НАЗК направило до суду справу проти голови Держпродспоживслужби

Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло рішення про направлення до суду 4 протоколів про адміністративні правопорушення, серед них - стосовно голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи.

Про це повідомляє прес-служба НАЗК.

"Національне агентство встановило, що голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа, перебуваючи на керівних посадах центральних органів виконавчої влади, у період з 26 квітня 2015 року по 30 травня 2017 року не вийшов зі складу правління товариства, що має на меті одержання прибутку, та не склав повноважень голови комісії з припинення (ліквідатора) товариства", - йдеться у повідомленні.

В НАЗК зазначили, що вказане діяння містить ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного із корупцією, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП факторів, які вплинули на аграрну галузь у 2017 році

Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку – послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку – синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони "Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів" та "Про безпеку та гігієну кормів").

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», - зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list  усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

З 1 січня 2018 року фермери мають обов’язково сплачувати ЄСВ

Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким, зокрема, внесені зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зарахував членів фермерського господарства до кола платників єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Такі зміни набрали чинності з 1 січня 2018 року, інформує УАК.  Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно із внесеними змінами, з 1 січня 2018 року члени фермерського господарства виключені з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску (частина 1 статті 10 Закону № 2464 в редакції закону № 2148).

Водночас членів фермерського господарства буде звільнено від сплати єдиного внеску, якщо вони мають інвалідність або досягли пенсійного віку та отримують пенсію (за віком чи за інвалідністю) або соціальну допомогу.

Члени фермерських господарств з 1 січня 2018 року сплачуватимуть єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачують єдиний внесок.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

У Херсонській області маслозавод буде працювати від сонячної станції

Це буде перший об'єкт реалізований литовською компанією Global BOD Group і їх українським партнером "Солитек-Україна" в рамках меморандуму з розвитку відновленої енергетики і будівництва сонячних електростанцій на території Херсонської області, підписаного 1 вересня 2017 під час "Балтійсько-Чорноморського економічного форуму", пише elektrovesti.net.

Сонячну електростанцію побудують на території маслозаводу в два етапи. Передбачається, що першу чергу введуть в експлуатацію вже на початку 2018 року.

Введення в експлуатацію сонячної електростанції дозволить маслозаводу працювати повністю автономно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«НІБУЛОН» розпочинає другий етап днопоглиблення Південного Бугу

Роботи стартували з найбільшого перекату суднового ходу Південного Бугу - Костянтинівського   перекату.

На цьому етапі передбачено поглиблення Костянтинівського перекату до 2,5 м.  Загальна довжина ділянки днопоглиблення на перекаті становить 2 км.  В цілому, робоча глибина фарватеру річки буде доведена до 2,5 м.

Роботи виконуватимуться за допомогою унікального самохідного надпотужного днопоглиблювального судна «Миколаївець».

Днопоглиблювальні роботи, зважаючи на досить теплу зиму, проводитимуться кожного погожого дня та мають бути завершені до початку нересту. Після завершення днопоглиблення на Південному Бузі, компанія планує перейти до великих планів на Дніпрі, у районі будівництва нових перевантажувальних терміналів.

На сьогодні вантажний флот компанії «НІБУЛОН»  ходить недозавантаженим на 20 %.  Таким чином, виконання компанією другого етапу днопоглиблення дозволить повністю завантажувати несамохідні судна проекту В2000, що були спеціально збудовані для використання на  Південному Бузі, а отже, і скоротити кількість виконуваних барже-рейсів та витрати на транспортування. Окрім того, це вивільнить буксири і несамохідні судна компанії для виконання інших рейсів, наприклад, дасть можливість додатково виконати 30 барже-рейсів з філії  «Кременчуцька» (Полтавська обл.)  і додатково транспортувати водою 120 000 тонн вантажів, що вивільнить автошляхи країни додатково ще на 5 тис. вантажівок.

Поглиблення Південного Бугу до 2,5 м також дасть можливість запустити річкою більш сучасні (порівняно з пасажирськими суднами типу «Полісся», що виконували регулярні рейси в минулому році)  судна з підводними крилами типу «Восход», що мають більшу швидкість та пасажиромісткість (77 місць).  

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським агростраховикам необхідно більше дбати про інтереси клієнта

Так, за даними проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектора в Європі і Центральній Азії», якщо в 2016 році було укладено 793 договори, то в нинішньому - 957. Таке зростання обумовлене зростанням довіри українських аграріїв до страховиків в цілому і появи нових якісних страхових продуктів в Україні, пише agronews.ua.

У той же час на українському ринку агрострахування залишається невирішеним ряд проблем, що гальмують розвиток даної сфери послуг в цілому. Від цього страждають як аграрії, що ризикують залишитися ні з чим в разі стихійного лиха, так і бізнес агростраховиків, який не має можливості розкрити потенціал ринку в повну силу, переконаний директор компанії «Агрориск», експерт ринку агрострахування Володимир Юдін.

«Дані проблеми були широко обговорені в рамках семінару «Підвищення прибутковості страхової компанії: залучення нових клієнтів, утримання постійних клієнтів. Ключові інструменти і стратегії успіху страхової компанії», який провів проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектора в Європі і Центральній Азії» 12 грудня в Києві. Експерти зійшлися на думці, що однією з основних причин, що стримують розвиток агрострахування в Україні, є відсутність належної культури ведення агробізнесу. Аграрії, на жаль, не оцінюють агрострахування як необхідну умову ведення свого бізнесу, а, навпаки, ставляться до нього як до додаткового навантаження на видаткову частину своїх бюджетів», - зазначає Володимир Юдін.

Тим часом, за словами експерта, минулий агросезон довів, що сподіватися на прихильність небесної канцелярії не варто - град, бурі, зливи, пізні заморозки повністю руйнували надії фермерів на майбутній урожай, а разом з цим і їх фінансову стабільність.

«Страховикам, в свою чергу, необхідно більше думати про інтереси клієнта. Їх головною кінцевою метою має стати не укладення договору з аграрієм, а подальший супровід з його виконання, надання пропозицій, оптимізованих під його конкретні потреби, розробка страхових програм, що влаштовують фермера», - зазначає Володимир Юдін.

За словами Володимира Юдіна, в компанії «Агрориск» пропонують своїм клієнтам повний комплекс консультаційних послуг ще на етапі укладання договору, а висококваліфіковані фахівці компанії запропонують аграрію умови саме тих страховиків, які підходять саме для його бізнесу.

«При цьому ми гарантуємо відшкодування страхових виплат в тих випадках, які прописані в страховому договорі», - підкреслює Володимир Юдін.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview