150670

Примхи погоди не дошкулятимуть фермерам

Сільське господарство залишається надзвичайно вразливим від погодних умов.  Саме через погоду аграрії втрачають урожай у всьому світі. Єдиний спосіб захиститися від погоди є агрострахування, яке допоможе компенсувати збитки.

Аграрний сектор на сьогоднішній день є одним з ключових в економіці України, але, незважаючи на це, через низку факторів система страхування урожаю досі не розвинена до належного рівня. У передових країнах, таких як Іспанія та Канада, застраховані 60-80% сільгоспкультур, в Україні ж цей показник коливається у межах 5%.

Як зазначають експерти, страхування серед українських аграріїв поки що мало популярне. Так, за минулий рік в Україні було зафіксовано лише 957 договорів агрострахування на суму 69,5 млн грн, а загальна площа застрахованих територій склала 661 тис. га.

Вартість страхування (страхова премія) знизилась порівняно з минулим роком з 3,4 до 3,1%.

Якщо говорити про розподіл застрахованих сільгоспкультур по регіонах України, у зимовий період 2017-2018 рр. найбільшу кількість договорів було укладено у Черкаській (55), Чернігівській (52), Сумській (52), Вінницькій (45) та Хмельницькій (44) областях. За показником застрахованої площі першість належить Хмельницькій області (99,4 тис.га, або 15,8%), далі йдуть: Харківська (78,8 тис.га, або 12,5%), Полтавська (57,6 тис.га, або 9,1%), Чернігівська (55,6 тис.га, або 8,8%) та Тернопільська (40,3 тис.га, або 6,4%) області.

Лідерами серед застрахованих культур, так само як і в минулі роки, залишаються озима пшениця та озимий ріпак.

На озиму пшеницю припадало 73% застрахованих площ, озимий ріпак — 12,6% і озимий ячмінь — 1%. Також у великих обсягах страхували посіви кукурудзи (6% площ) і соняшнику (5% площ).

В 2018 році  найдешевше було страхувати соняшник ( 1,6%), а найдорожче -  цукровий буряк ( 7,1%).

«Агрострахування є основним фінансовим інструментом управління ризиками, котрий допоможе українським агровиробникам керувати та протидіяти сільськогосподарським ризикам і тим самим сприяти збільшенню виробництва та розвитку сільського господарства в цілому. Аграріям слід пам’ятати, що Україна знаходиться в зоні ризикованого землеробства, а це означає, що ризик небезпечних природних явищ та несприятливих погодних умов є доволі високим. Вплив цих ризиків на сільгоспвиробництво призводить до значних втрат врожаю», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, агрострахування спрямоване на поліпшення фінансового становища сільськогосподарського виробника з точки зору його кредитоспроможності. «Справа в тому, що кредитні організації всіх типів — банки, кредитні спілки, приватні особи — віддають перевагу тому сільськогосподарському виробнику, у якого є гарантії збереження певного рівня доходу при настанні стихійних лих і втрати врожаю. Саме тому, аграріям, щоб компенсувати можливі збитки, необхідно  вже сьогодні подбати про фінансову стабільність свого бізнесу, завчасно застрахувавши свої посіви», - зауважує Володимир Юдін.

Читайте також: Чому банки не поспішають кредитувати фермерів

Сьогодні фермери на ринку страхових послуг можуть обрати для себе найоптимальнішу страхову програму для озимих культур, застрахувавши врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці від будь-яких погодних явищ, які можуть привести до невідновлення вегетації навесні та від весняних заморозків. Страхування посівів від загибелі передбачає відшкодування витрат, понесених на кожен гектар, на якому озимі не відновили вегетацію навесні. Розрізняють договори страхування від повної та часткової загибелі. Страховий період починається з моменту підписання договору страхування і триває до травня. Вартість страхового полісу залежить від культури, регіону, розміру франшизи та інших факторів. Дорожче застрахувати ті культури, які є більш вразливими до негоди, а у тих регіонах, де негода зазвичай трапляється частіше, ціна страхування буде вищою. Також, за погодженням зі страховою компанією, фермери можуть розподілити потерпілі поля навесні на дві частини: для отримання відшкодування згідно однієї частини і для збереження іншої під урожай озимих.

«Аграрна Агенція АГРОС" супроводжує договір страхування сільгоспризиків, надає послуги з оцінки та супроводу вирощування врожаю сільськогосподарських культур. Ми пропонуємо нашим клієнтам широкий вибір страхових продуктів, з урахуванням індивідуальних побажань аграрія. При цьому, ще до укладення договору про страхування, фахівцями компанії проводиться обов’язковий передстраховий огляд врожаю безпосередньо в полі. Це робиться для того, щоб умови укладеного договору надалі максимально відповідали інтересам клієнта. Позиція компанії щодо відшкодування страхових виплат проста: згідно договору з клієнтом відшкодування гарантовано відбувається в тому випадку, коли це має бути», - зазначає Володимир Юдін.

Читайте також: Як фермеру захистити свій бізнес: перспективи агрострахування в Україні

«Збитки в сільському господарстві є завжди, незалежно від того, наскільки сприятливими були погодні умови. Посуха в південних регіонах, урагани і шторми в західних, північних і центральних областях, проливні дощі, сніг навесні — все це лягає непередбаченими витратами на плечі аграріїв. З урахуванням посилення впливу кліматичних змін на виробничий процес у сільському господарстві на тлі високої конкуренції на світовому ринку, підвищення потреби агровиробників у фінансових ресурсах, страхування в сільському господарстві, як показує приклад країн, де цей інструмент працює в повній мірі, може стати гарною підмогою для фермера», - підкреслює Володимир Юдін.

Довідка:
Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: (044) 284 94 14

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи здатні на більше: місце України на світовому ринку ягід

Тому країни, клімат яких дозволяє вирощувати широкий асортимент якісних ягід, мають значний і зростаючий щороку потенціал по їх експорту на міжнародний ринок. Україна якраз є однією з таких країн, однак її можливості з виробництва ягід все ще залишаються в значній мірі нереалізованими. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися на частку нашої країни в світовому зборі різних видів ягід.

Найбільше у нас вирощується полуниці. Її щорічний врожай становить близько 70 тис. тонн і має тенденцію до зростання на 2-5% на рік. Однак, в світовому обсязі наша полуниця займає всього 0,7% (за даними 2016 року), що більш ніж в три рази менше, ніж частка сусідньої Польщі. А лідирують по полуниці Китай і США, що збирають 41,7% і 15,6% загальносвітового врожаю відповідно.

Набагато кращу позицію займає Україна в області вирощування малини. Тут у нас 4% від світового виробництва. Однак і по цій ягоді є куди рости, так як все та ж Польща збирає 16,2%, а лідер - Росія - 20,7%.

Наша країна знаходиться в першій трійці з виробництва смородини з часткою в 3,7% від загальносвітового обсягу. Це хороший результат, але і відставання від лідерів по цій ягоді дуже велике, оскільки займають перше і друге місця - Росія і Польща мають частки в 60,3% і 25,4% відповідно.

Ну а найгірше у нас справи зі збору лохини. Тут в України всього 0,2% світового виробництва. А лідирують по лохині США і Канада з 48,7% і 32,4% відповідно.

У тому, що Україна може вирощувати і продавати на міжнародному ринку значно більше різних ягід свідчить приклад Польщі, яка має налагоджену систему вирощування і збуту продукції. Таким чином, наш західний сусід є одним з лідерів ягодництва в Європі і світі, а ми поки дуже відстаємо від нього.

Головним фактором, який перешкоджає нарощуванню експорту ягід, є переважно дрібнотоварний характер їх виробництва. Невеликі фермерські господарства, що переважають в українському ягодництві, не в змозі забезпечити міжнародний рівень якості та сформувати великі експортні партії.

Тому майбутнє вітчизняної ягідної галузі за великими агропідприємствами, які зможуть не тільки виробляти великі обсяги ягід, а й організувати їх доведення до експортних стандартів і заморозку. Появи подібних господарств слід чекати в недалекій перспективі, так як інвестиційна привабливість галузі постійно зростає. Перешкодами до її розвитку є недостатня державна підтримка і малий потік зарубіжних інвестицій внаслідок нестабільної політико-економічної ситуації в країні.

Джерело: Pro-Consulting

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як отримати дотації за утримання корів

Це є можливим в рамках реалізації положень статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 107 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва» (далі – Порядок використання коштів).

Дотація за утримання корів надається двічі на рік суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, за кожну наявну станом на 1 січня та на 1 липня поточного року ідентифіковану та зареєстровану в установленому порядку корову в розмірі 750 гривень за одну голову. Тобто юридична особа за утримання однієї корови може отримати за рік 1500 гривень.

Для отримання дотації за утримання корів власники тварин – юридичні особи мають подати до 1 квітня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня) до Мінагрополітики такі документи:

- заявку;

- довідку від банку про відкриття поточного рахунку;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня поточного року, засвідчену органом державної статистики;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів, - у паперовому вигляді або сформовану в електронному вигляді в електронному кабінеті платника податків на офіційному веб-сайті ДФС.

У разі зменшення поголів’я корів на 1 липня поточного року та 1 січня наступного року порівняно з поголів’ям, на яке було отримано дотацію за утримання корів, бюджетні кошти, отримані суб’єктами господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, мають повертатися до державного бюджету в повному обсязі.

З метою уникнення розбіжностей у даних за формою 24-сг, що надаються власником тварин до Мінагрополітики, та за інформацією Єдиного державного реєстру тварин просимо перед подачею відповідного пакету документів звіряти інформацію про наявність корів у господарствах юридичних осіб, що займаються розведенням та утриманням великої рогатої худоби, з даними Реєстру тварин.

Для уникнення непорозумінь при поданні документів на отримання дотації та при проведенні подальших перевірок щодо збереження поголів’я корів власники тварин мають дотримуватися вимог законодавства України, в тому числі щодо ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема:

- своєчасно реєструвати господарства з розведення, утримання, забою, утилізації тварин у Єдиному державному реєстрі тварин;

- своєчасно ідентифікувати усіх тварин у господарстві впродовж визначених законодавством строки (для великої рогатої худоби не пізніше семи днів з дати її народження, але у будь-якому разі до того, як тварина залишить господарство);

- вчасно подавати дані для реєстрації тварин, включаючи відомості про їх матерів;

- у встановлений термін подавати дані щодо переміщення тварин між господарствами, а також про забій, утилізацію та падіж тварин.

При виникненні розбіжностей у даних щодо наявності поголів’я корів, поданих суб’єктом господарювання та наданих Адміністратором реєстру тварин, Мінагрополітики може відмовити у наданні дотації. Для того, аби уникнути даних випадків, юридичні особи зобов’язані щороку здійснювати інвентаризацію поголів’я великої рогатої худоби в господарстві у розрізі статево-вікових і виробничих груп для приведення у відповідність даних Єдиного державного реєстру тварин до фактично наявного поголів’я тварин, що утримується та розводиться у господарстві, за участю спеціаліста державної установи (закладу) ветеринарної медицини. Для перевірки даних власнику/утримувачу необхідно звернутися до відокремленого структурного підрозділу Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» у області для отримання роз’яснень, необхідних матеріалів та засобів ідентифікації.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Додана вартість з молока чи із молоковмісних продуктів?

Спираючись на дані Державної служби статистики України, у 2016 році рентабельність виробництва молока становила 5 %, а у 2017 – 7 %. Водночас, очевидним є зменшення поголів’я корів і валового виробництва молока в цілому в Україні та при цьому парадоксальне збільшення виробництва низки продуктів його переробки. Постає запитання: скільки доданої вартості в окремих видах молочної продукції і що у ній є ще, крім молока?

Так, поголів’я корів за роки незалежності України скоротилося на 6,3 млн. голів, налічуючи у 2017 р. 2,1 млн. голів, при цьому темпи скорочення поголів’я у господарствах населення вищі, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Виробництво молока за цей період скоротилося більше, ніж у двічі – з 24,1 млн. тонн у 1991 році до 10,27 млн. тонн у 2017 році. Кількість переробленого молока скоротилася майже у 4,5 рази – з 18,5 млн. тонн до 4,2 млн. тонн, як зменшилася і кількість молокопереробних підприємств.

Виробництво окремих видів молочної продукції в Україні за 2011–2017 рр.

¹ Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції.

Так, у 2017 році, порівняно з 2011 роком, значне зростання виробництва спостерігається за такими видами продукції, як: масло вершкове жирністю не більше 85% – на 42 %, сир плавлений – на 58 %, йогурт рідкий та сквашене молоко ароматизовані (молоко і вершки коагульовані, йогурт, кефір, сметана та інші ферментовані продукти, ароматизовані або з доданням фруктів, горіхів або какао) – на 43 %. Щодо сиру тертого, порошкового, блакитного та іншого неплавленого в цілому за цей період спостерігається спад виробництва, однак у 2017 році було вироблено на 7,8 тис. тонн більше, порівняно з попереднім роком. Цікава динаміка простежується відносно морозива та льоду харчового (включаючи щербет, льодяники; крім сумішей і основ для приготування морозива), пік виробництва яких в аналізованому періоді простежувався у 2012 році. З 2013 року обсяги виробництва цієї продукції незначно спадали, однак у 2017 році, порівняно з 2016 роком, зросли на 3 млн. л.

Маючи усі можливості для повноцінного функціонування і розвитку молоко-продуктового підкомплексу в Україні, українці критично мало споживають молока і молочних продуктів. Низький рівень доходів населення, об’єктивна недовіра до якості продукції призвели до того, що у 2017 році «молочки» середньостатистично споживалося лише 200 кг/особу (у 2011 році – 204,9 кг/особу) при тому, що раціональна науково обґрунтована річна норма споживання – 380 кг/особу, а мінімально допустима – 341 кг/особу. Залишається хитким, з точки зору надходження сировини на переробку, співвідношення виробників молока (сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, господарства населення), що впливає на його гарантоване постачання на переробку. Тож, якщо ми шукаємо доданої вартості (як новоствореної вартості, що додається до вартості сировини, матеріалів, палива в процесі виробництва продукції на кожній стадії її руху від виробника до кінцевого споживача), а також якості у переробленій продукції, маємо подбати про обсяги і якість сировини, у даному випадку – молока. Зважаючи на динаміку виробництва молочної продукції, можна припустити, що найбільшим попитом серед українських молочних продуктів будуть користуватися сири, йогурти, масло та морозиво. Якщо ж говорити про високу додану вартість у «молочці», то найбільше її визначатимуть і формуватимуть такі фактори, як: якість та органічність, науко- й інтелектоємкість, високотехнологічність виробництва, брендованість.

Наталія Зарицька, аналітичний департамент УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки фальсифікованої молочної продукції в Україні

Об’єм фальсифікованої молочної продукції в Україні сягає 30%.  Фальсифікат продається переважно на стихійних ринках, звідки за рахунок своєї низької ціни і відсутності інформації про реальний склад продукту, потрапляє на стіл українців. Така ситуація негативно впливає на українських виробників молока, повідомила прес-служба Асоціації виробників молока.

«Через безконтрольне виробництво фальсифікату, виробники молока втрачають ринок збуту. Врешті, якщо зараз ми переживаємо через підроблені молочні продукти, то за кілька років ми не матимемо вітчизняної молочки взагалі, бо не буде молочного стада. Закликаємо споживачів підтримувати українських виробників, що випускають якісну продукцію. Адже тільки таким чином можна сприяти виробництву вітчизняного молока», - наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ).

Варто зауважити, що від початку року УМІ  (індекс умовної рентабельності виробництва молока) знизився на 40%,  а поголів’я ВРХ  за останні 5 років скоротилось на 17,5%.

АВМ наполягає на прийнятті закону 3043-1 «Про молоко, та молочні продукти», який дозволить українцям чітко розрізняти фальсифікат від справжньої продукції та  збільшить попит на якісну молочну продукцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що можна посадити восени в саду

Але виявляється, що осінь це відмінний час для посадок різних плодових, ягідних і декоративних культур. Найголовніше – всі посадки і пересадки дерев і чагарників треба закінчити не пізніше ніж за місяць до промерзання грунту. У нашому регіоні стійкі морози і відповідно промерзання ґрунту починається в грудні, значить, до початку листопада з посадками треба закінчити.

До передзимової посадці годяться всі звичайні на наших ділянках плодові дерева: яблуня, слива, вишня, груша, алича, персик, абрикос, черешня, горіх, шовковиця. За той місяць, який залишився до перших морозів, їх коренева система зуміє відновитися після посадки і адаптуватися на новому місці.

Але не тільки плодовими деревами живий садівник, багато хто любить красу і висаджують на ділянці або біля нього декоративні листяні дерева: каштан, ясень, тополя, березу, дуб, клен, іву, липу, вільху, рябину. Робити це теж можна в осінній період.

Саджати дерева необхідно в стані спокою, коли воно припинило рости Посадка дерев у таку пору, сприяє швидкому і правильному утворенню нових коренів. До настання весни, звичайно, при правильному догляді, дерева встигають приготуватися до початку вегетації.

Ягідні чагарники - агрус і смородину з відкритою кореневою системою можна садити і навесні, і восени. Якщо вибрали осінь, то в кінці жовтня. Саджанці червоної смородини, яка любить сонячні місця, захищені від холодних вітрів, і родючий грунт, найкраще висаджувати ранньою осінню, на початку жовтня.

Для любителів троянд, середина жовтня – напружений період життя. Потрібно встигнути вибрати і придбати саджанець бажаного сорту і встигнути його посадити. Багато садівників бояться осінньої посадки, вважаючи, що кущ до зими не встигне прижитися. Не варто вважати троянди такими вже «тепличними». Якщо троянди посаджені вчасно, то перед тим, як ви їх вкриєте на зиму, вони вже укореняться і навесні швидше рушать в зростання.

Глід не просто прикраса ділянки. З нього можна створювати живоплоти. А плоди глоду – відмінний засіб проти серцевих хвороб. Правда, пересаджувати його потрібно в молодому віці (не старше 5 років) через глибоко йдуть в грунт коренів. І робити це найкраще восени. Так само, як і жимолость. Рослини, посаджені навесні, приживаються гірше.

Часто у садівників клематиси вважаються неженками, тому їх варто посадити трохи завчасно, давши їм додатковий час, приблизно кінець вересня – початок жовтня. На відміну від клематисів, невибагливі і дуже декоративні барбарис і калину можна садити з кінця вересня по початок листопада.

Багаторічні рослини краще всього ділити й пересаджувати саме восени в жовтні. В цей час зазвичай ділять півонії, дельфініуми, флокси, багато видів примули та інші. Найпростіший і найпоширеніший спосіб розмноження півоній трав’янистих – поділ куща. Кращі строки для цього – кінець вересня – середина жовтня. Оптимальний термін для пересадки і посадки лілій – жовтень.

Взагалі то все багаторічники можна садити й пересаджувати досить довго, навіть коли температура стабільно «коштує» на позначці 0 С, але в цьому випадку доведеться добре замульчувати і вкрити рослини на зиму. Якщо ви посіяли навесні насіння двулетников, то ближче до жовтня підрослу розсаду висаджуйте на клумби, у відкритий грунт. Приблизно в цей же час (кінець вересня) починається посадка мелколуковічних і цибулинних рослин. Першими садять крокуси і нарциси. Приблизно через тиждень за нарцисами – гіацинти. Останніми, ближче до середини жовтня, висаджують тюльпани.

Буквально «до останнього» можна висаджувати конвалії. Але якщо морози почалися, а снігу все немає, посадки треба буде замульчувати торфом або компостом, інакше кореневища можуть постраждати від вимерзання.

Більшість багаторічників прекрасно розмножується передзимового посівом. Вирощування багаторічників з насіння - це можливість значно заощадити на покупці готової розсади і одночасно отримати багато рослин, причому сильних і загартованих. Сіють восени насінням: примули, аквілегію, гейхеру, мак східний, рудбекію шорстку, язичники, аконіт, дельфініум, діцентру.

Ну, вже якщо декоративні квіти краще вдаються передзимового посівом, то, як йдуть справи з овочами? По-перше: зійшли насіння, навесні будуть набагато «сильніше», ніж посіяні в квітні – позначається зимова гарт. По-друге: урожай ви отримаєте на 1-2 тижні раніше. По-третє: осінь – найкращий час для перевірки насіння на схожість. У багатьох садівників залишаються насіння минулих років, ось восени їх і посійте. Не зійдуть, бог з ним, навесні пересієте. Зійдуть – відмінно! Та й замовити насінню в умовах сухого повітря теплої квартири навряд чи піде на користь. Але відразу обмовимося: мова, звичайно ж, йде про морозостійки види рослин.

Доведено, що рослини, посіяні під зиму, відрізняються більшою стійкістю до несприятливих погодних умов, легше переносять пізні весняні заморозки, швидко ростуть і розвиваються, стійкі до хвороб. Під дією низьких температур, рослина шукає вихід зі сформованої ситуації і намагається вижити, формуючи більш глибоку кореневу систему, здатну добувати воду з глибоких не промерзлих шарів. Посіяні і посаджені під зиму рослини менше потребують поливу і більш витривалі.

Джерело: прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview