Чому Україна не може подалати АЧС

Про це УНН розповів президент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич.

“Проблема полягає в тому, що система протиепізоотичних заходів, які були і діяли до 2013 року, вона на разі повністю зруйнована. Протиепізоотичні заходи належно реалізовувалися колишньою службою, нинішня — не може їм дати ради. І АЧС гуляє Україно та не вщухає. Це перша, головна і, мабуть, єдина причина. Реформування не вдалося.

Держпродспоживслужба створювалася на ходу, і вона далеко не та ветсанітарна служба, яка була. Тоді були фахівці, європейські країни визнавали нашу ветеринарну службу і її забезпечення. А зараз ті фахівці, які були — повиїжджали за кордон. Існуючі фахівці не можуть впоратися ні з чим. АЧС — тому приклад”, - розповів він.

Крім того, за словами Томича, Держпродспоживслужба сьогодні немає чіткого плану протидії АЧС.

“Втрачено великий проміжок часу, і без формування структури, яка буде працювати, АЧС буде й далі гуляти. Повірте, якби зараз існувала та ветслужба, АЧС би в Україні не було”, — резюмував він.

Нагадаємо, з початку року в Україні зафіксовано вже 138 випадків АЧС. Загалом, за останні три роки вірус не оминув жодну з областей.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агробізнес не відчуває себе захищеним у власній державі

Йшлося про нагальні питання, які мали вирішити проблему рейдерства, що набула загрозливих масштабів. Статистика рейдерських захоплень ввражає: за офіційними даними Генпрокуратури за 5 років зафіксовано 1690 рейдерських атак, з них – 654 випадки у 2018 році. До громадської організації «Бізнес Варта» у цьому році звернулися 70 представників аграрного бізнесу з питань рейдерства,  народні депутати подали 150 звернень для вирішення цієї проблеми.

Народний депутат, президент УАК, бізнес-омбудсман «Бізнес-варти» Леонід Козаченко  виступив як один із доповідачів під час  другої панелі, де  обговорювали необхідність  змін до вже  існуючої нормативної бази, яка має протидіяти рейдерству. За його словами, агробізнес не відчуває себе захищеним у власній державі. За всі роки незалежності України жоден нотаріус, який вчинив неправомірні дії, не отримав покарання у вигляді позбавлення волі. Мають місце лише окремі випадки заборони нотаріусам здійснювати діяльність на певний строк. Не покарано також жодного представника влади, правоохоронця тощо. При цьому кількість рейдерських атак зростає щороку. І поки не буде невідворотності покарання, здолати  рейдерство неможливо. Леонід Козаченко переконаний: суспільство має зробити все можливе, щоб поставити крапку в такому злочині, як рейдерство.

Під час форуму народні депутати України, представники Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури, Національної поліції, Міністерства юстиції, адвокати, правозахисники, аграрії з усієї України розглянули реальні приклади рейдерства на конкретних підприємствах, обговорили шляхи вирішення існуючих проблем, напрацювали пропозиції щодо законодавчих змін та виробили шляхи комунікації між підприємцями та органами влади.

Джерело: прес-служба УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні запроваджуються нові національні стандарти якості деревини

Лісовій громаді держави та господарюючим структурам, які використовують у виробництві деревину, починаючи з 1 січня 2019 року, необхідно буде користуватися національними стандартами, гармонізованими з європейськими, в яких суттєво змінені підходи до визначення розмірно-якісних характеристик в лісоматеріалах.

Якщо зараз деревина в Україні розподіляється на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та має низку сортиментів (призначення), то з 2019 року буде розподілятися на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах.

Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

Зокрема, розроблено та затверджено вісім стандартів (ДСТУ EN) класифікації за якістю для хвойних і листяних лісоматеріалів (ялина і ялиця; сосна; модрина та тис; дуб і бук; тополя; ясен, клен та явір), а також класифікації за розмірами для листяних та хвойних порід.

У зв’язку з тим, що з 01.01.2019 р. скасовуються всі стандарти, розроблені до 1992 року (переважно всі міждержавні ГОСТ), на заміну яких мають бути введені європейські стандарти (EN) або, у разі відсутності таких – міжнародні (ISO), складено план робіт, що має бути виконано до 01.01.2019 р.

Наповнення плану робіт обумовлено тим, що на частину продукції лісогосподарських підприємств, не існує ні європейських, ні міжнародних стандартів. Також частина європейських стандартів в Україні не легітимна, а деякі чинні в Україні нормативні документи суперечать між собою.

Відповідно до плану робіт наразі розробляються, уточнюються та затверджуються ще п’ять стандартів та дев’ять Технічних умов.

Окрім того, у зв’язку із переходом на європейську систему стандартизації, розроблена коригуючи форма на класифікацію лісоматеріалів (до кінця 2018 року). Призначення цієї форми – максимально полегшити перший період переходу підприємств галузі до нової системи стандартизації.

Ця форма є наближеною до реальної класифікації за якістю (згідно з європейськими стандартами) лісоматеріалів різних порід деревини, що представлені на ринку деревинної сировини України.

Коригуючою формою передбачається встановлення тимчасового (на перехідний період – до кінця 2018 року) співвідношення між сортиментами певного призначення й сорту за діючими до 01.01.2019 р. стандартами на лісоматеріали (ГОСТ 9462, ГОСТ 9463, ТУУ 56.196) й класами якості за EN 1316:1-2012, EN 1316:2-2012, EN 1927:1-2008, EN 1927:2-2008(АС-2009), EN 1927:3-2008 та проектами ТУУ на лісоматеріали круглі й деревину дров’яну.

Під час користування коригуючою формою, у перехідний період на європейську систему стандартизації, слід враховувати, що:

- у європейській системі стандартизації лісоматеріалів круглих прийнято 10 груп діаметрів, а не звичні для нас 3-и групи;

- групи діаметрів враховують лише обмір колод за серединним діаметром в корі чи без кори (за домовленістю зі споживачем);

- принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості;

- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, мають бути класифіковані, як:

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.

Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як фермер перетворює Херсонщину на край вина

Спочатку виноградар здавав урожай на винзавод, але швидко зрозумів, що може сам робити унікальний для свого регіону продукт. "Ми побачили, що тут росте ягода з містом цукру до 37% при нормі 17-18%", — розповідає власник "Куреня".

Теруар Херсонщини подібний до Криму. Довге сонячне літо, дніпровські схили, глиняні кам'янисті ґрунти наче створені для виробництва українського вина.

Виноградники "Куреня" займають 40 га поблизу Херсона. Виноградар вирощує десять сортів винограду, з яких виробляє у власній виноробні до двох десятків видів вин: шардоне, рислінг, ркацителі, іршаї олівер, мускат одеський, каберне, мерло, сапераві, трамінер рожевий.

Халупенко не залучає до роботи іноземних фахівців. Причина — бажання зробити автентичне вино і показати, чого варті українці. У власному шато фермер проводить майже кожен день. Він любить рислінг і каже, що робота з вином — це не просто задоволення, а справа життя. Причому справа нелегка.

Особливо складно було отримати ліцензію на виробництво вина. Маючи радянську традицію виноробства на великих заводах, Україна тривалий час законодавчо не легітимізувала малого виробника.

До квітня 2018 року процедура отримання ліцензії вимагала надання близько 60 документів. Крім того, до 2016 року малим виноробам була потрібна ліцензія на продаж вина, яка коштувала 500 тис грн.

"Ми пройшли не одне коло пекла, коли отримували ліцензію на виробництво вина. Я оббивав пороги чиновників, приймав комісії і перевірки, а коли ми зібрали всі документи, то по останній дозвіл треба було їхати в Київ", — згадує Халупенко.

За його словами, без хабара чиновники відмовлялися видавати ліцензію і йому довелося заплатити 2 тис дол, щоб забрати останній папірець. Попри бюрократію, сім'я Халупенків не втрачає оптимізму і вірить, що українському вину — бути.

"У ЄС вино — продукт харчування, а в нас — алкогольний напій. При споживанні сухого вина руйнується холестерин, поліпшується травлення. На жаль, українці досі при виборі вин користуються фразою "мені щось солоденьке", не розуміючи категорій вин та їх особливостей", — розповідає власник шато.

Проте він вірить, що у найближче десятиліття українське вино стане популярним.

Халупенко каже, що за останні п'ять років виросло споживання вина у Києві, Харкові, Дніпрі, Кривому Розі. Львів поки продовжує пити пиво, а Одеса — бренді. Однак ситуація може змінитися. Все більше людей в країні цікавиться локальним виробником, а гастротури стають популярними не лише серед молоді.

"На жаль, виноградарство — не основний напрям сільського господарства країни. У Франції понад 10 тис шато, які вирощують виноград, а в Україні їх — до десяти", — розповідає власник херсонської виноробні. За його словами, в Україні не всі охочі можуть почати виноробну справу. Спочатку треба вирішити питання землі.

"Наша держава корумпована. Землю не можна отримати, а вона потрібна в оренду щонайменше на 50 років. Виноград починає активно плодоносити лише на п'ятий-сьомий рік, тому наразі це дорогі та довгострокові інвестиції. Один гектар дворічного винограднику коштує 15 тис дол", — уточнює винороб.

"Курінь" на рік виробляє близько 60 тис пляшок вина, яке реалізує на виноробні або у фірмових магазинах в Херсоні. Сама виноробня створена за прикладом французьких шато, її колектив — вісім закоханих у свою справу працівників.

За сезон шато переробляє 30-50 тонн винограду, 85% виробленої продукції — сухі вина. Проте унікальність мускатів шато здивує будь-якого винолюба букетом ароматів.

У погребі — 53 дерев'яні бочки на 200, 250 і 500 літрів. У них вина витримують два роки. Ординарні вина зберігають у металевих бочках. Найкращі кріплені вина з 2011 року власник закладає в колекцію. Квітковий аромат білих сухих вин і фруктові відтінки рожевого можна відчути, скуштувавши напої прямо в погребі.

 
 
 
 
 
ФОТО ІНШИХ ВИН

Власник шато мріє, аби його вино стало візитною карткою Херсонщини, тому двері його винарні завжди відчинені для туристів. Восени через великий урожай яблук відкритим для відвідувачів був і його сад. Фермер провів акцію для херсонців "Назбирай собі сам". Яблука у Халупенка були по гривні за кілограм.

Джерело: Економічна правда

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Львівщині бельгієць продає відому козину ферму

Про це повідомляє 032.ua.

"Дорогі наші друзі, шанувальники, поціновувачі, та всі, кому цікаве чи хто хотів би зайнятися сільським господарством та агротуризмом або ж продовжити справу козівництва й виробництва сиру. Офіційно заявляємо, що ми прийняли рішення про продаж нашої ферми. Розглянемо різні варіанти", - зазначили власники "Шеврету".

Разом із тим, поки господарство не продали, ферма працює у звичному режимі, виробляє продукцію, а для відвідувачів проводяться екскурсії.

Нагадаємо, ферма "Шеврет" на Мостищині стала відома широкому загалу навесні цього року, коли її власник, бельгієць Бернар Вілем висловив бажання згорнути свій козиний бізнес через паперові проблеми. Сама ферма існує на Львівщині з 2009 року, її облаштували на місці колишнього колгоспу в Дмитровичах. Проблемою стало оформлення документів для виділення землі, де фермери вирощують корми та випасають кіз, а місцева влада звинуватила подружжя у несплаті оренди. Ситуація загострилася, коли сільська влада заявила про намір віддати землі сільськогосподарського призначення, що розташовані біля ферми, під будівництво гранітного заводу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обсяги імпорту свинини до України скоротилися

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДФСУ.

«Обсяги імпорту свинини у листопаді 2018-го співставні з сукупним надходженням цієї продукції за весь 2016-й та складають більші ніж половину минулорічного імпорту. Згадані об'єми — найменші обсяги надходження імпортного м’яса свиней з червня», — коментують в аналітичному відділі АСУ.

За словами аналітиків АСУ, послаблення імпортної активності спостерігалося на тлі тривалого просідання закупівельних цін на живець свиней забійних кондицій. Зокрема, упродовж усього листопада середня ціна на свинину живою вагою була нижчою за рівень, достатній для «входу» свинини з-за кордону, зокрема, охолоджених свинячих півтуш.

За січень-листопад 2018-го вітчизняні імпортери завезли 26,4 тис. т свинини сукупною вартістю 48,12 млн дол. США. Тож на думку експертів, до кінця року цей показник може впритул наблизитись до обсягів імпорту м’яса свиней у 2014-му, коли до України надійшло майже 31 тис. т м’яса свиней.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview