок землі сьогодні на часі, а серйозна програма  економічного розвитку. Земля в руках українця - це Продовольча і Національна безпека держави! Необхідно прописати запобіжники, які збережуть землю для наших дітей, для держави, аби вона не зникла з карти Світу». Думку молоді на конференції висловив магістр ВНАУ Дмитро Красиленко, який наголосив, що молодь сьогодні хоче жити у власній країні, працювати, розвивати її економіку: «Наша земля - безцінна, а владі варто звернути увагу на досвід Англії, Ізраїлю, Канади, США та інших країн, які залишили землю у державній власності і передають в оренду ефективним землекористувачам, і результати мають відомі!  Андрій Шинькович, голова Асоціації народних депутатів України, визначив у своїй доповіді, що рівень зацікавленості іноземців українською землею як продовольчим та економічно вигідним ресурсом, сьогодні критично високий, що є дуже небезпечним для України. 

Думку фермерів та сільгосптоваровиробників висловили Павло Каленич, директор агрофірми СТОВ «Ольгопіль», досягнення якої відомі та Сергій Лановик, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Вінницької області, які подякували за великий заряд енергії, отриманий на конференції, відчуття єдиної думки виробничників, науковців, громадських діячів і особливо молоді, на новий етап боротьби, у який увійшли дрібні і середні фермери.  Підсумком роботи конференції стала ухвала резолюції та проєкт Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, який містить обмежувальні норми, що не допускають обезземелення селян і зниження рівня Продовольчої безпеки України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Маріупольському порту збудують зерновий термінал

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Маріупольській морпорт.

«На інвестиційному форумі «RE: THINK invest in Ukraine» було підписано кілька важливих меморандумів. Серед них - між державними підприємствами «Маріупольський морський торговельний порт», «Адміністрація морських портів України» та приватними компаніями «Кофка Агрі Ресорсіз Україна» і «СТТ», - йдеться у повідомленні.

Зокрема у документі враховані умови будівництва зернового терміналу на території ДП «ММТП» і реконструкції причальних споруд та операційних акваторій. Все це прописано в рамках заходів з розвитку інфраструктури морських терміналів та Маріупольського порту в цілому.

Так, порт бере на себе зобов'язання забезпечити виконання робіт з будівництва зернового терміналу в тилу причалу №3, збільшити обсяги вантажопереробки через причали №№2-4 до обсягу, не менше, ніж 2,3 млн тонн на рік (нині - приблизно 0,5 млн тонн на рік).

ДП «АМПУ» зі своєї сторони має виконати роботи з реконструкції гідротехнічної частини причалів №№2, 3 порту Маріуполь.

Наміри «КОФКО» та «СТТ» - забезпечити вантажопотік через причали №№2-4 соняшнику, гранульованого шроту соняшника та вантажів зернової групи, по кожній номенклатурі в обсязі, не меншому, ніж 400 тис. тонн на рік.

«Виконання всіх цих намірів сприяє залученню приватних інвестицій у розвиток державного сектору економіки, поліпшить інвестиційну привабливість Маріупольського порту», - підкреслюється у повідомленні.

Джерело: Укрінформ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вперше в Україні фермер отримав позику від молочного кооперативу

Про це повідомляє прес-служба проекту «Аграрні розписки в Україні»,  пише agravery.com.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Жовтневий» (Запорізька область) учасник проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні», що впроваджується за фінансової підтримки Global Affairs Canada (GAC) та виконується канадською неурядовою організацією СОКОДЕВІ (SOCODEVI) у партнерстві з Дніпропетровською обласною громадською організацією  «Сільськогосподарською консультаційною службою» (ДОГО СКС).

Цього року кооперативи-учасники проекту прийняли рішення автономізації діяльності, зокрема через формування фондів для підтримки розвитку членів кооперативу. Адже саме стабільна членська база є запорукою успішної діяльності кооперативів. Як показують реалії, саме ті кооперативи, котрі надають своїм  членам різноманітний спектр послуг є успішними. Так формується взаємна довіра, а члени кооперативу реально переймаються результатами діяльності та його розвитком.

Аграрна розписка вкотре продемонструвала свою універсальність та гнучкість. Інструмент виступає гарантією виконання членом кооперативу своїх зобов’язань перед кооперативом. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив є самодостатньою юридичною особою і повинен чітко документувати взаємовідносини між членами кооперативу, що забезпечить прозорість та рівні умови для усіх членів.   

Перспектива використання аграрних розписок у сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах є очевидною. Раніше вони були випробувані у ягідних кооперативах, там кредитним ресурсом були саджанці. Кооператив надавав саджанці своїм членам в обмін на зобов’язання повернути їхню вартість за рахунок коштів від реалізації готової продукції або за рахунок поставки самої товарної продукції.

А от суттєвим нововведенням у прикладі СОК «Жовтневий» є те, що вперше кооператив надав грошові кошти своєму члену для утримання корів. Заставою за розпискою є майбутній урожай озимої пшениці, яка буде використана для виготовлення кормів для молочного стада.   

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Якою буде ціна на оренду та продаж землі

Заступник міністра розвитку економіки Тарас Висоцький заявив, що ціна на оренду і продаж землі збільшиться мінімум в півтори рази, пише 24tv.ua.

Висоцький зазначив, що у питанні оренди та продажу уряд прогнозує реальні цифри.

"Середня ціна за оренду землі зросте до 4000 гривень, хоча зараз офіційна ціна – 1700 гривень за гектар. А ціна на продаж зросте з 40 тисяч, як є зараз, до 60 тисяч гривень за один гектар",– заявив заступник міністра розвитку економіки. 

"Ми закладаємо, що ціна буде від 2000 до 2500 тисяч доларів протягом перших 5-ти років. А в перспективі буде ціна до 11 тисяч доларів за гектар, проте для цього потрібно ще інвестувати в інфраструктуру тощо", – зазначив Висоцький.

Нагадаємо, більшість українців (52%) не схвалюють доручення президента України Володимира Зеленського про скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, про що свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Позитивно ставляться до доручення про введення ринку землі 35% опитаних, 13% не змогли відповісти на питання.

Також  Олексій Гончарук заявив, що ринок землі в Україні відкриють з 1 жовтня 2020 року. 

Нагадаємо, вчора пройшла акція протесту Всеукраїнського аграрного ради з вимогою не допустити включення до порядку денного законопроекту про ринок землі проходить під стінами ВР.

Раніше повідомлялося, що Уряд запустив інформаційний сайт про проведення земельної реформи та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери можуть подавати заявки на держпідтримку до 5 грудня

Про це повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов.

Нагадаємо,  голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар заявила, що через затримку із скликання комісії щодо розподілу дотацій в рамках програми державної підтримки АПК, заступнику міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики Тарасу Висоцькому слід скласти повноваження.

"Не може людина, яка не здатна навіть керувати комісією, зібрати кворум керувати цілою галуззю! Не можна ставити людей, які некомпетентні, на такі високі посади!", - заявила Ірина Паламар. 

"Дякую Ірині Паламар за турботу про держпідтримку тваринництва і за тиск на уряд. Дійсно, у вересні не було кворуму комісії через призначення нового уряду. Наступне планове засідання комісії в грудні. Подавайте заявки до 5 грудня. На сьогодні є заявок приблизно на 350 млн грн відшкодування. А всього грошей близько 500 млн грн. Тобто є ще резерв в 150 млн гра. Чекаємо на заявки", - зазначив Тимофій Милованов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview