170513

НААНУ втратила всі свої свиногосподарства через АЧС

Про це повідомляє прес-служба асоціації «Свинарі України».

​Як зазначається, вірус Африканської чуми свиней був виявлений протягом півроку у чотирьох свиногосподарствах НАНУ:

Березень — Полтавська область, Полтавський район, с. Степне ДП ДГ «Степне» інституту свинарства і АПВ НААН
Липень — Рівненська область, Володимирецький район, с. Городець, ДП ДГ «Городецьке»
Серпень — ДП «Дослідне господарство ім. Декабристів» Національної академії аграрних наук (Полтавщина, Миргородський р-н)
Вересень — Херсонська область, Скадовський район, с. Антонівка, ДПДГ Інститут рису НААНУ.

Читайте також: Чому сало стає для українців делікатесом

Нагадаємо, вірус АЧС не вщухає на територіях України вже кілька років поспіль. В цілому на карті нашої країни не залишилося жодного вільного від хвороби регіону.

З початку року вже було зареєстровано більше сотні нових випадків АЧС.

Довідка:

ДП «Дослідне господарство ім. Декабристів» — єдине підприємство в Україні, що спеціалізувалося на розведенні породи свиней Миргородська чорноряба. У господарстві було зосереджено 100% генетичного потенціалу породи (6 ліній кнурів, 12 родин свиноматок).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці зможуть поласувати рибними делікатесами вітчизняного виробництва

Компанія ТОВ «АКВА СИСТЕМ ОРГАНІК» ТМ «AQUAFARM» українська компанія, яка перша в Україні реалізовує  проект  вирощування  риби з використання інноваційного методу аквапоніки – поєднання  аквакультури  (вирощування риб) та гідропоніки  (вирощування рослин)  в системі рециркуляції води. Вирощування риби ТМ «AQUAFARM» відбувається циклічно протягом року в рециркуляційних системах, що виключає вплив негативних зовнішніх факторів.  Мальок риби імпортується з Нідерландів. При вирощуванні риби використовуються тільки сертифіковані корма, що дає можливість забезпечити   контроль за здоров’ям риби, простежуваність, відповідність та відповідальність на всіх етапах виробництва. 

Проект «AQUAFARM» вже має перші плоди: томати, вирощені без використання пестицидів, гербіцидів,  шкідливих хімічних добрив та домішок. Соковиті стиглі овочі та зелень, вирощені завдяки методу аквапоніки, є екологічно чистими, мають справжній, натуральний смак та аромат незалежно від пори року.

Це перший магазин рибних делікатесів AQUAFARM у місті Васильків.

"Ми українські виробники рибної продукції, а саме кларієвого сома і тилапї. В нашому магазині ми представили як охолоджену так і копчену продукцію, а також представили виробників українських крафтових продуктів",- зазначила виконавчий директор “AQUAFARM” Оксана Прокоса.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери не знають, що робити з багатим урожаєм яблук

І якщо урожаю з особистого саду жителі області обов'язково знайдуть застосування – зима у багатьох буде багатою варенням, компотами і навіть яблучним вином, то для фермерів це проблема. Багато аграрії Херсонщини переживають - куди реалізувати вирощену продукцію і як отримати хорошу ціну на свої яблука, пише grivna.ks.ua.

«У цьому році яблучний сезон розпочався на два тижні раніше і відразу дав зрозуміти: яблук буде багато. До нас вже з кінця серпня почали звертатися агровиробники з питанням: куди подіти великий урожай яблук», - розповів Олександр Паливода, директор Департаменту агропромислового розвитку Херсонської ОДА.

Як повідомляє прес-служба Департаменту, фахівці підготували для фермерів інструкцію з інформацією про те, як можна реалізувати яблука на території Херсонської області.

Вартість яблук суттєво відрізняється в залежності від сорту і якості. Приміром, станом на 16 вересня оптова ціна на яблуко на ринку «Нежданий» становила від 3 до 10 гривень за кілограм.

Вартість яблук в сезон збору і в зимовий період відрізняється досить суттєво, тому деякі виробники не поспішають збувати урожай, а притримують його в сховищах до найкращої ціни.

Один з перспективних варіантів переробки яблук і груш, який радять розглянути аграріям - запуск міні-цехів з виготовлення сухофруктів. Адже сушені яблука займають набагато менше місця, їх легше транспортувати, зберігати. На сьогодні вартість сушених яблук залежно від фасовки і якості коливається від 35 до 150 гривень за кілограм.

Також фермери можуть використовувати спосіб реалізації врожаю U-pick, який давно успішно використовують фермери в країнах Європи і США. Покупцям дають можливість самостійно зібрати фрукти, овочі або ягоди на плантаціях ферми, зважуючи і оплачуючи їх вартість після збору. Зібрані власноруч овочі та фрукти на U-pick на фермах коштують значно дешевше, ніж у супермаркеті.

Переваги для аграріїв очевидні: економія на оплаті праці (ручний збір, особливо в Європі, коштує дуже дорого, і на Херсонщині в цьому році існував дефіцит сезонної робочої сили), покупці вивозять товар самі, а урожай вибирається по мірі необхідності. Так що немає витрат на зарплату, тару, транспортування і зберігання.

Систему U-pick вже почали використовувати і деякі херсонські фермери. Так, цього літа господарство біля Херсона пропонувало зібрати малину і сплатити за ціною, вдвічі нижчою від оптової. А нещодавно ще одне фермерське господарство - «Курінь» впровадило цю систему для реалізації яблук і груш з власних садів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Київській області «тітушки» зібрали врожай на 1,5 млн грн

Про це повідомляє прес-служба громадської спілки «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР), пише agravery.com.

Повідомляється, що у ніч на неділю 16 вересня 2018 року група з 40 озброєних молодиків спортивної статури зайшла на поле у с.Сидори (Білоцерківський район, Київська обл.), яке перебуває в обробітку члена ВАР — Агрофірми «Матюші», обмолотила 30 га та зібрала врожаю соняшнику на 1,5 млн грн.

Читайте також: Стрілянина на елеваторі: в агрофірмі розповіли деталі кривавого рейдерського захоплення

«Події відбулись у вихідні для того, щоб приспати дії правоохоронців. Хоча останні, прибувши на місце злочину, ніяким чином не протистояти злодіям. Коли на місце події прибула поліція, зловмисники встигли відігнати та сховати комбайни», — наголошують у ВАР.

На даний момент Агрофірма «Матюші» має намір подати скаргу до Антирейдерської комісії Мін’юсту та вимагати якнайвидшого розгляду даної справи.

Нагадаємо, 11 вересня в селищі Занки на Харківщині група невідомих людей у балаклавах намагалася проникнути на територію місцевого елеватора, де зіткнулася з жителями райцентру.

За інформацією голови Нацполіції Сергія Князєва, у бійці взяли участь кілька десятків людей, було застосовано травматичну зброю та газовий балончик. В результаті постраждали 5 людей та понад 50 осіб було затримано.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як завершити земельну реформу

Усвідомлюючи важливість обговорення проблемних питань відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення, УАК організувала круглий стіл, який зібрав народних депутатів України, представників Адміністрації Президента, секретаріату Кабінету Міністрів, Міністерства аграрної політики і продовольства України, наукових установ, асоціацій, компаній, юристів та журналістів.

Зважаючи на основні перестороги, що виникають під час дискусій про ринок землі – «де фермерам взяти кошти на придбання землі», «як фермеру конкурувати з агрохолдингом», «як не дозволити іноземцям скупити землі», президент УАК, народний депутат України Леонід Козаченко,  розпочав свій виступ з розкриття однієї із ключових проблем обігу земель сільськогосподарського призначення – створення іпотечної фінансової установи другого рівня. Універсальний іпотечний банк України має стати головним джерелом кредитування сільськогосподарських підприємств під заставу землі. Визначальними цілями створення державної іпотечної установи Леонід Козаченко вбачає: забезпечення фінансових потреб фермерів у викупі земель сільськогосподарського призначення, надання довгострокових кредитних ресурсів для інвестування конкретного підприємства, а також забезпечення фінансування стратегічних державних інвестиційних проектів.

При цьому варто також розглядати джерела отримання доступних довгострокових фінансових ресурсів, серед яких – міжнародні фінансові установи, пенсійні фонди розвинутих країн, інвестиційні фонди та інші комерційні фінансові установи. Для цього спочатку необхідно визначити в натурі державні землі та державні інфраструктурні об’єкти, які можна буде передати в заставу під отримання фінансування.

Актуалізуючи земельне питання Леонід Козаченко підкреслив, що з відкриттям ринку землі більше, ніж 7 млн власників земельних паїв зможуть їх вільно продавати, або давати під заставу банкам, з максимальною для себе вигодою, а у фермерів, нарешті, з’явиться потужний стимул до радикальної зміни свого ставлення до збереження родючості ґрунтів. Із залученням під заставу землі лише $70 млрд. дол. США, валове виробництво сільськогосподарської продукції в Україні може потроїтись. Однак, варто виділити п’ять ключових вимог, що мають бути виконані з відкриттям земельного ринку:

- по-перше, протягом 10 років від початку започаткування ринку земель сільськогосподарського призначення іноземним суб’єктам має бути заборонено набувати у її у власність. На випадок виникнення ситуації, коли іноземний суб’єкт-бенефіціар отримав право власності на землю, він повинен продати її українському суб’єкту господарювання протягом 6 місяців з дня набуття прав на неї. У разі порушення даного терміну земля переходить у власність місцевої громади;

- по-друге, юридичні особи, які набувають право власності на землю, мають бути зареєстровані в Україні. Коли ж контрольний пакет акцій, або мажоритарна частка у статутному фонді юридичної особи, яка зареєстрована в Україні, належить не українському бенефіціару – він втрачає право власності на землю на період запровадження мораторію купівлі для іноземців;

- по-третє, максимальна ціна, запропонована на відкритому аукціоні з продажу землі, пропонується до сплати та набуття пріоритетного права власності у наступному порядку: - фізичній чи юридичній особі, яку визначив сам власник земельної ділянки до початку аукціону; - місцевому жителю; - орендареві даної землі; будь-якому іншому українському суб’єкту;

- по-четверте, максимальна концентрація землі сільськогосподарського призначення одним бенефіціарним суб'єктом господарювання на правах оренди, або власності в Україні не може перевищувати 2,5% від її загальної площі в країні, 10 % - у межах однієї області і 25% - у межах території даної адміністративної одиниці;

- по-п’яте, запровадження ринку землі в Україні має розпочатися з пілотного проекту в трьох окремо взятих адміністративних областях протягом одного-двох років для відпрацювання оптимальних механізмів купівлі-продажу та внесення відповідних змін в земельне законодавство. Організацію проведення аукціонів з купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення здійснюватимуть органи місцевих громад, або самоврядні професійні громадські об’єднання, які визначатимуть мінімальну стартову вартість виставленої на продаж землі.

Заступник Міністра аграрної політики і продовольства України Віктор Шеремета констатував, що відкриття ринку землі є невідворотним, змінилася і суспільна думка у цьому питанні. Найперше, на що варто звернути увагу – це захист селян, їх забезпеченість фінансами. Далі варто говорити про те, хто зможе купити землю, адже це питання безпеки держави. На переконання Віктора Шеремети, землею має володіти той, хто на ній живе і на ній працює. Питання освіти і досвіду власника землі при цьому не є визначальним.

Під час дискусії було піднято питання схем доступу іноземців до ринку землі, зокрема починаючи через укладання фіктивних шлюбів і закінчуючи іноземними акціонерами публічних компаній. Як держава може контролювати цей процес?

Керівник юридичного відділу агропромхолдингу «Астарта-Київ» Лілія Тімакіна виклала своє бачення щодо запобіжників відносно публічних компаній. Компанія, що не є резидентом і акції якої котируються на фондовій біржі за межами України має невизначену кількість акціонерів, і проконтролювати вільний обіг акцій не можливо. Найчастіше такі компанії зареєстровані в різних юрисдикціях і є засновниками інших компаній – нерезидентів. Далі ми маємо третю компанію – резидента в Україні, що має органи управління як материнська компанія. І от в рамках материнської компанії, створеної як товариство з обмеженою відповідальністю, ми можемо мати кілька органів – загальні збори учасників, виконавчий орган – і можемо ставити вимогу, щоб виконавчим органом були тільки громадяни України, при цьому до наглядової ради теж може застосовуватися ця вимога. До того ж, крайній акціонер, який, скажімо, знаходиться в Нідерландах, може впливати на рішення виключно через органи управління – раду директорів і загальні збори учасників. Саме материнська компанія – резидент України – здійснює управління і участь у всіх органах підпорядкованих українських аграрних підприємств, які є сьогодні орендарем, а на перспективу можуть стати власниками землі, тими, хто безпосередньо її оброблятимуть. Якщо ми позбавимо українські аграрні холдинги, які інвестують, в першу чергу, у переробну галузь і створюють додану цінність, права на викуп землі, ми завтра отримаємо дуже дорогого орендаря і змушені будемо або відмовитися від обробітку землі, або закрити свої переробні підприємства.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Цікаво'.

Частка витрат українців на харчування досягла історичного мінімуму

Це найнижчий показник з 1999 року, зазначив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, коментуючи оприлюднені нещодавно Державною службою статистики України дані щодо характеристики домогосподарств в Україні.

За його словами, у 1999 році частка витрат на харчування складала 64,2% сукупних витрат. Протягом наступних 14 років вона постійно зменшувалася, але при цьому перевищувала половину бюджету домогосподарств. У 2013 році частка витрат на харчування становила 50,1%. У 2014 і 2015 роках вона дещо зросла – до 51,9% і 53,1% відповідно. А вже у 2016 році, вперше з 1999 року, склала менше половини витрат (49,8%). У 2017 році досягла історичного мінімуму у 47,9%, зазначив науковець.

Зменшення частки витрат на харчування, пояснив він, відбулося на фоні різкого зростання частки витрат на непродовольчі товари та послуги. Якщо 1999 року їх частка складала 29,5%, у 2010 році збільшилася до 34,9%, то у 2017 році склала більш ніж 2/5 витрат домогосподарств (41,9%).

Серед них найбільшими темпами зростали витрати на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива. За сім років їх частка збільшилася майже удвічі: з 9,2% у 2010 році – до 17% у 2017 році.

Водночас частка витрат на харчування в Україні є значно вищою, ніж в інших країнах, зауважив академік. Зокрема, торік у Румунії вона складала 26,4%, Чехії – 14,7%, Франції – 12,1%, Данії – 10%, Великобританії – 7,2%. У США у 2016 році цей показник складав 6,2%, Канаді – 9,3%, Австралії – 9,4%, Японії - 15,7%.

Це свідчить про значне відставання рівня життя населення в Україні від рівня розвинутих країн світу і необхідність прискорення економічного зростання. Тенденції до 2013 року і останніх двох років свідчать про можливості підвищення рівня життя громадян в нашій державі, підсумував Юрій Лупенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview