Безкоштовні паї: як відстояти право на землю

Українці, за законом, мають право безкоштовно приватизувати п'ять ділянок землі. Однак прем'єр-міністр Олексій Гончарук попередив, що правила отримання безкоштовних ділянок можуть змінити. Правда, і зараз місцеві органи влади розповідають, що отримати землю не можна – мовляв, все зайнято.

За підрахунками "Сьогодні", правом на приватизацію двох гектарів землі скористалися 17 млн українців, ще сім мільйонів у свій час отримали паї. Тобто, по ідеї, вільні землі ще є. А ось обліку тих, хто отримав безкоштовний ділянку, в країні немає.

Виявилося, що безкоштовно отримати землю ще можна. Але потрібно поквапитися, тому що всім не вистачить. За словами заступника керівника Держслужби з питань геодезії, картографії та кадастру Олександра Краснолуцького, з року в рік бажаючих стає все більше. А нова земля, природно, не з'являється.

"З кожним роком цей ажіотаж зростає. 90% [беруть] по два гектари для ведення особистого сільського господарства", – говорить Краснолуцький.

Тому зараз головне – знайти вільну землю. Згідно з Земельним кодексом, кожен має право на ділянку: для особистого селянського господарства, садівництва, будівництва, а також для дачного будинку та гаража.

Для оформлення земельної ділянки потрібно:

- подати запит в обласне управління Держкадастру (якщо земля за межами населеного пункту) або до органу місцевого самоврядування (в межах якого знаходиться земельна ділянка) про наявність вільних земель і проханням про надання земельної ділянки. Другий варіант – самому знайти вільний земельну ділянку та подати інформацію про нього до відповідного органу влади;
- отримати згоду відповідного органу влади на розробку проекту землевідведення. У разі відмови можна звернутися до суду;
- звернутися до землевпорядної організації для розробки проекту землевідведення ( робота землевпорядників коштує від 4000 гривень);
- після того, як проект готовий і погоджений державний земельний кадастр, земельній ділянці надається кадастровий номер;
- після отримання кадастрового номера потрібно звернутися до державного реєстратора та оформити право власності на землю.

В ідеалі на оформлення безкоштовної землі має йти до півроку. В реальності ж цей процес розтягується на роки. Труднощі можуть виникнути вже на першому етапі – при пошуку вільної ділянки.

"Ситуація перша: вам кажуть, що вільної землі просто немає. Ситуація друга: вільна земля є, але її не хочуть роздавати просто так", – попереджає заступник голови комітету з земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський.

"Вільних земель не залишається. Відповідно, на одну земельну ділянку подаються кілька громадян", – констатує Олександр Краснолуцький.

І з цього моменту починається бюрократія і корупція, адже давати чи не давати землю вирішують чиновники.

"Чиновник думає: а чого це я буду цій людині давати земельну ділянку? Він мені ніхто і він мені нічого доброго не зробив. Тому він буде шукати підстави для відмови. Повірте, вони вміють знаходити", – говорить Кобилянський.

Але навіть якщо ви знайшли заповітну ділянку, погодили прохання з чиновниками, все одно немає гарантії, що на ту ж землю немає ще якогось "господаря".

Основна проблем полягає в тому, що кадастрова карта України, куди заносяться всі ділянки, не заповнена на 100%. І відсутність позначення про наділення не означає, що там немає власника.

"Всі землі, які у нас є, комусь належать. Це або приватна власність, або державна або комунальна. Ще навіть колективна власність залишилася", – зазначає декан декан факультету землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України Тарас Євсюков.

Але, як запевняють у Держслужбі з питань геодезії та кадастру, отримати два гектари для особистого сільського господарювання можна з державних або комунальних земель відповідної категорії. І це реально.

"Понад 17 млн громадян скористалися правом на два гектари. І на сьогоднішній день в державній власності залишається менше семи мільйонів гектарів землі", – говорить Краснолуцький.

Якщо по-чесному, цього повинно було б вистачити більше, ніж на три мільйони українців. Але насправді деякі бізнесмени використовують фізосіб, щоб безкоштовно отримати землю. В схему часто вплутують учасників бойових дій, які мають право на першочергове отримання землі.

"Це використовується і в інших випадках, не тільки для АТОшників. Коли земельну ділянку оформляється на людину, яка насправді або не хоче користуватися цією земельною ділянкою або не може", – зазначає Кобилянський.

"А територія України разом з анексованим Кримом і тимчасово непідконтрольними районами Донецької і Луганської області – 60 млн гектарів. На той момент, коли закладалася норма, на 52 млн українців потрібно було, щоб територія була більше 100 млн гектарів", – говорить Краснолуцький.

Тому експерти впевнені: як не шкода, а цю норму Земельного кодексу потрібно прибрати.

"Взагалі ми повинні скасувати інститут безоплатної приватизації. Хоча навряд чи це відбудеться в найближчі рік-два", – зазначає Кобилянський.

"Ми повинні попередити людей, що цей ресурс колись закінчиться і ця норма буде нездійсненною. Ми повинні попередити людей, що якщо чесно продавати землю на аукціоні, корупції не буде", – погоджується Краснолуцький.

А експерт з аграрної політики Іван Мірошниченко взагалі вважає, що землю можна і потрібно видавати тільки тим, хто збирається повноцінно займатися фермерством.

"Це помилкова історія. Якщо людина хоче займатися сільським господарством – а це непроста штука – ми не тільки повинні дати землю, ми повинні допомогти і ресурсами, і знаннями і т. д.", – говорить Мірошниченко.

Додамо, згідно з результатами нового опитування, 58% українців не підтримують запровадження ринку землі.

Як повідомлялося раніше, закон про ринок землі у першому читанні підтримали "слуги народу" й 13 позафракційних нардепів.

Також Президент України Володимир Зеленський  у відеозверненні знову наголосив, що перед другим читанням до законопроекту про відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення буде внесено норму про можливість продажу землі іноземцям лише після проведення всеукраїнського референдуму, а також буде зменшено граничний ліміт із концентрації землі в одних руках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як фермерам захистити свій прибуток

Упродовж жовтня в Україні переважала дуже тепла для середини осені із дефіцитом опадів на більшій частині території погода. Внаслідок чого у багатьох областях складалися несприятливі агрометеорологічні умови для початкового росту і розвитку озимих культур під урожай 2020 року, повідомили в Укргідрометеоцентрі.

«Майже на половині запланованих площ завершення сівби озимих відбувалося в сухий ґрунт, або в ґрунт із недостатніми для проростання зерна та появи сходів запасами вологи. Для початкових етапів росту та розвитку озимих культур на багатьох площах центральних, північних та місцями західних областей умови виявилися критичними, відбувалася затримка проростання зерна, сходи на ранніх посівах формувалися нерівномірні, плямисті, не утворювалися вузлові корені. Через дефіцит вологи у ґрунті на більшості засіяних площ рослини відставали у розвитку порівняно із середніми багаторічними показниками на 1–2 тижні», - підкреслили в Укргідрометеоцентрі.

«Враховуючи нетипові погодні умови, які ми спостерігали в жовтні та на початку листопада, затяжна засуха та той факт, що майже 40% від запланованих площ  під озимими були засіяні в занадто пізні терміни, стан посівів викликає неабияке занепокоєння у вітчизняних аграріїв. Адже часто сільгоспвиробники зіштовхуються з реаліями, які важко контролювати, проте, які однозначно впливають на врожайність та дохідність. Клімат змінюється, і це той фактор, який продовжить проявляти себе найближчі десятиріччя. Тож ефективність роботи аграріїв напряму залежатиме від того, як вони до цього пристосуються. Зі зміною погодних умов українські фермери починають проявляти все більший інтерес до агрострахування задля зниження ризиків у своїй роботі», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, аналіз показників попередніх років свідчить, що беззаперечним лідером з точки зору популярності в агропідприємств лишаються договори страхування посівів від повної загибелі на період перезимівлі. Торік найбільш розповсюдженими на ринку страхування аграрних ризиків стали договори страхування врожаю від повної загибелі, а також страхування ризиків весняних заморозків — 40% загальної кількості страхових договорів.

Читайте також: Поле без поліса: чому аграрії не страхують свої ризики?

Найбільшим ризиком для посівів в осінньо-зимовий період є зниження температури нижче критичних показників. Але його вплив на стан озимих культур помітний лише після відновлення вегетації навесні. Точніше, лише навесні можна буде помітити, що вегетація не відновилася. І це не єдина небезпека, що загрожує посівам. Весною також поширені пізні заморозки, вимокання та розвиток хвороб рослин.

Сьогодні фермери на ринку страхових послуг можуть обрати для себе найоптимальнішу страхову програму для озимих культур, застрахувавши врожаї озимої пшениці, жита, тритикале, ячменю, ріпаку від будь-яких погодних явищ, які можуть привести до невідновлення вегетації навесні та від весняних заморозків. Страхування посівів від загибелі передбачає відшкодування витрат, понесених на кожен гектар, на якому озимі не відновили вегетацію навесні. 

«Розрізняють договори страхування від повної та часткової загибелі. Страховий період починається з моменту підписання договору страхування і триває до травня. Вартість страхового полісу залежить від культури, регіону, розміру франшизи та інших факторів. Дорожче застрахувати ті культури, які є більш вразливими до негоди, а у тих регіонах, де негода зазвичай трапляється частіше, ціна страхування буде вищою. Також, за погодженням зі страховою компанією, фермери можуть розподілити потерпілі поля навесні на дві частини: для отримання відшкодування згідно однієї частини і для збереження іншої під урожай озимих. Саме тому, аграріям, щоб компенсувати можливі збитки, необхідно  вже сьогодні подбати про фінансову стабільність свого бізнесу, завчасно застрахувавши свої посіви», - зауважує Володимир Юдін.

Експерт радить фермерам не оцінювати загальні витрати на страхування, а розподіляти витрати з розрахунку на застраховану площу. Таким чином, виходить, що на період перезимівлі страхування посівів озимих пшениці, ячменю, жита коштуватиме орієнтовно 125-210 грн за 1 га.

« Враховуючи всі потреби вітчизняних сільгоспвиробників, "Аграрна Агенція АГРОС" розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для аграріїв. Ми працюємо з надійними страховими компаніями, обговорюємо з фермерами всі умови договору агрострахування та мінімізуємо вплив згубних ризиків на майбутній врожай. Нам важливо пояснити аграрію, як працює конкретний страховий продукт. І якщо наш клієнт стикається зі страховим випадком, то все робимо для того, щоб він отримав відшкодування збитків.

У сучасних реаліях сільгоспвиробники зіштовхуються з багатьма факторами ризику, основними з яких є погодні умови. Агрострахування дає їм упевненість в інвестиціях. Світовий досвід показує, що система сільськогосподарського страхування працює, – а значить, і сільське господарство в Україні, яке вийшло сьогодні вже на зовсім інший рівень, ніж ще 10 років тому, має отримати гідний захист. В сучасному АПК управління ризиками – невід'ємна частина планування виробництва. І агрострахування – необхідний інструмент», - підкреслює Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як якісно захистити і підживити посіви?

Тож якщо хочете бути на 100 % певні, що на ваші посіви будуть застосовані якісні пестициди чи добрива, довірте це питання науці і перевірте придбані препарати в лабораторних умовах, радять науковці «Інституту здоров’я рослин», – тільки фахові дослідження можуть гарантувати відповідність препаратів зазначеному складу й убезпечити рослини від внесення неякісних засобів.

Читайте також: Як дослідити якість і безпечність продукції

В лабораторіях «Інституту здоров’я рослин» проводять дослідження вмісту діючої речовини в засобах захисту рослин і показників якості мінеральних та органічних добрив. Для досліджень тут використовують сучасне обладнання від кращих світових виробників, застосовують якісні та кількісні аналітичні, фізико-хімічні методи та атомно-емісійний спектральний аналіз. Результат такого дослідження – гарантія якості придбаних препаратів, і, як наслідок, можливість правильно розрахувати норму внесення й отримати щедрий і здоровий врожай.

Читайте також: Формуємо систему підживлення для озимих культур

«Завдяки передовому обладнанню ми можемо визначати близько 300 діючих речовин у засобах захисту рослин, а також їх концентрації; добрива досліджуємо на широкий спектр показників – вміст діючої речовини, вологу, густину, лужність, рН, азот тощо, – розповідає керівник сервісно-аналітичного центру Інституту Ірина Перехрест. – За отриманими результатами ми надаємо клієнту протокол, де вказаний перелік діючих речовин у препаратах та їхня концентрація. Таким чином, якщо заявлені діючі речовини не відповідають знайденим, аграрій може повернути препарат або ж комбінувати його з іншим – у випадку, якщо повернути його неможливо. А ваші посіви гарантовано отримають надійний захист від усіх імовірних загроз і повноцінне живлення».

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Термін придатності: як розпізнати продукти, які несуть загрозу для життя людини

Згідно з основним нововведенням до Закону України №2639 від 06.12.2018 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який був введений у дію 06.08.2019, термін придатності виражений словами «вжити до» несе небезпеку для здоров’я після закінчення терміну придатності, пише milkua.info.

Про це розповіла Жанна Пастовенська, експерт з харчового законодавства, під час вебінару «Новий Закон "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів"», який був організований Проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку».

Новий підхід до позначення терміну призначення харчового продукту виражається словами:

«Краще спожити до…» (у випадку, коли вказується конкретний день);
«Краще спожити до кінця…» (коли йдеться про місяць або рік).

«Слід звернути увагу на те, що споживання продукту навіть після закінчення мінімального терміну придатності безпечне протягом певного періоду», — зауважує Жанна Пастовенська.

Положення має виключення (ст. 18 Закону № 2639). Зокрема, дата «Вжити до» вказує на те, що продукт є швидкопсувним через свої мікробіологічні властивості, і у такому випадку вказується конкретна дата, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини. До таких продуктів належить сире м'ясо, сира риба, м’які сири, тощо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поле без поліса: чому аграрії не страхують свої ризики?

Саме тут на допомогу може прийти страхування як вид захисту на випадок настання подій негативного характеру. Особливо актуальною тема страхування є для представників сфери агробізнесу, який серед стандартного набору ризиків, які може нести будь-який бізнес, містить безліч інших, притаманний саме йому, зокрема: зміна кліматичних умов, несприятливі погодні умови і явища, шкідники та хвороби, поганий врожай і т. д.

Враховуючи стрімкий розвиток аграрного бізнесу в Україні, його значні фінансові ресурси та велику кількість ризиків, без агрострахування аграріям не обійтися.

«Агрострахування може стати для фермерів практичним та дієвим фінансовим інструментом захисту власних підприємств. Адже за його допомогою мінімізуються можливі збитки від неконтрольованих природних явищ. Клімат планети змінюється, розбалансування погодних умов сильно відчувається й в Україні. Тож аграріям важливо застрахувати свої ризики, бо інакше доведеться рахувати не прибутки, а збитки», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, сьогодні українські страхові компанії пропонують агробізнесу найрізноманітніші види страхування: страхування майбутніх врожаїв (на випадок урагану, бурі, посухи, повені, заморозків, хвороб рослин і т. д.), тварин (на випадок загибелі тварин, їх крадіжки, хвороб, нещасних випадків), сільськогосподарської техніки і іншого майна (на випадок ушкодження, втрати, знищення тощо). Отже, аграрії мають широкий спектр пропозицій вибору страхування, страхових випадків та страхових установ. Однак, як показує практика, аграрії не поспішають звертатися в страхові компанії.

«Так історично склалося, що слово «страховка» в Україні викликає скепсис у виробників. Просто тому, що люди не знають,  що з цим робити? У США виробники, незалежно від площ, мають страховку. У Франції — аналогічна ситуація. Європейські аграрії також користуються страховкою. У нас ринок агрострахування не розвинений у повному обсязі», — говорить Олена Нероба, експерт  Української Зернової Асоціації.

«Агрострахування - це світова практика, яка десятиліттями доводить свою ефективність. І якщо ми хочемо вписатися у світовий аграрний ринок, нам доведеться приймати ці правила гри. Ризикну спрогнозувати, що попит на агрострахування буде тільки рости. Для цього страховим компаніям потрібно відповідати вимогам такого попиту, намагатися задовольняти потреби своїх клієнтів в аграрній сфері. Я впевнений, що майбутнє ринку сільськогосподарського страхування полягає в поєднанні активної державної підтримки універсальних програм, орієнтованих на всіх сільських виробників, зі спеціалізованими комерційними продуктами, що розробляються страховиками», - зауважує Володимир Юдін.

Перейнялися проблемами агрострахування й народні обранці. За словами голови комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського, аграрний комітет працює над механізмами компенсації втрат, які аграрії можуть понести через проблеми з врожаєм.

Він повідомив, що депутати спільно з представниками аграріїв та страхових організацій розробляють механізм, який дозволить компенсувати ризики представників АПК.

«Зараз в аграрному комітеті обговорюється ідея з механізмом, який буде передбачати страховку прибутку за врожай з 1 га. Планується імплементувати її через страхові організації, які краще за будь-які державні органи зможуть відстежити законність та реалізацію таких страхувань. Ми спробуємо зробити все можливе, щоб ця страховка запрацювала вже з наступного року. За два тижні ми зберемо представників страхових компаній, щоб розглянути умови та окремі деталі страхування врожаю, адже така операція несе багато страхових ризиків, вона не дешева і нам потрібно подивитися чи зможемо ми виділити необхідні суми з бюджету», – заявив Микола Сольський, пише agropolit.com.

«Можна впевнено сказати, що агрострахування при правильному підході вже сьогодні може стати надійним захистом для агробізнесу і вигідним для фермерів. Потенціал даного виду страхування досить значний, оскільки сам агробізнес стрімко розвивається і містить багато ризиків. Продукція АПК для України — основна стаття експорту і одна з суперперспективних галузей, особливо, якщо ринок землі буде лібералізований»,- підкреслює Володимир Юдін.

Він також розповів, як ефективно застрахувати свій агробізнес. Насамперед слід спрогнозувати можливість настання тих чи інших негативних подій (страхових випадків), які мають найбільшу ймовірність настання.

Потім всі виявлені ризики (негативні події) умовно розділити на дві групи: 1) ризики, які можливо мінімізувати самостійно; 2) ризики, настання яких принесе найбільші втрати і їх не можна мінімізувати самостійно.

Саме друга група ризиків і буде мати потребу в страхуванні.

Наступним кроком стане вибір страхової компанії та укладання договору страхування.
Вартість страхового полісу залежить від культури, регіону, розміру франшизи та інших факторів. Дорожче застрахувати ті культури, які є більш вразливими до негоди, а у тих регіонах, де негода зазвичай трапляється частіше, ціна страхування буде вищою. 

«Фермерам також необхідно приділяти достатню увагу репутації страховика та умов договору страхування. "Аграрна Агенція АГРОС" пропонує широкий вибір страхових продуктів, з урахуванням індивідуальних побажань аграрія. Позиція компанії щодо відшкодування страхових виплат проста: згідно договору з клієнтом відшкодування гарантовано відбувається в тому випадку, коли це має бути. Фермерам слід пам’ятати, що страховий поліс дозволить їм мати «подушку безпеки» на випадок форс-мажору», - зазначає Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому виробники органіки часто розчаровуються в цьому бізнесі

Магазин органічних і екологічно чистих продуктів - така бізнес-ідея приваблює багатьох підприємців-початківців. Здавалося б, в наше століття загального забруднення навколишнього середовища люди будуть всіма силами прагнути купити чисту продукцію для себе і своєї сім'ї, і така торгова точка просто приречена на успіх. На практиці ж, багато, хто відкривав магазини екотоварів в Україні, часто розчаровувалися в цьому бізнесі, пише pro-consulting.ua.

Перш ніж вкладати гроші в продаж органічних продуктів, необхідно усвідомити, що ринок органіки в Україні істотно відрізняється від подібних ринків в Європі і США. Там дійсно є цілі супермаркети, які торгують тільки органічними товарами, і вони непогано себе почувають. Безліч завсідників цих магазинів добре розбираються в перевагах органіки і в тому, як її вирощувати. І найголовніше, в розвинених країнах люди довіряють системі контролю за виробництвом органічної продукції.

В Україні ж органічний ринок тільки формується. Закон «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» почав діяти лише з серпня 2019 року. До цього маркування типу «органік», «еко», «біо» могла ставитися, і часто ставилася, на самі звичайні продукти з метою залучення покупців. Таке вільне трактування поняття органічної продукції сильно девальвував її в очах споживачів, і тепер багато хто ставиться до таких написів з недовірою. Ось чому магазин, що позиціонується в сфері органіки, буде багатьма спочатку сприйматися як звичайнісінька торгова точка з претензією на оригінальність. Тому автоматичного успіху не вийде, а треба буде докласти зусиль, щоб заслужити спочатку увагу, а потім довіру покупців.

Як це робиться, в декількох реченнях не розкажеш. Це тема повноцінного бізнес-плану з усіма розрахунками, який краще розробляти спільно зі знаючим фахівцем, знайомим з тонкощами цього бізнесу. Більш легким варіантом є купити франшизу вже розкрученої торговельної мережі, але тоді доведеться забути про оригінальність і самостійності у виборі стратегії розвитку.

Сама по собі бізнес-ідея вийти на ринок органічної продукції дуже перспективна, але не в одну мить. В даний час переважна більшість органічних ферм в Україні орієнтовані на експорт. Але те, що в Німеччині щорічно продається органіки на 9,4 млрд євро, а у нас тільки на 20 млн євро, говорить лише про те, що нашим і виробнику, і продавцеві, і покупцеві доведеться пройти ще досить довгий шлях назустріч один одному. А прибуток на цьому шляху будуть отримувати тільки ті учасники ринку, хто заслужить і збереже бездоганну репутацію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview