178171
182818

Україна втрачає 60 млн доларів на рік через відсутність ринку землі

Про це сказала на презентації програми п'ятирічної підтримки Світового Банку та ЄС щодо прозорого управління земельними ресурсами директор Світового Банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Крістіна Кахконен, передає УНН.

"Через неналежне управління земельними ресурсами держава втрачає 60 млн доларів на рік. Це гроші, які могли б використовуватись на охорону здоров'я та соціальний захист. Крім того, відкриття земельного ринку сприятиме розвитку сільських регіонів", - зауважила Сату Крістіна Кахконен.

За її словами, мораторій на продаж землі також впливає на ціни оренди.

"Оренда сільськогосподарських земель в Україні у 5 разів занижена. Власники землі могли б отримувати 3 млн доларів на рік, якби мораторій скасували і ринок правильно працював. Особливо це важливо для пенсіонерів які живуть у сільській місцевості", - сказала директор Світового Банку у справах України, Білорусі та Молдови.

Вона також звернула увагу на те, що ринок землі забезпечив би стимуляцію економічного росту та забезпечив зростання економіки на 1,6% на рік.

"Ми говоримо про дуже великі кошти і переваги, якщо провести реформу землі. Але реформа не відбувається, тому що політично і технічно це дуже складна реформа. Є люди, які не хочуть, щоб щось змінювалось. Тому ми запускаємо проект підтримки прозорого управління земельними ресурсами", - наголосила Сату Крістіна Кахконен.

За її словами, відкриття земельного ринку - одна з найбільших трансформаційних дій, які стимулюватимуть сільське господарство. Це дозволить Україні розвивати свій великий сільськогосподарський потенціал. Реформою зможе скористатись велика кількість українських землевласників і користувачів. Зростатимуть надходження до бюджету.

Довідка:

Програма впроваджуватиметься на території двох пілотних областей: Київської та Миколаївської. Вона передбачає технічну, аналітичну, методологічну та консультативну допомогу власникам сільськогосподарських земель, фермерам, об'єднаним громадам, місцевим, регіональним та центральним органам виконавчої влади.

Власникам надаватимуть допомогу з оформлення земельних ділянок та прав на них, виправлення помилок в земельному кадастрі, інформацію про ціни на ринку. Сільські громади отримають підтримку зі встановлення та реєстрації кордонів населених пунктів та ОТГ, практичних інструментів планування та управління земельним ресурсами, а державні та регіональні органи влади одержать нові інструменти прозорості, такі як моніторинг земельних відносин, дистанційне зондування, цифрування кадастрових записів тощо.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Гарбузове насіння принесе фермеру до 15 тис/га

Про це пише kurkul.com.

Технологія вирощування гарбуза є традиційною і майже незмінною впродовж тривалого часу. Однак, вона потребує додаткових зусиль і витрат, зокрема в частині залучення трудових ресурсів.

Витрати на оплату праці, а також вартість насіння, добрив та паливно-мастильних матеріалів складуть близько 10 573 грн/га площі. Найбільшою статтею витрат стане оплата праці, оскільки збір гарбузового насіння потребує спеціального трактора і додатково 10 працівників для його обслуговування.

Розрахункові витрати на доробку насіння до товарної кондиції складуть 332 тис. грн. До цієї суми входять вартість техніки, необхідної для обробки насіння та ціна використаної електроенергії.

За урожайності гарбуза в межах 50 т/га і середній ціні продажу 60 грн/кг насіння, фермер може отримати прибуток у розмірі 12 788 грн/га. При дещо вищій урожайності 55 т/га — 15 788 грн/га.

Час, за який окупляться інвестиції у сільгосптехніку та спеціальне обладнання для обробки насіння, може скласти від 2 до 4 років, залежно від маркетингової стратегії та кон’юнктури ринку.



Австралійці створили "космічний алкоголь"

Про це пише УНН з посиланням на Daily Mail.

"Пивна тара" схожа зі звичайною скляною пляшкою. Відмінність у тому, що горлечко пляшки довше звичайного. Це зроблено для того, щоб під час вживання пиво не виливалося з пляшки.

Також наголошується, що в "космічному пиві" буде менше газів, ніж у звичайному продукті. Але цього буде достатньо для того, щоб отримати насолоду від напою, підкреслюють винахідники.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Україна експортувала аграрної продукції на $ 4,3 млрд

Ця сума відповідає 38% від усього експорту України за січень-березень 2018 року, повідомляє прес-служба МінАПК.

Традиційно, найбільшу частку у аграрному експорті складають продукти рослинного походження, яких було експортовано на $2,2 млрд, у тому числі зернові культури – $1,6 млрд.

Також було експортовано жирів та олії - на $1,2 млрд, готових харчових продуктів – на $0,7 млрд, живих тварин та продуктів тваринного походження – на $279 млн.

За І квартал 2018 року в Україну було імпортовано аграрної продукції на $1,3 млрд, що дозволило сформувати позитивне зовнішньоторговельне сальдо за цією групою товарів у $3 млрд.

У розрізі груп товарів в Україну було ввезено:
- живих тварин та продуктів тваринного походження – на $210 млн;
- продуктів рослинного походження - на $570 млн;
- жирів та олії - на $65 млн;
- готових харчових продуктів – на $498 млн.

 



На Херсонщині збільшили посівні площі рису

Теґи: 

Посівні площі під рисом сільгоспвиробники хочуть значно збільшити – на тисячу га, пише grivna.ks.ua.

Як повідомив Департамент агропромрозвитку Херсонської ОДА, в цьому році аграрії планують виростити на 8,6 тис. га урожай, який збільшиться на 8 тис. т.

Щороку в Херсонській області рис вирощували на зрошуваних землях Скадовського, Каланчацького та Голопристанського районів.

А зараз крім них, зробили пробні посіви рису ще й на полях Бериславського, Каховського та Олешківського районів. На 20-100 га ці посіви будуть рости і розвиватися на краплинному зрошенні.

Так як закупівельна ціна рису росте з року в рік, то аграрії сподіваються окупити витрати на зрошення. Крім того, українська крупа не задовольняє і половини попиту в країні, а імпортний рис дорожче, тому надії херсонських сільгоспвиробників повинні виправдатися.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Аграрії підготували звернення до Конституційного суду щодо незаконності «олійних правок»

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) спільно з народними депутатами підготували звернення до Конституційного суду щодо незаконності прийнятих норм про НЕвідшкодування ПДВ при експорті олійних, оскільки вони були прийняті із порушенням регламенту.

Про це зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов у рамках V Міжнародної конференції аграрних інвесторів Agri Invest Forum 16 травня у Києві.

«Ми спільно з народними депутатами підготували звернення до Конституційного суду. Якщо закон був прийнятий із порушенням регламенту, він не може бути проголосований і підлягає скасуванню. Коли депутати приймали 180 правку (щодо скасування відшкодування експортного ПДВ для олійних), регламент був порушений на кожному етапі голосування. Тому ми просимо Конституційний суд розглянути і скасувати цю правку», - відмітив Соколов.

За його словами, для того, щоб відповідне звернення було направлено, необхідно зібрати як мінімум 45 підписів народних депутатів.

Як зазначив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних відносин Іван Мірошніченко, фракція «Самопоміч» підтримує відповідне звернення до Конституційного суду.

«Я підтримую звернення до Конституційного суду – 24 підписи від фракції «Самопоміч» у вас уже є. Я думаю, що 45 ми зберемо, і навіть більше», - сказав нардеп.

За словами Мірошніченко, завтра, 17 травня, буде проведене внутрішнє засідання парламентського аграрного комітету, у ході якого він разом з народним депутатом від фракції «Воля народу» Сергієм Лабазюком закликатимуть народних обранців направити звернення на ім’я президента Петра Порошенко та прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням прийняти рішення щодо «соєвих правок».

Крім того, Мірошніченко пропонує направити до посольств Європейського Союзу, США, а також представництв міжнародних фінансових організацій експертні висновки щодо наслідків від прийняття «олійних правок».

За підрахунками ВАР, збитки малих та середніх аграріїв в результаті «олійних правок» сягнуть понад 8 млрд грн.

Невідшкодування при експорті окремих категорій товарів – це прояв податкової дискримінації та порушення основного із принципів Податкового кодексу України – рівність усіх платників перед законом незалежно від здійснюваного виду діяльності. Крім того, дана норма є також грубим порушенням зобов'язань, взятих Україною при вступі до СОТ і підписанні Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.

Вже завтра, 17 травня, Верховна Рада планує розглянути законопроект №7403-2, яким відміняються норми про Невідшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку. Однак цей законопроект вкотре стоїть у «непрохідній» частині порядку денного.

Якщо депутати вкотре проігнорують вимоги аграріїв та не проголосують за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних, сільгоспвиробники продовжать масштабні акції протесту по всій країні.

 

Ваш вибір 'Подобається'.