158635

Рейки розбрату: як побороти логістичний колапс

І ось тут аграрії зіткнулися з проблемою, що Укрзалізниця не в змозі перевезти такий обсяг продукції. Про це заявив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов під час конференції  «Стратегії експорту: трейдинг і логистика 2019», яку провела компанія «ПроАгроГруп» 8 лютого у Києві.

«Проблема дефіциту вагонів-зерновозів складається з одного масштабного колапсу. Укрзалізниця не в змозі задовольнити зростаючий попит аграріїв на перевезення. Тому єдиний спосіб поліпшить ситуацію – це державне і приватне партнерство. У зв'язку з цим законопроект “Про залізничний транспорт України” (№9512) вже зареєстрований у Верховній Раді і передбачає допуск приватної тяги на залізницю. УЗА вітає такі кроки, оскільки бачимо, що держава не в змозі придбати потрібну кількість локомотивів. Якщо на сьогоднішній день Укрзалізниця має у своєму розпорядженні трохи більше 3000 локомотивів, і пишається тим, що закупили 30 локомотивів, то навряд чи це допоможе вирішити логістичну проблему. Єдиний спосіб - це приватна та державна співпраця, де бізнес купуватиме нові локомотиви і вагони та надаватиме послуги з перевезення на коліях, які належать державі», - заявив Микола Горбачьов.

Він підкреслив, що у договорі про Асоціацію України з ЄС чітко передбачено допуск приватної тяги на залізницю. Але на сьогоднішній день, якщо вагони і локомотиви приватний бізнес може купити, то виходити з ним на державні колії загального користування не можна. Новий законопроект як раз і передбачає, що приватні компанії будуть мати право користуватися залізницею.

«Законопроект підтримує чотири комітети Верховної Ради, і Укрзалізниця, і бізнес. Я більш ніж упевнений, що він буде незабаром прийнятий. Але його практичне втілення потребує тривалого періоду та клопіткої роботи. Ефект від впровадження закону буде відчутний у кращому випадку через рік-два», - заявив Микола Горбачьов.

Він повідомив, що автомобільним транспортом перевозяться близько 30% вантажів від елеваторів до портів. Що стосується річкових перевезень, то на думку експерта, це один з найбільш перспективних напрямків логістики, але потребує значних капіталовкладень.

Нагадаємо, попередній законопроект “Про залізничний транспорт України” (№7316), який передбачав допуск приватної тяги на шляхи “Укрзалізниці”, Верховна Рада відхилила 18 жовтня 2018 року. Тоді за прийняття документу за основу проголосувало 202 народних депутата при 226 необхідних.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українське вино має високий експортний потенціал

Про це на своїй сторінці у Facebook написала Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції, перебуваючи на виставці “Зелений тиждень”, який наразі триває у Берліні (Німеччина).

«Одним з видів продукції АПК, яку ми з гордістю представили на виставці «Зелений тиждень» в Берліні, була продукція наших виноробів (Колоніст, Шабо). Надзвичайно приємно бачити позитивну динаміку розвитку сектора виноградарства та виноробства, всупереч тимчасовій окупації Криму та іншим викликам», – зазаначає пані Трофімцева.

За офіційними даними, тільки у 2018 році в Україні було висаджено нових виноградників на площі 229 га. Таким чином, загалом під цією культурою в країні було зайнято 43,5 тис. га. Валове виробництво винограду в с.-г. підприємствах склало 228,1 тис. тонн. 121 суб’єкт господарювання отримав ліцензію на виробництво вин та горілчаних виробів, з них 100 – виключно на виробництво вин.

«Ми експортували вина та іншої продукції виноробства на понад $38 млн. в минулому році, що на 20% більше порівняно з 2017 роком, хоча все ще є нетто-імпортерами цієї продукції (імпорт в 2018 році склав 113,5 млн.дол.). Я абсолютно впевнена, що українське вино буде і далі впевнено завойовувати нові ринки і нових прихильників в усіх регіонах світу», – констатує посадовець.

Джерело: fruit-ukraine.org

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії виходять на ринки ЄС з новою продукцією

Про це Укрінформу на полях виставки «Зелений Тиждень», що проходить в Берліні, сказала заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Наші виробники поступово «намацують» європейський ринок і виходять дедалі більше з новою продукцією», - сказала Трофімцева.

Як приклад вона навела гриби, за якими збільшується вибір квоти, масло вершкове та іншу молочку. Це продукти, які раніше або взагалі не поставлялися, або в дуже малих кількостях.

Хорошим прикладом чиновниця назвала часник, тарифну квоту за яким українські виробники не вибирали аж до 2017 року, а торік вибрали майже на 100%. Трофімцева сподівається, що цього року ситуація повториться.

Звичайно, не вибираються квоти з баранини і яловичини, але на те є об'єктивні причини - у нас ця продукція не відкрита для експорту в ЄС.

Що стосується продуктів, які користуються особливим попитом, таких як мед, соки, за якими річні квоти вибираються буквально за лічені тижні, то ситуація, за оцінкою заступника міністра, може змінюватися. Зокрема, з огляду на, що меду буде вироблятися менше, відповідно буде зменшено і експорт в країни ЄС.

На порядку денному стоять як розширення торгівлі, так і диверсифікація продуктів.

В цілому Трофімцева бачить «хороші перспективи» в тому, що стосується співпраці з ЄС. Двосторонній товарообіг в сфері АПК зростає, Зона вільної торгівлі «працює для двох сторін». Позитивно розвивається не тільки торгова складова, але і кооперація в широкому сенсі, те, що пов'язано з проектуванням, дигиталізацією, розвитком сільських територій.

«Ми задоволені і торговою і коопераційною складовою», - резюмувала заступник міністра.

За її даними, за перші 11 місяців минулого року аграрний і харчової товарний оборот між Україною і ЄС зріс на 11% або 778,6 млн дол в порівнянні з відповідним періодом 2017 року і досяг 8,01 млрд дол. Водночас український аграрний експорт в країни Євросоюзу збільшився на 362,3 млн дол і досяг 5,6 млрд дол. ЄС входить у п'ятірку основних торгових партнерів України в сфері АПК.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Президент наголосив на необхідності відкриття ринку землі

Про це заявив Президент Петро Порошенко під час спілкування з мешканцями Здолбунова на Рівненщині, повідомляє Укрінформ.

“У чому є функція держави? Захистити селянина від того, щоб його не обдурили та задешево у нього не забрали. А зараз держава виконує цю функцію? Ні. Ми з вами знаємо ділків, що, незважаючи на мораторій, оббирають, обдурюють та забирають землю у селянина”, - наголосив глава держави.
Читайте також: Порошенко прогнозує у 2019-му найвище за вісім років економічне зростання

Водночас, за його словами, прийняттю закону щодо продажу землі має передувати впровадження низки заходів, що мають запобігти будь-яким зловживанням та спекуляціям. Йдеться, зокрема, про встановлення справедливої мінімальної ціни на землю, впровадженню високого реєстраційного збору, аби не було сенсу перепродавати землю, тощо.

Крім того, зазначив Президент, на цьому етапі було б доцільно заборонити іноземцям купувати землю та обмежити максимальний обсяг її продажу.

“Абсолютно безглуздою забороною ми знищуємо права фермера. Власники земельних паїв страждають, ради та громади страждають, наживаються на цій ситуації лише аферисти та спекулянти. ... Країна готова до чесної розмови. Це є потужний локомотив, що витягує економіку України на більші висоти”, - наголосив Порошенко.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Контрабанді всупереч: за яких умов можливий успішний бізнес з виробництва осетрової ікри?

Всі ці процеси позитивним чином впливають на розвиток вітчизняного ринку риби та морепродуктів, в цьому бізнесі з’являється більше гравців, але далеко не всі з них «на старті» розуміють ризики, пов’язані із бізнесом з продажу, хоча і дорогої, але досить делікатної продукції. Портал «Інфо-Шувар» звернувся до Світлани Заболотної, яка є власником ТМ “Кайнд Фіш” -  одного із професійних гравців вітчизняного ринку риби та морепродуктів – із проханням розказати про особливості ведення бізнесу із продажу чорної ікри. Цей сегмент є одним із найдорожчих , але, як з’ясувалось впродовж розмови, не менш складних на цьому ринку.

- Пані Світлано, чорна ікра належить до сегменту вишуканої і досить дорогої продукції. Чи відчуваєте Ви зростання попиту?

- Звичайно, щороку ми збільшуємо обсяги виробництва чорної ікри, тому що цього вимагає ринок. Ми, насамперед, робимо ставку на усвідомленого споживача, який готовий платити гроші за «зрозумілий» продукт. Український виробник такої ікри мусить поважати свого споживача, гарантуючи безпеку продукції. Для цього, на нашому підприємстві впроваджена система повної простежуванності, завдяки якій ми вже маємо постійних прихильників. Споживач ніколи не знайде цього в контрафактній ікрі, якою, на жаль, заповнений наш ринок. Крім підтверження безпеки, в якості маркетингового інструменту, ми використовуємо інформацію про унікальність технології виробництва нашої ікри. В її основі лежить особливе ставлення до риби, адже, ми не вбиваємо осетрів заради корисної та смачної ікри, а отримуємо її прижиттєвим методом здоювання. Це дозволяє зберегти життя і здоров'я риб, а, також, отримувати ікру від кожної самиці кожні два роки.

- Що саме сьогодні стимулює розвиток споживання осетра та чорної ікри в Україні?

- Осетрова ікра є надзвичайно корисною і смачною. І їсти її варто всім, незалежно від віку, статі, достатку тощо. Для особливо вибагливих споживачів, а, також, вагітних жінок, дітей, ми пропонуємо ікру без штучних консервантів (світлі етикетки), де в складі тільки ікра та сіль. Наша цінова політика є досить гнучкою, ми розраховуємо на те, що кожна родина в змозі придбати нашу ікру, хоча б раз на рік.

- Ви ризикнули створити бізнес на виробництві одного з найдорожчих в світі видів продукції в одній із найбідніших країн Європи. Що саме підштовхнуло Вас до цього кроку?

- Ідея вирощувати осетрових виникла в мого чоловіка Юрія із його батьком у випадковій розмові зі знайомим. Переспектива продажу осетрової ікри здавалася привабливою, адже, тоді, на початку 2000-х років, її ціна на чорному ринку (а іншого не було) сягала $1000 за 1 кг. Офіційного виробництва цієї продукції тоді в країні взагалі не існувало. Проект починався в колишньому коровнику, де була побудована рециркуляційна аквасистема (РАС). Ми закупили рибопосадковий матеріал та почали вчитися вирощувати осетрів. Мушу зазначити, що це був досить дорогий досвід, на той час ми не мали інформації про сучасні технології, не було в країні і фахівців, які б могли надати професійну консультацію. Тому, всі тонкощі цієї справи ми опановували самі, за власні гроші. Поступово, протягом пятнадцяти років, ми таки навчились ефективно вирощувати осетрів, отримувати ікру та правильного її готувати до продажу.

- Що є найскладнішим у вирощуванні осетрів та виробництві чорної ікри?

- Найскладніше, мабуть, полягає в доведенні осетрів до сталого зрілого стану. Для цього, рибу треба відгодовувати виключно високоякісними кормами та утримувати в благополучному середовищі з гарною проточністю. Сюди ж додамо ветеринарно-санітарний контроль, постійний моніторинг стану та поведінки риби, тобто, потрібно детально описувати всі процеси та події, які переживає риба. Виробництво ікри – це окрема і досить складна історія, від цього залежить існування бізнесу взагалі, адже несмачну ікру покупець не купуватиме. Справа в тому, що універсальних рецептів не існує, кожен виробник має власний метод посолу ікри і тримає його в секреті.

- Ви вже натякнули на те, що наявність контрабандної та контрафактної продукції на ринку Україні є однією із перешкод для Вас. Які ще проблеми заважають динамічному розвитку вітчизняного виробництва осетрів?

- Їх чимало. Наприклад, в Україні не виготовляються скляні та бляшані ікорні баночки. Їх доводиться завозити з Німеччини та Франції і вони не дешеві. Окрім вищенаведеного, для проведення досліджень риби та ікри в акредитованих державних лабораторіях доводиться два рази на рік віддавати 1,2 кг ікри кожного виду та по 8 кг риби кожного виду. Для порівняння, в країнах ЄС для повноцінного проведення дослідження потрібно лише 50 г ікри. Маємо надію, що за допомогою співпраці з Державним агентством рибного господарства України, нам разом з іншими осетроводами вдасться привести нормативні документи та оснащення вітчизняних лабораторій у відповідність до європейських стандартів

- За Вашою інформацією, скільки виробників осетрів сьогодні налічується в Україні? Чи можна вважати конкуренцію між ними досить потужною?

- Наразі, в Україні є близько тридцяти осетрових господарств, які працюють в правовому полі. Деякі з них вже виробляють ікру. Але, ми не розглядаємо ураїнських виробників осетрової ікри в якості конкурентів, ми ставимося до них, як до партнерів. А ось контрабанда – наш спільний ворог. Останнім часом на нашому ринку стала з'являтися осетрова ікра з Китаю дуже сумнівної якості. Ми закликаємо споживачів бути уважними та просити для ознайомлення документи, які підтверджують походження, безпечність та якість такої ікри.

- В чому полягає перевага української продукції перед імпортом?

- Перш за все, це довіра, на ній базується маркетинг продукції вітчизняного виробництва. Український виробник надає споживачу всю інформацію, необхідну для зворотнього зв’язку. Крім того, українский виробник, який перебуває в правовому полі, постійно поповнює державний бюджет податками.

З імпортною продукцією можливості споживача досить обмежені. Особливо це стосується осетрової ікри з Росії, де взагалі триває ембарго на експорт. Тому, вся ікра російського походження в Україні – це контрабанда. Часто це ще й контрафактна продукція, тобто, не осетрова ікра взагалі. Ніхто не дає жодної гарантії та не несе взагалі ніякої відповідальності за цей товар. Споживач купує «кота в мішку».

На ринку України,також, присутня осетрова ікра європейського виробництва та вона має суттєво більшу вартість.

- Через які канали збуту Ви прямуєте до кінцевого споживача?

- Ми намагаємось працювати майже з усіма існуючими каналами збуту, від супермаркетів формату «преміум» до магазинів формату «біля дому». Крім того, нашу продукцію можна знайти на гуртових ринках. Ми не співпрацюємо з безіменними дистриб’юторами, ми зацікавлені лише в легальній роботі.

- Ви не згадали переробку риби. Це не є прибутковим напрямком?

- Наш досвід та досвід коллег переконує в тому, що продаж осетрів «на м'ясо» не є прибутковим. Виходить дуже висока собівартість, люди просто не зможуть купувати м'ясо осетра за надвисокою ціною.

- Чи плануєте Ви вихід на зовнішні ринки?

- З розвитком нашого потенціалу ми замислюємося над експортом, але це не найближче майбутнє. Вивезенню власної продукції за кордон передують не тільки складні бюрократичні процедури. Насамперед, експорт повинен бути економічно обгрунтованим. Наразі, через наявність власного виробництва та експорту з інших країн світу, ціна на осетрову ікру в європейських країнах є нижчою за українську, тому, ми не очікуємо надприбутків звідти. Тим більше, що на українському ринку ми спостерігаємо дуже жвавий попит. Якщо обсяги виробленої продукції перевищать потреби українців, ми вийдемо на експорт.

- Як Ви оцінюєте термін окупності Вашого проекту за умов відносної економічної стабільності в країні?

- Наш досвід не дає змоги назвати якісь конкретні цифри. Ми кілька разів змінювали місця перебування риби (РАС, басейни з проточною водою, ставки), в минулому використовували малоефективні корми. Можливо, якщо почати зараз, цей період становитиме 10 років, а можливо, вдасться вийти одразу на річну самоокупність… Сьогодні існують компанії, які за замовленням особи, яка планує мати такий бізнес, порахують і обгрунтують всі цифри стосовно вибору місця, проекту побудови та оснащення обладнанням, закупівлі малька та розрахунку витрат кормів. Ми до цього йшли самостійно. Але, я точно можу сказати, що загалом, це цікавий бізнес, і якщо поринути у нього з головою, то він приносить задоволення і прибуток.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кернел запустив онлайн-платформу Open Agribusiness для аграріїв

Багатофункціональний портал Open Agribusiness - джерело найактуальнішої і корисної інформації, а також мотивації для кожного партнера-сільгоспвиробника.

«Завдяки онлайн-платформі наша компанія відкриває для колег свої активи, презентуючи свої можливості, переваги, ділячись досвідом використання сучасних технологій і впровадження інноваційних проектів. Ми впевнені, що обмін інформацією та досвідом стимулює розвиток. І що саме через відкриті відносини в Україні можна досягти виробництва 100 млн т зернових на рік. Кернел змінює філософію українського агробізнесу, впроваджуючи культуру партнерства між його учасниками. Що, в свою чергу, стимулює зростання бізнесу аграріїв-партнерів компанії і всієї галузі », - каже Євген Осипов, Генеральний директор Кернел.

В рамках партнерського проекту Open Agribusiness компанія Кернел надає аграріям безліч сервісів. Зокрема, «Форвардна програма» дозволяє партнерам отримати фінансування від компанії для модернізації виробництва, збільшення врожайності і т.п. це сервіс коригування GNNS для високоточної роботи автоматизованої техніки всіх виробників на полях. Сама мережа і, відповідно, доступність сигналів на території України постійно розширюється. Ще один сервіс - «Агротехнології» - відкриває інформацію про передових агровиробничих практиках, що застосовуються в компанії.

Наступним етапом підвищення продуктивності кожного гектара є оцінка реального впливу зовнішніх факторів на урожай. Для цього Кернел забезпечує партнерам додатковий доступ до системи супутникового моніторингу Cropio. Вони зможуть бачити інформацію не тільки про своїх полях, але також дані про поля сусідів. За словами Костянтина Шитюка, Керівника служби рослинництва, порівняльний аналіз - ефективний інструмент для роботи агрономів. Аналізуючи інформацію, нанесену на карту, професіонал бачить масиви культур з високою і низькою врожайністю і може робити відповідні висновки.

«Працюючи з Cropio, партнер отримує базу даних, до якої вноситься інформація про всі технології: обробітку грунту (типах, термінах), внесення добрив (номенклатурах, термінах, нормах), посівів (датах, назвах, гібридах, нормах ЗЗР). Також програма фіксує погодні умови, вибудовуючи графіки по кожному полю. Крім того, вказує індекс біомаси і фіксує врожайність; перевіряє і фіксує фази розвитку рослин.

У Cropio формується паспорт поля - історія кожного поля, яка містить інформацію про шкідників, про неоднорідність грунтів і т.д. Програма прогнозує врожайність на різних етапах розвитку культур. Крім того, будує графіки розвитку рослин, що дає можливість порівняти, як один і той же гібрид розвивається на різних полях, в порівнянні з минулим роком і т.д. А також формує електронні карти полів з інформацією про культуру, структурі посівів поточного сезону і минулих років », - коментує Костянтин Шитюк.

Ролик Cropio з YouTube-каналу Кернел 

Для більш якісного та продуктивного використання системи Cropio Кернел відкрив своїм партнерам-сільгоспвиробникам можливість додавати історію про свої поля, починаючи з 2016 року. Для коректної роботи моделі порівняння полів необхідно додати наступні дані: культуру, сорт / гібрид, фізичну врожайність. За рахунок цього в системі буде зібрана історія за останні три роки, що дозволить, наприклад, будувати графіки розвитку культур і прогнозувати врожайність на кожному етапі розвитку.

Крім актуальних закупівельних цін на зернові та олійні культури, які оновлюються в режимі реального часу, при необхідності користувач може також подивитися історію цін на певний період. У розділі «Закупівельні ціни» є зручний фільтр по культурам, регіонах, логістиці, а також шаблони бланків документів для партнерів. У блоці «Новини» партнери можуть відстежувати не тільки події Компанії, але також аграрні новини України та світу.

Далі в Кернел обіцяють ще більш широке комунікаційне покриття в рамках партнерської програми Open Agribusiness. Вже 22 листопада відбудеться конференція PRO100 AGRO, на якій зустрінуться партнери-аграрії з усієї України, досвідчені експерти Кернел і міжнародні експерти. Планують в компанії і проведення днів відкритих дверей на своїх активах, а також інші онлайн-і оффлайн-заходи, повідомляє портал AgroReview

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview